ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Ляшкевич
2024.06.20 22:09
Ти не один. Ти не одна
Тебе накриє у найважчу мить
тієї пісні давньої торкання,
і всутеніле серце звеселить
її давно забуте привітання.

Посеред полум’я і самоти,
на вістрі пострілу, снаги й знемоги,
тобі відкриється, що здатен ти

Іван Потьомкін
2024.06.20 21:20
Станіслав Єжи Лец
Щоб ускочить у прірву, не потрібен трамплін. *Як королі голі, то й лакеї здіймають лівреї. *Людина, як слимак, йде до себе кружним шляхом. *Великі лунатики не потребують Місяця. *Чимало хто жив не власним життям, прагнучи уникнути чужої смерті. *Не

Євген Федчук
2024.06.20 16:31
Як з’явилася на світі доморощена "еліта"
Сидять діди на колоді. Сидять, розмовляють.
А тут раптом хтось на джипі повз них пролітає.
Куряву здійняв велику, курей розполохав.
На Рябка, що зазівався, не наїхав трохи.
- Було дурне, - дід Микола промовив сердито, -
Дурним воно й залишилось, хоча

Самослав Желіба
2024.06.20 12:10
***
Тут були жарти,
Тут були приязності.
Добрі ми друзі,
Хоч і сварились часто,
Хоч не завжди й ладнали.

Ольга Олеандра
2024.06.20 10:37
Поговори зі мною...
Скажи, ти як? Я дуже хочу знати.
Прийшли, будь ласка, вісточку якусь.
Ранковим променем ти можеш обізватись
чи шепотом дощу.
Я вчусь
побаченням крізь видиму роздільність.
Пишу тобі повітряні листи.
Так хочу вірити, що це не безнадійно…

Володимир Каразуб
2024.06.20 09:21
Пожежа
Так звучить правда: поскрипом шафи до якої підійшла жінка.
Так звучить місто.
«Хіба не дивно, — казала вона розповідаючи про пожежу, —
Я почула голоси людей через вікно.
Вони кричали, аби я виходила, бо в домі щось загорілося».
«Виходь, Анно, пожежа

Віктор Кучерук
2024.06.20 04:36
* * *
Уже запахло розімліле літо
Густим настоєм липового цвіту,
А вітер намагається безсило
Випростувати б’уряни похилі.
Уже троянди ясним цвітом повні
Дрімають німо в тиші невимовній,
А розпашіла височінь безкрая
На хмари перламутрові чекає.

Артур Курдіновський
2024.06.20 01:50
Він та вона
Верлібром він ніколи не писав.
Увесь він був в рядках твердої форми.
Він вуха затуляв від крику горну,
У септимах він бачив міць октав.

Вона любила тільки вільний стиль:
По склу металом, крилами по небу.
Метафори складні - лише про себе...

Микола Соболь
2024.06.19 20:21
Питаннячко
Цікаво Редакція майстерень желібу на місце поставить чи пальчика посмокче і зробити вигляд, що все добре?

Іван Потьомкін
2024.06.19 17:33
З голосу Езопа
Голод і спрага світ за очі лиса погнали
І привели нарешті в виноградник.
Прокравсь і мало не спритомнів:
З гілок звисали соковиті грона.
Ось розігнавсь, підскочив...
На радощах навіть заплющив очі.
Був певен, що ягоди вже в роті,
Та тільки гепнувся

Самослав Желіба
2024.06.19 17:18
***
Я всміхнувсь тобі,
І ти мені зненацька,
На єдину мить.

Світлана Пирогова
2024.06.19 13:43
Розчарувався (секстина)
О, як же на душі буває кепсько,
Коли розчарувався у любові,
Неначе дощ химерний б'є в обличчя.
Байдужий вітер виє й гірко кличе
Туди, де загубили, ніби кепку,
Чуттєвості дарунок, ніжне слово.

Дорога вже закидана камінням,

Юрій Гундарєв
2024.06.19 09:26
Читацький щоденник-9. Володимир Дубовець
Лети, мій вороне, лети крізь наш одвічний лютий. Обабіч смерті, вздовж мети. Наші гріхи спокутуй. Крізь вщент посліплих янголят, крізь згарища та хащі. Через засніжені поля, де міцно сплять найкращі… Цю сторінку мого щоденника присвячую поету з Черн

Микола Соболь
2024.06.19 06:39
Південне місто
Водограй струмує прохолоду.
День липневий – це суцільний пал.
Із жагою п’є голубка воду,
потяги приходять на вокзал.
Від жари зомліли геть таксисти,
ціни різко вгору поросли,
вже п’ятсот, кого везли за триста,
прибуває поїзд із Москви.

Віктор Кучерук
2024.06.19 04:42
* * *
Щоб порушити морок мовчання
Та прогнати з душі чорний сум, -
Розбуди мене світлом світання
І позбав нісенітниці дум.
Доторкнися до тіла рукою,
Опісля порожнечі розлук, -
Притулися до серця щокою,
Щоб почути тепло його й стук.

Артур Курдіновський
2024.06.19 01:26
Хлопчик неслухняний
толерантний вірш з дієслівними римами)

Хлопчик неслухняний
Харків обстріляв.
Випустив ракету
І рахує ґав.
Як так можна, хлопче?
Ти ж бо чийсь синок!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Олекса Скрипник
2024.06.20

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Василь Світлий (1968) / Вірші

 Мені сьогодні легко на душі...
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-01-20 02:38:42
Переглядів сторінки твору 16032
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.886 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.709 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.769
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2018.04.09 14:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-01-20 16:16:47 ]
Якщо торкатися ритміки, то якось так ніби точніше:
"У небі знов курличуть журавлі", але і далі є серйозні відхилення від бажаного, неначе ви, навмисно збивали розміреність?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-01-20 17:52:59 ]
Шановна, Редакція Майстерень, "якщо торкатися ритміки" вірша то вона 10-11-10-11 (і це повторюються в кожному стовпці). Розміреність змінюється... Але якщо натрапити на хвилю мелодії вірша - цього не відчувається. Скажімо, такі переходи мало відчутні.
Дякую за коментар.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-01-20 18:48:14 ]
Якщо я Вас не обтяжу моїм проханням, то мені дуже хотілось би дізнатись від Вас, чим об'єктивно обумовлена така віршова форма, у якій такий віршовий розмір як ямб поступається місцем хорею, а потім знову нагадує про свої права на це місце.
Мені як читачу важко перелаштовуватись.
Але, може, я дечого не розумію?
І воно дійсно об'єктивне? І таким повинно бути? А я такий читач, якому про це погано відомо?

Далі подібне явище не спостерігалось.
І питання не в кількості складів, а виключно у цьому рядку вірша, який я з вашого дозволу цитую: "В небі моїм курличуть журавлі".

Я бачив, як Ви розглядали вірші наших колег (мої не варті Вашої уваги - і я на них навіть не натякаю. Вони такі, якими є, і, мабуть, іншими не стануть), і тому мені цікаво набути додаткових знань на одному малесенькому прикладі - такому як Ваш вірш.

З подякою і сподіванням на найкраще,
Г.С.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-01-20 19:14:35 ]
Надто обширне запитання... Повністю воно не поміщається, навіть в моїй (світлій) голові.:-) Якщо Вас це не переобтяжить, переформатуйте його, будь-ласка, на простий і зрозумілий лад, не наскільки витонченому знавцеві ювелірних тонкощей цього ремесла.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-01-20 19:19:45 ]
Ото маю клопіт...
Але ж хочу дізнатись.
Ось дивіться.
Перші два рядка написані п'ятистопним ямбом,
а наступний - хореєм.
Або теж ямбом, але за рахунок спотвореного наголосу у іменнику "небі" і займеннику "моїм".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-01-20 19:26:20 ]
У "моїм" наголос правильний, але іменник зливається з цим самим займенником.
В "небімоїм" - ось так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-01-20 19:34:11 ]
Тепер дійшло...
Відповім вам жартома:
В моїм небі- мої птахи,
Як хочуть літають.
І на ямба із хореєм
згорда поглядають.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-20 21:23:51 ]
Особливо захоплюює рима "насолоди - насолоди" у другому - як би його назвати... у другій порції бальзаму для душі )

А що таке "пишний аромат", яким дихають вірші?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Геніально Неперевершено (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-20 21:28:13 ]
Це неперевершений аромат генія, шановна Мріє)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-20 21:32:07 ]
"Шанель" № 5 - десь так? )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Геніально Неперевершено (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-20 21:41:49 ]
Ми погоджуємося з означенням даного вірша як "бальзаму на душу", запропонованого Мрією якогось Поета. Нам дуже приємно, щойно зачитували хором на засіданні нашого комітету.

Вишукані, неперевершені рими - "душі- журавлі", "ніколи - дороги"... А "насолоди-насолоди" - яка точна рима! це геніально!

Вражають у саме серце рядки "Це келих з щастям по самі вінці",

Окрему увагу хочемо звернути на рядок "У товариськім мило так гурті" - він дуже містичний, одразу хочеться поринути у підсвідомість автора, щоб дізнатися, чи то товариство варить мило, чи з товариства... Але це залишається загадкою.

У вірші, як у жінці, повинна бути загадка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-01-20 21:59:55 ]
Мрія з Музом прилітали
Як дві мухи набриджали.
Думали вони джмелі,
Тільки жала в них ... .


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-01-20 22:02:39 ]
(Ну самі бачити які)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-01-20 22:51:22 ]
Все. У нас на ПМ, пане Василю, інколи починається оця фієста, оце нестримне бажання веселитися, особливо, коли надворі і в житті повний атас, адміністрація у ці хвилини ховається, а менади гвалтують поселення за поселенням...
Далі все заспокоюється, аж поки знову не з'являється черговий Діоніс... Найприкріше, що чергові Діонісі до останнього не відають, що вони Діоніси, а менади, що їм знову доведеться зійти з розуму...
Тобто адміністрація із цим ахтунгом повністю безсила. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-20 22:58:45 ]
"менади гвалтують"? оце фантазія )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-01-20 23:06:06 ]
Переглядав Ваші твори, Мріє Поета. Щось у Вас змінилося. Так, ви можете дозволити собі потішатися над кимось... А зміст... Якщо це, звісно, не таємниця.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-20 23:09:38 ]
Василю, я потішаюсь без усякої злості, пам"ятайте це )
А що не так у змісті? Про яку таємницю вам коритить дізнатися?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-01-20 23:04:49 ]
Спокій, порядок, шановну, розімлілу від нектару й амброзії, громаду... :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-20 23:10:10 ]
це не гвалт, це штучне дихання )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-01-20 23:09:40 ]
Не все з Ваших слів зрозумів. Але думаю, що це терпимо.


1   2   3   Переглянути все