"...Если правда оно —
Ну, хотя бы на треть, —
Остаётся одно:
Только лечь помереть!" В.Висоцький

"Найбільшим гальмом у "касетному скандалі" був Ющенко" - екс-глава ТСК

Повністю розкрити справу про вбивство Георгія Гонгадзе і знайти винних ніхто не намагався.

Таку думку висловив колишній голова тимчасової комісії Верховної Ради з розслідування вбивства журналіста Олександр Жир у коментарі "Gazeta.ua".

"На жаль, найбільшим гальмом у розкритті "касетного скандалу" був президент Віктор Ющенко. Людина була неспроможною розібратися у всіх цих речах. Президент був незацікавлений знайти винних", - заявив він.

"Чи доведе до кінця справу нинішня влада - подивимося, як вона буде діяти. Найголовніше, аби всі питання були переведені з політичної площини в юридичну", - додав Жир.

"В кінцевому результаті мають бути названі ті особи, які причасті до вбивства журналіста і прослуховування кабінету президента", - переконаний він.

На думку Жира, ситуація з прослуховуванням виглядає смішною.

"Є дві людини: той, хто прослуховує, і той, кого слухають. Хтось один мусить сидіти в тюрмі, бо діяв незаконно. Там має бути або президент, або Мельниченко. Це є аксіомою, на яку ніхто чомусь не хоче звертати увагу. Справа йде таким чином, що всі нібито праві - і власник кабінету, і той, хто слухав", - підкресли він.

Жир також зазначив, що правоохоронні органи мають з'ясувати, чи майор Мельниченко робив прослуховування для спецслужб інших країн. За його словами, вирішенням має зайнятися Генпрокуратура.

"Думаю, що всі речі з прослуховуванням кабінету президента не можуть бути зроблені і організовані одною людиною. Це всім зрозуміло", - зазначив він.

Як відомо, 10 років тому - 28 листопада 2000 року - в Україні вибухнув "касетний скандал". Тоді лідер Соціалістичної партії Олександр Мороз через ЗМІ оприлюднив частину записів, нібито зроблених в президентському кабінеті майором Мельниченком.

Зміст записів свідчив про гучні злочини, до яких нібито були причетні тодішній президент України Леонід Кучма і його найближче оточення. Найбільш резонансним злочином було вбивство журналіста Георгія Гонгадзе.

http://www.pravda.com.ua/news/2010/11/29/5623774/

Безумовним позитивом є обстоювання Ющенком необхідності загального визнання Голодомору, як Геноциду українського народу, відкриття архівів колишнього КГБ.

Із нещодавнього інтерв'ю для "Ехо Москви".

(Інтерв'ю давалося українською мовою, фрагмент подано так, як на "Ехо Москви").

http://echo.msk.ru/programs/beseda/729803-echo/

В.ЮЩЕНКО: Что объединяет нацию? Я один эпизод возьму. В том числе история. Какой бы она ни была. Иногда даже горькая история, трагическая история объединяет больше, чем какие-то другие страницы. В этом суть.
Почему важна для каждой нации история? Это не от того, что это чье-то хобби, а потому что когда мы ищем общность, то она проявляется в том числе и в истории.
Поэтому для каждой нации история – это как святой Грааль. Россия, например, пишет свою историю, и она ни у кого не спрашивает – ни у поляков, ни у финнов Поляки пишут свою историю. Причем и тот, и тот народ жили в одном времени. Но при этом у каждого история своя. Даже если поляки были колонией Российской империи. У них своя история – не общая. Не общая история с Финляндией, хоть Финляндия тоже была колонией Российской империи. В общем, у каждой нации – своя история.
Мы можем дышать одним воздухом, жить в одно время, но у каждого из нас своя история. Поэтому когда у нации есть проблема единства, часть этой проблемы должна взять на себя и цельность и единство истории, наших корней.
Потому что корни у нас общие. И, очевидно, мы можем сказать, что и сегодняшний день у нас общий. Да и завтрашний день у нас общий… Это та точка, которая добавляется чувства, ощущения соборности, единства. Поэтому история важна как нациеобразующий фактор. Собственная история, написана этой нацией, принятая этой нацией.
И когда мы касаемся темы Голодомора 1932-1933 годов, с одной стороны, это точка истории, которую много лет замалчивали, потому что за этой точкой истории стоит самое большое гуманитарное преступление. Не проанализировав эту историю и не дав ответ, почему было совершено этот преступление, почему оно стало возможным, кто за ним стоит, - мы не только получим сигнал из своего прошлого – кто мы есть. Мы дадим ответ, в конце концов, что в нашем понимании является добром, а что злом, какая власть нужна, как предотвратить, чтобы это не повторилось… Ведь это человеческие действия были, это не стихия. Когда мы говорим о том, что кто-то пробует это повернуть в русло природной, естественной засухи, природного неурожая, кто-то вообще говорит: «Да забудьте вы этот Голодомор. Уже 5 лет говорите об этом, давайте дальше о чем-то не травмирующем говорить, о чем-то светлом, о чем-то радостном».
Так я хотел бы некоторые параллели провести. Не интересует ли вас, почему нация, которая 90% формировала экспорта зерна из России, получила голод. Как нация, которая …выращивала 20% мирового объема пшеницы, 40% ячменя, получила голод. Как нация, которая даже в самый тяжелый год собирала 12,5 мл.тонн зерна, а для удовлетворения потребностей нужно 10 или 11 млн, почему она голодала?
И ты приходишь к выводу: природа тут ни при чем. Господь тут ни при чем. Тут вмешалось то, что принесло искусственную смерть.
Кто-то говорит: «Вы знаете, голод был в России, Беларусь, в Польше, Чехии, Казахстане…» Абсолютно верно. Природный (естественный?) голод стучал в дверь любого народа, и в 17,и в 18, и 19 ст. Голод переживал любой народ. То есть очень часто не хватало провизии, и был голод, и люди умирали от голода. Это называется голод.
Но есть второе обстоятельство. У тебя были продукты, но тебя убили голодом. Это называется уже Голодомор. Здесь большая разница – смерть от голода или убийство голодом. И вот когда мы приходим к этой дефиниции, мы отталкиваемся, что те около 10 млн. жертв, которые принесла Украина из-за искусственной организации голода, трактуются как геноцид против украинского народа.
Что такое геноцид по Конвенции? Это массовое убийство людей по этническому, национальному, расовому, религиозному признаку. Прошу вас обратить внимание на первые две категории: этнический и национальный. Этнический – в контексте «этнос» и национальный – в контексте «народ».
Так украинский суд определил: «Геноцид против украинского народа». Где львиную долю этого геноцида, конечно, ощутили на себе украинцы. Но не только украинцы – и россияне, и казахи, и евреи – кто населял нашу землю. Но ведь это и есть украинский народ. Когда говорят, что в тот же период и в те же годы аналогичный голод был на Поволжье, в Казахстане, в Беларусь. Это тоже не совсем правильно. Не такой голод. В Украине голод и Голодомор был вызван не проблемой неурожая, а проблемой чрезмерных заготовок. Когда з 12,5 млн.т при потребности 11 т заготовка стоила нам около 7 млн. дол. Простая арифметика для тех, кто руководил заготовкой, показала: уважаемые, если вы с Украины забираете больше 2 млн т, вы обрекаете крестьянство на гибель. Но, очевидно, эта арифметика не интересовала тех людей, потому что их задачей было организовать этот голод, организовать убийство голодом. Это первое. На Поволжье заготовок не было. В Казахстане тоже не было. А у нас они были. И когда мы говорим о втором отличии, Вы знаете, из Поволжья не запрещали людям выезжать в центральный черноземный район, Московскую область, в любую другую область России. Искать хлеб, где зерно есть, и добывать его. Единственные, кому был запрещен выезд за рамки собственной территории, это были украинцы. Которые жили на Кубани, потому что это этническая сторона была, и на Украине. Прямое распоряжение.

Кстати, «черные доски»… В Поволжье их не было, в Беларусь не было, в Казахстане «черных досок» не было. «Черные доски» были только на Украине. А это что значит: село, которое подпадает под «черные доски», - это гетто, которое окружалось военными – ни выйти и не зайти. Это концлагерь. Решение о занесении на «черную доску» - это решение о твоей смерти.
Такого порядка, инструмента коммунистический режим не использовал ни на одной территории, кроме Украины.
Говорим ли мы о других вещах, которые выделяют Украину в это время в действиях центрально большевистского режима – суть остается одна: голод, который произошел на Украине в 1932-33 годах, в содержательной части правильно называть Голодомором – мор голодом – убийств голодом – геноцид, организованный коммунистическим режимом, его политическим руководством, в центре Советского Союза и на местах – в Украине. И поэтому определение суда от 13 января 2006 г. о преступлении, совершенном Сталиным, Кагановичем, Косиором и еще четырьмя руководителями компартии Советского Союза и Украины – это формальное правовое завершение, это та точка правовая, которую мы поставили в системе политических и правовых действий 1932-1933 годов.

До явних мінусів діяльності ющенка потрібно віднести і фінансову сферу, в якій він мав би розумітися, якщо взагалі в цьому питанні він розуміється.
Та нерозуміння таки краще, аніж зловмисні дії?
А, пригадайте, скільки раз гарант говорив про дефолт України, який вже наступив, а ми спокійно пропускали це повз вуха - розстріляти ж панікера не було жодної можливості. :(

Цікаво й інше, основні валютні кредити, які наші фіз і юрособи позичальники набрали і не можуть віддати, були взяті саме за часів президентства ющенка і патронування гарантом всіх дій Нацбанку України.

Отже вкрай неефективне просякання доларами, які ми не взмозі тепер віддати - цілковита провина ющенка, як гаранта і "фахівця".

А хто забув, до чого докерувався цей гарант, тому нагадаємо цим відеороликом.
Хоча продовження скоро й так відчує кожен на собі, бо ж права рука ющенка стельмах, ще й досі шкодить країні на посаді офіційного керманича Нацбанку. Чому стельмах не на пенсії? А чому зіц-голова правління Фунт був не на пенсії, а помічником Остапа Бендера очолював "Рога і Копита"?
Та найголовніше - кого ющенко привів на своє місце...

1Тимошенко: Ющенка усиновили олігархічні клани

Екс-прем'єр Юлія Тимошенко заявила, що на початку 2000-х років олігархи поставили завдання повністю прибрати її з політики.

Про це вона сказала в інтерв'ю сайту "Главное".

"Втрата кланами грошей, які вони до копійки витягали з ПЕК, обернулася тоді для мене в'язницею. І для мого чоловіка, і для моєї сім'ї, і для моїх друзів. Олігархи тоді поставили завдання: повністю прибрати нас з політики", - зазначила Тимошенко.

"Пізніше ситуація була вже зовсім іншою. У 2005-му, коли я прийшла в Кабмін, вони вже знали, з ким мають справу. Тому ні одного мого міністра не допустили в уряд, не допустили жодного губернатора", - сказала екс-прем'єр .

За її словами, "крім двох людей у владі, у мене в уряді більше не було нікого".

"2005 рік - це повна блокада мене особисто на посаді прем'єр-міністра і зачистка всіх важелів мого впливу на ситуацію", - заявила Тимошенко.

"Я думаю, всім запам'ятався епізод, коли я трошки потрусила і поставила на місце нафтову мафію. Тоді я змусила їх контролювати ціни на дизельне паливо, на бензин, щоб дійсно конкурувати, а не встановлювати монопольні ціни", - сказала вона.

"Саме тоді Віктор Андрійович Ющенко зібрав "круглий стіл", куди запросив усіх представників нафтової мафії, посла РФ, і при них сказав, що якщо ще раз прем'єр втрутиться в їхню роботу, то вона буде звільнена. Це було зроблено публічно", - зазначила екс-прем'єр.

За словами Тимошенко, друга причина її звільнення у 2005 році - це компанія "РосУкрЕнерго".

"Тут вже ми поставили умови новому президенту: або ми прибираємо "РосУкрЕнерго", даємо зрозуміти, з якою метою з'явилася і хто стоїть за цією компанією, починаємо очищення від усіх корупційних метастаз, або нам всім нічого робити у владі", - зазначила вона.

"Тоді Ющенко сказав: "Не чіпайте моїх хлопців". І зробив тоді все для того, щоб укази про звільнення мене як прем'єр-міністра і Турчинова з посади глави СБУ були підписані", - заявила екс-прем'єр.

"Чому у Віктора Андрійовича нічого не вийшло? Тому що буквально за кілька перших місяців президентства його всиновили олігархічні українські клани. І в нього вже не було свободи в ухваленні якихось рішень", - вважає Тимошенко.

За її словами, "тоді від олігархічних кланів генеральним прокурором був призначений Піскун, а потім - Медведько".

"Всі ці кандидатури були від Партії регіонів, а не від Ющенка чи демократичного представництва в політиці. Це факт. А потім вже підписувалися меморандуми, універсали...вся та сумна історія", - додала прем'єр

http://www.pravda.com.ua/news/2011/01/25/5830972/

Хрющенко і газ.

23.10.2011 10:13 Як Ющенко дурив Україну!

Як Ющенко дурив народ за допомогою Шустер live.

Зазвичай не дивлюсь ТБ-шоу, але інколи все ж не втримуюсь — адже хочеться вірити, що люди, з часом, таки змінюються на краще, хоча б і під тиском Європи. Подивився “шоу Ющенка” на “шоу Шустера” і зрозумів, що горбатого лишень могила виправить. Отже, з чого почав свій лохотрон наш “фаховий економіст” — він взяв за порівняльну базу своїх розрахунків з якогось дива Німеччину. При цьому малюючи газогон Союз-Дружба, він чомусь раптово забув, що у 2009 діяв також газогон Ямал-Європа, через який Німеччина і отримувала більшу частину російського газу, а транспортне плече якого значно коротше ніж те, що проходить транзитом через Україну, Словаччину та Австрію. Звичайно, пан Ющенко не взяв до уваги і те, що рівень інтеграції між Вінгазом, Рургазом та Газпромом набагато вищий, ніж між Нафтогазом і Газпромом (адже хто ж на такі дрібнички взагалі звертає увагу!), не кажучи вже про міліардні інвестиції Німеччини у Нордстрім та Штокманське родовище. Але саме смішне — це ціна $250 що, як стверджує пан Ющенко, є базовою для Німеччини. Він, як справжній забудько, не уточнив, з якого саме контракту між якими контрагентами ця цифра була взята. Те ж саме стосується і ціни на газ для Австрії та Словаччини, які він зібрав до купи.

Застосувавши справжній бухгалтерський метод, який аудіторія Шустера сприймала із абсолютною довірою (наш народ попри все й досі щиро вірить в те, що говорить президент), цей “найсерйозніший газовик країни” продемонстрував публіці як треба рахувати державні гроші: Перша строка “4 млрд долл” — мала символізувати публіці, скільки втрачає Україна у порівнянні з вище названими “ринковими” (існуючими лишень у уяві “великого комбінатора”) цінами, щорічно.

Друга строка “3,5 млрд долл”- ілюструє ніби втрати на транзитній ставці, при чому у прив”язці саме до ставки 1,7$ 2009 року. Але є знову прикра несподіванка: пан Ющенко вкотре забуває про “деякі дрібнички”, а саме те, що на момент заключення контракту у січні 2009 діяв контракт від 4.01.2006, де закріплювалась тарифна ставка на транзит 1,6$ до 1.01.2011. Така забудькуватість пана Ющенка доволі дивна, адже саме він тоді у 2006 “20 разів крутив цю угоду у різних версіях”. В чергове мене зачіпила фраза Ющенка на 16:57 секунді цієї вистави: “Тариф на транзит 1,7, а зараз — 2,34” Так і хочеться йому сказати: “Пане Ющенко, да подзвоніть ви, будь ласка, до вашого спонсора з РУЕ пана Ю.Бойка і дізнайтесь, що на 3 квартал цього року транзитний тариф вже складав $2,89”

Але на публіку його шоу справляє-таки враження, адже ніхто не бере до уваги той факт, що розрахункову базу пан Ющенко взяв невідомо звідки. Коли, наприклад, такий трюк спробував застосувати пан Азаров до пана Путіна у червні цього року, то одразу ж таки отримав різку відповідь російського прем”єра: «У вас искаженная информация!». Але нашій публіці дуже далеко до обізнаності прем”єра Путіна.

Апофеозом абсурдності бухгалтерії Ющенка був його підрахунок нібито штрафів за недобрані обсяги газу у період з 2009 по 2010 на суму “4,2 млрд долл” (звідки взялась ця цифра пан великий комбінатор навряд чи і сам знає, але мільярди доларів мають справити на публіку потрібне враження, особливо якщо їх всі скласти один до одного). Звичайно ж ніяких штрафів за недобраний газ не існує в природі, оскількі мінімальний обсяг газу, який дозволяє контракт, є 33 млрд куб, а у 2009 та 2010 Україною було відібрано значно більше. Більше того, харківськими угодами пункт щодо 300% штрафів взагалі було давно анульовано.

Все це мало турбує Майстера Розрахунків, адже попри деякі незначні моральні докори сумління щодо утримання Тимошенко у в”язниці, шоу має обов”язково продовжуватися і давати (такий особливо зараз потрібний) керуючій мафії результат.

http://ord-ua.com/2011/10/22/vojna-za-dengi-eesu/?lpage=1#comments