ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Пиріжкарня Асорті
2024.09.28 22:14
ночам на зміну дні приходять
між ними ранки й вечори
пантрують зорі сонце й місяць
згори

грицько був парубок моторний
і доглядав козу й свиней
сміявся кум казали люди

Юлія Щербатюк
2024.09.28 21:41
Заплітає вітер листя тополине,
Золотава осінь в вікна загляда.
Десь, за теплим літом, клин птахів полинув,
І зимова в ранках чується хода.

Ще осіннє сонце небо ніжно пестить.
У його промінні тішиться блакить.
Павуки мережив вже не будуть плести, -

Іван Потьомкін
2024.09.28 14:04
Усе частіш спада на думку Богу
Як янголи тримаються ще там, у горніх висях,
Бо ж глупота людська сяга все вище й вище?
Мабуть, бояться вже на Землю сходить,
Принишкли біля Всевишнього господи.
Уже й самі розказують, мов казку,
Як їм хотілось аж до с

Світлана Пирогова
2024.09.28 10:42
Не писали би ні віршів, ні романів,
Не буяло б навесні зело.
Без любові пересохли б океани,
Без любові сонце не зійшло б.

Не зустрілись би закохані ніколи,
І дитини не почули б сміх.
Без любові вся планета охолола б,

Козак Дума
2024.09.28 09:52
Коли панує моветон
у цілоденній каламуті –
уже чіпляються за тон,
не апелюючи до суті!.

Ірина Вовк
2024.09.28 09:13
СУБОТА, 28-е вересня! Вітаю...

ДОРОГА ПИСЬМЕННИЦЬКА БРАТІЄ! У мене ВЕЛИКЕ СВЯТО... Сезон ЗОЛОТОЇ ОСЕНІ, вересневих ОСІННІХ ДОЩІВ та раннього БАБИНОГО ЛІТА відкриває з'ява моєї довгожданої післяювілейної збірки ВИБРАНОЇ ЛІРИКИ, яка вийшла в двох обклад

Микола Дудар
2024.09.28 08:43
Висять на гіллі абрикоси…
Здалеку манить самота…
А тут ще вітер голо - босий
І не покинеш блокпоста
Щоби тако пірнути в серпень,
Забути геть, бронижилет...
У цю прийдешню літа зелень
Зустрітись з кумом Василем…

Віктор Кучерук
2024.09.28 06:39
Дні стають короткими, як миті
Нещодавніх зоряних дощів, –
Жалюгідні залишки блакиті
Одягнули з хмарності плащі.
Тьмяне мерехтіння листопаду
Кожен день нагадує про те,
Що уже лишилося позаду
Швидкоплинне літо золоте.

Микола Соболь
2024.09.28 05:24
На криниці збоку, на гвіздочку,
зачекалась кварта спраглих губ:
«Йди водиці зачерпни, синочку,
та присядь у затінок під дуб».
Кажуть: неживе не розмовляє
та душею зовсім не кривлю,
якщо йшов хоч раз до виднокраю,
стріти мав криниченьку свою.

Микола Дудар
2024.09.28 03:02
Зросли, чи ні, поміж тривог
Не відповім… відповіси
Якщо ти є той самий Бог,
Чому лютуєм від Краси,
Вона ж не ділиться на двох?
Отож…

Біжиш, чи ні, словами між

Леся Горова
2024.09.27 15:47
Дощ у шибку стукає косий
Вітром кинутий іздаля,
Сотня крапель дзвінкоголосих
Ніжно ім'я твоє промовля.

Він малює й змиває букви ,
Я вдивляюсь у мокре скло.
Скільки ще цій розлуці бути ,

Юрій Лазірко
2024.09.27 08:08
Геееей!...
Гея-гея-гея-Геееей.

А війна війною,
а поля кістками...
Запеклися кров'ю
імена у камінь,

Микола Соболь
2024.09.27 06:08
Посіє осінь мжичку. Хай росте.
Такі часи: нікому не догодиш.
Стає все більше листя золоте
і сонячної меншає погоди.

Примружу очі, обпекла краса,
всі літні барви в першім падолисті,
високі до нестями небеса,

Віктор Кучерук
2024.09.27 05:24
Твоє волосся вбране в квіти
Леліло барвами лугів
І сильно пахло розігрітим
Манливим духом літніх днів.
Воно текло привабно в жменю,
Долоні повнячи теплом, –
І серце билося шалено,
І мріям ліку не було…

Микола Дудар
2024.09.27 04:59
Збережи для себе пам’ять… Будь-яку
Зупинись, заляж та хоч би де
Бажано без сліз, до коньяку
І ніяких мов щоб про буфет…

Вигукни собі щось… вигукни будь-що
Запереч тим вигукам, станцюй…
І не передумаєш якщо,

Артур Сіренко
2024.09.27 01:07
Сталося це 7 липня 1977 року, в день коли совкові містики і повітові пророки вважали, що настане кінець світу сього. Всесвітньої катастрофи не сталося, але кінець світу настав в межах однієї комунальної квартири в місті, що було забуте Богом і літераторам
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Джура Заморочник
2024.09.28

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Марина Єщенко (1986) / Вірші

 * * *




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-11-16 23:25:34
Переглядів сторінки твору 8638
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.964 / 5.5  (4.879 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.678 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.777
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2015.11.13 21:21
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-17 11:44:38 ]
П.Марино! "Серце заховаю в спориші..." - це щось!!! Плекаю надію, що ВІН все ж його знайде! І відчує ритм і доторкнеться... І житиме, оберігаючи... Дуже сподобався вірш. Не сумуйте! Хай щастить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-11-17 21:38:00 ]
Дякую, що продовжуєте стежити за моєю творчістю і підтримувати мене!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-11-17 16:34:44 ]
Уфф!!! Потужно, Маринко!

Глибокі Образи. Найікавіший, як на мене "Сонце в плечі, мов тавро, вроста"...

А от щодо китів щось мені не дуже: ніби "доторочено" задля рими...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-11-17 21:37:25 ]
У моєму розумінні "Шкода, що земля стоїть не на китах" означає, що цивілізація й науковий прогрес віддалили людину від природи... Тому звичайне бажання виплакатися в траві буде сприйнято тими ж людьми як щось неадекватне.

Але може цей рядок і не влився. Я подумаю:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-11-17 23:35:07 ]
Тепер розумію твою ідею, Марино!
Може, я не надто заглибилась у "світ" вірша? А, можливо, це через безпосередню близькість трави, що "не колеться" (себто не зосім прозорий перехід)?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-11-18 03:37:17 ]
Для мене - дуже адекватно - виплакатися в траві. Це означає, що людське в людині - не втрачено.
Але щодо китів - справді треба подумати. Бо писати треба так, щоб не пояснювати потім.
Мені і кінцівка вірша незрозуміла: Хай годинник мій переведуть - на добу чи на життя тобі - Ваша ЛГ бажає йому, певно щастя чи жити в іншому часі, коли ще не було сварки чи відмови щоб почуватися щасливою? Що Ви мали на увазі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-11-18 21:08:20 ]
як на мене – земля на китах – це зрозумілий образ
кінцівку пояснювати не буду, а то знову скажете, що треба писати так, щоб не пояснювати потім.
навіть абсурд наповнений змістом, а ви хочете, щоб я добровільно визнала, що написала щось слабке і не варте уваги. Може й ваша правда. Тоді тим більш нема приводу пояснювати кінцівку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-18 13:15:35 ]
Пане Ярославе! Заперечувати Вашу думку (Майстра поетичного слова) мені - аматору щодо прозорості і зрозумілості текстів, якось не годиться. Та й не стану я цього робити! Дозволю собі лише процитувати одного араба, який ще до ери Христа написав: "Я один, я один у того - у кого нікого, нікого." Видається мені, що цей вірш близький людині у хвилини радості і розпуки. А прихованих смислів, може, більше ніж самих слів... Мені подобається шукати щось між рядками... Перепрошую. З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кум Микола (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-19 03:38:29 ]
сильно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-11-19 21:59:27 ]
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-12-07 17:05:26 ]
Ого, який вірш, Марино! Сподобався! Особливо - кінцівка: для мене вона абсолютно зрозуміла без пояснень. Вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-12-07 17:07:26 ]
5,5 - замало для такого вірша, але у мене більшої купюри нема.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-12-09 20:29:14 ]
дякую, що зрозуміли!!!
оцінка – це не важливо, головне розуміння


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-01-24 15:10:48 ]
Забув сказати, що особливе враження на мене справив ось цей рядок:

Упаду... впаду-впаду-впаду!!!

Коли його пригадую собі, то він ще довго крутиться у голові (ну ось, знову віршований коментар вийшов :) ).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2011-01-24 22:36:33 ]
цей рядок-слово із тих рядків, які не підлягають сумніву, відразу відчуваєш, що на своєму місці:)

а вірш із ряду "високо не ціную, але дуже люблю")))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-01-26 08:25:42 ]
На мій погляд. він навіть якийсь кінематографічний... Пригадується американський фільм "Загнаних коней пристрілюють, чи не так?" (про велику депресію 1929 р.), де у фіналі головна героїня падає від пострілу в скроню не на брудну бруківку Нью-Йорку, а у траву - у сповільненій зйомці... Ось саме це - впаду-впаду-впаду - і відчувається як падіння у сповільненій зйомці. Шикарний образ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2011-01-26 11:25:54 ]
дякую)))
просто саме слово "упаду" ніби символізує рух униз, але у випадку моєї героїні – це підйом, адже це падіння дозволяє їй набратися сил, переосмислити все і неодмінно піднятися. Воно їй просто-таки необхідне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-12-16 22:50:30 ]
Так, замало. Марина заслуговує на Р2 і 6ки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-12-16 23:54:55 ]
хочу Р1 і сімку!!!
жартую

дяки:):):)
буду старатися


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-01-26 11:39:46 ]
Дякую за підтримку, Юлю! До речі, а у тебе ж, напевно, є можливість поставити 6 (внаслідок набагато вищого рейтингу, аніж у мене)?