Велике дякую, автор старалась.

Творець, дав знання без міри, але дивлячись на те як вони застосовуються говорить все тихіше, хоч, суворо кажучи, це ми його не чуємо... З ритмою, пунктуацією і іншими особливостями тексту проблеми є, не заперечую, але я не маю філологічної освіти і я письменник, для мене викладена суть важливіша за крапки, коми і наголоси.

Хм, а я думала, що Творець дав віру. Тому віруючі, не знаючи напевно, чи Він є, вірять Йому і в Нього.
Знання не вимагає віри, так само, як і віра знання.

Щодо "ншими особливостями тексту", як ви їх назвали, то, можливо, в прозі вони не відіграють такої ролі. Але в поетичних текстах усе це впливає на сприйняття, якщо воно, звісно, важливе для автора (йдеться не про крапки-коми, а про порушення очевидних речей).

Ось ви, зараз, вірите в те, що кажете?... Слово вимагає осмислення, а одже елементарних знань. І хоч інформація тримається на логіці, логіка, тим не менш, у кожного своя. Віра - це також наша індивідуальна характеристика. Ніхто, грубо кажучи, не знає, що конкретно нам дав Творець, думати може хто завгодно і скільки завгодно... А що до постановки вірша, то коли б вам довелось обирати звук вірша чи його сенс, щоб ви обрали?

Щодо "постановки вірша", то я б обрала єднання звука і зміста, інакше можна читати прозу. Хоча і в прозі, як на мене, стиль і спосіб викладення не на останньому місці.
Можливо, це мої естетські забаганки )

Старається поєднати і автор. Ніхто важливість художнього не заперечує, як в прозі так і в поезії, але я проти суцільної техніки, вона ще нікому не допомагала, за необдуманого змісту. Хороший технік не значить поет. Творчість має мати рушійну силу, інаше це не творчість, а переливання з пустого в порожне, байдуже, в риму чи без неї.

Хіба я казала про "суцільну техніку"? Іноді вірш бере щирістю чи музикальністю - без особливої техніки, просто завдяки особливому "порядку слів". У Вашому тексті мені поки що не помітно авторських одкровень - Ви просто перерахували відомі та іноді суперечиливі речі. Сподіваюсь далі знайти у ваших віршах цікаве.

Ви хоч самі зрозуміли, що сказали?)

Шико, ви кому? :)

Суть "Знання" і стоїть на парадоксах (Нема Знання яке жило б без Віри. Нема Знання яке лиш Вірой дише.) Я цей вірш коли писала ще логіку вивчала. В основі структури вірша стоїть логічний сіологізм, коли два протилежних твердження об'єднує трете. Вірш складний для сприйняття, згодна, але в цьому і особливість Знання, воно саме себе шифрує і не дається для розуміння тим хто його зрозуміти не готовий. Філософія, якщо вона є, ніколи не буває на поверхні, вона глибока в елементарних речах. Це шлях щукача істини, це шлях філософа.

Ви знаєте, я теж вивчала і логіку, і філософію, але Ваш вірш не тому складний для сприйняття, що він типу мегарозумний.

До чого тут образити? Мова про те, що перелічені вами - як автором вірша - логічні парадокси ще не є поезією. Розумієте? Це могло нею стати, якби ви - як автор вірша - запропонували неочікувані образи, чи метафори, чи рими. Наразі цього нема.
Тому аргументи "сам дурень" - несерйозні.

не відповідаю, бо не бачу сенсу. ми з Вами з різних планет

Юлю, ти не зрозуміла :) Ірина думає, що я - це ти, бо відповіла замість тебе на її коментар :))

я взагалі не дуже в"їхала в те, що думає Ірина, мабуть пора йти спати)