ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.08.26 19:21
У побєдобіснуватої московитської молоді у другій світовій війні насправді воювали не діди, а прадіди та прапрадіди, яких вони ніколи не бачили. Купер написав «Останній з могікан». Фадєєв написав «Останній з удеге». А хто напише «Останній з москалів» та

Артур Курдіновський
2026.08.26 18:27
Гуляє бидло, поки йде війна.
Запльоване майбутнє та минуле.
А що за свято - намертво забули
У шабаші манкуртського лайна.

Є дві реальності. Глуха стіна.
Гуде розбещений та п'яний вулик.
Гуляє бидло, поки йде війна.

Ірина Вовк
2026.08.26 17:43
ЗАГИБЕЛЬ ВАВІЛОНА: «МЕНЕ, ТЕКЕЛ, ВЕ-ПАРСИН»

«Відміряний, зважений, поділений, або відданий персам», - арамейське письмо, приказка епохи загибелі Вавілону.

(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)


ДІЙОВІ ОСОБИ:

Сергій Губерначук
2026.08.26 15:20
Залізло сонце за бараки,
у річці хлопці ловлять раки,
корови подають гудки:
«Стрічайте молоко, дітки!»

Колишній прапор на сільраді,
хоч люди стомлені, – а раді:
«Сьогодні (через скілько діб!)

Ольга Садкова
2026.08.26 13:45
За котом погнався пес,
але котик раптом щез.
Вмить на дерево злетів,
на самий вершечок сів.
Позирає з висоти:
«Ну, Рябку, залізь сюди».
Та як пес не намагався
і на метр не підійнявся.

Борис Костиря
2026.08.26 13:06
Сумні надгробки у сумнім снігу
Маєстатично думають про вічне.
Не пізнається мудрість на бігу
У грудні чи у невловимім січні.
Ми пишемо зворушливі листи
На снігу, як у давніх манускриптах.
Вони торують неземні мости,
Які проляжуть у серця нестримно

Вячеслав Руденко
2026.08.26 10:54
Власноруч — можливо й без подяки —
Стіни з меду ще стоять до часу,
Ніби цукор прихистку поляка,
Що ховає нас в ставку з меляси…

Там, де крутить хвиля ранком серпня,
Чути обдарованих допіру,
На човні, що рушив у безсмертя

Артур Сіренко
2026.08.26 10:53
І надійшов час Великого Дня, коли Сонце дарує Землі, і зелу квітучому, і людям, і тварям земним світло тривале і темряву коротку. І кинули ми і друзів своїх, і місто побратимів своїх, і селище посестер наших, і будинки з міцними стінами, і колодязі глибок

Ігор Терен
2026.08.26 08:49
Не буде ані другого потопу,
ані пришестя... все це міражі,
та до Європи
дійде, як окопи
війна пориє на її межі.

***
Феміда судить, а закон карає

С М
2026.08.26 07:42
ідеш у путь
іди у путь
у путь іти час
іди у путь
коли кивне бог, урешті
іди у путь

здійнявши галас

Віктор Кучерук
2026.08.26 06:58
Так вже зоряно сьогодні,
Що поділася жура, -
Повіває прохолодний
Вітер з берега Дніпра.
Віє свіжістю дитинства
Від старих, як світ цей, верб, -
Мов мені за доброчинність
Пам'ять дякує тепер.

Віктор Насипаний
2026.08.25 23:48
Пише дощ рясний верлібр жури на листі.
І калюж дзеркала сиві, бо розбиті.
Загубилось небо знов у крапель дзвонах.
Біжимо кудись із літом в перегонах.
Тягнемо гріхи свої, немов мурахи.
Чорно – білий ранок грає нами в шахи.
Хижаки – думки полюють на

Ірина Вовк
2026.08.25 23:04
І. МЕСОПОТАМІЯ

Хто колись тримав у руках і листав сторінки чудової книжки "НА РІКАХ ВАВІЛОНУ",
той впізнає ритми і дух давнього шумеро-аккадського епосу...
"Прахом уста земель не вкрив би..."
(З давніх текстів Стародавнього Шумеру)

***

хома дідим
2026.08.25 20:58
не тривожить і не бентежить
мовби необережний зачин
що здавалось твоїм і авжеж-бо
паралельно було нічиїм
при обставинах темних і грізних
на задвірках великих подій
у нон-стопі глобальної кризи
крижанім вітровії нуднім

Мирон Шагало
2026.08.25 20:24
ти — таємниця скритна
ти — неба даль блакитна
ти — снігопад у квітні
ти — теплі ночі літні
ти — сонячний промінчик
ти — в бархаті камінчик
ти — усмішки дитячі
ти — сум-сльоза невдачі

Світлана Пирогова
2026.08.25 16:01
До осені от-от...Чекають Перешори,
Смакуючи красу останніх літніх днів.
Давно там Чикаленко - меценат ходив,
І літо теж щезало світлом метеора.

Там дихав степ, вклонялися фортуни зорі,
Журливо серпень, ніби вечір тихо млів.
До осені от-от...Чекают
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ірина Калашник (1986) / Вірші

 Знання
Нема Знання, якого знають всюди.
Немає абсолютного вчення.
Але, лише його здобути прагнуть люди
Шукаючи в Науці навмання.

Нема ключа, що відімкне всі двері.
Нема дверей, що замкнені для всіх.
Але, лиш той, хто їх знайшов на стелі
Так часто підіймається на сміх.

Немає Істини, якої б не довели.
Не все доведене є істинним Знанням.
Бо Істини, самотні каравели,
Блукають по незвіданим морям.

Вони лиш сни, далекі і тривожні,
Зігріті мрією про будучність земну.
Але , без Віри Істини прожні,
Заплутані і схожі на ману.

Нема Знання, яке б жило без Віри.
Нема Знання, яке лиш Вірой дише.
Але, лиш той, хто дав Знання без міри
До нас говорить все тихіше.
15.10. 2006




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-02-06 04:00:58
Переглядів сторінки твору 13365
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.333 / 5.25  (3.884 / 4.84)
* Рейтинг "Майстерень" 4.212 / 5.25  (4.158 / 5.33)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.767
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2016.12.30 13:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-02-07 22:07:37 ]
Чому ж "ні в тин, ні в ворота" (зауважте, я утримуюсь у рамках ввічливого ведення діалогу на відміну від вас)? Аргументи "залізобетонні": вірш банальний за замістом і слакий технічно. Конкретика вже указано в попередніх коментарях. Це перше.

Друге. Якби вірш був "таким самим текстом, як і будь-який", він би нічим не відрізнявся від інстркції зі збирання унітазів (наприклад) або методичних рекомендацій для стоматологів і т.ін. Мабуть, все ж таки, в поезії є дещо, що має її відрізняти.

Третє. Настільки яскраве несприйняття критики свідчить про те, що автору є над чим подумати, крім віршування.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Калашник (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-07 21:56:08 ]
Коли з різних планет, чому не знаючи броду полізли у воду?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-07 22:00:12 ]
нічо, я висохну


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Калашник (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-07 21:59:19 ]
Ірина бачить різні способи мислення, але не розуміє синхронності дій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-02-07 22:11:25 ]
то Ірина ще не розібралась із системою :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Калашник (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-08 18:52:31 ]
Я готова до критики, але я прагну почути зважені і справедливі аргументи на користь тієї ци іншої думки, і будьте готові, що критику я десять разів перевірю на істиннисть. Як на мене дана розмова переходить в площину емоцій: випади на рівному місці, прояви інтектуальної стервозності і бажання бути правою будь-що, будучи глухою до співбесідника. Це, знаєте, дуже вплаває на іститтість тверджень. Не робіть свої проблеми моїми, будь-ласка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-02-08 19:09:41 ]
Якщо розмова і переходить у площину емоцій, то виключно з вашої ініціативи.

Які "зважені і справедливі аргументи" вам потрібні, щоб довести, що перелічені мною у своєму першому коменті є вагомими недоліками? Згрупую їх ще раз: банальний зміст + неохайна форма. Вкупі це не є поезією.
Буває виключення, коли навіть при банальному змісті вірш бере філіграністю форми. Або навпаки - зміст такий глибокий, що на технічні вади не звертаєш уваги. У вас, на жаль, поки ні те, ні те.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Калашник (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-08 20:13:24 ]
Мій вірш в процесі розмови стає все гіршим. Це факт. Так можливо й не ньому річ? Вам немає що сказати по моїм зауваженням, ви їх переводите в науково-літературну форму, можна подумати мій вірш винен в тому, що дискусії немає, а є одне велике бажання дістати апонента.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-02-08 20:22:34 ]
Ні, не стає, він був таким спочатку.
Боже, сама собі дивуюсь - звідки в мене стільки терпіння? :))
Добре, Ірино, досить. Бачу, Ви ще не готові до конструктивних дискусій, тому збережу ваш і свій час.
Успіху, шановна Опонентко.