ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.09.22 20:54
Уривок
Немає нікого хто поруч твого життя
Солодким цілунком погодить тебе на завтра,
І буде не проти сказати тобі, що за-
Бути уже не спроможний, що станеш початком
Великої книги. Напише хтонічний роман,
Історію світла, історію часу та словом
Сплітаючи чис

Іван Потьомкін
2024.09.22 19:23
***
Спасибі, Доле,
Що ноги-руки цілі,
Що світ цей сприймаю
Барвою, звуком, словом...
«А решта?»
«А решта – вагомий додаток,
Що зветься так просто – ЖИТТЯ».

Володимир Бойко
2024.09.22 17:32
Зденервовані думки
Коли не годні показати розум, показують нерви. Люди з важким характером потребують жінок легкої поведінки. Коли нападають нерви, музи відпадають. Нервують усі, але далеко не всі роблять із цього рекламу. І холодний розум можна довести до точк

Сонце Місяць
2024.09.22 15:43
arose
ефемери зимового вересня
землеміри німого кіно
лейтмотив надзвичайно первісний
римування авжеж гуано

понад зірваними піввуалями
нас діждеться нуарний суар
крокодил неприродно роззявлений

Світлана Пирогова
2024.09.22 14:00
Ми різні з Вами (пісня)
Ми різні з Вами...Небо і земля,
Холодний місяць і гаряче сонце.
Мелодії старого скрипаля
Примарою лягають у долоньці.

Ми різні з Вами...Літо і зима,
Як тиха осінь і весна квітуча.
Ніщо й ніхто нас разом не трима.

Євген Федчук
2024.09.22 12:58
Як Господь роки розподіляв
Сидять бабці під під’їздом на лавці широкій.
Уже кожній з них, напевно за сімдесят років.
Вже на світі нажилися та напрацювались.
Ото тільки що сидіти на лавці й зосталось.
Між собою гомоніти, щось розповідати,
Кісточки усім знайомим поперемивати.
В

Устимко Яна
2024.09.22 11:49
вже осінь
віє запах тривожний
від сухого зела
мов оплакує кожний
прутик літа й тепла

осінь в лісі та гаї
скоро зайде в міста
осінь часу не гає

Козак Дума
2024.09.22 11:07
Синові
Тримай себе у натовпі бентежнім,
хай він усіх паплюжить і усе.
На себе розраховуй, незалежно,
що ближній срібло й посмішку несе.

У мрії поринати на стидайся,
та не обожнюй навіть власних дум!
Брехні – не вір, а лесток – опасайся,

Юрій Гундарєв
2024.09.22 10:51
Сонце цілує землю
Війна вбиває… Земля змучена стогне. Багряна трава. Ранок. Золотий жовтень. Озеро завмерло, віддзеркалюючи заспані очі багатоповерхівок. Жінка, років сорока, повненька і, певно, не дуже вродлива, скромно одягнена, сидить на лавочці, похитуючи ног

Юрій Гундарєв
2024.09.22 09:46
Браслет
Браслетні перлини
на зап’ястя -
дарунок дружини
на щастя.

За теплі хвилини
в снігопади -
сяйливі краплини

Микола Дудар
2024.09.22 07:44
***
Тебе чекав би допізна
У край села на сінокосі
Де загубилася весна
У літі з дозволу ще й досі…

І розстелився б все одно
На місце те, не випадкове
Черпали б з неба ми вино

Віктор Кучерук
2024.09.22 07:33
* * *
Не для мене ще усмішки
Із твоїх медових уст, –
Цим вдоволенням нітрішки
Не впиваюся чомусь.
Наковтався удостачу
Тільки сильної жури,
Поки ти мене не бачиш
І не чуєш до пори.

Микола Соболь
2024.09.22 06:04
А завтра знову
Часи млинів минули і волів.
Сучасний світ немов несеться в прірву.
Колись добрішим бути я хотів.
А нині що? Давай за козир чирву.
Або вино. Достатньо вже хрестів.
Для бубни є на Банківській орава.
Поетові, на жаль, бракує слів.
А сильні світу оберу

Сонце Місяць
2024.09.21 14:44
Вороння
коли потвориться сміх
вороння зривається з древа
відлюдного острова мрій

залишає з веселощів
прокурену порож між
глюком & фаренгейтом

Микола Дудар
2024.09.21 12:59
***
Поміж...
Нібито впійманий, нібито схований…
Де ж тебе, друже, носили чорти?
Нібито вогняний, нібито вовняний,
Хто ж підтиратиме славні хвости
Різного племен, в правді упевнені
Скільки всього, чи вистачить сил?
В чаші заплетені, небом накреслені

Леся Горова
2024.09.21 12:48
Вечірнє
Вечір тіняву тче ажурну,
І спадає по краплі гулко.
То гріхи й грішки мене журять
В сповідань моїх перегуках.

Тиша ллється, та не вспокоїть,
Не обійме, така колюча.
А мені її, надважкої,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Олекса Квіт
2024.07.05

Любов Інішева
2024.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юлія Гладир (1985) / Вірші

 ПРО НАБОЛІЛЕ

Без жодної претензії на повноцінний витвір мистецтва, як би не гучно було сказано про останнє. Не більше, ніж іронія

...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-02-09 00:28:23
Переглядів сторінки твору 5534
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.661 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.326 / 5.43)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.761
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.01.18 16:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 02:23:04 ]
Юлю, вони - дерева (найчастіше - дуби товстошкірі:) (Без претензії на істину - теж не більше, як іронія:)Цікаво, що коли жінка стає байдужою до квітів і слів - все це починає на неї прямо сипатись з очевидною нав'язливістю, ну, якщо до розводу не дійде, звичайно.( Це спостереження теж - не стовідсоткове)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 13:40:56 ]
Дякую, пані Тетяно, за цікаве спостереження і за коментар!
З повагою:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-09 09:28:54 ]
але ж квіти і слова - то й справді не важливо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 13:44:26 ]
Так, Юль, це слова справді мудрої жінки. Я до цього ще не доросла на всі сто відсотків. Розумієш, коли людина не визнає 8 березня, Дня Валентина, Нового року і т.д. Нічого, кірм Днів народження, це вже сприймати можна неоднозначно. Слова типу "свято має бути кожного дня" мають рацію, але ж інколи хочеться просто бути однією з маси, а не виділятися... Взагалі ці рядки надрукувала, бо цікаво було почути, що з приводу цього думають поети "Майстерень".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 13:51:31 ]
хех)) ото ж і я не визнаю 8 березня, Дня Валентина, Нового року і т.д.... )))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-11 13:54:28 ]
Поручик Ржевский тоже когда-то не признавал Дня Св.Валентина. Но потом процесс наладился.
Определенная часть дам на полученные ими "валентинки" отвечала, по сути, взаимностью. Отдавалась.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 13:54:01 ]
Поважаю. За власну думку. Щиро:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-02-09 11:44:52 ]
Погоджуюсь з Юлею Шешуряк. Квіти і слова не замінять очей. Але, зрештою, у кожного своя мірка і потреби.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 13:46:38 ]
Дякую, Адель, за Вашу думку. Намагаюся йти до цього. Тому ставлюся до подібних поглядів з повагою. Хоча добре все-таки інколи поєднувати приємне з корисним...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-02-09 14:28:47 ]
Ов-ва! Дістало "товсошкіре дерево" ЛГ?(Цитую Т.Р.)
А жінки "люблять вухами", а коханий ЛГ про це не здогадується. Тут варіанти - Або він прозріє, або, як радить Адель, самій читати в очах... Цікаво написано


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 13:52:33 ]
Спасибі, пане Іване! Він просто затятий, такий, як є. Очі - це так. Добре, коли все в гармонії. Адже для людей слОва словА все-таки мають значення. Хоча це так, питання висвітлене однобічно. Адже є й таке: якщо часто говорити слова, вони просто втратять свою цінність, ввійдуть у звичку. Тому хай краще несказане залишиться несказанним... (Цитата, автора якої не варто згадувати. Він усім і так знайомий).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Слобода (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-09 15:28:34 ]
а я думаю, що хай би і не вважалися квіти і слова головними, - це просто вияв уваги, а без таких часом дрібних виявів було б дуже буденно та одноманітно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 13:55:52 ]
Дякую, Тарасе! Приємно почути думку як вияв прагнення гармонії. З повагою:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Каганець (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-09 16:14:30 ]
Повністю погоджуюсь з Вами, Тарасе, що квіти створюють настрій, дарують радість, от тоді і сяйво в ачах можна побачити. Вірш дуже гарний!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 13:57:36 ]
Спасибі, Мирославо!
За думку і враження від цього скромного вірша. Хоча не люблю не римувати. То так уже склалося.
Щиро:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 20:51:54 ]
Почему такая преамбула?
Она звучит, как приговор.
Я даже с ужасом ожидал рифму к "останнє". Ею, конечно же, должно было быть "кохання", "зітхання", "смеркання" или "бажання". Так нет же. Нет.
Но зато я увидел "народити мені словами". Не на словах, и тем более, не на деле.
Это что-то новое и непостижимое, если, конечно же, не смотреть фильмы о суррогатных отцах.
Вообще, проба пера мне понравилась.
Если себя не искать хоть в чем-то, то можно потерять во всем (с). Сам придумал.

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 14:01:15 ]
Рада Вас бачити, Олексію, в себе на сторінці! Цікаві міркування подаєте. Особливо про народження. Поети - як жінки, так і чоловіки - народжують Слово. Але про сурогатних батьків та іншу фантастику мені сподобалося.
З повагою:)