ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2024.06.26 12:27
Якщо українець – чини як Отець,
сприймай як гостинець привітність сердець.
Ми зрощені Богом, на захист нам лють,
творім перемогу і кожен тут будь!

Так, лють це не лютня – це велетня рик,
хоч ним користатись ніхто з нас не звик.
Але коли доля віщує

Іван Потьомкін
2024.06.26 08:49
Нехай мене Зоська про вірш не просить,
Бо коли Зоська до вітчизни верне,
То квітка кожна вірш проголосить,
Зіронька кожна заспіває напевне.
Допоки квітка розквітне,
Допоки зіронька в леті,
Слухай, бо то щонайкращі поети.
Зірки блакитні, рожеві кві

Юрій Гундарєв
2024.06.26 08:47
Летять слони-2
 

Читаю не так давно опублікований вірш еротичного сатирика Олександра Сушка «Летять слони»:

Пора ув ирій. Засинають мухи,
Сніжок подвір'я пухом побілив.
Летять слони. За крила правлять вуха,

Микола Соболь
2024.06.26 08:17
Вклонюся житу, жито – це життя,
у колоску початок родоводу,
рятує хліб людей в лиху негоду,
а ми його жбурляєм, як сміття.
Шукаєм Бога згублені сліди,
хто йде у церкву, хто до синагоги
у кожного свої шляхи-дороги
та кожен просить Господа: «Прийди!»

Віктор Кучерук
2024.06.26 05:38
За межею небокраю
В сутінь вкутані світи, –
Там дрімотно поглядаєш
Вже на перші зорі ти.
Темна ніч постала німо
І навіяла жалі,
Мов пожовклий фотознімок
На журнальному столі.

Артур Курдіновський
2024.06.26 01:32
Римуються почуття.
Відгукуються світанки.
Можливо, то був не я.
Повірити чи піти?
Постарівся та помер
Закоханий щирий Янко,
А замість палких троянд -
Високі стоять хрести.

Світлана Пирогова
2024.06.25 21:22
Феєрія літа - в сонячних бризках,
В мандрівці легенького вітру.
Колише хмарки небесна колиска.
Терпке і духмяне повітря.

І я споглядаю серпневу красу,
Смарагдові хвилі із лісу.
Піймати б у руки грайливу ясу,

Ярослав Чорногуз
2024.06.25 13:26
Краса на попелищі - Божий дар,
Серед руїни, чорноти, розпуки,
Де ходить смерть, неначе той косар,
Наповнює Сварожі райські луки...

Ярило тільки, ніби квітникар,
Занурює у попіл власні руки,
Кохання квіти

Леся Горова
2024.06.25 13:14
Я тобі іще наснюся в шум дощу,
Обійму і про любов нашепочу.
Я наснюся, хоча думав, що забув,
Загубив між ковилами у степу.

Попалив, що з нами сталось, поміж трав,
А що роси зберегли, то не зібрав.
Та усе, що відгоріло, заболить,

Борис Костиря
2024.06.25 11:34
Кам’яний голос тиші
ліг на гладінь озера.
На озері розпускаються
не латаття, а надії,
розчарування і прикрощі.
Озеро таке глибоке,
як неозорість пізнання.
Дзеркало водойми відкриє

Олександр Сушко
2024.06.25 08:48
Я правду накришу вам дрібно-дрібно,
Солодку казку у дугу зігну...
Без ніжності і вірність непотрібна,
Дзявкоче муж щоденно на жону.

Дружину чоловіченько замучив
І їсть її, немов з грибами плов.
Любов, як відьма - злюща і кусюча

Віктор Кучерук
2024.06.25 07:55
Озираючись на схід
Йду скоріш на захід,
Раз до підлості сусід
Має здавна нахил.
Споконвічно тягарем
Давить серце смута,
Бо не порівно берем,
Ділячи набуток.

Артур Курдіновський
2024.06.25 00:50
Єдиний вихід - Перемога!
Це знає вільний наш народ.
Велика й праведна дорога -
Супроти всіх дрібних турбот.

Вже ясно: хто чужий, хто свій...
Єдиний вихід - Перемога!
Це світла й темряви двобій!

Іван Потьомкін
2024.06.25 00:11
У мене набагато більше свят,
аніж у тих, хто живе од свята і до свята.
Адже за свято звик сприймать,
коли задумане здійснилось,
коли малятко усміхнулось,
коли відкрив нове ім’я,
коли у хор пташиний долучився,
як линyть звіддалік синівські голо

Володимир Каразуб
2024.06.24 21:08
В кімнаті оцій чорно-білі примари. Знову
Ти сидиш у профіль, фрази пливуть шрифтом.
Спокій знайомого голосу і музики витікають із грамофону.
Край неба у твоїй кімнаті і яблуні за вікном

І тому я кажу не чудернацькі, ні не дивні, вслухайся,
В оці н

Олександр Сушко
2024.06.24 19:52
Я правду накришу вам дрібно-дрібно,
Солодку казку у дугу зігну...
Без ніжності і вірність непотрібна,
Дзявкоче муж щоденно на жону.

Дружину чоловіченько замучив
І їсть її, немов з грибами плов.
Любов, як відьма - злюща і кусюча,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олекса Скрипник
2024.06.20

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Алексий Потапов (1977 - 2013) / Вірші

 * * * (не у моря)

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-02-18 11:11:28
Переглядів сторінки твору 6852
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 6.223 / 5.5  (6.185 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ГЕОГРАФІЯ
Автор востаннє на сайті 2020.12.10 23:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2011-02-18 12:22:06 ]
Ну, умора!
Шикарно завернул! За такое у моря не только хибару самозахвата но и дворец отхватить можно. Тут и п...дец бродячей жизни. Прекрасная работа. Спасибо Алекс.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-18 12:34:27 ]
Спасибон, о Володя.
Мне иной раз не достает твоей залихватской смелости "завернуть покрепче" )
Удач-дач-дач. Я как раз собирался обратиться к твоему стихотворению.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-02-18 14:11:17 ]
Здорово)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-18 20:15:04 ]
Если так, то я не против )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-18 14:36:24 ]
Наче знову побувала на березі Чорного моря. Я хоч і в Україні живу, та, мені до нього з кожним роком все далі і далі у всіх розуміннях цього слова. В молодості один раз була з чоловіком і донечкою - і щаслива на все життя. Та що це я - все про себе і про себе?... Мені здавалось, що Ваш ЛГ має наречену в Петербурзі. Чи я щось наплутала? А втім, це мене не стосується. Вірш - чудовий! (А в якій точці Земної кулі Ваш літгерой у цю хвилину?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-18 20:14:14 ]
Вернулся в Питер после двухдневного посещения Севастополя.
О городе русской боевой славы я немного написал в комментарии к предыдущему стихотворению. Культовые сооружения всех эпох, безусловно, прекрасны. Акустика изумительна.
Городской орнамент удручающе печален.
А что поэту так необходимо, как не печаль?
Пишется гораздо лучше.
Летом о зиме, зимой о лете.
Короче говоря, хочется моему ЛГ обрести крышу над головой - нет, не в Севастополе, но у моря.
Вплоть до размена квартиры на лачугу. И плюс квартиру. Хотел сначала на коттедж.

Спасибон.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-18 15:10:56 ]
... душа не знає кордонів, а Душа Поета не має меж...
Чудовий вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-18 20:35:30 ]
Наверное, у поэтов души именно такие.
А я себя к графоманов пускай полушутя, но причисляю. А это полезно - причислять. Ведь оно как получается? Я себя и к космонавтам могу причислить. Но стану ли я им? А если сильно захочу? А если еще сильнее?
А это уж как сложится. Тем более, что космонавтом я быть не хочу, и поэтом не стану, если дара не имею. А тщиться тоже не желаю. Могу, конечно, соорудить, вербальную конструкцию - и сооружаю.
Может быть, она невысока? Но естественна.
Паразитировать не желаю на образах заброшенного села или станицы. Не хочу с умным видом изрекать известные истины, разве что адаптированные к чему-то. Многого не хочу. Зато немногого хочу.
И оно у меня есть. Приходите читать мои стихи, а это о чем-то говорит. И мы о чем-то говорим.
И не ссоримся, и не миримся, и не кривим душами.
Разве что поддерживаем друг дружку в творческом пути. Когда и где он был легким? Но интересным был и пока что остается.

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2011-02-18 15:54:31 ]
Добрый день, уважаемый Алексий!
:-)
Ну, очень-очень...
:-)
С уважением...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-18 21:01:51 ]
Догадываюсь, о Александр.
Просто "смайлики" - это одно, а еще один абзац к ним - это, в некоторой степени, следующее.
Скоро встретимся. Может быть, даже в Крыму.
Понравился мне он.
А мне многое нравилось с первого взгляда, а не все приживалось. Ой, блин...
Долой сомнения.

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-02-18 16:27:55 ]
Хм, никак ЛГ решил обзавестись невестами во всех местах своих жизненных скитаний? :) "А мысли витают уже вдалеке,
Как будто бакланы и чайки - у моря…"



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-18 20:25:56 ]
Тяжелые мысли и наивно-глупые. Бакланы.
И летучи, как чайки. Тем тоже нужно где-то присесть.
С Санкт-Петербургом, наверное, не сложится.
Приятели спились, новые - не тем, чем позволяю интересоваться, интересуются. Притона в моей квартире не будет.
Но все это так шатко...
Но почему бы не осесть в Крыму?
Удастся ли?
По гороскопу ЛГ (читай - я) Водолей. Но первого дня знака. Затеваю одно, а делаю - другое.
На поверку выходит третье.

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-18 17:18:00 ]
вірш вдався)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-18 20:07:48 ]
Хочется верить )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-18 20:26:04 ]
что это такое: Нева, как Нева!!!
Нева, белые ночи и разводные мосты это одно из моих самых сокровенных желаний.

А стих действительно хорош.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-18 20:56:49 ]
Ко всему можно привыкнуть.
Нева себе да и Нева.

В свадебное путешествие поезжайте.
Оно ведь-когда-нибудь будет.
Это ведь лучше, чем потратиться на новый диван или золотые украшения.
Меня море пленило. Хочу пожить возле его.
Небо изумительной голубизны. Наверное, от холода цвет сконцентрировался. На пляж ходил. Но купаться ни-ни. Штиль, а холодно.
Южный Берег Крыма оказался едва ли не северным.

Поезд ходит. Билет в одну сторону едва ли не 200 "гринов" в эквиваленте. Харьков не отличить от любого российского вокзала. Русская речь, зазывалы, архитектура...
О дорожных впечатлениях как-нибудь напишу.
Половина дороги, считай, по Украине проходила.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-18 21:23:09 ]
свадебного путешествия не будет - я не хочу выходить замуж, а какое-нибудь приключение с озорным любовником... почему и нет.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-02-18 20:59:46 ]
Потапий, а как же монашки?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-18 21:08:14 ]
Я к местности привязываюсь, наверное.
Увидел Севастополь, но не столько его, как окрестности. Нас на экскурсию возили. автобус, правда, был черного цвета, но впечатления - другого. Горы, выдолбленные комнатушки в них, качинский берег - гагаринские места...
Часть дороги по Украине пролегла.
Не отличить от России. Разве что символика.
Жаль мне монашек, но постепенная разлука смягчает боль. Резать по живому, конечно же, больнее...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-18 21:33:31 ]
і вдруг набліжаетцца словно волна
ана
слетая как ліфчік со стула
мне хочецца з нею напіцца віна
а ей -
пріжімацца ко мне будта к дулу
Аврори