ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Алексий Потапов (1977 - 2013) / Вірші

 * * * (не у моря)
finita la commedia

КАД - кольцевая автодорога.


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-02-18 11:11:28
Переглядів сторінки твору 7051
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 6.223 / 5.5  (6.185 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ГЕОГРАФІЯ
Автор востаннє на сайті 2020.12.10 23:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-18 21:45:27 ]
Знаками "ять" снабдить некоторые слова (такие как "слетая", "хочется") - и нормально получится.
Вы где-то старославянской грамоте обучались...
М.б., и себе попробовать? А уже ведь раз хотелось.

Спасибон.
Удач-дач-дач-вэри-мач-мач-мач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-20 16:50:43 ]
Як на мене "Земная растительность - словно мертва." - слово "земная" не те слово, напр. : "растительность бледная, будто мертва"...
І тут здається несумісність: "С собой соглашаясь, ругаясь и споря, А мысли витают уже вдалеке," : адже самі собі суперечите :"с собою споря, я мислями вдалеке" - ??? НМСД.
На початку твору - висипаєте пісок, а в кінці твору - сидите "в кабаке", тобто первісно ви зайшли в кабак і висипали пісок зі шкарпеток, кишень... ????
А втім, гарно: невимушено, легко.
З повагою, Костянтин.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-20 17:28:32 ]
Да, Константин. Правильно. Ибо зорко видит свежий глаз и плюс некая отстраненность как отсутствие предвзятости. Правда и только правда.
Я кое-что исправил.
Но... Это же своеобразная пьеса, состоящая из нескольких действий, и посему развитие ее сюжета могло в какой-то степени дезориентировать даже такого вдумчивого читателя (а теперь уже и литератора национального значения) как ты.

Получилось именно так:
1. Севастополь (предыдущее стихотворение).
2. Дела (в комментариях).
3. Возвращение (символический и настоящий пляжный песок).
4. Размышления в кабаке.
Наверняка будет и развязка, коей, наверное, будет предшествовать кульминация.
Хочется, очень хочется жить на ЮБК. Хоть немножко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-02-20 21:27:17 ]
Якось не прослідкував, Алекс, цю публікацію. Легко прочиталося - на одному диханні. Сподобалася рима "кошачі - ішачіть" ( не переключаюсь на рос. мову) Тому вітаю і мушу сказати, що автор підтверджує феєрично своє реноме!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-20 21:52:12 ]
Да ладно.
Я уже писал о серьезных стихах.
Как только мне будет не о чем писать или я почувствую незначительные признаки, т.с., творческого бессилия, я попробую, никоим образом не пародируя, создать, т.с., параллельное произведение. Например, существуют Новый и Ветхий заветы. В них куча сюжетов. Да простит меня Господь за слово "сюжеты" и последующие "действующие лица". Можно всю жизнь просидеть на этой теме. Нельзя сказать, что это плохо. Это - работа с историческим материалом, это перелистывание (проработка), скажем, Новой Женевской учебной Библии. Это полезно. А писать стихи об известных явлениях полезно или нет? Не для себя я имею в виду. А вообще. А взять икону Николая-угодника и нарисовать свою? Не будет ли это мазней?
Я еще не готов к ответу на свои же вопросы.
М.б., их не нужно было задавать?
Или их обходить? И писать, писать...
Вот пока что и пишу. Но не то, что может быть вредным или что-то искажаться призмой моего мировоззрения.
Пока что мною созданное я не могу назвать серьезной поэзией. Но интересной - наверное, с определенной долей правды.

Спасибон. Удач-дач-дач.