ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.01.12 00:05
Хоч ниє душа, як оголений нерв —
та зуба болючого вирвати шкода.
Я навіть не знаю, (світ ластиком стер,)
що там за вікном, чи розмай, чи негода?

Жасминовий день і ожинова ніч,
на синім паркеті кружляють по колу.
Сповзло надвечір'я кошулею з пліч

Ярослав Чорногуз
2026.01.11 18:18
У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.

Не вірю ще, увесь тремчу,
Навколішках стою і каюсь.
Сльоза непрохана в очу --

Віктор Насипаний
2026.01.11 17:40
Сидить хлопчак в селі на лавці біля хати.
Підходить дядько і пита: - Чи вдома тато?
Малий ліниво зирка. Весь в смартфоні свому:
За вухом чеше й каже: - Мій? Та, звісно, вдома.
Гукає той. У хвіртку стукає, лютує.
Вікно відчинене, ніхто його не чує.
-

Іван Потьомкін
2026.01.11 17:26
Кажуть: є країна
Повнісінька сонця…
Де ж бо та країна?
Де ж бо теє сонце?
Кажуть: є країна
На семи стовпах,
Сім планет у неї,
Схили в деревах.

Євген Федчук
2026.01.11 14:23
Ніч була темна. Місяц, хоч зійшов
Та й то у хмарах десь блукав, напевно.
Внизу Рось жебоніла безперервно.
А він вертав думками знов і знов
До того, що плекав усе життя –
Бажання влади. Так йому хотілось,
Щоб навкруг нього все отут вертілось…
Все п

Олександр Сушко
2026.01.11 13:38
автор Артур Курдіновський

Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.

Моя земля горить під небесами,

Борис Костиря
2026.01.11 11:23
Так бракує постійно часу
У потоці марнотних днів.
Час дарує, немов прикрасу,
Позолоту зникомих слів.

Час розсудить і час засудить
Ні за що, ніби злий тиран.
Лиш вина має різний ступінь,

Мар'ян Кіхно
2026.01.11 06:54
Мого батька викинули з Національного оркестру народних інструментів за "огидний потяг до грошей". (Як це тоді політично називалося?..) Він влаштувався у музичну школу №9 десь на Круглоуніверситецькій (над Бесарабкою), допрацював до пенсії в одному рван

Олена Побийголод
2026.01.10 22:48
Із Леоніда Сергєєва

– Четвертий, Четвертий, як чути? Я – П’ятий!
Не спати на чатах! Пароль – «тридцять три».
Прийнято?.. До вітру – о пів на дев’яту!
Ніяк не раніше! Прийом! Повтори!

– Так точно, о пів на дев’яту – д

Володимир Мацуцький
2026.01.10 21:10
По українській матері-землі
ідуть колоною військовополонені.
Ідуть в донецькій проросійській млі
захисники Вкраїни нені.
І не ідуть, їх ті ведуть –
Вкраїни зрадники полукацапи.
І всі донецькі смачно ржуть:
«хохла у плен кацап зацапал!»

Олег Герман
2026.01.10 19:57
ДІЙОВІ ОСОБИ: ВІКТОР — чоловік із гострими рисами обличчя та скляним поглядом. Одягнений охайно, але без жодного натяку на моду. Його рухи економні, голос позбавлений модуляцій. АННА — його дружина. Жінка з живою мімікою та нервовими рухами. Вона ви

Борис Костиря
2026.01.10 10:53
Весна ніяк не переможе
І не протиснеться крізь сніг,
Крізь кригу, як через вельможу,
Що кидає дари до ніг.

Так пробивається нестало
Весна крізь перепони зим.
Колись вона таки настане,

Тетяна Левицька
2026.01.10 09:31
Хтось викрутив небо, як прачка ганчірку.
Узимку не віхола — тонни дощу.
Та, як же вмістити всю душу у збірку,
яку я, не знаю навіщо, пишу?

І хто ж потребує мелодії всує?
Та скрапує лірика чуйна з пера:
і сліз повні відра, і слів не бракує —

Микола Дудар
2026.01.10 01:52
Якщо вам нічого «сказать»
І боїтесь торкатись тіні —
Пора розмножитись під стать
На більш прозорливу, осінню.
Якщо розмножене впаде
У ваший гнів з сумним обличчям,
Вас не сприйматимуть ніде
Тому, що ви є та вовчиця,

Олег Герман
2026.01.10 00:16
Олеся сиділа на балконі пізно ввечері, обгорнута пледом. Вона тримала в руках горнятко з чаєм, яке вже охололо, і стомленим поглядом дивилася на мерехтливі вогні міста. У голові постійно звучав гучний хор: слова матері, глузування сестри, знецінення ліка

С М
2026.01.09 21:12
а чи знаєш за опівнічника
якого не зупиниш ти
а чи знаєш за опівнічника
що двері кухні зачинив
не чинить галасу сторожа
я ~ кіт у чорному плащі
і я зникаю завжди у морок
хай перший півень прокричить
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Алексий Потапов (1977 - 2013) / Вірші

 * * * (не у моря)

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-02-18 11:11:28
Переглядів сторінки твору 7812
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 6.223 / 5.5  (6.185 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ГЕОГРАФІЯ
Автор востаннє на сайті 2025.08.16 21:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2011-02-18 12:22:06 ]
Ну, умора!
Шикарно завернул! За такое у моря не только хибару самозахвата но и дворец отхватить можно. Тут и п...дец бродячей жизни. Прекрасная работа. Спасибо Алекс.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-18 12:34:27 ]
Спасибон, о Володя.
Мне иной раз не достает твоей залихватской смелости "завернуть покрепче" )
Удач-дач-дач. Я как раз собирался обратиться к твоему стихотворению.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-02-18 14:11:17 ]
Здорово)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-18 20:15:04 ]
Если так, то я не против )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-18 14:36:24 ]
Наче знову побувала на березі Чорного моря. Я хоч і в Україні живу, та, мені до нього з кожним роком все далі і далі у всіх розуміннях цього слова. В молодості один раз була з чоловіком і донечкою - і щаслива на все життя. Та що це я - все про себе і про себе?... Мені здавалось, що Ваш ЛГ має наречену в Петербурзі. Чи я щось наплутала? А втім, це мене не стосується. Вірш - чудовий! (А в якій точці Земної кулі Ваш літгерой у цю хвилину?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-18 20:14:14 ]
Вернулся в Питер после двухдневного посещения Севастополя.
О городе русской боевой славы я немного написал в комментарии к предыдущему стихотворению. Культовые сооружения всех эпох, безусловно, прекрасны. Акустика изумительна.
Городской орнамент удручающе печален.
А что поэту так необходимо, как не печаль?
Пишется гораздо лучше.
Летом о зиме, зимой о лете.
Короче говоря, хочется моему ЛГ обрести крышу над головой - нет, не в Севастополе, но у моря.
Вплоть до размена квартиры на лачугу. И плюс квартиру. Хотел сначала на коттедж.

Спасибон.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-18 15:10:56 ]
... душа не знає кордонів, а Душа Поета не має меж...
Чудовий вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-18 20:35:30 ]
Наверное, у поэтов души именно такие.
А я себя к графоманов пускай полушутя, но причисляю. А это полезно - причислять. Ведь оно как получается? Я себя и к космонавтам могу причислить. Но стану ли я им? А если сильно захочу? А если еще сильнее?
А это уж как сложится. Тем более, что космонавтом я быть не хочу, и поэтом не стану, если дара не имею. А тщиться тоже не желаю. Могу, конечно, соорудить, вербальную конструкцию - и сооружаю.
Может быть, она невысока? Но естественна.
Паразитировать не желаю на образах заброшенного села или станицы. Не хочу с умным видом изрекать известные истины, разве что адаптированные к чему-то. Многого не хочу. Зато немногого хочу.
И оно у меня есть. Приходите читать мои стихи, а это о чем-то говорит. И мы о чем-то говорим.
И не ссоримся, и не миримся, и не кривим душами.
Разве что поддерживаем друг дружку в творческом пути. Когда и где он был легким? Но интересным был и пока что остается.

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2011-02-18 15:54:31 ]
Добрый день, уважаемый Алексий!
:-)
Ну, очень-очень...
:-)
С уважением...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-18 21:01:51 ]
Догадываюсь, о Александр.
Просто "смайлики" - это одно, а еще один абзац к ним - это, в некоторой степени, следующее.
Скоро встретимся. Может быть, даже в Крыму.
Понравился мне он.
А мне многое нравилось с первого взгляда, а не все приживалось. Ой, блин...
Долой сомнения.

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-02-18 16:27:55 ]
Хм, никак ЛГ решил обзавестись невестами во всех местах своих жизненных скитаний? :) "А мысли витают уже вдалеке,
Как будто бакланы и чайки - у моря…"



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-18 20:25:56 ]
Тяжелые мысли и наивно-глупые. Бакланы.
И летучи, как чайки. Тем тоже нужно где-то присесть.
С Санкт-Петербургом, наверное, не сложится.
Приятели спились, новые - не тем, чем позволяю интересоваться, интересуются. Притона в моей квартире не будет.
Но все это так шатко...
Но почему бы не осесть в Крыму?
Удастся ли?
По гороскопу ЛГ (читай - я) Водолей. Но первого дня знака. Затеваю одно, а делаю - другое.
На поверку выходит третье.

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-18 17:18:00 ]
вірш вдався)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-18 20:07:48 ]
Хочется верить )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-18 20:26:04 ]
что это такое: Нева, как Нева!!!
Нева, белые ночи и разводные мосты это одно из моих самых сокровенных желаний.

А стих действительно хорош.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-18 20:56:49 ]
Ко всему можно привыкнуть.
Нева себе да и Нева.

В свадебное путешествие поезжайте.
Оно ведь-когда-нибудь будет.
Это ведь лучше, чем потратиться на новый диван или золотые украшения.
Меня море пленило. Хочу пожить возле его.
Небо изумительной голубизны. Наверное, от холода цвет сконцентрировался. На пляж ходил. Но купаться ни-ни. Штиль, а холодно.
Южный Берег Крыма оказался едва ли не северным.

Поезд ходит. Билет в одну сторону едва ли не 200 "гринов" в эквиваленте. Харьков не отличить от любого российского вокзала. Русская речь, зазывалы, архитектура...
О дорожных впечатлениях как-нибудь напишу.
Половина дороги, считай, по Украине проходила.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-18 21:23:09 ]
свадебного путешествия не будет - я не хочу выходить замуж, а какое-нибудь приключение с озорным любовником... почему и нет.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-02-18 20:59:46 ]
Потапий, а как же монашки?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-18 21:08:14 ]
Я к местности привязываюсь, наверное.
Увидел Севастополь, но не столько его, как окрестности. Нас на экскурсию возили. автобус, правда, был черного цвета, но впечатления - другого. Горы, выдолбленные комнатушки в них, качинский берег - гагаринские места...
Часть дороги по Украине пролегла.
Не отличить от России. Разве что символика.
Жаль мне монашек, но постепенная разлука смягчает боль. Резать по живому, конечно же, больнее...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-18 21:33:31 ]
і вдруг набліжаетцца словно волна
ана
слетая как ліфчік со стула
мне хочецца з нею напіцца віна
а ей -
пріжімацца ко мне будта к дулу
Аврори