ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.10.03 22:31
Куди я біжу? Навіщо?
Чи більше я намагаюся
відірватися від місця втечі,
тим більше наближаюся
до нього. Подорожній,
який мені трапиться,
також біжить від чогось?
Від своїх гризот,

Володимир Мацуцький
2025.10.03 20:50
Зелені ягоди калини,
життя криваві береги.
Шануй історію країни,
якщо збагнути до снаги…
Коли ж ті ягоди поспіють?
Чи, може, то з чужих калин?
Коли ворожу зграю спинить
народ? Змужніє він коли?

Артур Курдіновський
2025.10.03 17:17
Вересню холодний!
Прірву чи безодню
Створиш у пораненій душі?
Дихають алеї
Ямбом і хореєм...
Ти, поете, слухай та пиши!

Вересень сльозливий

Марія Дем'янюк
2025.10.03 12:22
Осінні ружі - відгомін літа,
Жовті троянди - сонцеві квіти,
І хризантеми, немов королеви,
Сонцепроміння золотить дерева,
Клени вдягають жовті хустини,
Відблиски сонця - янтарні модрини,
Сяйво фарбує гору жовточолу,
Світло тече водограєм до долу,

С М
2025.10.03 12:21
О цей експрес поштовий, бейбі
Де взяти чуттів
Усю ніч не спав
На підвіконні висів
Якщо я помру
То на пагорбові
А якщо я не встигну
Бейбі рада усім

Юрій Гундарєв
2025.10.03 11:53
Цей поетичний ужинок присвячено нашим героям.
Тим, хто, на превеликий жаль, вже на небі…
І тим, хто, на щастя, на землі виборює нашу з вами свободу.


ВІЙНА ВБИВАЄ.
ЗЕМЛЯ ЗМУЧЕНА СТОГНЕ.
БАГРЯНА ТРАВА.

Віктор Кучерук
2025.10.03 06:52
Прискорилась бійня скажена,
Щоб швидше мети досягти, -
І тишу гвалтують сирени,
І вибухи множать хрести.
І ходять од хати до хати
Нещастя, печалі, жалі,
Немов одніє утрати
Замало стражденній землі...

Борис Костиря
2025.10.02 22:32
Повернутися в ніщо,
до першооснов,
перетворитися на порох,
відійти від справ,
зрозумівши суєтність
амбіцій і статусу,
повернутися
до того природного стану,

Сергій СергійКо
2025.10.02 20:26
Розчинились дерева й кущі
Після, сонця за обрієм втечі.
“Почитай мені, милий, вірші” –
Раптом, просиш ти тихо надвечір.
Після досить спекотного дня,
Прохолода приходить на поміч.
Ці хвилини – приємна платня
За незмінне “ми разом”, “ми поруч”.

Тетяна Левицька
2025.10.02 19:43
Невблаганно під дощем
Гірко плачеш без підстави.
Не навчилася іще
перед іншими лукавить.

Правда гірше від ножа
ріже слух зарозумілим.
Де ж та праведна межа,

Світлана Майя Залізняк
2025.10.02 17:28
Осіннє соте" - співана поезія. Запрошую слухати.
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 14 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом а

Євген Федчук
2025.10.02 16:56
Сидять діди на Подолі. Сидять, спочивають.
Бо ж неділя, після церкви вже занять не мають.
Ото хіба посидіти та поговорити
У тіньочку, бо ж надворі середина літа.
Поміж ними сидить сивий, ще міцний Микита.
Йому, мабуть, нетерплячка на місці сидіти.
П

Іван Потьомкін
2025.10.02 13:17
Судний день перетвориться на свято...
Отож, натщесерце, зодягнені в усе біле,
з накинутими на плечі талітами
простують в синагоги навіть ті,
хто не молиться й порушує приписи шабату.
Кожному хочеться, щоб сталось так,
як пророкував протягом всього ж

Ярослав Чорногуз
2025.10.02 12:06
День осінній коротшає, тане,
Дощ усі розмиває сліди.
Лунко падають долі каштани
Під шумок монотонний води.

І під звуки розкотисті туби --
Сум зненацька пошерх, порідів --
Ми кохались так пристрасно, люба,

Віктор Кучерук
2025.10.02 11:47
Дощем навіяна печаль
Покірну душу охопила, -
Штрикнула в серце, мов кинджал,
Та з тіла вимотала сили.
Чудовий настрій відняла
І стала прикрість завдавати,
Бо мрії знищила дотла,
Бо знову сам нудьгую в хаті...

Юрій Гундарєв
2025.10.02 11:04
жовтня зустрічає свій день народження легендарний англійський рок-музикант. Мало хто знає його справжнє ім‘я Гордон Самнер, але сценічне - Стінг, що у перекладі означає «жалити», відомо кожному, хто цікавиться сучасною музикою.
Він від першого дня повном
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Алексий Потапов (1977 - 2013) / Вірші

 * * * (не у моря)

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-02-18 11:11:28
Переглядів сторінки твору 7590
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 6.223 / 5.5  (6.185 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ГЕОГРАФІЯ
Автор востаннє на сайті 2025.08.16 21:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2011-02-18 12:22:06 ]
Ну, умора!
Шикарно завернул! За такое у моря не только хибару самозахвата но и дворец отхватить можно. Тут и п...дец бродячей жизни. Прекрасная работа. Спасибо Алекс.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-18 12:34:27 ]
Спасибон, о Володя.
Мне иной раз не достает твоей залихватской смелости "завернуть покрепче" )
Удач-дач-дач. Я как раз собирался обратиться к твоему стихотворению.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-02-18 14:11:17 ]
Здорово)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-18 20:15:04 ]
Если так, то я не против )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-18 14:36:24 ]
Наче знову побувала на березі Чорного моря. Я хоч і в Україні живу, та, мені до нього з кожним роком все далі і далі у всіх розуміннях цього слова. В молодості один раз була з чоловіком і донечкою - і щаслива на все життя. Та що це я - все про себе і про себе?... Мені здавалось, що Ваш ЛГ має наречену в Петербурзі. Чи я щось наплутала? А втім, це мене не стосується. Вірш - чудовий! (А в якій точці Земної кулі Ваш літгерой у цю хвилину?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-18 20:14:14 ]
Вернулся в Питер после двухдневного посещения Севастополя.
О городе русской боевой славы я немного написал в комментарии к предыдущему стихотворению. Культовые сооружения всех эпох, безусловно, прекрасны. Акустика изумительна.
Городской орнамент удручающе печален.
А что поэту так необходимо, как не печаль?
Пишется гораздо лучше.
Летом о зиме, зимой о лете.
Короче говоря, хочется моему ЛГ обрести крышу над головой - нет, не в Севастополе, но у моря.
Вплоть до размена квартиры на лачугу. И плюс квартиру. Хотел сначала на коттедж.

Спасибон.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-18 15:10:56 ]
... душа не знає кордонів, а Душа Поета не має меж...
Чудовий вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-18 20:35:30 ]
Наверное, у поэтов души именно такие.
А я себя к графоманов пускай полушутя, но причисляю. А это полезно - причислять. Ведь оно как получается? Я себя и к космонавтам могу причислить. Но стану ли я им? А если сильно захочу? А если еще сильнее?
А это уж как сложится. Тем более, что космонавтом я быть не хочу, и поэтом не стану, если дара не имею. А тщиться тоже не желаю. Могу, конечно, соорудить, вербальную конструкцию - и сооружаю.
Может быть, она невысока? Но естественна.
Паразитировать не желаю на образах заброшенного села или станицы. Не хочу с умным видом изрекать известные истины, разве что адаптированные к чему-то. Многого не хочу. Зато немногого хочу.
И оно у меня есть. Приходите читать мои стихи, а это о чем-то говорит. И мы о чем-то говорим.
И не ссоримся, и не миримся, и не кривим душами.
Разве что поддерживаем друг дружку в творческом пути. Когда и где он был легким? Но интересным был и пока что остается.

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2011-02-18 15:54:31 ]
Добрый день, уважаемый Алексий!
:-)
Ну, очень-очень...
:-)
С уважением...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-18 21:01:51 ]
Догадываюсь, о Александр.
Просто "смайлики" - это одно, а еще один абзац к ним - это, в некоторой степени, следующее.
Скоро встретимся. Может быть, даже в Крыму.
Понравился мне он.
А мне многое нравилось с первого взгляда, а не все приживалось. Ой, блин...
Долой сомнения.

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-02-18 16:27:55 ]
Хм, никак ЛГ решил обзавестись невестами во всех местах своих жизненных скитаний? :) "А мысли витают уже вдалеке,
Как будто бакланы и чайки - у моря…"



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-18 20:25:56 ]
Тяжелые мысли и наивно-глупые. Бакланы.
И летучи, как чайки. Тем тоже нужно где-то присесть.
С Санкт-Петербургом, наверное, не сложится.
Приятели спились, новые - не тем, чем позволяю интересоваться, интересуются. Притона в моей квартире не будет.
Но все это так шатко...
Но почему бы не осесть в Крыму?
Удастся ли?
По гороскопу ЛГ (читай - я) Водолей. Но первого дня знака. Затеваю одно, а делаю - другое.
На поверку выходит третье.

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-18 17:18:00 ]
вірш вдався)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-18 20:07:48 ]
Хочется верить )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-18 20:26:04 ]
что это такое: Нева, как Нева!!!
Нева, белые ночи и разводные мосты это одно из моих самых сокровенных желаний.

А стих действительно хорош.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-18 20:56:49 ]
Ко всему можно привыкнуть.
Нева себе да и Нева.

В свадебное путешествие поезжайте.
Оно ведь-когда-нибудь будет.
Это ведь лучше, чем потратиться на новый диван или золотые украшения.
Меня море пленило. Хочу пожить возле его.
Небо изумительной голубизны. Наверное, от холода цвет сконцентрировался. На пляж ходил. Но купаться ни-ни. Штиль, а холодно.
Южный Берег Крыма оказался едва ли не северным.

Поезд ходит. Билет в одну сторону едва ли не 200 "гринов" в эквиваленте. Харьков не отличить от любого российского вокзала. Русская речь, зазывалы, архитектура...
О дорожных впечатлениях как-нибудь напишу.
Половина дороги, считай, по Украине проходила.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-18 21:23:09 ]
свадебного путешествия не будет - я не хочу выходить замуж, а какое-нибудь приключение с озорным любовником... почему и нет.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-02-18 20:59:46 ]
Потапий, а как же монашки?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-18 21:08:14 ]
Я к местности привязываюсь, наверное.
Увидел Севастополь, но не столько его, как окрестности. Нас на экскурсию возили. автобус, правда, был черного цвета, но впечатления - другого. Горы, выдолбленные комнатушки в них, качинский берег - гагаринские места...
Часть дороги по Украине пролегла.
Не отличить от России. Разве что символика.
Жаль мне монашек, но постепенная разлука смягчает боль. Резать по живому, конечно же, больнее...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-18 21:33:31 ]
і вдруг набліжаетцца словно волна
ана
слетая как ліфчік со стула
мне хочецца з нею напіцца віна
а ей -
пріжімацца ко мне будта к дулу
Аврори