Пропоную ініціативу - колишній Президент-зрадник Ющенко не повинен ні жити, ні бути похованим в Україні...

Дивилася вчора передачу Прямий доступ, Андрій Іллєнко радив усіи виборцям попереджати членів виборчої комісії про кримінальну відповідальність за фальсифікації... Не хочеш, а згадаєш пана Ківалова (його навіть називали Підрахуєм), йому б ще сидіти у в'язниці хоча б з десять років за ті фальшування, а його Ющенко ще й нагороджував. Андрійко Іллєнко заслуговує повагу за свої переконання і за те, що не відступається від батькового спадку, але, я згодна з паном Олексієм Тичком, стільки бруду і в свободівських рядах. ЖАХ!!! От і чухаєш потилицю за кого б проголосувати, щоб потім не противно було на душі...:-(

Осьо, погляди вже більш тверезі просліджуються. І ноу-хау сезону. "Свобода" намалювалася. Так поясніть мені чим вона відрізняється від ПР і чим нинішня влада відрізняється від попередньої? тільки не треба персоніфікувати, на членів тих чи інших партій по барабану. Насильно наче з часів СДПУ(о) Суркіса в партії не заганяють. А активні члени так скачуть по партіях як бубка в молоді роки з жердиною. І кругом беруть один одного в свої ряди.
Меркель плювать на всіх і вся крім німців, що логічно. А чому Берлусконі має турбуватися про Україну? Щодо Саркозі, так він дивиться вперед на 20 років, не менше. Не буде Саркозі, буде інший, але чинитиме так само. Бажання суспільства розходяться з можливостями. Це не Тимошенко з абсолютною зневагою до свого народу.
А чим же такі перси з грузинами зразково-показові? Аж зашкалює захоплення славними синами гір і нагір'я.
І кого зрадив Ющенко? Димінського перед Ахметовим? Невелика втрата. Що СКМ, що ВОГ і там і там снігурочок пестять.
Прокатив український народ вкотре владу, ось і всі витоки проблеми. Пройде час і нову-стару владу прокатять.

Никаких денег МВФ не дает

09 августа 2010, 15:19

Никаких денег МВФ не дает, и тот, кто думает, что после получения этого кредита к нам самолетами и пароходами начнут везти доллары, очень крупно ошибается, пишет в своей статье "Вареники для умирающего, или Перед смертью не надышишься..." Виталий Скороходов.

Помните нетленку из "Чапаева" - "Брат Митька помирает, ухи просит". Как правило человеку перед смертью действительно зачастую становится легче и он начинает себя чувствовать лучше. Связано это, по всей вероятности, с кислородным голоданием мозга, по-научному это называется гипоксической энцефалопатией. У больного возникает чувство эйфории, снижается критика, потом все это постепенно переходит в кому, когда гипоксия распространяется на жизненно важные центры мозга. У нас давеча один больной с терминальной стадией цирроза печени попросил у сестры принести вареников, наелся и на следующий день помер.

"К чему я все это. Наш брат Витька, уже дождался своей ухи – кредита от МВФ в $15 млрд", - пишет автор: "Сейчас наступила стадия эйфории, когда все видится в радужных цветах и будущее кажется безоблачным и светлым. Не могу винить президента в таких чувствах, так как образование не позволяет ему оценить все последствия выданного кредита. Но у него должна быть команда хоть каких профессионалов, которые должны бы объяснить ему всю пагубность этого кредита и угрозы для державного суверенитета. Однако, похоже все его окружение только тем и занято, что прикидывает, как отщипнуть кусок от этого пирога, а там - хоть потоп".

Начнем с того, что на самом деле никаких денег МВФ не дает, и тот, кто думает, что после получения этого кредита к нам самолетами и пароходами начнут везти доллары, очень крупно ошибается. Дело в том, что МВФ предоставляет свои кредиты в виде SDR - Специальные права заимствования (англ. Special Drawing Rights, SDR) — искусственное резервное и платёжное средство, эмитируемое Международным валютным фондом. Имеет только безналичную форму в виде записей на банковских счетах, банкноты не выпускались. Курс SDR публикуется ежедневно и определяется на основе долларовой стоимости корзины из четырех ведущих валют: доллар США, евро, иена и фунт стерлингов.


Процентная ставка SDR пересматривается еженедельно. Что означает это в переводе с экономического на русский. На самом деле Украина не получит от МВФ ни цента, ей надо договориться с одной из стран участников МВФ, а, скорее всего, со Штатами об обмене SDR на доллары или иную свободно конвертируемую валюту.

Фактически SDR можно использовать исключительно для расчетов по госдолгу - для поддержания платежного баланса, то есть для укрепления курса национальной валюты. Но заем Фонда использовать в полной мере невозможно из-за отсутствия свободного обращения SDR. В связи с развитием мирового экономического кризиса, в марте 2009 года Китай предложил на базе специальных прав заимствования создать мировую резервную валюту, которая могла бы заменить в этом качестве доллар США. Милтон Фридман, американский экономист, лауреат Нобелевской премии по экономике, считает, что политика МВФ стала дестабилизирующим фактором на рынках развивающихся стран. "Не будет преувеличением сказать, - подчеркивает Фридман, - если бы не существовало МВФ, то и не было бы восточноазиатского кризиса".

Россия например, отказалась от кредита МВФ в 2009 году, министр финансов Алексей Кудрин заявил: "Россия может рассчитывать в общей сложности на 8,84 млрд. долларов. Однако мы этот кредит не возьмем".

Владимир Путин в свою очередь предложил не участвовать в финансировании по линии МВФ помощи нуждающимся странам: "Мы этими ресурсами пользоваться не будем, но и выступать в качестве донора тоже не будем".

Но Россия сама выделила около 3-х млрд долларов из стабилизационного фонда в виде кредитов Казахстану и Беларуси. Кто раньше получил финансовую помощь от МВФ, стараются досрочно выплатить долги.

В 2007 финансовом году девять государств-членов: Болгария, Гаити, Индонезия, Малави, Сербия, Уругвай, Филиппины, Центральноафриканская Республика, Эквадор погасили свои текущие обязательства перед МВФ с опережением графика на общую сумму 7,1 млрд СДР.

Так что же на самом деле получила наша страна? Мы получили возможность занять деньги у США, причем большая часть этих денег даже не попадет в Украину, а останется на счетах в банках США.

Как заявили премьер Азаров и вице-премьер Тигипко 80% нового кредита пойдет на укрепление золотовалютного запаса Украины, что на деле означает – 80% СПЗ останутся в виде вложений в иностранных банках и пойдут на укрепление их экономик. Население получило повышение цен на газ на 50% и увеличение пенсионного возраста. Теперь многие не доживут до получения пенсий, но для власти это хорошо: каждая недополученная пенсия это лишние деньги в кошельках олигархов, пенсия к пенсии, глядишь и новое колье любовнице можно справить.

"А что за 6 лет вымерло уже 6 млн украинцев и каждый месяц продолжает вымирать по 20 тыс. человек, так это очень даже хорошо, меньше голодных ртов, а рабочей силы пока хватает", - пишет Скороходов.

Украина получила первый транш нового кредита Международного валютного фонда (МВФ) в размере $1,89 млрд, сообщил вице-премьер Украины Сергей Тигипко. При этом он уточнил, что из этой суммы $1 млрд будет направлен на покрытие дефицита государственного бюджета, а 890 миллионов - в валютные резервы Национального банка. Один миллиард долларов на покрытие дефицита бюджета означает, что эти деньги мы просто проедим, а вот $890 млн на пополнение валютных резервов НБУ означает, что эти деньги даже не зайдут в страну, а сразу осядут на счетах американских банков в виде ценных бумаг, под 2% годовых, но долг за них ляжет на плечи каждого украинца.

Тот, кто наивно полагает, что наши золотовалютные резервы состоят действительно из золота, сильно заблуждается.

В структуре ЗВР Украины доля золота составляла на 1 сентября 2008 года всего 1,35%, когда по общепринятым нормам должна равняться 15—30%. В связи с кризисом, доля золота вероятно еще больше уменьшилась, но достоверных данных об этом нет. Грузить золото бочками нам никто не собирается, наоборот, взятый нами кредит пойдет на финансирование экономики США, а на всех нас навесят новый долг.

Припомните 2008 год и банкротство одного из крупнейших банков США Lehman Brothers, который в то время управлял активами на $691 миллиард и более половины вкладов представляли вложения суверенных фондов других государств. Речь идет о деньгах России, Китая, а также средствах украинского золотовалютного резерва, в сумме около $10 млрд. Именно поэтому правительство США не стало спасать этот банк от банкротства.

Позднее выяснилось, что в Штатах нашли виновных в банкротстве Lehman Brothers - банки JPMorgan Chase и Citigroup Inc способствовали коллапсу Lehman Brothers Holdings, требуя больших объемов залога и изменяя гарантийные соглашения.

А теперь о перспективах Украины. В 2008 году правительство Юлии Тимошенко подписало договор с МВФ. Документом предполагалось:

- ужесточение условий взыскания долгов с населения и предприятий;

- не допущение роста реальных доходов населения до 2011 года;

- обеспечение гибкого обменного курса;

- повышение цен на энергоресурсы до уровня рыночных до июля 2010 года.

В ноябре 2008 г. МВФ одобрил для Украины двухлетнюю программу на общую сумму $16,4 млрд. Тогда фонд выделил Киеву первый транш в $4,5 млрд. Второй транш кредита МВФ в размере $2,625 млрд был получен в мае 2009 г. Средства третьего транша МВФ в размере $3,3 млрд Украина получила в августе 2009 г.

После этого решения уже в 2009 году общий внешний долг Киева возрастет со скоростью в 54,3 процента от валового внутреннего продукта до угрожающих 78,2 процента ВВП. Собственно говоря, третий транш до Украины вообще не дошел, а был тут же отдан за долги.

Несмотря на громкие заявления, тогда еще оппозиции в лице Виктора Януковича и его команды, о недопустимости кредитования у МВФ, как только они пришли к власти, все условия договора были выполнены и Украина взяла новый кредит в сумме $14.9 млрд на 2.5 года.

Основным достижением от полученного нового кредита МВФ станет пролонгация ранее полученных займов и поток спекулятивного капитала, который хлынет в Украину, но эти деньги не будут инвестированы в нашу экономику, а прокрутившись через банки с иностранным капиталом, через короткое время с нарощенными процентами будут выведены заграницу, как это произошло в 2009 году. Единственная причина, по которой нам дали кредит в прошлом году – необходимость спасти свои капиталы в нашей стране. Все эти деньги были либо украдены, либо сразу же вернулись за кордон.

Государственный и гарантированный государством долг Украины на 31 мая 2010 г. составил 323 млрд. 844 млн. 588,14 тыс. грн., или 40 млрд. 863 млн. 154,82 тыс. долл., об этом сообщается на официальном сайте Министерства финансов Украины. На протяжении 9 лет, внешний долг государства возрос почти в три раза.

Если в 2009 году на каждого жителя страны, включая новорожденных, приходилось около 850 долларов внешнего долга, то с учетом нового кредита эта сумма достигает почти 2 тыс. долларов. И это при том, что абсолютно никакой пользы для рядового украинца от данного кредита нет. Вот такие вот вареники для Украины сварили в "забугорье", а наша власть преподнесла их народу, только как бы ими не подавиться.

Несмотря на торжественные обещания Януковича перед выборами, о том, что цена на газ для населения повышаться не будет, Харьковские договоренности с президентом России, по которым была снижена закупочная цена на газ - начиная с 1 августа сего года цена на газ поднялась вдвое. И это при том, что практически весь газ, используемый населением, добывается в Украине и себестоимость его значительно ниже российского. С 15 октября планируется повышение цен на все коммунальные услуги, а с нового года вводится пеня за просроченность этих платежей и государство получает возможность выкидывать на улицу тех, кто не в состоянии оплатить жилищные услуги и газ. Таким образом все расходы по возвращению кредита МВФ и процентов по нему переложены на плечи простых украинцев.

Богатые станут еще богаче, а бедные еще бедней. Беря кредит у МВФ, государство принимает на себя обязательство выполнять те правила, которые диктует фонд, ключевым из которых является недопущение увеличения денежной массы в стране. Таким образом, государство, взявшее кредит, оказывается подсаженным на финансовую иглу МВФ, превращаясь в экономического наркомана. Вместо того чтобы выпускать собственные деньги, оно вынуждено для погашения кредита снова прибегать к внешним заимствованиям. Таким образом, после получения кредита МВФ, нам выдал кредит ЕБРР в размере 610 млн. долларов. Долговая петля все тесней затягивается на шее Украины, обрекая всех жителей на рабский труд за мизерную оплату.

К тому же с 2011 года планируется вступление в силу закона о продаже земли. Те, земли, которые уже фактически принадлежат отечественным олигархам, таким, как Б. Губский, скупивший почти всю Киевскую область, П. Порошенко, имеющий крупные земельные угодья в разных областях Украины, брат бывшего президента П.Ющенко, являющийся одним из зерновых магнатов – станут легализованы.

"Остатки сельскохозяйственной земли через подставных лиц уйдут во владения представителям транснациональных корпораций. Крестьяне продавшие свою землю в надежде разбогатеть, превратятся в маргиналов, заполнивших трущобы, как это произошло в Аргентине. Все плодородные земли будут огорожены колючей проволокой, на них станет выращиваться рапс и другие технические культуры, а украинцы будут умирать с голоду на самых богатых в мире черноземах и покупать сельскохозяйственную продукцию, содержащую ГМО заграницей, как, впрочем, это происходит уже сегодня. Бывшая житница Европы и республика снабжавшая сахаром пол мира сегодня закупает картофель, сахар, масло в Египте, Белоруссии и других странах", - высказывает предположение автор.

По последним данным, больше всего украинцев — 48,6% — имеют средний доход от 840 до 1560 гривен в месяц, 36,3% — до 840 гривен в месяц. Только 8% украинцев в среднем имеют доход от полутора до двух тысяч. А выше двух — лишь 7,1%. Причем за последние пару лет ситуация практически не менялась.

То есть 85% украинцев получают меньше $200 в месяц. Это человеческий уровень жизни? В рейтинге счастливых стран мира Украина заняла 73 из 155 мест. Насколько еще хватит терпения у нашего населения покажет самое ближайшее будущее. У простых украинцев есть три выхода – выехать из этой страны, пополнив ряды гастарбайтеров, тихо ползти на кладбище, или отстаивать свои права на лучшую жизнь.

У президента Украины есть только один вариант – отмежеваться от олигархических кланов и ТНК в лице МВФ, и встать на сторону народа. В противном случае дни его правления будут недолгими, на штыках силовых ведомств долго не усидеть.

Стаття Сергія Грабовського в журналі "Тиждень" – "Апологети злочинної держави".

"233 народні обранці, котрі проголосували за проект постанови N7405 з гучною назвою "Про Заяву Верховної Ради України "До 65 річниці Нюрнбергського (так на офіційному сайті Верховної Ради; взагалі-то українською мовою – Нюрнберзького – С.Г.) трибуналу над фашистськими злочинцями".

Ідіотизм цих персонажів беззаперечний, проте не у тому сенсі, в якому вже подумала більшість читачів. Традиційне медико-психологічне визначення поняття "ідіот" – людина, що несповна розуму, божевільний. Але мудрі давні греки вживали слово "ідіот" трохи в іншому сенсі – для позначення персонажу, органічно нездатного на свідоме політичне життя, на управління державою (не має значення, в ролі рядового виборця чи урядовця). Одне слово, ідіот – це номінальний громадянин, неспроможний бути справжнім громадянином. У цьому античному сенсі вживаю зазначене поняття і я щодо 233 депутатів Верховної Ради; скількох із них одночасно стосується й медико-психологічний аспект – то хай вирішують відповідні фахівці.

А от за діагностику громадянсько-політичної сторони справи – відповідаю.

Почнімо із назви. Ніякого "Нюрнберзького трибуналу над фашистськими злочинцями" не було. Натомість був "Міжнародний судовий процес над колишніми керівниками Німеччини у Міжнародному військовому трибуналі в Нюрнбергу". Бо ж то в Італії керувала фашистська партія, а в Німеччині – нацистська. Ні, звичайно, можна і французьких чи польських комуністів спересердя назвати більшовиками, але це для розмов на кухні, бо ж відомо, що більшовизм – це російське явище. Так само відомо, що в офіційних документах, тим більше призначених для міжнародної спільноти, речі слід називати їхніми точними іменами. Але коли це команда Єфремова-Чечетова звертала увагу на такі дрібниці? Коли це академік-історик (за сумісництвом – голова Верховної Ради) Литвин демонстрував знання історії?

Два початкових абзаци затвердженої постановою заяви Ради не викликають заперечень і запитань, крім одного моменту. Цитую: "Принципи, визнані Статутом Міжнародного військового трибуналу, були підтверджені резолюціями Генеральної Асамблеї ООН від 11 грудня 1946 року та від 27 листопада 1947 року і покладені в основу повоєнних міжнародно-правових документів, спрямованих на запобігання розв'язуванню воєн, вчиненню військових злочинів, актів геноциду, тортур, а також на неприпустимість застосування терміну давності до воєнних злочинів та злочинів проти людства". Усе чудово, усе вірно, 11 грудня 1946 року справді була ухвалена резолюція ООН "Про підтвердження принципів міжнародного права, яки визнані Статутом Нюрнберзького трибуналу", але що сталося 27 листопада 1947 року? Того дня мало відбутися голосування за резолюцію N181 про поділ Палестини на дві частини – арабську та єврейську, але голосування було відтерміноване на дві доби зусиллями прихильників створення Ізраїлю (щоб домовитися із низкою делегацій та гарантовано набрати 2/3 голосів членів ООН). От і все. То про конкретно яку резолюцію, що її сліди мені не вдалося знайти на офіційному сайті Об'єднаних Націй, ідеться? Чи депутати навіть не переймалися її назвою і змістом, а просто тупо змавпували (за своєю звичкою) текст торішньої резолюції Держдуми Росії ("Принципы, признанные уставом международного военного трибунала и подтвержденные в резолюциях Генеральной ассамблеи ООН от 11 декабря 1946 года и от 27 ноября 1947 года, легли в основу послевоенных международно-правовых документов, направленных на предотвращение развязывания войн, совершения военных преступлений, актов геноцида, пыток и других жестокостей, а также на неприменимость срока давности к военным преступлениям и к преступлениям против человечества")? Тобто одні ідіоти-кнопкодави продублювали невігластво інших ідіотів-кнопкодавів?

Та все ж запам'ятаймо думсько-радську тезу про принципи і рушаймо далі.

Далі наводжу текст заяви, як він фігурував уже після її ухвалення на сайті Ради, з усіма його граматичними і фактологічними ляпками:

"Верховна Рада України привертає увагу української громадськості та світової спільноти до того, що останнім часом певні політичні сили в Україні та міжнародних парламентських структурах роблять активні спроби, спрямовані на перегляд висновків Нюрнбергзького трибуналу, спотворення і приниження його історичної ролі. Цим, по суті, піддаються ревізії підсумки Другої світової війни. Аморальними є намагання покласти на СРСР рівну з гітлерівською Німеччиною відповідальність за її розв'язання і тим самим виправдати нацистів, їх пособників за вчинені страхітливі злочини проти людства.

Верховна Рада України підтримує ухвалену 16 листопада 2010 Третім комітетом Генеральної Асамблеї ООН Резолюцію "Неприпустимість певних видів практики, які сприяють ескалації сучасних форм расизму, расової дискримінації, ксенофобії і пов'язаної з ними нетерпимості", в якій містяться прямі посилання на Статут і Вирок Трибуналу.

Верховна Рада України закликає парламенти держав світу підтримати згадану Резолюцію під час голосування на пленарному засіданні 65-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН.

Верховна Рада України висловлює стурбованість і рішуче протестує проти спроб окремих політиків, громадських діячів, політичних організацій і рухів у нашій країні реабілітувати і навіть героїзувати колабораціоністів – пособників гітлерівців, виправдати їх злодіяння. Це є злочином перед пам'яттю мільйонів наших співвітчизників, які віддали своє життя у двобої з фашизмом, за честь, свободу і незалежність Батьківщини, викликом рішенням Нюрнбергзького трибуналу. Цьому не має виправдання".

Щонайперше варто привітати всіх українських громадян: підтримавши згаданий у заяві проект резолюції ООН, Україна встала в один ряд із такими беззаперечними світовими "світочами демократії", як Білорусь, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан, Казахстан, Киргизстан, КНДР, Еритрея, Ангола, Болівія, Венесуела, Габон, Гвінея, Зімбабве, Ірак, Куба, Нікарагуа, Судан, Уганда тощо, – тобто із державами, які є співавторами резолюції. Нагадаю, що в Еритреї ведеться масштабне переслідування християн, а Зімбабве – це не лише справжнє економічне провалля, а й держава, де беззастережно панує чорний расизм. Ну, а про Судан і говорити нічого – нинішня влада цієї держави знищила близько двох мільйонів співвітчизників-християн і змусила понад шість мільйонів суданців-немусульман втекти за кордон, рятуючи свої життя. Гідне товариство для 233 ідіотів – але навіщо ж Україну так сильно ненавидіти, що "опускати" її до рівня КНДР?

Що ж стосується самого тексту, то слід зауважити, що головним посібником гітлерівців, без допомоги яких ті не змогли б загарбати значну частину континентальної Європи та спробувати блокувати Британські острови, був Совєтський Союз. 28 вересня 1939 року СССР та Німеччина підписали у Москві Договір про дружбу і кордон (а з фашистською Італією Договір про дружбу, ненапад і нейтралітет "головні борці з фашизмом", себто більшовики підписали ще у вересні 1933 року; пізніше Беніто Муссоліні в листі до своєї сестри Едвідже щиросердо визнавав: "Якби обставини спонукали мене вступити не до осі Рим – Берлін, а до осі Рим – Москва, я б нашвидкуруч підніс італійським трудящим, які ставляться до своєї праці бадьоро, але водночас із байдужістю, яку расисти назвали б середземноморською, таку ж дурну [як й антисемітську, спричинену дружбою з нацистами – С.Г. ] вигадку про стаханівську етику та щастя, яке вона буцімто приносить"). Спільними діями з нацистами відзначилися у 1939-41 роках не тільки урядові та економічні структури СССР, а й силові – Червона армія та НКВД й НКҐБ. Отож якщо на 9 травня в Україні будуть вивішені червоні совєтські прапори, то будуть прапори не лише одного із членів антигітлерівської коаліції, а й головного посібника нацистського режиму. Крім того, авторам постанови варто було б заново прослухати шкільний курс логіки: якщо відповідальність за страхітливі злочини покладається не на одного, а на двох бандитів, це не означає, що одного із них виправдовують. І, нарешті, за "честь, свободу і незалежність" якої Батьківщини воювала Червона армія? Якщо хтось за це в Україні й воював, то тільки УПА та УНРА, бо зв'язати з СССР поняття честі та свободі можна тільки в орвелівському сенсі...

Я вже не кажу про те, що спроба встановити науково-історичну істину щодо подій Другої світової війни постановою Верховної Ради – це відверто антиконституційне діяння, це спроба впровадження державної цензури. Але ж хіба вперше 233 персонажі порушують Конституцію? Переконаний, і цього разу всупереч Основному Закону України чимало "піаністів" голосували чужими картками (що, власне, робить постанову недійсною, нікчемною в юридичному плані – як і все новітнє вітчизняне законодавство, до речі).

Та головне все ж таки в іншому. В засудженні ревізії підсумків Другої світової війни. А чом би не засудити відкриття Колумбом Америки, вслід за Уґо Чавесом? Ні, таки в гідній компанії опинилися 233 нардепи – в ній саме і місце тим, хто не бачить, що давно вже немає на карті світу "великого і могутнього" Совєтського Союзу, але натомість присутня об'єднана (а не розділена на зони окупації) Німеччина, сильна й демократична, відтак що совєтські війська не стоять по всій Центрально-Східній Європі, що насаджені там Кремлем комуністичні режими пішли в небуття, що агресивність Москви виявилася аж ніяк не меншою за агресивність Берліна, що злочини комунізму давно вже відомі людству і виявилися в кінцевому підсумку масштабнішими за нацистські... Іншими словами, ревізія підсумків Другої світової війни – тих підсумків, які мали місце безпосередньо після закінчення бойових дій – уже давно проведена (власне, проводиться й далі) самим перебігом історичних процесів, і зупинити ці процеси не можуть ані Путін із ФСБ, ані 233 ідіоти.

А тепер повернімося до сакраментальних принципів, про які йшлося у заяві. Справа в тому, що автор поняття "геноцид", юрист, чиї розробки визначили зміст Нюрнберзького процесу та Конвенції ООН "Про запобігання злочину геноциду та покарання за нього" Рафаель Лемкін вважав геноцид українців, здійснений російськими більшовиками, "класичним зразком геноциду". За Лемкіним, більшовицька політика масового нищення була цілком свідомо спрямована проти українців як нації, як певної суспільної цілісності з її унікальними культурними й ментальними рисами, а не лише проти селянства. Така політика підпадає під вимоги згаданої Конвенції ООН (пункт "с" статті ІІ "навмисне створення для якої-небудь групи таких життєвих умов, що розраховані на повне чи часткове фізичне знищення її" та пункт "е" тієї ж статті "насильницька передача дітей з однієї людської групи в іншу"). Відтак, якщо справді керуватися принципами Нюрнберзького трибуналу, час готувати міжнародний судовий процес, присвячений злочинам російських комуністів та їхніх посіпак в Україні. Процес, який підіпре правовими аргументами зроблений ще німецьким філософом-антифашистом Карлом Ясперсом висновок про нацистську Німеччину та комуністичний СССР як про дві "злочинні держави". Чи 233 персонажі вже і Ясперса – посмертно! – готові внести до числа "окремих діячів", яким "нема виправдання"?"