ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2024.09.22 22:01
Чого сумую?
Питаєте, чого це я сумую?
Бо самота навколо, самота.
І ніби все життя минає всує,
У бік незрозумілий поверта.

І що у нім? Яка краса чи втіха?
І зникло розмаїття, хоч любов
Горить, яріє чи палає стиха,

Володимир Каразуб
2024.09.22 20:54
Уривок
Немає нікого хто поруч твого життя
Солодким цілунком погодить тебе на завтра,
І буде не проти сказати тобі, що за-
Бути уже не спроможний, що станеш початком
Великої книги. Напише хтонічний роман,
Історію світла, історію часу та словом
Сплітаючи чис

Іван Потьомкін
2024.09.22 19:23
***
Спасибі, Доле,
Що ноги-руки цілі,
Що світ цей сприймаю
Барвою, звуком, словом...
«А решта?»
«А решта – вагомий додаток,
Що зветься так просто – ЖИТТЯ».

Володимир Бойко
2024.09.22 17:32
Зденервовані думки
Коли не годні показати розум, показують нерви. Люди з важким характером потребують жінок легкої поведінки. Коли нападають нерви, музи відпадають. Нервують усі, але далеко не всі роблять із цього рекламу. І холодний розум можна довести до точк

Сонце Місяць
2024.09.22 15:43
arose
ефемери зимового вересня
землеміри німого кіно
лейтмотив надзвичайно первісний
римування авжеж гуано

понад зірваними піввуалями
нас діждеться нуарний суар
крокодил неприродно роззявлений

Світлана Пирогова
2024.09.22 14:00
Ми різні з Вами (пісня)
Ми різні з Вами...Небо і земля,
Холодний місяць і гаряче сонце.
Мелодії старого скрипаля
Примарою лягають у долоньці.

Ми різні з Вами...Літо і зима,
Як тиха осінь і весна квітуча.
Ніщо й ніхто нас разом не трима.

Євген Федчук
2024.09.22 12:58
Як Господь роки розподіляв
Сидять бабці під під’їздом на лавці широкій.
Уже кожній з них, напевно за сімдесят років.
Вже на світі нажилися та напрацювались.
Ото тільки що сидіти на лавці й зосталось.
Між собою гомоніти, щось розповідати,
Кісточки усім знайомим поперемивати.
В

Устимко Яна
2024.09.22 11:49
вже осінь
віє запах тривожний
від сухого зела
мов оплакує кожний
прутик літа й тепла

осінь в лісі та гаї
скоро зайде в міста
осінь часу не гає

Козак Дума
2024.09.22 11:07
Синові
Тримай себе у натовпі бентежнім,
хай він усіх паплюжить і усе.
На себе розраховуй, незалежно,
що ближній срібло й посмішку несе.

У мрії поринати на стидайся,
та не обожнюй навіть власних дум!
Брехні – не вір, а лесток – опасайся,

Юрій Гундарєв
2024.09.22 10:51
Сонце цілує землю
Війна вбиває… Земля змучена стогне. Багряна трава. Ранок. Золотий жовтень. Озеро завмерло, віддзеркалюючи заспані очі багатоповерхівок. Жінка, років сорока, повненька і, певно, не дуже вродлива, скромно одягнена, сидить на лавочці, похитуючи ног

Юрій Гундарєв
2024.09.22 09:46
Браслет
Браслетні перлини
на зап’ястя -
дарунок дружини
на щастя.

За теплі хвилини
в снігопади -
сяйливі краплини

Микола Дудар
2024.09.22 07:44
***
Тебе чекав би допізна
У край села на сінокосі
Де загубилася весна
У літі з дозволу ще й досі…

І розстелився б все одно
На місце те, не випадкове
Черпали б з неба ми вино

Віктор Кучерук
2024.09.22 07:33
* * *
Не для мене ще усмішки
Із твоїх медових уст, –
Цим вдоволенням нітрішки
Не впиваюся чомусь.
Наковтався удостачу
Тільки сильної жури,
Поки ти мене не бачиш
І не чуєш до пори.

Микола Соболь
2024.09.22 06:04
А завтра знову
Часи млинів минули і волів.
Сучасний світ немов несеться в прірву.
Колись добрішим бути я хотів.
А нині що? Давай за козир чирву.
Або вино. Достатньо вже хрестів.
Для бубни є на Банківській орава.
Поетові, на жаль, бракує слів.
А сильні світу оберу

Сонце Місяць
2024.09.21 14:44
Вороння
коли потвориться сміх
вороння зривається з древа
відлюдного острова мрій

залишає з веселощів
прокурену порож між
глюком & фаренгейтом

Микола Дудар
2024.09.21 12:59
***
Поміж...
Нібито впійманий, нібито схований…
Де ж тебе, друже, носили чорти?
Нібито вогняний, нібито вовняний,
Хто ж підтиратиме славні хвости
Різного племен, в правді упевнені
Скільки всього, чи вистачить сил?
В чаші заплетені, небом накреслені
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Олекса Квіт
2024.07.05

Любов Інішева
2024.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Сергій Рожко / Вірші

 ***
Образ твору ...
перейти до тексту твору



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-05-28 10:31:00
Переглядів сторінки твору 5029
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.706
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.04.16 21:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2011-05-28 16:20:53 ]
нмд, певним чином знаковий текст, Серже. для тебе, я маю на увазі. я би навіть припустила, що він є початком відліку нового етапу твого письма.

це, звісно, лише припущення, яке я, в той же час, маю бажання не лише пояснити, а й обґрунтувати. наприклад так: цей текст для тебе є новоякісним в плані цілісності і виправданості образів, тончіше - навіть певній їх філігранності. вони легше читаються, не протирічать і не спрощуються по ходу розгортання тексту. інакше можна сказати, що образи цього тексту є рівноякісними, а отже - гармонійними.

з нішого боку, як і раніше, не всі з них прочитуються і візуалізуються одразу, що я би, наприклад, прагнула змінити стосовно своїх текстів. погодься, друже, чим легше прочитується і уявляється певний образ, тим сильніше він, зрештою, впливає на читача, бо сильніше закарбовуються, і довше післясмакує. але ж немає межі досконалості)

щиро,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Рожко (М.К./М.К.) [ 2011-05-28 21:00:22 ]
як же я тішуся твоїми нечастими коментарями під своїми нечастими , за останній час, вичворами...
"новий етап письма"? ой, не знаю, не знаю, Маленька Ні... справа у тім, що останнє, що тут у мене з"являється - не завжди нове, а скоріше те, з чого трохи витерто пилюку і трохи перероблено із знаних тобою причин ;)
безумовно я з тобою погоджуюсь, що писати потрібно легше і простіше (мені вже не раз казали, - аби щось у мене зрозуміти потрібно перечитувати 4-5 разів... це забагато і ненормально, а отже автору , напевно, мінус).
Навіть не дуже глибоко в душі, можливо, я і хотів би писати, як наприклад С.Т., але то вже буду не я, та й навіть якби погодився стати "другим_не_я" , не зміг би цього зробити фізично, - вище голови стрибнути майже нереально.
Проте, якщо та маленька гірочка на вершинці якої я намагаюсь наразі залишити свій маленький прапорець не буде останньою, - обов"язково спробую переосмислити свою власну "творчу поведінку" ...

з незмінно-глибоченною повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-05-28 20:50:37 ]
Дуже гарний вірш. Цікавезні образи. І все-все. З великим задоволенням прочитала!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Рожко (М.К./М.К.) [ 2011-05-28 21:03:16 ]
сам до себе: "хароший, Сірожа, хароший... на тобі грудочку цукру"
хрум-хрум-хрум :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-05-28 21:10:40 ]
Та ну цукру, вірш на цукерку тяне, дорогу... дуже, шоколадну, ручної роботи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Рожко (М.К./М.К.) [ 2011-05-28 21:35:07 ]
ти шо!
ніззя так мене балувать, бо я себе знаю - відразу зазнаюсь і почну з носа зелені бульбахи пускати...
неестетично воно якось...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-05-28 23:25:24 ]
Абалдєнно, Аміго.
Я думаю, що коли поезія бачиться у різних ракурсах, а не прямолінійно, то це теж
цікаво і можливо далекоглядніше...
Кул!
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Рожко (М.К./М.К.) [ 2011-05-28 23:38:31 ]
Gracias, Аmigo!
Радий, що сприйнялося :)
з повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Єфіменко (Л.П./М.К.) [ 2011-11-04 21:11:41 ]
а знаєте, я колись давно-давно, знайшла Ваші вірші. "Срібний ангел", здається, Ваш сайт називався. я тоді, пригадую, роздрукувала все, що на ньому було, окремою книжечку и багато-багато разів перечитувала, і таким загадковим здавався Ваш світ. ) захотілось Вам подякувати зараз тут за той час, бо на той момент, ви задали його напрям. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Рожко (М.К./М.К.) [ 2011-11-06 00:08:04 ]
ой ...
(сором"язливо червоніє)
:о)