ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2026.10.26 08:57
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес

Віктор Кучерук
2026.10.26 06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.

Володимир Бойко
2026.10.25 23:51
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.

Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.

Віктор Насипаний
2026.10.25 23:05
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не

С М
2026.10.25 21:34
Плач, бейбі, плач
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей

Ігор Лубкевич
2026.10.25 18:20
Сьогодні пропоную подумати над тим, хто може вас замінити.
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..

Я сам намагаю

Вячеслав Руденко
2026.10.25 17:27
Скачуть блискітки і примхи
На кордонах пантоміми,
Скачуть відчуттям розпуки
В запальному пілігрима.

Між склепінь, в шпаринах долі —
Відьмам, віщунам, пустункам,
Відшукавши вітер в полі, —

Олена Кіс
2026.10.25 17:20
На краю акварельного синього тла,
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.

І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та

Артур Курдіновський
2026.10.25 15:28
Віконниці минулого забиті.
За ними - щастя, перед ними - біль.
Розірвані такі важливі ниті,
І виписаний чорний апостиль.

Мій сон дає мені уявний захист...
Проте, і в ньому я завжди один.
На вікнах скотч наклеєний хрест-навхрест,

Борис Костиря
2026.10.25 14:48
Я жду листа, немов благої вісті
З-за океану чи ошатних хмар,
Немов картину проривного змісту
З могутністю недовідомих чар,
Мов пролісок на буйному узліссі,
Вогонь у безнадійності примар.

Я жду листа, що нині заспокоїть,

Євген Федчук
2026.10.25 14:40
Москалі постійно інших підлістю вражали.
Свого слова, як належить, вони не тримали.
Якщо нині ти потрібний – вони тобі раді,
А, як завтра непотрібний – то миттєво зрадять.
Й не важливо, чи то просто чесне слово дали,
Чи то договір із кимось вони підп

хома дідим
2026.10.25 14:00
що кому
до чиєїсь безмежності
чиєїсь ніжності
чи розпачу
хіба що поетам
хоча поети бувають
теж усілякі
декотрі опікуються

Світлана Пирогова
2026.10.25 12:48
Дощ вицокує гами небесні,
Звуки срібні гомінко дзвенять.
Застрибала грайливая рать.
Хлющ із перстю зійшлися у квесті.

Ніби дивним казковим експресом
Враз знімає журливу печать.
Дощ вистукує гами небесні,

Віктор Кучерук
2026.10.25 07:16
Перевтомлена працею мати
Йде повільно назустріч мені,
Щоб одразу міцніш обійняти
І забути про змучені дні.
І веде за собою до хати,
Де зажурою пахне полин,
Починає всього цілувати,
Ніби я ще малесенький син.

Борис Костиря
2026.10.24 21:29
Що значить зачинені двері
До серця чийогось навік?
Риплять, ніби голос тетері,
У фокусі дальніх повік.
І Вертер пустелю долає,
Читає рядки будяків.
На овидах світлих розмаю
Почуємо шепіт віків.

Іван Потьомкін
2026.10.24 20:57
Супами пахне околиця моя єрусалимська,
Смачними, мало не з усього світу…
Скуштував чимало їх, але на думці зазвичай
З дитинства нічим не замінимий борщ український.
Кажуть, що кухар подав Хубілаю, онуку Чингіс-хана,
Супів найкращих в світі список
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Золота Жінка (1973) / Вірші

 Тобі




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-01-25 12:36:17
Переглядів сторінки твору 8121
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.354 / 5.5  (5.019 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.027 / 5.52)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.832
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.02.07 20:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-25 12:51:40 ]
Це - звичайне римування, гра словами - і не більше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-25 13:02:13 ]
Чудово, чуттєво, багата образність, одним словом - клас! :) Тільки, може, тире після "по тому", щоб увиразнити те "Тобі" в кінці?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2008-01-25 13:03:22 ]
"І вивірить, і звіриться" і - озвіріє:):)
полюбляю етюди, ескізи і контурні малюнки - як оцей.
"Бо серце – ртуть і божевільний вітер" - схоже на життєве кредо:)

Гра словами не подобається сьогодні зранку пану Валентину... що, може віршування має бути вбиванням цвяхів у труну грайливості?:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гордійчук (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-25 13:03:37 ]
Бавтесь словами, Золота!
Бавтесь ними, ніби чоловиками, ніби кошенятами, ніби перлами... Бо що таке слова, коли не відблиск наших власних думок? Блищать і переливаються на сонці наших емоцій, тьмяно жевріють в напівтемряві наших снів, горять і світять від енергії наших мрій і бажань... Хтось надихнеться, хтось помилується, хтось усміхнеться - заради цього вже варто ними бавитись... А чоловіки - най будуть з них те своє Велике Щось (Поезію, Науку, Бізнес, Мир у всьому мирі тощо), у них, зрештою, свої забавки:)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дмитро Штофель (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-25 13:04:46 ]
Серце - ртуть: сподобалось!

Валентине, ну чому ж нічого? Виведена інтимна історія, яка могла відбутися лише на глибокій одинці з собою :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-25 13:12:16 ]
Серце - ртуть? У тонометрі - так, - вона (ртуть) там пульсує. А у ртутному термометрі: А у колбі? А у підїзді будинку? А у цеху, де її розлито? А добування ртуті? А закопування на 7-метрову глибину ртутних ламп, демаркуризація лабораторій?.. О, скільки тих асоціацій з ртуттю! І лише одна - тонометр старий - з пульсацією серця.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дмитро Штофель (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-25 13:14:42 ]
Серце, як ртуть, розривається на безліч краплинок, а потім зливається воєдино, долаючи якусь перешкоду - ось який образ в мене виник :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-25 13:18:17 ]
Коли безсоння соняхом нависне,
Підводячи під днем останню риску,
А ніч, солодка, ніби «Барбариска»,
У роті тане, і ягнят катма –
(Стрибати натомились – і заснули),
Тоді пірнаю рибкою в минуле,
Тікаю поміж рифи і акули
До рук твоїх – без остраху, сама…
Цікаво, а чим ви обєднаєте присутні тут іменники?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-01-25 14:58:37 ]
«Це - звичайне римування, гра словами -
і не більше…»
От – іменників навала, помилуйтеся! І віршем
Тут не пахне! Дивний запах… Пані? Пан?
Стоклятий нежить!
Валентине! Це – кохання! Ахтунг-ахтунг! Обережно!

Ртуть розлилась! Три вагони! Так не довго
й до загину…
…У спецівці дивна донна гірко плаче, Валентине!
Распіратор розпирає, білі ручки чорні стануть…
Це – звичайне римування.
Усміхніться, строгий пане!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2008-01-25 16:15:17 ]
Браво! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-01-25 16:16:19 ]
Глибокий реверанс:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2008-01-25 16:22:04 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Пустовий (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-05 13:35:49 ]
Зрозумів! Це ж реп! Так, так все це можна покласти на ритм і зробити чудові зразки ЖІНОЧОГО укр репу... особливо там, де чоловін не... лежить!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Пустовий (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-05 13:36:45 ]
Нажаль. так пізно я все це читаю,.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Пустовий (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-05 13:36:57 ]
Зрозумів! Це ж реп! Так, так все це можна покласти на ритм і зробити чудові зразки ЖІНОЧОГО укр репу... особливо там, де чоловін не... лежить!