ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.03.12 23:33
Зимова соната лунає красиво,
Сніжинки легенькі пошиють серпанок.
Казкова новела лягає курсивом -
Краплинки надії прикрасять світанок.

Октави небесні співають блакиттю,
Стражденні рядочки запахли зимою.
Ласкаво засяють минулі століття,

Володимир Бойко
2026.03.12 22:48
Себе, коханого, люби,
Люби шалено й емоційно.
Ти найдорожчий і безцінний
Серед безликої юрби.

Себе, коханого, люби,
Не припиняй ні на хвилину,
Нехай думки до себе линуть

Євген Федчук
2026.03.12 17:24
У часи, як в Україні ще чумакували.
Ішли валки чумацькії по Дикому полю,
Випробовували часто мінливую долю,
Бо усякі небезпеки на них там чигали.
Хижаки та ще, не дай Бог, степові пожежі,
Від яких порятуватись було неможливо.
Чи то в балці налетить

Ігор Шоха
2026.03.12 17:01
                    І
Знищує совкове покоління
бог війни, але цупке коріння
пріє – не пани, і не раби,
а розтерте жорнами судьби
і не пересіяне насіння
під орала іншої доби.
Ера воєн вирушає далі,

Артур Курдіновський
2026.03.12 15:16
Я чув, що скоро весняна відлига
Розтопить лід прозоро-кришталевий...
І дійсно! Тануть вже баби зі снігу...
Та серед них немає королеви.

Усупереч весні у серці зимно.
Куди не подивлюсь - нема нікого.
О, руйнівна фантазіє нестримна!

Іван Потьомкін
2026.03.12 11:36
Зло, не покаране належне за життя,
Спроможне мстити навіть з того світу.
В далекому минулім Ірод,
В нашу епоху біснуватий Гітлер
Керує помислами всіма із того світу
Пройдисвітів сьогоднішніх безпросвітних,
Готових на будь-яке зло, навіть на яде

Борис Костиря
2026.03.12 11:08
Подорожній іде
невідомо куди, він продирається
крізь ніч. Його ніхто
не чекає. Його вічним посохом
стала самотність,
а вічним другом - покинутість.
До кого він постукає у двері?
До відчаю, зневіри?

Юрій Гундарів
2026.03.12 10:43
Його музика давала натхнення майже кожному композитору європейської традиції - від Моцарта до Шенберга. Навіть рок-музиканти світового рівня Кіт Емерсон та Інгві Мальмстін вважають його своїм вчителем.
Тарас Шевченко згадував Баха у повісті «Варнак».

Віктор Кучерук
2026.03.12 07:24
Тишком-нишком
Лізе мишка
До куточка,
Де шматочків
Кілька шкірки
Вже до нірки
Притягнула
Ця товстуля,

Олег Герман
2026.03.12 01:36
Вимкну світло і звуки, хай зникне поволі усе навкруги,
І залишу цей світ за порогом, щоб спокій цілющий послухати.
Хай розчиняться в темряві й тиші старі призабуті гріхи,
Що навряд чи у крику та галасі будуть смиренно спокутані.

Мені б тиші ковток,

Артур Сіренко
2026.03.11 22:40
Дощ, що падав щоп’ятниці
(Згори вниз, з хмар в океан)
Нагадував пілігримам пізнання
Тендітного юнака-елліна
(О, Патрокле, ти горезнавець!)
З того часу
Як ведмедиці стали зорезнавцями,
Як птахи навчились кричати

Артур Сіренко
2026.03.11 17:44
Будівничі готичної вежі
Задивлялися в Небо:
А може там провесінь?
Хотіли летіти
(Як ластівки)
Але Небо було камінним
(Бо сповнилося мовчанням –
Лиховісним,

Сергій Губерначук
2026.03.11 15:49
Вони настільки маленькі,
що їх не бачать і топчуть.
Але настільки розумні,
що виростати не хочуть…
І ми вже настільки виросли,
що нас вони не помічають.
Від нашої сили гинучи,
якісь НЛО вивчають…

Марія Дем'янюк
2026.03.11 14:04
У моїм сні бабусині груші, сливи і вишні,
Квітник, де всміхаються сонцю жоржини розкішні,
Ранкова роса і яблука жовті, червоні,
Що трохи замерзли і просяться в теплі долоні.
Метелики, джміль і гамак у саду, та сестричка —
В її рученятах червоні пахуч

С М
2026.03.11 12:15
був одводив її до вокзалу
ніс валізу замість неї
та й одводив її до вокзалу
ніс валізу замість неї
що казати про що казати
моє кохання невзаємне ~

поки поїзд не прибув я

Борис Костиря
2026.03.11 10:47
Як би я хотів відродити книжку,
яку так необачно спалив.
Я хотів би
воскресити її думки,
її фрази,
ніби коштовне каміння духу.
Ця книжка була
великим раритетом,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Золота Жінка (1973) / Вірші

 Тобі




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-01-25 12:36:17
Переглядів сторінки твору 7641
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.353 / 5.5  (5.018 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.027 / 5.52)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.832
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.02.07 20:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-25 12:51:40 ]
Це - звичайне римування, гра словами - і не більше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-25 13:02:13 ]
Чудово, чуттєво, багата образність, одним словом - клас! :) Тільки, може, тире після "по тому", щоб увиразнити те "Тобі" в кінці?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2008-01-25 13:03:22 ]
"І вивірить, і звіриться" і - озвіріє:):)
полюбляю етюди, ескізи і контурні малюнки - як оцей.
"Бо серце – ртуть і божевільний вітер" - схоже на життєве кредо:)

Гра словами не подобається сьогодні зранку пану Валентину... що, може віршування має бути вбиванням цвяхів у труну грайливості?:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гордійчук (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-25 13:03:37 ]
Бавтесь словами, Золота!
Бавтесь ними, ніби чоловиками, ніби кошенятами, ніби перлами... Бо що таке слова, коли не відблиск наших власних думок? Блищать і переливаються на сонці наших емоцій, тьмяно жевріють в напівтемряві наших снів, горять і світять від енергії наших мрій і бажань... Хтось надихнеться, хтось помилується, хтось усміхнеться - заради цього вже варто ними бавитись... А чоловіки - най будуть з них те своє Велике Щось (Поезію, Науку, Бізнес, Мир у всьому мирі тощо), у них, зрештою, свої забавки:)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дмитро Штофель (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-25 13:04:46 ]
Серце - ртуть: сподобалось!

Валентине, ну чому ж нічого? Виведена інтимна історія, яка могла відбутися лише на глибокій одинці з собою :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-25 13:12:16 ]
Серце - ртуть? У тонометрі - так, - вона (ртуть) там пульсує. А у ртутному термометрі: А у колбі? А у підїзді будинку? А у цеху, де її розлито? А добування ртуті? А закопування на 7-метрову глибину ртутних ламп, демаркуризація лабораторій?.. О, скільки тих асоціацій з ртуттю! І лише одна - тонометр старий - з пульсацією серця.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дмитро Штофель (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-25 13:14:42 ]
Серце, як ртуть, розривається на безліч краплинок, а потім зливається воєдино, долаючи якусь перешкоду - ось який образ в мене виник :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-25 13:18:17 ]
Коли безсоння соняхом нависне,
Підводячи під днем останню риску,
А ніч, солодка, ніби «Барбариска»,
У роті тане, і ягнят катма –
(Стрибати натомились – і заснули),
Тоді пірнаю рибкою в минуле,
Тікаю поміж рифи і акули
До рук твоїх – без остраху, сама…
Цікаво, а чим ви обєднаєте присутні тут іменники?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-01-25 14:58:37 ]
«Це - звичайне римування, гра словами -
і не більше…»
От – іменників навала, помилуйтеся! І віршем
Тут не пахне! Дивний запах… Пані? Пан?
Стоклятий нежить!
Валентине! Це – кохання! Ахтунг-ахтунг! Обережно!

Ртуть розлилась! Три вагони! Так не довго
й до загину…
…У спецівці дивна донна гірко плаче, Валентине!
Распіратор розпирає, білі ручки чорні стануть…
Це – звичайне римування.
Усміхніться, строгий пане!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2008-01-25 16:15:17 ]
Браво! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-01-25 16:16:19 ]
Глибокий реверанс:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2008-01-25 16:22:04 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Пустовий (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-05 13:35:49 ]
Зрозумів! Це ж реп! Так, так все це можна покласти на ритм і зробити чудові зразки ЖІНОЧОГО укр репу... особливо там, де чоловін не... лежить!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Пустовий (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-05 13:36:45 ]
Нажаль. так пізно я все це читаю,.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Пустовий (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-05 13:36:57 ]
Зрозумів! Це ж реп! Так, так все це можна покласти на ритм і зробити чудові зразки ЖІНОЧОГО укр репу... особливо там, де чоловін не... лежить!