ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ольга Бражник (1981) / Вірші

 ***




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-06-29 18:47:55
Переглядів сторінки твору 4811
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.267 / 5.5  (4.937 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.915 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.813
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Еротична поезія
Автор востаннє на сайті 2019.01.18 15:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-06-29 19:03:19 ]
Щастяподібно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Воркун (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-29 19:24:37 ]
Дуже образні рядки...особливо мені сподобались ось ці:"Педантично записують кадри
Провидіння нахабні очиці…". Проникливо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-06-29 23:03:07 ]
Класно написано, Оль!
Я чую литаври... І,звичайно, щастяподібно!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2011-06-29 23:08:34 ]
Дякую, друзі. Мені теж це слово дуже сподобалось, не змогла відмовитися від нього:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-06-30 00:59:47 ]
так вершково... щастяподібно..

і щастяпобідно!!!

Гарно, Олю! Незвичний ритм і мова самобутня...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2011-07-01 18:40:00 ]
Дякую, Вікторіє. Дуже приємно, що Вам сподобалось!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-30 10:10:32 ]
Гарно вийшло!
Люблю шоколад - відчула його присмак!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-06-30 10:42:31 ]
прикольно)
гарна чашка на аватарці))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2011-07-01 18:40:55 ]
Дякую, Ліно, Юль - за чашку окремо:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-07-04 08:31:04 ]
Щастя по вінця... Ще б риму в кінці першої строфи...
Вона так проситься!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2011-07-04 10:46:15 ]
Дякую за увагу, пане Іване. Повірте, рима там є:) Це, звичайно не зовсім те, що "життя-майбуття", проте...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-04 10:50:28 ]
О, "життя-майбуття", "кохання-страждання" - це вічні рими, як і класичні "очі-ночі")))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-07-04 12:27:24 ]
"хлібом - щастяподібно" - цілком нормальна, асонансна рима.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2011-07-04 11:50:01 ]
Ну тоді скажімо так: я не смію вчиняти замах на вічне:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-07-04 12:04:58 ]
Хочу ще раз поділитися своїми скромними спостереженнями, щодо "надто звичних" рим, чи "надто банальних", як дехто в нас каже.
Проблема "очі"-"ночі", як на мене, ж бо зовсім не в тому, що це вже звучало раніше, і не одну тисячу раз. А в тому, що поетичний простір, в який "злітається" з цих рим - фактично відсутній. Він повністю забитий тими чи тими рішеннями, правдивими чи ні, але забитий. Тому всі наші свідомі чи підсвідомі претензії лише від відчуття такої "обмеженості", тому, я цілком допускаю, що текст, де використовуються такі рими може бути абсолютно "новим" за поетичним баченням і мисленням (зрештою, саме це відрізняє хорошу поезію від початкової, чи ні?) - і тоді проблеми не виникає.

Зрештою, ми як надмірно переконані в своїй буцімто правоті критики, могли би замислитися, чому Бог не відмовляється в природі переходячи від створіння до створіння - ні від "очі", ні від "неба", ні від "ночі", ні від "треба"? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-07-04 12:41:39 ]
Безперечно, рими - це не "глина", з якої створюється вірш. Це всього лише інструмент, який допомагає в його створенні. "Глина" у нас всередині. І якщо з цієї "глини" вийшов достойний вірш, то рими лише відтіняють його, додають (чи ні) блиску чи цікавості (особливо це стосується дієслівних рим, імхо, які чудово можуть вписатися у талановитий вірш). Але: чи захоче досвідчений скульптор користуватися стертим-перезатертим, зношеним інструментом?

Щодо того, чому зберігаються в природі "очі-ночі-неба-треба" і т.ін. - то тут, нмсд, відповідь очевидна: є букви, з яких кожен вільний складати слова і ставити їх у той чи інший порядок. Це вже справа особистого вибору.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-07-04 20:17:32 ]
...о. Дозволю собі приєднатися до РМ і ЧЖ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-07-04 20:38:40 ]
...щоб мене не запідозрили у змові з "метрами" і з самою авторкою... на мій погляд, асонансна рима давно вже завоювала собі простір і право на життя. до того ж , інколи буває страшенно цікавий результат, коли асононсують десь одна дві літери. У авторки у цьому плані йде шаленне освоєння асонансної рими. Респект! ну а про вічне, мабуть, просто промовчу: вірші як і діточки зароджуються, народжуються і живуть... паралельно однаково... чи може я не права? спростуйте мене!