ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.09.27 12:32
* * *
Ще ось день, як попередні,
Біг не зменшив, не спинивсь, -
Посміхаючись кумедно,
Звівся вгору й впав униз.
І уже горить на попіл
У горнилі інших днів,
А мене вражає докір
Та бракує гнівних слів...

Сергій СергійКо
2025.09.26 23:45
Круглий стіл
Круглий стіл врівноважив стосунки,
Бо не має він гострих кутів.
Зайві списи, мечі, обладунки –
Сперечаються всі хто хотів.
Всі балакають скільки завгодно,
Та не чують нікого довкіл.
Рот заткнув би тому з ким незгодний,
Тільки руки коротші за стіл.

Борис Костиря
2025.09.26 21:39
Останній подих зими
Несподівано випав сніг,
коли зима вже закінчилася.
Останні конвульсії зими.
Відчуваєш ностальгію
за її красою, яка минає.
Повінь зими відступає
дуже повільно.
Військо зими потрощене

С М
2025.09.26 21:32
Місяча (King Crimson)
Місяча що
Потанцює в річковій мілині
Самота що
Мріє поміж тінями вербини

Мовить до лісних диво-павутинь
Снів на сходині до фонтану
Ліскою зі срібла диригує дроздів

Юрій Лазірко
2025.09.26 18:51
Не Розтуляй Долонь --- український блюз
Не розтуляй долонь – без Тебе я безкрилий,
Ні сну, ні вітру, тільки одиноке "ні".
З краплин свого тепла Тобі змайструю зливу,
недолічу на пальцях спорожнілі дні.

Приспів:
Будує спогад пам`яті мости –
Тут є ще Ти, а там уже не стало...

Артур Курдіновський
2025.09.26 18:41
Вівтар для болю (триколо ронделів). У співавторстві з Любов'ю Інішевою
Сонце виснажує аж до кісток,
Вітер холодний не стишує біль...
Дні покриваються смутком, як цвіль,
Тліє старий непотрібний квиток...

В центрі душі металевий кілок,
В серці давно завелась чорна міль...
Сонце виснажує аж до кісток,

Артур Сіренко
2025.09.26 11:44
Краплі гіркого меду
У вихорі готичних алюзій
Темних, як шпарка,
В яку кидає Час невблаганний
Золотий таляр Сонце,
У безодні іберійських метафор*,
Куди провалився будинок,
Що стояв на семи вітрах
Епохи молокоїда Аттіли:

Тетяна Левицька
2025.09.26 10:02
Між словами
Вже тернистий шлях Господній
стер у кров пошерхлі п'яти,
а ми й досі, милий, згодні
душі за любов віддати.

Та невже давно забули,
що зібрали стигле жито?
У оманливе минуле

Борис Костиря
2025.09.25 20:38
Повернення додому
Повернутися додому на руїни
і шукати смисл
у розбитому камінні.
Повернутися додому
і не зустріти обіймів оселі,
а замість них
зяятиме кістяк
зі смертельною посмішкою

Іван Потьомкін
2025.09.25 19:55
***
Так вже судилося –
Всім опинитися на тому березі.
У вересні це станеться чи в березні,
Чи самотужки вплав,
А чи з Хароном на човні...
То чому ж смерть завжди завчасна?
Чому сторонимося того берега?
Чи не тому,

Євген Федчук
2025.09.25 17:46
Битва на Орелі в 1183 році
Увечері у байраку тихому спинились.
Поміж дерев із кущами вогонь розпалили.
Хмизу кругом назбирали, тож ним і топили.
Засмажили собі м‘яса та добре наїлись.
Запили його водою, зі струмка, що жваво
Жебонів поміж дерева, десь до ріки мчався.
Молодий з

Віктор Насипаний
2025.09.25 16:02
Лабіринт (пісня)
Я відкрию маленький секрет
Про повір’я незвичне, старе:
Що для щастя потрібно обом?
Як знайти ту єдину любов?

2.Хто кохання для себе відкрив,-
Той повинен пройти лабіринт.
Наче шахи, любов -то є гра:

Віктор Кучерук
2025.09.25 15:44
Дідова осінь
Вже на луках відспівали коси
І не ходять зрана на покіс, -
Вже листочків пожовтілих стоси
Оточили давній верболіз.
Вже туман самотності обкутав
Холодком самотності мене,
Та чомусь не хочеться забути
Жартівливе, давнє, весняне.

Світлана Пирогова
2025.09.25 15:02
Клубок із думок
Осінь потроху запалює листя,
тягнеться вгору димок.
Тускне природа, немає вже блиску.
в'ється клубок із думок.
Світ заховався за брамою наче,
ще й зачинив на замок.
Небо похмуре, здається, заплаче,
дзенькає суму брелок.

Сергій Губерначук
2025.09.25 14:57
«Сонцем повні мої вітражі»
Важко було наважитися писати про Сергія, адже, щоб говорити про поета, потрібно бути поетом або одного духа з ним, або принаймні на якийсь час зловити його хвилю. Якщо справжній поет живе так, ніби йде лісами і луками, бачить квіти, метеликів, безкрає неб

Сергій СергійКо
2025.09.25 14:32
Намалюй мені...
Аркуш тіла свого підставляю під сонячний промінь.
Хай на білому щось намалює в рожевих тонах.
Нас багато у черзі до сонця, здіймаючих гомін,
На піщаних, річок, і озер, і морів берегах.
Намалюй мені ранок без плачу чиєгось і горя.
Без розривів, без ди
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ляля Бо / Вірші

 Стервонька йменням Літо...
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Редакція Майстерень 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ярослав Нечуйвітер 5 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-07-04 18:07:03
Переглядів сторінки твору 6234
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 3.815 / 5.13  (4.229 / 5.31)
* Рейтинг "Майстерень" 3.815 / 5.13  (4.222 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.662
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2011.09.19 22:07
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2011-07-04 18:26:34 ]
Можливо, Ви просили вітра тиші,
що він, як миша, в нірці причаївся?
А пункти - стерві - Літові залишмо:
воно і так ледь дише від дощів цих...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ляля Бо (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-04 19:01:33 ]
Можливо і просила... Та одвіку
у жінки "так" - це однозначне "ні",
"Не знаю" - "так" душа волає криком.
А "ні" - це "звісно, так, але пізніш"
=)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-07-04 21:13:07 ]
Ну так, це ще ті хитрощі... )
Скільки приємних страждань...

Лялю, якщо у вас з'явиться потреба трохи ритм підтягнути цієї публікації, то я до ваших послуг.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ляля Бо (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-04 23:26:28 ]
вже з'явилася! буду дуже вдячна за поради)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-04 21:23:48 ]
Цікавий образ "стервонька з іменем Літо". У мене є вірш "Хлопчику Літо!")))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ляля Бо (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-04 22:52:49 ]
клас) а він є на цьому сайті? бо я, мабуть, погано шукала, тому не знайшла. можна лінк?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-07-04 22:23:38 ]
Так завмирає скрипка, перед останнім танго - файно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ляля Бо (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-04 22:54:09 ]
Спасибі, пане Василю, за відвідини!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Куліков (Л.П./М.К.) [ 2011-07-04 23:38:54 ]
Гарненький вірш, але деякі слова треба використовувати обережно... наприклад слово "Стерво" у давнину означало труп... звідси пішло стерв'ятник... з часом люди його (слово) сприймають інакше, на жаль енергетика слова залишається назавжди...
з Повагою до Вас і до вірша,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ляля Бо (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-07 22:43:10 ]
Спасибі, пане Костянтине! Цікавий дуже відгук, спонукає замислитися і надалі ретельніше добирати слова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-07-05 09:41:47 ]
Дорога Лялю, напевно слід перейти від "класичної" візуальної форми до дещо модерної, аби зберегти характер вашого тексту?

Перепрошую, що не надто, можливо, уважно все підправив, але якось так, у такому напрямку, ніби, можна виразніше проявити, вами закладене:

Стервонька йменням Літо! Треба ж так потепліти,
в кучері сонце травневе хвацько отак вплести!
...
Ними, мов струнами пальці,
бавився вітер.
Серце співало, та згодом
і відгомін стих.

Тиша раптова ударила
дзвонами вуха,
коник-скрипаль обірвав
концерт в траві.

Жде так грози земля,
коли посуха,
руки так скорботно леліють
лілії дві.
...
Голос затих спонтанно, потім простіше стане,
Літо забуде пункти - ті, що закреслив ти...

Так завмирає скрипка, перед останнім танго,
щоби звучати далі - у зоряні світи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ляля Бо (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-07 22:59:19 ]
загалом Ваш варіант кращий, щоправда, я до нього доліпила-таки своє закінчення =)

дякую дуже-дуже!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2011-07-05 23:36:45 ]
Лялю, вітаю на ПМ! А Ти таки наважилася ЦЕ зробити, бачиш, скільки тут до Твоїх послуг (поетичних) зібралося люду. Молодець, що не побоялася! Успіхів Тобі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-07-06 09:27:18 ]
Мила, Наталю, ну чого можуть боятися такі красуні, як ви? Навпаки, нам, чоловікам є черговий привід тремтіти... )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2011-07-06 20:29:11 ]
Та це тільки ми з Лялею знаємо, про які "страхи" йдеться, бо напередодні трохи поспілкувалися по душах. А ми Вас зовсім не боїмося (ми ж насправді не тільки красивіша, але дуже часто і сильніша половина людства). А якщо серйозно - якщо поважатимем один одного, не дивлячись на статеву приналежність чи будь-яку "іншу іншість", то буде нам від цього лише добро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-07-07 12:50:35 ]

Повага - це мало! Любов і кохання!
Після розуміння всієї безмежності краси!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2011-07-08 22:43:56 ]
Повага - складова і любові, і кохання, так що це не так і мало! Але якщо комусь дуже захочеться любові чи кохання і це буде навзаєм - тоді на здоров'я!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ляля Бо (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-07 23:01:31 ]
спасибоньки за вітання! я вже й сама втішена, що наважилася! ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2011-07-08 22:45:04 ]
Бачиш, Лялю, як тут у весело і цікаво, не сумуватимеш!