ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.10.02 10:34
Не знаю, чи кохав мене завжди,
чи розважався у жазі нестримній,
спиваючи із губ моїх меди,
солодкі, наче ночі лебедині.
Напевно, хто б там що не говорив,
для тебе я була палким натхненням,
веселкою посеред теплих злив,
п'янким дурманом, сло

Віктор Кучерук
2026.10.02 06:11
В життєвім ломбарді припали вже пилом
Залишені мною фрагменти надій,
Які нещодавно служили вітрилом
Для судна, що згинуло в гущі подій.
Десь там, під водою, і компас, і карта,
І пляшка зелена сухого вина, -
Утрачене мною чогось, певно, варте,
Коли

хома дідим
2026.10.01 23:54
осяяно вітражний
фірмовий день осінній
оспіваний у римах
стрункіших за мої
засипаний плодами
а поруч – все у квітах
яких ти не купляєш
і я так само ні

С М
2026.10.01 22:54
Частина I: Принц Руперт Пробуджується(0:00–4:31)

Прощавайте, дзвони майстра храму
Його кіоск і чорний кмин
Ґречність вибраного слова
Едем обіцяний
Принц Руперт при скляних сльозах
Шафран шабат кров із повік

Іван Потьомкін
2026.10.01 21:39
Прощай, Росіє! Хай буде це назавше,
Аби твоє буття зійшло на небуття.
Прощай і без прощення йди у міфологію,
Аби Вкраїна й світ тебе забули назавжди.
Нам буде з ким розмовлять по-людськи:
Народів тьми і тьми, зневажених тобою,
Уже готують словники

Світлана Пирогова
2026.10.01 20:31
Бринить над яром тиша десь далеко.
Вже обрій золотить тополі.
Осінній відчуваю солод,
Хоч морок проростає ледве-ледве.

Воркують сині, вайлуваті тіні.
І чути ніжність слів доречних,
І сутінки схилились ґречно.

Володимир Бойко
2026.10.01 19:48
Москалям на вулкані Камчатки
Закортіло пограти у «прятки».
Хто хутчіше стрибав,
Булькнув в лаву й пропав
Й не паскудить терени Камчатки.

На КП на кордоні Хорватії
Запровадили тест з демократії.

Євген Федчук
2026.10.01 19:09
Коли упхались в Україну москалі,
Її скорити дуже швидко захотіли,
Але по пиці тільки добре ухопили,
Стаючи добривом чужої їм землі,
Знайшлось не так багато світових країн,
Які б відкрито москалям допомагали,
Солдат і зброю їм у поміч посилали.
І се

Артур Курдіновський
2026.10.01 16:23
Я вип'ю келих осені гіркої,
Пізнаючи таємну благодать.
Ми так і не зустрілися з тобою...
Хіба що листям неживим загою
Безглузді мрії, що в мені болять.

Я осушу цей келих. Вмить порветься
Чекань моїх натягнута струна.

Борис Костиря
2026.10.01 14:52
Води ніколи не нап'єшся
З криниці чистої сльози.
Не зіграна на сцені п'єса.
Надірваний фагот грози.

Ти не пізнаєш цю криницю,
Її глибини, таїну.
Ідеї епохальні й ниці

Тетяна Левицька
2026.10.01 12:46
Захлинаюся зболеним віршем —
у сутемряві місяця німб.
Задивляюся в небо частіше,
щоб побачити Бога у нім.

Та пітьма затуляє Світило,
сіллю вкрила чумацький мій шлях.
Я колись божевільно любила

Ольга Садкова
2026.10.01 11:24
Розірвеш тенета власного страху,
зробиш перший крок —
і починають рости крила.
І ширшає обрій,
бо ти вже — над собою колишнім.

Треба лише втримати напрямок польоту,
аби вітри спокус

В Горова Леся
2026.10.01 07:56
Спокійне сонце з неба волошкового
Тепло зливає до мілкого полудня.
Та не встигає вщент його наповнити,
Як тінь густа бджолині крила сковує,
В омані дня, що обернулась холодом.

Зніміння пересилити чи станеться
В погожім завтра тихооксамитовім,

Віктор Кучерук
2026.10.01 06:52
Солодкувато-пряний запах
Осінніх трав уже повсюди, -
Мов дух згасання причалапав
І в тьмяній тиші звично блудить.
Зашарудять пожовклі трави
І стихнуть зразу в безгомінні, -
Лише не меншає тіснява
Холодних запахів осінніх.

Артур Сіренко
2026.10.01 00:42
Глиняні люди
Марять свої глиняні сни
В тій безпорадності — безнадії ріки.
Глиняні люди,
В яких забули вдихнути душу,
Яких не захотіли випалити
(Бо вони ж не глечики,
І не шматок гіркого лісу -

хома дідим
2026.09.30 23:11
ввійти у розповідь зненацька
заримувати бруд і брют
провести паралель між спрутом
і містом вулиць і споруд
неони ліхтарі вечірні
помножити на світ зірок
дощем заштрихувати тіні
а звідки дощ – не зна ніхто
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віктор Мельник (1958) / Вірші

 Неприкаяні очі зведи




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-07-05 16:20:28
Переглядів сторінки твору 3904
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (4.754 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.187 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.787
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.06.30 20:32
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-07-05 16:36:41 ]
Експресивний малюнок... Але останній рядок заперечує
другого... Такий задум? Чи...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Мельник (М.К./М.К.) [ 2011-07-05 17:12:58 ]
Та ні, не заперечує, з погляду логічного там все чітко. Але справді вказує на певний суперечливий стан душі ліричного героя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-07-05 16:57:50 ]
Сумніваюсь, що Су здатний просвітити наскрізь Бога... Але неприкаяні очі звела.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Мельник (М.К./М.К.) [ 2011-07-05 17:14:52 ]
Читайте уважно. І тоді не здаватиметься, що Су щось там "просвічує наскрізь" - принаймні у цьому вірші.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Макс Едітор (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-05 18:32:48 ]
Гарний вірш, а сумління точить.
Споконвіку земну дорогу
Люди, очі спустивши, топчуть...
Не на небі шукають Бога.

(з дружньою посмішкою)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Мельник (М.К./М.К.) [ 2011-07-07 00:14:38 ]
:) Дружня посмішка у відповідь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-07-05 19:16:42 ]
Я понимаю, что у поэта есть всему всякая причина.
Только я не знаю, где Вы видели указанное Вами.
Истребитель "Су" (да, в кавычках) на взлете? Да, он крестообразный. Затем - нет.
Но речь идет о следах. Инверсионных и белых.
Да и в украинском существует такое дивное и точное существительное как "відбиток".
Но...
Нужно жить в России, чтобы это понять.
Неприкаянные глаза - это неприкаянная душа. Глаза-то - зеркало души.
Очень даже удачно получилось. Каждый видит свое.
На мой скромный комментарий можно не отвечать.
А с рентгеновским снимком не все понятно.
Удач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Мельник (М.К./М.К.) [ 2011-07-07 00:19:13 ]
Су не обов*язково винищувач. Є, наприклад, і розвідник - якщо мене не підводить пам*ять, 24-й. Але тут це неістотно. Самого літака, в принципі, у вірші нема - є лиш його сліди. Якщо зі знімком не все зрозуміло... Та нічого страшного, все-таки тонка це річ - художня матерія, зав*язується на особистий досвід як автора, так і читача, а вони ж можуть не збігатися. Мені - все зрозуміло, бачу картину. Інакше - не публікував би. :)