ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2026.10.26 23:08
Забути про квіти
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником

Артур Сіренко
2026.10.26 22:33
Перед падолистом
Був день: я зрозумів, що він нічий
Неначе щось відібрано в епохи,
Так нам дано: позичили тепло,
А бог вогню — веселий Агні
Загаявся чи забарився трохи.
Крізь мене йдуть століття і роки,
Повзе базікало-тисячоліття,
І хворий день намарно промайне,

Іван Потьомкін
2026.10.26 19:16
Ципріан Каміль Норвід
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.

хома дідим
2026.10.26 19:13
* 240 *
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів

Борис Костиря
2026.10.26 18:21
Від'їзд
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.

Артур Курдіновський
2026.10.26 16:51
Повішений
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.

Плювати на часи важкі, буремні!

Борис Костиря
2026.10.26 13:45
Лик безсоння
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.

Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння

Вячеслав Руденко
2026.10.26 12:19
Cінабоном білих маків…
Хвилі справа, хвилі зліва,
Як цукерки льодяні.
Нам казали: правда — сила
У коханні навесні.

І запал витав у гривах
Між смарагдових тіней.
Як тут жити нещасливо,

Ігор Шоха
2026.10.26 08:57
Розкладене по поличках
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес

Віктор Кучерук
2026.10.26 06:35
* * *
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.

Володимир Бойко
2026.10.25 23:51
Лімерики G 1
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.

Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.

Віктор Насипаний
2026.10.25 23:05
* * *
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не

С М
2026.10.25 21:34
Плач, бейбі, плач (The Beatles)
Плач, бейбі, плач
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей

Ігор Лубкевич
2026.10.25 18:20
***
Сьогодні пропоную подумати над тим, хто може вас замінити.
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..

Я сам намагаю

Олена Кіс
2026.10.25 17:20
Притча про Синього Птаха і Зоряну Душу
На краю акварельного синього тла,
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.

І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та

Артур Курдіновський
2026.10.25 15:28
Віконниці минулого
Віконниці минулого забиті.
За ними - щастя, перед ними - біль.
Розірвані такі важливі ниті,
І виписаний чорний апостиль.

Мій сон дає мені уявний захист...
Проте, і в ньому я завжди один.
На вікнах скотч наклеєний хрест-навхрест,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 ЕКЗИСТЕНЦІЙНИЙ ДИПТИХ
Образ твору ...
перейти до тексту твору




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-08-05 09:45:41
Переглядів сторінки твору 11846
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2026.03.09 22:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-08-05 10:18:26 ]
Пане Ігорю, добридень Вам! Можна мені зі своєї дзвіниці про те, що відчула, коли прочитала Вашу поезію?! про перші враження...

Зріло. Наболіло про епоху, переосмислення її і життя у ній. І чомусь така гірка печаль...У мене аж голочки ростуть на шкірі. Аж по нервах б’є!

"Вже я падаю, наче літаю." - це сильно. Хоча кожен рядочок Вашої поезії - перлинки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-05 10:51:36 ]
А як правильно казати - "лОгін" чи "логІн"? Завжди чула це слово з наголосом на другому складі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Швед (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-05 10:58:13 ]
красиво,правдиво,образно.сильний початок,про феміністку трохи вульгарно і ці строфи псують попередньо написане.оте 'дрочить'-ріже слух


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Швед (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-05 11:00:01 ]
а в цілому вірш чудовий,зріла чоловіча сповідь!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2011-08-05 11:06:17 ]
Дякую, Ірино.
Згоден про феміністку... :) Але хай буде.
Я так дуже рідко собі дозволяю. Тому...
В моєму саду поетичному має бути і дичка... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2011-08-05 11:07:34 ]
Що ж, Маріанно.
Можу Вам тільки по-чоловічому усміхнутись із вдячністю за Розуміння.
Удачі.

ІП. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2011-08-05 11:07:45 ]
;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2011-08-05 11:08:52 ]
?..
По-англійськи логІн, а в нашій вимові лОгін.
Маємо право.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-05 13:44:40 ]
А, може, просто переставити слова місцями:

Мій логін та пароль будуть вічно гулять Інтернетом

і тоді логін залишиться з наголосом логІн.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2011-08-05 11:25:55 ]
сильно!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-08-05 12:04:41 ]
Вітаю, Ігоре! Моцно написано! І файно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
МаріАнна Квітка (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-05 12:48:29 ]
Мене оце зачепило:

І богема не кличе. Не манять іскристі Багами.
Зрозуміла весільна печаль скоморохів мені.
Із веселих чортів ми стаємо сумними богами...
Хтось воскресне.
Хтось ні................
Чудово, Ігорю! Хочеться читати і читати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-08-05 13:10:25 ]
"Із веселих чортів ми стаємо сумними богами..." - оце ключ. І я ним скористаюсь :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Маріанна Челецька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-05 13:15:26 ]
..Це не вірші, це СПРАВЖНІЙ КРИК ДУШІ, яку можна зрозуміти тільки тоді, коли збагнеш справдешній біль, що його пережив сам автор... Зрештою, такою і повинна бути справжня екзистенційна поезія... бо біль душі зімітувати не можливо... І одним співчуттям тут не зарадиш...Тому таку поезію не можна розбирати "на кісточки" - її насамперед треба відчути усім своїм єством, внутрішнім нервом.. відчути - і полегшено зітхнути, бо розумієш, що автор, написавши її, вилив свій біль на папір і т.ч. зміг хоча б частково звільнитися від нього... від того, чого не минути, але з чим потрібно лише змиритися... А, змирившись, свій біль увібгати у "світові шати", щоб дати світові зрозуміти свій мовчазний протест проти того, з чим годі миритись і що нам, смертним, не зрозуміти своїми земними п'ятьма відчуттями...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-08-05 13:27:04 ]
А які причини, Маріанно, для "крику душі, болі душі" і чому Бог не кричить? )
Відчуттів, щонайменше, шість відомих офіційній науці, і трохи більше - відомих людині...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Маріанна Челецька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-05 20:28:18 ]
Причина, гадаю, особиста, і не нам, грішним читачам, про неї судити, а тим більше дошукуватися її... (зрештою, всі екзистенційні причини такими і є, і повинні бути особистими, що і закладено в семантиці слова "екзистенція")... А питання, чому Бог не кричить, на мою думку, некоректне з погляду нашої земної екзистенції, бо Бог - це сфера трансцендентного і позавідчуттєвого... З цієї причини я свідомо опустила шосте відчуття (відчуття часу), відоме офіційній науці. Бо саме цим шостим відчуттям людині дається більше, ніж вона розуміє, зрештою, саме тому і пишуться вірші, в яких людина як поет відповідає передусім сама собі на те, чого не зовсім розуміє, але що прОчуває... ... ... (Між іншим, слово "біль" чоловічого роду, тому у Вашому коментарі мало б бути у родовому відмінку "причини болю душі". Sic!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-08-05 21:10:51 ]
Ви значно частіше помиляєтесь, дорога Маріанно, аніж думаєте.
Почнемо з "болі..." - очевидно, що просто випала буква, коли трохи поспішаєш і не те буває. Тобто малося на увазі "болів душі". Мав би подякувати вам за підказку, але ви зробили її так некоректно, що натомість, і на превеликий жаль, змушений відразу вас запідозрити у поліфемії...(
Щодо відчуття часу, то ви знову сильно помилилися - офіційно йдеться про зовсім інше, бо час ви таки ловите тими 6-ма органами, про які йдеться...
Напевно вам, "грішній читачці", відомо багато про власні болі в душі, але дошукуватися причин вам і заважає власна екзистенція - правильною дорогою йдемо. ) Хоча я з вами згідний - "причина", як завжди, "особиста".
Щодо Бога, то ви, як бачу, лише на початку Богознавства... Утім, навіщо Те Все екзистенції?
Але все ще попереду (Sic!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-08-05 13:36:18 ]
І буття моє - імпульсна звичка...

Екзистенційний диптих. Сильні імпульси слова.

Лиш сумніваюсь, що глупе обличчя буває красивим... Тому насмілюсь запропонувати:
"Глупий липень з красивим обличчям..."

Ігоре, нмсд, "подушка жіночих грудей" і не перейме, хіба схилить на сон...

Логін і пароль будуть вічно гуляти Інтернетом...
Тільки хто їх "приборкає" без автора? Сумно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-08-05 16:49:13 ]
Нагадало "Не жалею, не зову, не плачу...", особливо друга частина. Справді екзистенційно.
А ці рядки пронизливо влучні і дуже вдалі:

Із веселих чортів ми стаємо сумними богами...
Хтось воскресне.
Хтось ні.

(хоч пані Люба мене і випередила, адже таку голку у копні сіна не сховаєш))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-08-05 16:51:07 ]
у копиці))))