ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.07.02 19:34
Як заздрісна подруга ледь дівчину зі світу не звела
Були собі дві подруги, удвох із малого.
Разом росли, разом грались. Не було такого,
Щоби вони розсварились. Отак виростали.
А, коли уже дівчата на виданні стали,
То в одної з‘явивсь хлопець високий та гарний.
Друга його захотіла перейняти - марно.
В

С М
2026.07.02 18:13
Псяче Сопіння (Frank Zappa)
Шкрябаю каручу Шеві '39
Далі – на Ель Монті Ліжен стадіон
Підібрати визгу, о божественна
Тирить ковпаки, убитая у хлам

Пухлі дайси, бонґи, вперті в зад
Човен любови, готовий до атаки

Ванда Савранська
2026.07.02 16:48
Купальський віночок біженки
На Купала, ворожбитної ночі,
Волошковий я сплітала віночок.
Хай поплине, хай поплине
рікою,
Хочу бути в Україні
з тобою...

Де ти милий, знати хочу -

Борис Костиря
2026.07.02 13:16
Старі аркуші
Пора міняти це постільне,
Де потонув у глибині
Пекельних дум, листів осінніх,
Кошмарів, наче буруни.

У цьому ліжку народились
Прозріння, сумніви й жахи.
Руно постане, ніби диво

хома дідим
2026.07.02 10:12
* 129 *
я не зустрівся із тобою
цьогоріч
пишу вірша про це
і взагалі віршую
останній раз
я вийшов просто в ніч
казала ти усе
між нами по феншую

Віктор Кучерук
2026.07.02 05:58
* * *
Аби ми у снах не загрузли
І краще пізнали життя, -
Розбуджує тишу загуслу
Сирени тривожне виття.
Розколюють темряву ночі
Яскраві розриви ракет,
І никнуть у тьмі неохоче,
Як смуги хвостатих комет.

Ірина Вовк
2026.07.02 05:01
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції (продовження 11)
Розділ ХІІ. ПОВЕРНЕННЯ ДО ПАРИЖА: ТРІУМФ СИВОЇ БЕРЕГИНІ Час летів, мов стріла. Юний лев Філіп змужнів, його грива стала густішою, а державні турботи – важчими. Франція потребувала не лише сили, а й глибокої, давньої мудрості. І тоді король покликав т

Мар'ян Кіхно
2026.07.02 04:09
Хімікати (1-6)
Меркаптофос усіх од нього
комах виводить -
Одарка.

Не працює телефон.

Уявляєте якби клямку
зі мною відкупорити

Артур Курдіновський
2026.07.01 20:06
Абрикоси (рондель)
Нема, кому зібрати абрикоси
З дерев старих, які вклонились літу.
Коли ж я встиг навіки загубити
Кохання чарівне, світловолосе?

Давно немає бджіл, і зникли оси.
Життя не можна заново прожити!
Нема, кому зібрати абрикоси

Вячеслав Руденко
2026.07.01 19:26
Усе вже завтра- вчора і тепер!
Нас вабив мед, немов чаклун хвилин,
В хутунах вітру смуток проганяв,
Солодку млість і полохливу лінь
В німе ніщо завзято проводжав.

Можливо й треба, щоб часу пісок
Життя земне перетирав на пил —
Не заїдати ж медом огірок

Роксолана Вірлан
2026.07.01 16:40
Сила світанку
Тобою орошений світ ожива й золотіє,
тобою звучить розщебетана з дріму блакить
і мутлі летять на оту благодайну затію,
і перше проміння пливе крізь мережену віть.

Тобою земля розпечатує сонне прозріння,
твоїми ключами розчахнуті обрії дня
і сонце

Борис Костиря
2026.07.01 12:58
Негода
Найгірше йти у вітряну погоду
Під стрілами дощу, не знаючи мети.
Шукати марно неба нагороду
І сенсу у пустелі пустоти.
Гамуючи амбіції й погорду,
Для космосу піднесено цвісти.

Ти йдеш, увесь промоклий, задубілий.

хома дідим
2026.07.01 11:29
* 128 *
липневий едем
чутливість
чуттєвість
квіти жіночі
з пелюстками
тремкими
що відбувається
зрозуміло авжеж-бо

Іван Потьомкін
2026.07.01 10:47
Українська народа пісня
Сидить голуб на тополі, голубка на вишні.
“Скажи, скажи, моя мила, що маєш на мислі?”
“Хіба ж би я дурна була, розуму не мала,
Щоб я тобі, молодому, всю правду сказала?”
“Як не хочеш усю правду, повідай дещицю:
Чи сватів до тебе слати, чи піти топит

Ірина Вовк
2026.07.01 09:42
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції (продовження 10)
Розділ ХІ. ВІНЧАННЯ ПІД ПРОКЛЯТТЯМ РИМУ Року Божого 1062-го каплиця замку Крепі потопала в напівтемряві. Світло кількох десятків воскових свічок вихоплювало з мокрої кам'яної сутіні лише вівтар та потемніле від часу розп'яття. На вулиці лютувала зл

Віктор Кучерук
2026.07.01 07:23
* * *
Досвітній півень заспівав
І вслід загелготали
Гусята просячись на став,
Хоч світла ще замало,
Щоб мчати радо до води
По моріжку зеленім,
Де топче той гусій сліди,
Що схожий лиш на мене...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 ЕКЗИСТЕНЦІЙНИЙ ДИПТИХ
Образ твору ...
перейти до тексту твору




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-08-05 09:45:41
Переглядів сторінки твору 11337
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2026.03.09 22:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-08-05 10:18:26 ]
Пане Ігорю, добридень Вам! Можна мені зі своєї дзвіниці про те, що відчула, коли прочитала Вашу поезію?! про перші враження...

Зріло. Наболіло про епоху, переосмислення її і життя у ній. І чомусь така гірка печаль...У мене аж голочки ростуть на шкірі. Аж по нервах б’є!

"Вже я падаю, наче літаю." - це сильно. Хоча кожен рядочок Вашої поезії - перлинки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-05 10:51:36 ]
А як правильно казати - "лОгін" чи "логІн"? Завжди чула це слово з наголосом на другому складі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Швед (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-05 10:58:13 ]
красиво,правдиво,образно.сильний початок,про феміністку трохи вульгарно і ці строфи псують попередньо написане.оте 'дрочить'-ріже слух


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Швед (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-05 11:00:01 ]
а в цілому вірш чудовий,зріла чоловіча сповідь!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2011-08-05 11:06:17 ]
Дякую, Ірино.
Згоден про феміністку... :) Але хай буде.
Я так дуже рідко собі дозволяю. Тому...
В моєму саду поетичному має бути і дичка... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2011-08-05 11:07:34 ]
Що ж, Маріанно.
Можу Вам тільки по-чоловічому усміхнутись із вдячністю за Розуміння.
Удачі.

ІП. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2011-08-05 11:07:45 ]
;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2011-08-05 11:08:52 ]
?..
По-англійськи логІн, а в нашій вимові лОгін.
Маємо право.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-05 13:44:40 ]
А, може, просто переставити слова місцями:

Мій логін та пароль будуть вічно гулять Інтернетом

і тоді логін залишиться з наголосом логІн.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2011-08-05 11:25:55 ]
сильно!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-08-05 12:04:41 ]
Вітаю, Ігоре! Моцно написано! І файно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
МаріАнна Квітка (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-05 12:48:29 ]
Мене оце зачепило:

І богема не кличе. Не манять іскристі Багами.
Зрозуміла весільна печаль скоморохів мені.
Із веселих чортів ми стаємо сумними богами...
Хтось воскресне.
Хтось ні................
Чудово, Ігорю! Хочеться читати і читати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-08-05 13:10:25 ]
"Із веселих чортів ми стаємо сумними богами..." - оце ключ. І я ним скористаюсь :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Маріанна Челецька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-05 13:15:26 ]
..Це не вірші, це СПРАВЖНІЙ КРИК ДУШІ, яку можна зрозуміти тільки тоді, коли збагнеш справдешній біль, що його пережив сам автор... Зрештою, такою і повинна бути справжня екзистенційна поезія... бо біль душі зімітувати не можливо... І одним співчуттям тут не зарадиш...Тому таку поезію не можна розбирати "на кісточки" - її насамперед треба відчути усім своїм єством, внутрішнім нервом.. відчути - і полегшено зітхнути, бо розумієш, що автор, написавши її, вилив свій біль на папір і т.ч. зміг хоча б частково звільнитися від нього... від того, чого не минути, але з чим потрібно лише змиритися... А, змирившись, свій біль увібгати у "світові шати", щоб дати світові зрозуміти свій мовчазний протест проти того, з чим годі миритись і що нам, смертним, не зрозуміти своїми земними п'ятьма відчуттями...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-08-05 13:27:04 ]
А які причини, Маріанно, для "крику душі, болі душі" і чому Бог не кричить? )
Відчуттів, щонайменше, шість відомих офіційній науці, і трохи більше - відомих людині...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Маріанна Челецька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-05 20:28:18 ]
Причина, гадаю, особиста, і не нам, грішним читачам, про неї судити, а тим більше дошукуватися її... (зрештою, всі екзистенційні причини такими і є, і повинні бути особистими, що і закладено в семантиці слова "екзистенція")... А питання, чому Бог не кричить, на мою думку, некоректне з погляду нашої земної екзистенції, бо Бог - це сфера трансцендентного і позавідчуттєвого... З цієї причини я свідомо опустила шосте відчуття (відчуття часу), відоме офіційній науці. Бо саме цим шостим відчуттям людині дається більше, ніж вона розуміє, зрештою, саме тому і пишуться вірші, в яких людина як поет відповідає передусім сама собі на те, чого не зовсім розуміє, але що прОчуває... ... ... (Між іншим, слово "біль" чоловічого роду, тому у Вашому коментарі мало б бути у родовому відмінку "причини болю душі". Sic!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-08-05 21:10:51 ]
Ви значно частіше помиляєтесь, дорога Маріанно, аніж думаєте.
Почнемо з "болі..." - очевидно, що просто випала буква, коли трохи поспішаєш і не те буває. Тобто малося на увазі "болів душі". Мав би подякувати вам за підказку, але ви зробили її так некоректно, що натомість, і на превеликий жаль, змушений відразу вас запідозрити у поліфемії...(
Щодо відчуття часу, то ви знову сильно помилилися - офіційно йдеться про зовсім інше, бо час ви таки ловите тими 6-ма органами, про які йдеться...
Напевно вам, "грішній читачці", відомо багато про власні болі в душі, але дошукуватися причин вам і заважає власна екзистенція - правильною дорогою йдемо. ) Хоча я з вами згідний - "причина", як завжди, "особиста".
Щодо Бога, то ви, як бачу, лише на початку Богознавства... Утім, навіщо Те Все екзистенції?
Але все ще попереду (Sic!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-08-05 13:36:18 ]
І буття моє - імпульсна звичка...

Екзистенційний диптих. Сильні імпульси слова.

Лиш сумніваюсь, що глупе обличчя буває красивим... Тому насмілюсь запропонувати:
"Глупий липень з красивим обличчям..."

Ігоре, нмсд, "подушка жіночих грудей" і не перейме, хіба схилить на сон...

Логін і пароль будуть вічно гуляти Інтернетом...
Тільки хто їх "приборкає" без автора? Сумно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-08-05 16:49:13 ]
Нагадало "Не жалею, не зову, не плачу...", особливо друга частина. Справді екзистенційно.
А ці рядки пронизливо влучні і дуже вдалі:

Із веселих чортів ми стаємо сумними богами...
Хтось воскресне.
Хтось ні.

(хоч пані Люба мене і випередила, адже таку голку у копні сіна не сховаєш))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-08-05 16:51:07 ]
у копиці))))