ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.07.06 22:08
Я радію молодій траві.
Хай народяться мрії живі!

Ця трава пробилась до нас
Крізь зими ворожий спецназ,

Крізь зими надійну тюрму,
Крижану, жорстоку, німу.

Світлана Пирогова
2025.07.06 18:51
Заквітчали мальви літо
біля хати й на городі.
Сонцем лагідним зігріті
обереги - на сторожі.
У шорсткому листі квіти
фіолетові, лимонні
і червоні (пестить вітер)
і рожеві - без шаблону.

Євген Федчук
2025.07.06 16:14
Хто не знає Олександра, що Невським прозвався?
В Московії його славлять і святим вважають.
Правду про його «геройства» чути не бажають.
Але зовсім не про нього я писати взявся,
А про батька Ярослава – в кого син і вдався.
Ба, ще й, навіть, переплюнув

Олександр Сушко
2025.07.06 10:12
Кармічні завитки бувають різні,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.

Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,

Віктор Кучерук
2025.07.06 05:16
Серед знайомих є така,
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.

Борис Костиря
2025.07.05 21:59
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,

Юрій Лазірко
2025.07.05 19:45
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна

підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина

С М
2025.07.05 10:14
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів

зажди хвилину бо не теє щось

Віктор Кучерук
2025.07.05 06:36
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.

Борис Костиря
2025.07.04 17:34
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,

Віктор Кучерук
2025.07.04 16:53
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.

Віктор Насипаний
2025.07.04 12:09
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м

Ярослав Чорногуз
2025.07.04 06:37
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить

Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана

Євген Федчук
2025.07.03 21:54
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.

Іван Потьомкін
2025.07.03 21:10
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому

С М
2025.07.03 10:35
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій

у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / В'ячеслав Романовський (1947) / Вірші

 ЗНОВ БЕЗЗАКОННЯ І СВАВОЛЯ...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-07-13 21:58:23
Переглядів сторінки твору 3874
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.060 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.964 / 5.64)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.718
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2016.08.19 17:20
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-07-13 22:37:05 ]
І зовсім безпорадна воля
дріма в державнім гамаці...

Точніше не скажеш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Романовський (М.К./М.К.) [ 2011-07-13 22:40:03 ]
На жаль, дрімає... Дякую Вам, Люба, за розуміння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-13 22:51:45 ]
Доброго здоров'я Вам.
Дозвольте запитання: - що Ви маєте на увазі в
словах "- Край у зросійщеній іржі"?
Дякую пане В'ячеслав


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-07-13 23:58:36 ]
Після такої лірики, яка із вас останніми часами лилася, несподівавно, В"ячеславе! Правдиво, гнівно, мужньо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-13 23:59:22 ]
Пане В'ячеславе, а що у нас колись було законня? З давніх давен без гаманця виграти справу було нереально, а зараз просто це все славно-явно, не криючись, бо ж впевнені у своїй безкарності. Єдиного колядника посадили для піару і, то не впевнена, що він досі сидить.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-14 02:05:42 ]
Ваші думки висловлені у цьому вірші, чи не в кожної думаючої людини. Все ясно-

І переповнюється болем
Край у зросійщеній іржі.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2011-07-14 11:03:20 ]
Правда чітка і струнка.
Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Романовський (М.К./М.К.) [ 2011-07-14 14:28:37 ]
Володю, ці вірші постійно жили і продовжують жити в мені. Поет - він завжди громадянин... Сердечно дякую за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Романовський (М.К./М.К.) [ 2011-07-14 14:30:51 ]
Патарочко, але ж дехто прагне не помічати того, що діється навколо. Спасибі Вам за розуміння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Романовський (М.К./М.К.) [ 2011-07-14 14:42:44 ]
Я живу, пані Наталко, в Харкові. В цій області, але в селі над мальовничим Осколом-річкою народилася мати моя. А моя батьківщина - Донеччина, там батьки познайомилися і там знайшовся у них первісточком. І на Харківщині, і на Донбасі скрізь не цуралися української мови. Вона, як корінна - була невід'ємною, а нині зайди й землячки-ординці зі шкіри лізуть, щоб оголосити ці місцевості російськомовними. Це ж наша земля, тут наше коріння... Дякую Вам за розуміння. Образливо, що Олександр Григоренко чомусь не може (чи не бажає) второпати, чому наш край в зросійщеній іржі переповнений болем...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Романовський (М.К./М.К.) [ 2011-07-14 14:43:33 ]
Дякую сердечно Вам, пані Ірино, за щирий відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ладо Орій (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-11 08:16:59 ]
Згоден з Вами - правди ніколи не було й небуде... Але Ви пробуджуєте свідомість, можливо нагадуєте "хто ми є?", якщо ми небудемо шанувати своє минуле, доведеться шанувати чуже. Іще раз дякую за сміливість й силу волі. Хотів сьогодні видалити свої творіння, бо порівнянно з Вами, вірніше сказати - було соромно за себе. Але мабуть право на життя має кожна думка? Перебуваючи у Парижі на стажуванні, був вкрай зворушений Українською Цервою і памятником Т.Шевченку, який стояв на території церкви. І що мене вразило, то це служба українською мовою, хоча це чужина.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ладо Орій (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-11 08:18:15 ]
Дай Вам Боже здоров"я й довгихї творчих літ.