ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2024.06.17 08:43
Чи існує непорочне зачаття у котів? І в собачок? І що воно таке - непорочне зачаття? Як цей акт запліднення проходить у жінок, обраних богом? Мені хтось може це пояснити? Тільки без криків "Безбожний грішник!", "Будь ти проклятий!" тощо. Чи можна вв

Самослав Желіба
2024.06.17 08:31
Косою косить
Цього літа дівчина
Молодих людей.

Світлана Пирогова
2024.06.17 08:10
Її душі торкнувся непомітно,
Запав у серце ніжне вже давно.
Сказав, що він живе, як вовк-самітник,
Вона поблідла, ніби полотно.

Він недосяжний, мовби неба купол,
І мало говорив, все більш мовчав.
Вдивлялася в ті очі- чистий купіль.

Віктор Кучерук
2024.06.17 06:36
Мабуть, зустрілися не впору
Ми біля скельної гори,
Бо ти не рухаєшся вгору,
А я скотився вже згори.
Мабуть, дорогу не єдину
Було позначено мерщій, –
Тебе не зваблює вершина,
А я не втримуюсь на ній.

Артур Курдіновський
2024.06.17 01:38
Замріяна, чиста, гірка та журлива!
Нас двох повінчали самі небеса!
Усе в тобі справжнє, і ти незрадлива!
Обличчя відверте, прозора сльоза.

Я - вірний тобі, незрівнянна дружино!
І ти покохала мене назавжди.
Ми стільки пройшли! Ти у мене єдина.

Іван Потьомкін
2024.06.16 21:11
Із подорожі повернувся пудель
І побратимам каже з гіркотою:
«Братове, якже наш рід здрібнів!..»
«Ти що верзеш!»- бульдог на те.
«Я щойно з Індії. От там справжні собаки!..»
«Чим же вони од нас кращі?»- пита гончак.
«Одвагою своєю. На лева напада

Микола Соболь
2024.06.16 15:58
Пані Галино, хотілося б таки почути Вашу версію і побачити реакцію Редакції майстерень щодо вірша Петра Синиці "У ріднім батьковім саду" який чомусь пані Галина виставила, як власний. До речі не шановний Юріє Гундарєв оце і є приклад плагіатства, а не

Борис Костиря
2024.06.16 15:27
Я блукаю в лісі,
Загубився в пущі.
На печальній стрісі
Втрати неминущі

Так припали листям,
Ніби давній спогад.
Серед передмістя

Ігор Шоха
2024.06.16 15:10
Ще кує зозуля у гаю
і рахує дні напередодні
того, як поляжуть у бою
воїни за націю свою
на краю глибокої безодні.
Вибухає небо кожен день.
Гинуть і цивільні, і солдати,
гинуть люди... це така мішень

Євген Федчук
2024.06.16 14:45
Миколо Петровичу, от поясніть,
Бо я ніяк не зрозумію.
Чому Орбан з Путіним прагне дружить?
Чому він Європою сіє
До нас недовіру, вставляє дрючки
В колеса Європі і НАТО?
І він не один там, напевно ж такий,
В Угорщині. Бо ж обирати

Сергій Губерначук
2024.06.16 14:31
Переб’єшся.
Все одно переб’єшся.

Переб’єшся.
Все одно переб’єшся.

Серце моє, переб’єшся.
Любов моя, переб’єшся.

Самослав Желіба
2024.06.16 08:29
Оце похмілля.
Ніби півночі слухав
Пісні Джері Хейл.

Світлана Пирогова
2024.06.16 08:07
Не зашнуровано давні рани,
Без прив'язі помаранчева повня.
Вписалась у нічну панораму,
Як відблиск вогню на жерсті жаровні.
Віщунка Вельва шепоче долю,
Не сплять лікантропи у темних шкурах.
Хто ж розірве це замкнуте коло?
Забутих в'язнів утримуют

Віктор Кучерук
2024.06.16 07:39
Не дають відпочити, холера,
Хоч знедавна я менш дійовий, –
Зачинила одна щойно двері,
Як вже інша сигналить: Відкрий…
Мов зі сну метушлива примара
Перетнула мовчазно поріг,
А мені не потрібні і даром
Нині шепоти, дотики, сміх.

Микола Соболь
2024.06.16 05:47
У ставку, на окраїні парку,
тася няньчила діток своїх.
Чоловік докуривши цигарку,
подивився без жалю на них.
І у ражі хмільного банкету
перед друзями, просто на спір,
він поцілив у ціль з арбалета,
не людина, – спотворений звір…

Ярослав Чорногуз
2024.06.16 05:10
Мов досконало -- майстер-золотар
На склі чи дереві -- твоє обличчя --
Виплавлював -- ті очка, ніс, вуста...
Так я в рядках сяйну красу величив.

Високих рис чарівна чистота --
Мені ти нагадала Беатріче --
Поета мрію... Лиш різниця та,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Благодатна Еродія
2024.06.11

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олексій Тичко (1961) / Вірші

 Дорога у дитинство




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-09-08 17:50:07
Переглядів сторінки твору 9012
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.376 / 5  (4.856 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.585 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.733
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.10.24 01:27
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Мельничук (Л.П./М.К.) [ 2011-09-08 18:07:45 ]
А чому плями сизі, а не білі?
Цікавий обряд повернення...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-08 18:16:49 ]
Світлано, дякую! Сам не знаю, мені видаються ці плями сизими, а не білими...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-08 18:16:37 ]
Вітаю шановного пана.
Близько знайоме повернення у світ краси.
Щасти. З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-08 18:18:23 ]
Олександре, дякую!Дійсно, інколи так хочеться все покинути і повернутися у ті місця( Що я інколи і роблю)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-09-08 18:30:23 ]
Світ дорослих такий жорстокий... Змушує забувати і свою суть, і красу... А дитинство - це щаслива "необізнаність", в якій ми бачимо все в яскравих барвах...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-08 19:27:05 ]
Ліля, дякую за коментар і розуміння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-09-08 19:17:34 ]
Гарний вірш, Льоша! Вітаю! Бачу неабиякий ріст у твоїй творчості. Все ж підготовка до публікації книги (а саме вичитування віршів)внесла вагомий внесок у твою майстерність...
Цікава тема, хороший зміст, красива форма.
За винятком деяких дрібниць, мені сподобалось.
Зичу натхненя!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-08 19:27:58 ]
Іринко, дякую! І все ти знаєш(про вичитування)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-09-08 19:46:23 ]
Маю гарних вчителів!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-09-08 20:23:07 ]
Пішки стежкою іду до очерету,
Через поле і до тихої води.

Пішки стежкою... А чого пішки?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-08 20:40:58 ]
Іване, дякую!Треба подумати, дійсно якось не так...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-09-08 21:48:22 ]
Замість "пішки" може бути "босий(м)".
Добрий вірш, під мій настрій.
Мабуть у нас це вікове:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-08 22:12:40 ]
Володимире, дякую! Дійсно можна замінити.Мабуть так і є(про вікове)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-08 22:17:35 ]
Час від часу всі ми повертаємося туди звідки вийшли, у своє дитинство. Щасливі миті повернення. Благословенні небесами. Це, мабуть, як повернення "блудного сина" до батьківського дому. Гарний вірш, Олексію, вийшов з-під Вашого пера.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-08 23:11:27 ]
Василю, дякую!"Ми всі родом із дитинства"- колись чув такі слова.Вони звучать в унісон з нашими думками.Ще раз, дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-09-08 22:29:51 ]
Олексію, друже, дуже милий, хороший вірш. Сизих плям - знахідка, звучить так свіжо і незатерто. Мені тільки кінцівка "кусається", чомусь така песимістична. Все тут твій ЛГ повертається в дитинство, до мрій, до романтизму, так чому б його не оживити в останній строфі хоча б так:
Вітер часу хоч старався, не затер він
Контур ставу, колір маку, запах трав,
Оживають знову мрії-злети,
Їх я сірим будням не віддав!
Тут було б логічним приблизно таке закінчення. Може подумаєш, зробиш свій варіант?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-08 23:15:03 ]
Привіт, Ярославе!Дякую, друже, що завітав!Цікавий варіант пропонуєш, я подумаю, може дійсно так треба і зробити.Вірш "свіжий", не відлежаний зі сторони краще видно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-09 00:14:49 ]
Я бачу цей вірш у вигляді пісні, а це прекрасно! А оптимістичний Чорногузів варіант для такої пісні - просто знахідка. Але вирішувати, звісно, автору, і тільки йому.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-09 16:20:16 ]
Ларисо, дякую!Це не від мене залежить, я про пісню, сподобається, то напишуть музику.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-10-09 18:46:39 ]
така ностальгія мила... а по стежці важко йти у вірші, босиЙ СТежкою, якось не те... я розумію, що скільки ходаків нею, стільки й побажань.
я би йшла знову або брела:
знову стежкою іду (бреду) до очерету,