ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2025.12.12 14:03
У мене на грудях ти стогнеш, і довго,
звитяжуєш голосно щем.
А рима – проста й заримована Богом,
й окреслена віщим дощем.

Про що ця розмова? Коли ані слова?
Про що нереально тужу?
Ти плачеш білугою, дещо з совою.

Богдан Манюк
2025.12.12 12:51
Марія Лавренюк. Улиянка. Роман. —Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2024. —216 с. Чи не кожен автор рецензії замислюється над тим, чому не оминув увагою твір того чи іншого письменника, що підштовхнуло його до роздумів про прочитане і, власне, якими б

Тетяна Бондар
2025.12.12 07:59
ця присутність незримо гріє
ізсередини
як свіча
проростає в думки
надією
вперто спалюючи печаль
її дихання тихше тиші
її голос як неба глиб

Тетяна Левицька
2025.12.12 07:34
Дзвінок бентежний тишу зранив —
не мріяла узріть тебе
через сніги і океани,
захмарні молитви небес
такого дивного, чужого
без квітів і ковтка води.
Навіщо ж не лишив за рогом
свої непрохані сліди?

Віктор Кучерук
2025.12.12 06:55
Заспаний ранок туманиться
Стишено далі в півсні, -
Росами вкрита вівсяниця
Губить краплини ясні.
Чується каркання галичі,
В озері - слески плотви, -
Запах цвітіння вчучається
І шелестіння трави.

Віктор Насипаний
2025.12.12 01:13
Чому спізнивсь у школу ти? –
Питає вчителька Сашка Гудзя.
- На рибу з татом нині мали йти,
Та він мене з собою не узяв.

- Тобі ж, напевно, батько пояснив,
Чому до школи йти. Не на ставок.
- Еге ж. Сказав, чому не піду з ним.

Наталя Мазур
2025.12.11 21:42
Відколоситься, відголоситься,
Відцвіте, відшумить, відіграє.
Сива осінь - журлива пророчиця
Позбирає лелеки у зграї.

І відплаче дощем, і відмолиться,
Відгорить, порозносить димами.
Побілішає місто та вулиця,

Борис Костиря
2025.12.11 21:24
Ітимеш у лютий мороз
Босоніж крізь поле стооке,
Крізь спогади, сосни тривог,
Крізь мороку дивні мороки.

Ітимеш стернею кудись,
До крові поранивши стопи.
Ітимеш у даль чи у вись

Євген Федчук
2025.12.11 21:00
Розлючений Куремса у шатрі
Своєму собі місця не знаходив.
Кляв і Данила, й дощову погоду,
Й набіги шаленіючих вітрів.
Вже стільки літ він прагне одного:
Розширити монгольські володіння,
В Данила землі відібрати з півдня,
Улуса щоб розширити свого.

В Горова Леся
2025.12.11 20:24
Де безмежність засяяла спалахом зірки новОї
Де космічні потоки сплітають галактикам коси,
Там у просторі часу лунає наспІв із любові
Нам про те, що чекає на нас і що вже відбулося.

А любов - вона вічна Чумацького шляху скиталиця,
Не погасне на Обру

Світлана Пирогова
2025.12.11 13:19
Зима безсніжна оселилась
У час оголених дерев,
І десь далеко чути рев,
Пропаща рветься гірко сила.

Для попелищ нема різниці.
За роком рік одне і теж.
Червоне ллють сповна без меж

Тетяна Левицька
2025.12.11 11:25
Ніч стелила сиві сни
на стежину білу.
За п'ять років до війни
я тебе зустріла.
Посиділи сам на сам
у кафе готичнім:
Музика... поезій храм
і слова ліричні.

Віктор Кучерук
2025.12.11 07:14
Десь отам за видноколом
Край спокою і добра, -
Там в яскраво-синій колір
Вбрані лагідні моря.
Там хмариночки прозорі
Не затінюють блакить
І немає вбитих горем,
І стривожених щомить...

Сергій СергійКо
2025.12.10 23:47
Поповзла завіса, схоже,
Зал готує очі й слух.
Ми удвох. Затишна ложа
І легкий парфумів дух.

У житті ми ті ж актори.
Не на сцені хоч, але
Почуттів примхливе море

Іван Потьомкін
2025.12.10 22:41
Гадаю, що байка про Зайця й Ведмедя багатьом відома. Оповім її тим, хто ще не чув. Якось стрілись віч-на-віч наші герої. Привітались. А потім Заєць каже Ведмедю: «Хочеш у морду?» «Од тебе?»- питає з глуздом ошелешений Ведмідь. «Ні! Там, за рогом, усім

Борис Костиря
2025.12.10 20:55
Не сховаєшся уже у нішах.
Лише ти і голизна світів.
Ти стоїш, немов самотній інок,
У краю зруйнованих мостів.

Не сховаєшся за ті ідеї,
Що зітліли і упали в прах.
Не сховаєшся в краю Медеї,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Петришин / Вірші

 ЦІКАВІСТЬ



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-09-21 14:49:08
Переглядів сторінки твору 5062
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.772
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.07.24 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 15:51:23 ]
сильце глиці? - цікаво-цікаво)


а, якщо : "в моїй душі, що пореться по нитці" ?

і, взагалі)):

і як урвати цю незриму нить,
вона мені скрутила навіть пальці!
май совіть, жінко, змилуйся, щемить,
хоч я міцний, мов лоб неандертальця.

ти дістаєш із глибини мене,
душа от-от розпореться по нитці -
французьким кігтем зачепила нерв,
і бавишся, моя жорстока кицю!

і може б не терпів, та є момент,
що додає оправданості мазо:
мені цікаво, чий портрет ущент..
мій чи його... немов китайську вазу.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 16:11:51 ]
Зоряно, вірші 2009 року - це мої перші кроки в поезії. Моя болдинська оцінь почалася здається 27 вересня 2009 р віршем Панна, який є в моїй анкеті.
а до того за кілька десятків років я написав всього кілька віршів у дівочі альбоми.

от тобі - смішки, а мені тоді було не до сміху(

а пародію зробити можна зі всього - навіть з похоронів)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 16:18:08 ]
не ображайтеся, Ярославе, у мене сьогодні настрій такий :)

До речі, це не пародія - переспів ).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-21 15:57:08 ]
Суперово! Душа, що пореться по нитці! ТО її хіба китайці зашивали?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 16:18:27 ]
))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 16:27:22 ]
Ну, якщо емоції людини, яка рятувалася такими віршами, замінити на "смішки" - то що це буде?)
І не жаль тобі свій талант на мене розпорошувати?)
от, скільки тут народу тільки дякували б тобі за пародії) А я - серйозний, драматичний поет, навіть з деяким траґічним відтінком!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 17:00:23 ]
не ставлю собі мету, щоб мені дякували. Просто пишу).

ну, якщо серйозний і драматичний, тоді переспів треба читати з відповідною інтонацією.

обіцяю, наступного разу (якщо буде настрій) переспіваю траґічніше).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 17:17:57 ]
ок, Зорянко, згоден) не хочу тебе роздразнювати. з таким твоїм сьогоднішнім настроєм)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 16:39:37 ]
В украинской поэзии, как я уже понял, кроме заезженных рифм, существуют и неразрывно вечные.
Это такие как "мить - щемить", "кава - цікава".
Мне понравилась такая тончайшая рифма как "мене - нерв". Одна такая удачная пара как эта, может, как мне кажется, украсить общий рифмофон или рифмопалитру поэтического произведения.
А пара рифм заключительной строфы вообще - супер. Потому что они осенены и глубоким смыслом.
"Души наперсток". Ведь наперстками в настоящее время ловко владеют умелые манипуляторы. Да.
Благодарствую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 16:54:52 ]
Дякую, Алексію!)
І справді, за віршем багато щирості. Він написаний одним духом, мабуть від того й такі нерівні рими. І, Зоряна, добре підмітила - є там багато мазохізму. Бо що є - любити того хто тебе не любить, а тільки використовує як не мазохізм?
а "хресним" і "наперстком" - насправді цікава рима. у всякому разі, в мене також таке сприйняття її.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 17:01:37 ]
Да. Не знаю, вкладывали ли Вы (давай, наверное, на "ты") глубокий смысл в это словосочетание, но я еще подумал и о политических (не потому что в стихотворении ощущается политика. нет, конечно. Лирика.) наперсточниках. Очень плохо, что народ ведется, как говаривает один президент, на "разводняки". Но это - другая тема. Ну ее.
А стихотворение - нет.
Всяческих благ тебе как его автору.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 17:18:56 ]
Дякую, Олексію!) З приємністю переходжу на "ти".
Бачу, що болить тебе душа від сучасної політики.
Якщо будеш мати бажання - глянь на два мої вірші в цьому ключі.
http://maysterni.com/publication.php?id=66893
http://maysterni.com/publication.php?id=66463



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лара Ла (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-21 18:20:44 ]
Заздрю Вам.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 23:22:02 ]
а чого заздрити?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-21 20:00:36 ]
І, може, вже й улучив би момент
і все порвав руки знаменням хресним.

Дуже цікаво!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 23:22:33 ]
Дякую, Любо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 21:37:29 ]
Нерозділене кохання, яке ховається за дитячим словом "цікавість"... Дякую за цей твір!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 23:23:15 ]
та вам дякую, Ларисо)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 22:25:33 ]
такий містичний віршик, Ярославе! хто ж то та вишивальниця, від плетива якої можна захиститися хресним знаменням?
знаєш, від читання вірша більше питань, ніж відповідей - тим він і цікавий!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-22 09:22:58 ]
Дякую, Олю! Але нічого в цьому вірші аж такого таємничого нема. Все та ж Панна. Просто так написалося...