Ви маєте на увазі цей?
"Абсурд сьогодні над усе, мабуть-
Мов глек химерний, вперто ліпить суть.
Тим глеком раптом досвіду черпнувши,
По кігтях лева мавпу впізнають."
...
Зміст цього твору, ІМХО - і прозорий, і ні.
Якщо мати на увазі ті глеки, про які пише О.Х. та перекладачі, то їх як мінімум, два (до речі, про "надцять" я не писав.) - той, який має на увазі автор, використовуючи його як алегорію, другий - той, який створили перекладачі. Всі наступні - це вже залежності від кількості наступних перекладачів та поетів, які образно висловлюють начебто авторську думку.
Про глек, який ліпить суть, що я можу сказати? Це абсурд - і не абсурд. Це з якого боку підійти і що мати на увазі.
А до мавпування я міг би навести багато прикладів - починаючи з помаранчевих майданів і закінчуючи блакитними, починаючи з гебельсівської пропаганди і закінчуючи сучасною, яка перегукується з московською.
Я не можу сказати, що усі Ваші тексти настільки прозорі, що їх однаково розтлумачує як автор, так і читач.

Цей, останній, я не захотів уважно читати, ледь побачив глек (а до цього образу перекладачі звертались доволі нерідко) і мавпу. Бо у одних народів вона розумна, а других - мавпа-мавпою.
А про глеки я читав у О.Х. та у перекладачів тих творів, де про глеки не було й гадки.
А про жінок у творах О.Х. - це окрема тема. Бо у переважній більшості творів, де автор пише про те, що треба радіти життю, перекладачі та поети знаходять жінок. Я не виключаю того, що з плином часу знайдуть бари та дискотеки. І знайдуть саме переспівувачі як поети, знайомі не стільки з підрядниками, як з існуючими поетичними творами.

Творчих успіхів, гарного настрою.