ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.09.24 14:26
Колись доводиться прощатись
Із домом, книгами, людьми.
Не дочекаєшся пощади,
Хоч упади на дот грудьми.
Колись приходить час останній
І вирішальна дивна мить.
Всі непромовлені питання
Не можна в серці утопить.

Віктор Кучерук
2026.09.24 06:15
Предківські дороги нам дарують крила
І тримає міцно пращурів земля, -
Без того коріння, що дає всім сили,
Не злетить у небо молоде орля.
Пам'ятають стіни дорогої хати
Предків кожне слово, кроки і пісні,
Що з дитинства учать правду захищати
Від як

Ірина Вовк
2026.09.24 05:29
VІ. ТЯГАР СИНІВСЬКОГО ОБОВ'ЯЗКУ У задимленій майстерні коваля Квінта ранок почався з важкої розмови. За довгим дерев'яним столом сиділи двоє братів. Квінт, широкоплечий, із мозолястими від молота руками, та Марцелл – стрункий, загартований у боях ле

хома дідим
2026.09.24 00:00
вітер тихий і вітер злобний
понеділок а там четвер
чоловік зріс пішов із дому
зневірявся як міг помер
не того що хотів скандалу
чи хворів а чи впав у маразм
цих випадків буває чимало
а того що відбув свій час

Борис Костиря
2026.09.23 20:02
Перетоплений шлях у майбутнє, на гору жадану,
Перетоплений сміх, перетоплені плоть і кістки,
Перетоплений голос, далекий, тендітний, коханий,
І не можемо ми спорудити крізь вічність мости.

Перетоплені сили, наснага, надія і гордість,
Перетоплені зд

Федір Паламар
2026.09.23 19:32
Во ім’я Життя Вишнього, слава Світлу горньому! Шум-Кушта предстоїть, і возвіщає, і поучає. Шум бар Ну, Шум-Кушта, предстоїть і глаголе покірно перед Господом, прорікаючи: – Минувся час мій, і належить мені відійти. Та не відаю, хто супроводитиме ме

Артур Курдіновський
2026.09.23 15:17
Я піду за дощем, закохавшись у сіру сльоту
Та не буду співати весні осяйні дифірамби.
Вже минули безглузді часи сподівань біля рампи -
Тож сьогодні вінок з порожнечі для себе сплету.

Не лякай мене, осене, холодом вранішніх злив!
Це - стихія моя! В

Артур Курдіновський
2026.09.23 15:16
В блокноті згорілім - згорілий рондель,
Від світлих рядків залишилось вугілля.
Душевна зневіра. Тілесне безсилля.
Стійке панування безмежних пустель.

Давно вже тендітна та ніжна пастель
Затьмарена модним строкатим свавіллям.
В блокноті згорілім -

Борис Костиря
2026.09.23 14:40
Він біг у даль, отримавши свободу,
Після заков тривалих і крутих,
Пірнаючи в найбільшу насолоду
Без нагород минущих, золотих.
На березі морському співи чайок
І плескіт хвиль, а він біжить кудись,
Звільнившись від умовностей і часу,
Пірнаючи у незг

Вячеслав Руденко
2026.09.23 11:38
Призначення чаю з жасмину співмірне
З безсмертям душі миловидної щучки,
Подоба якої не платить комірне
Ні Сонцю, ні вітру, не носить обручки.

Скажи йому: «Хронос!»—здригнеться відчайно,
Пелюстки, мов очі,наповняться змістом,
У збуренні, в русі, як

Ірина Вовк
2026.09.23 08:06
V. ЗОЛОТИЙ ДИМ ХРАМУ ІСІДИ Ранок у храмі богині Ісіди тонув у солодких пахощах єгипетських благовонь. Головний жрець Калпурній, одягнений у білосніжну лляну туніку, сидів біля вівтаря й задоволено перераховував приношення. Торговці з порту сьогодні бу

Віктор Кучерук
2026.09.23 06:28
Хлопці кажуть: Не спіши
На бочок лягати, -
Поживи ще для душі
Не в порожній хаті.
Ту знайди, що принесе
Для душі розраду, -
Для котрої над усе
У стосунках злада.

С М
2026.09.22 23:54
Едді, що за кпини?
Я телебачив нині
Едді, що за кпини?
Мене питає дехто
Про твій подвійний крій
Гадаю, це все хрінь
Ти кинув у пакет
Мені прислав оце –

Артур Сіренко
2026.09.22 22:56
Була осінь. Навіть уже не рання — переддень золотої (осені, не доби, золотої доби насправді не було та й не могло бути). Листя дерев спокою і споглядання ледь-ледь почало жовтіти: чи то від одвічної меланхолії міста, чи то від того, що обивателі почали но

хома дідим
2026.09.22 20:58
що із пригніченості цеї
завжди комусь реально гірше
бо не знаходить панацеї
ані у грошах ані віршах
одвічні теми хліб щоденний
що поминаєш у молитві
зірки далекі ближчі терни
сльозини потом оповиті

Вячеслав Руденко
2026.09.22 17:42
Даоська дошка, як мені без тебе
Хитатися під явором Небес —
Спиною чухатися об каміння Геба
На зло чужинцям із сльозливих п'єс?

Проходять хвилі по ланам строкатим
На радість непритомним четвергам —
На початках часи завжди багаті —
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Богдан Манюк (1965) / Вірші

 Рубої
***
О Діогене, вдень хоча б єдину
Ти з ліхтарем хотів знайти людину.
Нема сьогодні вже й кому шукати -
Свою та інших висловлю провину.
***
Є безліч див і жодне не вторинне,
Та всім нам, знаю, ближче те єдине,
Коли озветься криком немовляти
Завжди прекрасне дерево родинне.
***
Абсурд сьогодні над усе, мабуть-
Мов глек химерний, вперто ліпить суть.
Тим глеком раптом досвіду черпнувши,
По кігтях лева мавпу впізнають.
2010р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-09-30 22:40:47
Переглядів сторінки твору 5301
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.576 / 5.5  (4.993 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.017 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.686
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Східний напрямок. Короткий вірш. Рубої. Хокку. Танка
Автор востаннє на сайті 2026.09.12 21:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-30 22:48:38 ]
Сподобалось.
Особливо другий.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-30 23:10:08 ]
Гарно, Богдане!
Лише, здається, має бути рубАї, а не рубОї!Мабуть, помилився.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2011-09-30 23:19:26 ]
Дякую, Євгеніє і Ярославе. Рубої- на думку редакції Поетичних майстерень.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-30 23:22:53 ]
Цікаво!) Буду знати!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-10-01 00:10:50 ]
Гарні катрени. Класс.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-01 00:17:30 ]
Другий найбільше до вподоби.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-10-01 11:36:24 ]
Файні рубАї! Змістовні, глибинні... "Восток -дело тонкое..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-01 13:41:30 ]
Як стихійний читач рубої Омара Хайяма практично мовою оригіналу, я хотів би зауважити, що вони (наступні і сучасні) повинні нести у собі, як мінімум, два зміста, дві думки про одне і те ж саме явище. Інакше це не рубої, а чиїсь сентенції - навіть не авторські, і не переспіви, бо я не бачу нічого оригінального (у обох значеннях), а тільки авторське. І воно висловлене дуже прозоро.
А у справжнього автора-засновника все виглядає інакше, бо ним були вжиті такі ідіоматичні конструкції та фразеологія, яка перекладається виключно двояко. І донині гуляють поетичними світами переклади, виконані нашвидкуруч або машинним перекладом, а потім художньо оздоблені.
Хотілось би порадити автору спробувати власноруч перекласти для початку один, а ще поцікавитись тим, що таке суфізм і софістика.
Наслідування поетичної форми - це далеко як не рубої. Точно, що "рубаї". Від слова "рубати".

Творчих успіхів, гарного настрою.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2011-10-02 15:18:35 ]
Пане Олександре, у мене склалося враження, що Ви не зрозуміли змісту... жодного мого твору, хоч стверджуєте, що все прозоро. Прокоментуйте хоча б останній. Здається, Ви з тих людей, які, наприклад, на конкурсі на кращий образ Чарлі Чапліна самому Чарлі присудили тільки третє місце. Мої рубої схожі на рубої Хайяма як червоне на чорне. А форма - вона і в Африці форма. Думаю, що Хайям до Вашого аналізу підійшов би з посмішкою, бо де Ви бачите у нього надцять змістів, коли пише про жінок, вино і т.д. Не люблю словоблудства, за яким, власне, і скривається відсутність змісту. Простота, милозвучність фраз у поєднанні з підтекстом - тільки цим керуюся, коли пишу рубої.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-02 17:36:21 ]
Ви маєте на увазі цей?
"Абсурд сьогодні над усе, мабуть-
Мов глек химерний, вперто ліпить суть.
Тим глеком раптом досвіду черпнувши,
По кігтях лева мавпу впізнають."
...
Зміст цього твору, ІМХО - і прозорий, і ні.
Якщо мати на увазі ті глеки, про які пише О.Х. та перекладачі, то їх як мінімум, два (до речі, про "надцять" я не писав.) - той, який має на увазі автор, використовуючи його як алегорію, другий - той, який створили перекладачі. Всі наступні - це вже залежності від кількості наступних перекладачів та поетів, які образно висловлюють начебто авторську думку.
Про глек, який ліпить суть, що я можу сказати? Це абсурд - і не абсурд. Це з якого боку підійти і що мати на увазі.
А до мавпування я міг би навести багато прикладів - починаючи з помаранчевих майданів і закінчуючи блакитними, починаючи з гебельсівської пропаганди і закінчуючи сучасною, яка перегукується з московською.
Я не можу сказати, що усі Ваші тексти настільки прозорі, що їх однаково розтлумачує як автор, так і читач.

Цей, останній, я не захотів уважно читати, ледь побачив глек (а до цього образу перекладачі звертались доволі нерідко) і мавпу. Бо у одних народів вона розумна, а других - мавпа-мавпою.
А про глеки я читав у О.Х. та у перекладачів тих творів, де про глеки не було й гадки.
А про жінок у творах О.Х. - це окрема тема. Бо у переважній більшості творів, де автор пише про те, що треба радіти життю, перекладачі та поети знаходять жінок. Я не виключаю того, що з плином часу знайдуть бари та дискотеки. І знайдуть саме переспівувачі як поети, знайомі не стільки з підрядниками, як з існуючими поетичними творами.

Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2011-10-02 18:16:20 ]
Вдячний за коментар. Відповідав я Вам емоційно, бо надто багато протилежних суджень про мої рубої, але кожному відгуку завжди радий. Теж бажаю Вам творчих успіхів і всього найкращого.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-02 18:33:45 ]
Справа в тому, що не всі читачі мають однаково високий або низький рівень обізнаності з цією віршовою формою. Одні сприймають її виключно як катрен, у якому щось римується, а щось - ні, і у якому обов'язково повинна бути якась сентенція.
Я поставився доволі критично - як до своїх. А до них я ставлюсь настільки критично, що перекладаю оригінальні - і починаю усвідомлювати, що до своїх мені ще ой як далеко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-02 19:42:53 ]
Пане Олександр! Автор не зазначив ніде, що ці тексти є перекладом з Омара Хайяма...Невже умовою є такий момент?
-- Що ж до змісту, думаю він визначений формою,-- не однозначний! Я ж побачив глек, як усім відому однозначно трактовану форму.Умовно кажучи світ давно крутиться довкола глека...Текст насправді виглядаючи абсурдним має вперту логіку -- абсурд теж логічний...і справді скільки раз ми переконуємось в цьому у власному житті...ми самі випивши з того глека раптом побачили у мавпи кігті...Хтось, в мить покаяня побачив себе мавпою ...з кігтями...Автор мав на увазі...Але що читачеві до того, це ж не математичні формули...
Думаю , що Омар Хайям читаючи переклади своїх текстів не впізнав би їх.І це нормальний стан речей.
Я помітив поширену між мудрих людей ваду : Багато знати вредно для здоров*я!-- Шуткую!
Будьте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2011-10-04 17:08:39 ]
Ярославе, я розумію, що ти рівня Кличкові, але так більше не жартуй.