ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.08.10 12:22
Чорно-білий
Ні відняти, не додати —
Ноги смерть невчасно в'яже;
сповиває тіло в лати,
закриває очі. Як же
існувати нещасливо,
чолобитні бити в церкві,
пробачати зраду хтивим
і плескати «Браво» смерті?

С М
2026.08.10 08:53
Здоганяючи Посейдона (King Crimson)
Платона очі плющові
Сова його на глобусі
В орлянку грає арлекін
Глуз у папужім одязі
Ридає Леді Скарлет Скрін
Дощ театральний ллє
А Темна Королева Снів
Зна людський біль як є

Віктор Кучерук
2026.08.10 07:19
Серпень
Докуривсь пилюкою
Літній час над луками, -
Вже понад городами
Тягне прохолодою
Від полів покошених,
Пилом запорошених.
На порозі осені
Серпень вмився росами,

Ірина Вовк
2026.08.10 06:45
"Чорний сніг Александрії" (продовження 4)
Історія на вістрі сариса Тишу попелястого ранку розірвав не звук сурми, а важкий, глухий тупіт сотень ніг і лютий, дикий крик, що долинав із боку південних кварталів. – За Серапіса! За богоподібного царя Птолемея! – багатоголосий рев прокотивс

Артур Курдіновський
2026.08.10 01:58
Помаранчевий серпень (триКоло ронделів)
Помаранчевий серпень у горло вчепився і душить.
І нема порятунку від спеки та згубних думок.
Я дізнався, що десь дзеленчить кришталевий струмок,
А у звуках магічних відлуння почув: "Друже-друже..."

Замордований літом, я планів його не порушу.
На

Віктор Насипаний
2026.08.09 23:16
* * *
Солом’яного сонця капелюх
Ще нині крутить небом досить швидко.
Лякає спека, наче лихо з лих.
Лелечить тихо люд у гнізда вікон.

Роздерта на стовітрі джинсосинь.
Авто блукають довго в джунглях вулиць.
Когось впіймати хоче хитра тінь,

Ольга Садкова
2026.08.09 22:20
Осіння мозаїка
Вухань засмикався: ой, лихо!
В осіннім лісі дітись де?
Це листя падає так тихо
чи крадькома вовчисько йде?
*
Розкішний сонях втратив вроду,
увесь засох і геть змарнів.
Усеньке літо мав турботу —

Світлана Пирогова
2026.08.09 21:58
Вірші для діток
У бабусі на городі
Я побачив пташку-одуд.
Чубчик-віяло. Дзьобатий.
Пір'я в одуда строкате.
Хочу я про нього знати.
А чи має одуд хату?
- Уд. уд, уд, - почав співати,
Прилетіли ще пташата.

Євген Федчук
2026.08.09 17:20
Сандармох
Старезний дід геть сивий помирав.
На ліжку вкритий ковдрами лежав
І важко дихав, мовби, що зосталось
З життя, йому нелегко так давалось.
Лежав, уперши бляклі очі в стелю.
Думки, мабуть роїлись невеселі.
Старий та не хотілось помирати.
Чи щось не за

Володимир Бойко
2026.08.09 15:52
Mesto
Коротшають і лІто і літА,
Життя дощенту вибрало ліміти,
Мелодія на mesto поверта
І спробуй не хворіти, не старіти.

Хмаринками торкнувшись верховіть
Війнуло літо в напрямі на осінь.
У кроні кожна гілочка тремтить,

Борис Костиря
2026.08.09 13:08
На льоду
Ледве шкутильгають люди на льоду,
Ніби оминають лихо і біду.
На льоду пратексту, на льоду буття
Падає людина в пазли каяття.
Падає людина у глибокий страх
У безжальних, лютих, навісних вітрах.
Падає людина в пазури зусиль,
У лабети пам'яті, в па

хома дідим
2026.08.09 10:35
* 167 *
обіцяючи
жодного разу
не знаючи
що з того вийде
начебто стимул
чи виклик чи вибір тобі
що згадуєш ти
що сповідаєш

Віктор Кучерук
2026.08.09 07:12
* * *
Золотіють соняхи від сонця,
Променями зніжені украй, -
Вздовж городу, ніби охоронці,
Бережуть багатий урожай.
Шелестять стривожено листками,
Бриликами крутячи довкруж, -
Повсякчасно пройняті страхами,
Горобці цвірінкають чимдуж.

Ірина Вовк
2026.08.09 00:07
"Чорний сніг Александрії" (продовження 3)
Перші кроки серед руїн Посеред цього згарища, оточені щільним кільцем німецьких тілоохоронців Цезаря, з'явилися володарі доль. Юлій Цезар ішов першим. На ньому був похідний панцир, але поверх нього – пурпуровий плащ імператора. Його обличчя виглядало

Ольга Садкова
2026.08.08 21:48
Бобер
Серед річки — ну й дива! —
хата виросла нова.
Збудував її бобер
той, що сам собі і мер,
і земельний упорядник,
депутат, а чи «колядник»*…

Не чекав з бюджету гроші,

Іван Потьомкін
2026.08.08 20:10
Невибутнім романтиком був він
Як на мене, він народився не в ту епоху. Було б це 17-18 століття, і ми б знали не Івана Сірка чи Костя Гордієнка, а Толю Григоренка. Так і бачу його на коні, з шаблюкою поперед таких, як і він сам, козарлюг. Щоправда, набагато грамотнішим , вільної хв
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Богдан Манюк (1965) / Вірші

 Рубої
***
О Діогене, вдень хоча б єдину
Ти з ліхтарем хотів знайти людину.
Нема сьогодні вже й кому шукати -
Свою та інших висловлю провину.
***
Є безліч див і жодне не вторинне,
Та всім нам, знаю, ближче те єдине,
Коли озветься криком немовляти
Завжди прекрасне дерево родинне.
***
Абсурд сьогодні над усе, мабуть-
Мов глек химерний, вперто ліпить суть.
Тим глеком раптом досвіду черпнувши,
По кігтях лева мавпу впізнають.
2010р.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-09-30 22:40:47
Переглядів сторінки твору 5234
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.576 / 5.5  (4.996 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.032 / 5.77)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.686
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Східний напрямок. Короткий вірш. Рубої. Хокку. Танка
Автор востаннє на сайті 2026.08.01 23:30
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-30 22:48:38 ]
Сподобалось.
Особливо другий.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-30 23:10:08 ]
Гарно, Богдане!
Лише, здається, має бути рубАї, а не рубОї!Мабуть, помилився.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2011-09-30 23:19:26 ]
Дякую, Євгеніє і Ярославе. Рубої- на думку редакції Поетичних майстерень.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-30 23:22:53 ]
Цікаво!) Буду знати!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-10-01 00:10:50 ]
Гарні катрени. Класс.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-01 00:17:30 ]
Другий найбільше до вподоби.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-10-01 11:36:24 ]
Файні рубАї! Змістовні, глибинні... "Восток -дело тонкое..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-01 13:41:30 ]
Як стихійний читач рубої Омара Хайяма практично мовою оригіналу, я хотів би зауважити, що вони (наступні і сучасні) повинні нести у собі, як мінімум, два зміста, дві думки про одне і те ж саме явище. Інакше це не рубої, а чиїсь сентенції - навіть не авторські, і не переспіви, бо я не бачу нічого оригінального (у обох значеннях), а тільки авторське. І воно висловлене дуже прозоро.
А у справжнього автора-засновника все виглядає інакше, бо ним були вжиті такі ідіоматичні конструкції та фразеологія, яка перекладається виключно двояко. І донині гуляють поетичними світами переклади, виконані нашвидкуруч або машинним перекладом, а потім художньо оздоблені.
Хотілось би порадити автору спробувати власноруч перекласти для початку один, а ще поцікавитись тим, що таке суфізм і софістика.
Наслідування поетичної форми - це далеко як не рубої. Точно, що "рубаї". Від слова "рубати".

Творчих успіхів, гарного настрою.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2011-10-02 15:18:35 ]
Пане Олександре, у мене склалося враження, що Ви не зрозуміли змісту... жодного мого твору, хоч стверджуєте, що все прозоро. Прокоментуйте хоча б останній. Здається, Ви з тих людей, які, наприклад, на конкурсі на кращий образ Чарлі Чапліна самому Чарлі присудили тільки третє місце. Мої рубої схожі на рубої Хайяма як червоне на чорне. А форма - вона і в Африці форма. Думаю, що Хайям до Вашого аналізу підійшов би з посмішкою, бо де Ви бачите у нього надцять змістів, коли пише про жінок, вино і т.д. Не люблю словоблудства, за яким, власне, і скривається відсутність змісту. Простота, милозвучність фраз у поєднанні з підтекстом - тільки цим керуюся, коли пишу рубої.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-02 17:36:21 ]
Ви маєте на увазі цей?
"Абсурд сьогодні над усе, мабуть-
Мов глек химерний, вперто ліпить суть.
Тим глеком раптом досвіду черпнувши,
По кігтях лева мавпу впізнають."
...
Зміст цього твору, ІМХО - і прозорий, і ні.
Якщо мати на увазі ті глеки, про які пише О.Х. та перекладачі, то їх як мінімум, два (до речі, про "надцять" я не писав.) - той, який має на увазі автор, використовуючи його як алегорію, другий - той, який створили перекладачі. Всі наступні - це вже залежності від кількості наступних перекладачів та поетів, які образно висловлюють начебто авторську думку.
Про глек, який ліпить суть, що я можу сказати? Це абсурд - і не абсурд. Це з якого боку підійти і що мати на увазі.
А до мавпування я міг би навести багато прикладів - починаючи з помаранчевих майданів і закінчуючи блакитними, починаючи з гебельсівської пропаганди і закінчуючи сучасною, яка перегукується з московською.
Я не можу сказати, що усі Ваші тексти настільки прозорі, що їх однаково розтлумачує як автор, так і читач.

Цей, останній, я не захотів уважно читати, ледь побачив глек (а до цього образу перекладачі звертались доволі нерідко) і мавпу. Бо у одних народів вона розумна, а других - мавпа-мавпою.
А про глеки я читав у О.Х. та у перекладачів тих творів, де про глеки не було й гадки.
А про жінок у творах О.Х. - це окрема тема. Бо у переважній більшості творів, де автор пише про те, що треба радіти життю, перекладачі та поети знаходять жінок. Я не виключаю того, що з плином часу знайдуть бари та дискотеки. І знайдуть саме переспівувачі як поети, знайомі не стільки з підрядниками, як з існуючими поетичними творами.

Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2011-10-02 18:16:20 ]
Вдячний за коментар. Відповідав я Вам емоційно, бо надто багато протилежних суджень про мої рубої, але кожному відгуку завжди радий. Теж бажаю Вам творчих успіхів і всього найкращого.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-02 18:33:45 ]
Справа в тому, що не всі читачі мають однаково високий або низький рівень обізнаності з цією віршовою формою. Одні сприймають її виключно як катрен, у якому щось римується, а щось - ні, і у якому обов'язково повинна бути якась сентенція.
Я поставився доволі критично - як до своїх. А до них я ставлюсь настільки критично, що перекладаю оригінальні - і починаю усвідомлювати, що до своїх мені ще ой як далеко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-02 19:42:53 ]
Пане Олександр! Автор не зазначив ніде, що ці тексти є перекладом з Омара Хайяма...Невже умовою є такий момент?
-- Що ж до змісту, думаю він визначений формою,-- не однозначний! Я ж побачив глек, як усім відому однозначно трактовану форму.Умовно кажучи світ давно крутиться довкола глека...Текст насправді виглядаючи абсурдним має вперту логіку -- абсурд теж логічний...і справді скільки раз ми переконуємось в цьому у власному житті...ми самі випивши з того глека раптом побачили у мавпи кігті...Хтось, в мить покаяня побачив себе мавпою ...з кігтями...Автор мав на увазі...Але що читачеві до того, це ж не математичні формули...
Думаю , що Омар Хайям читаючи переклади своїх текстів не впізнав би їх.І це нормальний стан речей.
Я помітив поширену між мудрих людей ваду : Багато знати вредно для здоров*я!-- Шуткую!
Будьте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2011-10-04 17:08:39 ]
Ярославе, я розумію, що ти рівня Кличкові, але так більше не жартуй.