ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.09.27 01:07
Сталося це 7 липня 1977 року, в день коли совкові містики і повітові пророки вважали, що настане кінець світу сього. Всесвітньої катастрофи не сталося, але кінець світу настав в межах однієї комунальної квартири в місті, що було забуте Богом і літераторам

Сонце Місяць
2024.09.26 18:39
теми що давно & всім від них тошно
операції в маніпуляційній о так
скидання масок демаскує тотожні
злотогінний сезоноксамит ну-да

& де-небудь у жмеринці чи в криворівні
сходить місяць сріблиста його печать
на устах тліє млість і мовчатимуть півні

Євген Федчук
2024.09.26 14:51
Тихий вечір. Зорі небо всіяли, як маком.
Місяця іще немає, тож вони і сяють.
Вітер десь у очеретах сонний позіхає,
Шарудить та постіль стеле, аби було м’яко.
По балці тече потічок невеликий зовсім.
На вигині старі верби буйно розрослися,
Стоять тісн

Світлана Пирогова
2024.09.26 09:30
Любити й вірити - є справжнє.
Усмішку дарувати іншим.
Добра надати хоч би краплю,
У серці щезнуть муки тіні.

Метеликом - в політ на світло,
Любити й вірити - є справжнє.
Очиститься від лжі повітря.

Іван Потьомкін
2024.09.26 08:31
Навіки батько попрощавсь зо мною,
Коли я дозрівав у материнськім лоні.
Дозволили востаннє притулитись вухом
І, що роблю я там, він хвильку слухав.
Батько живий дістався од дружини –
Тільки таким його сприймаю і донині...
...Стелилась перед хлопч

Віктор Кучерук
2024.09.26 06:15
Давай поїдемо в Карпати
На довгождані вихідні,
Бо голосисті водоспади
Вже стали снитися мені.
Сріблясті бризки на камінні,
І на обличчях наших теж, –
Побачить зможем неодмінно
Й відчуєм шкірою, авжеж.

Микола Дудар
2024.09.26 06:15
Ворог він є ворог… ворох
Душа в тілі лає… морок
А у небі ворон… вибач братів, вдово…
Маєм те, що маєм… скоро

Серпень ось-ось зникне… будні
Сльози перев’язки… буде
Світ вже розуміє: не цілуйтесь з Дурнем

Іван Потьомкін
2024.09.25 20:57
Хоч зір з літами дещо підупав,
Саме тепер поволі прозріваю:
Щось неповторне з воза впало,
Як безоглядно завтра підганяв.
«Що? Де? Коли?»-
Не знати до пуття.
Без остраху вернувся б пішки,
Якби були не коні, а воли.

Володимир Каразуб
2024.09.25 20:35
Цей хрущ, що втопився у бочці з водою
Чи голуб, що залетів під колесо автомобіля —
Ніколи б не стали жертвою таких історій,
Позаяк природа не вміє збивати бочки,
І немає автомобільного заводу,
І так далі і таке інше,
Але людина стала її частиною,

Юрко Бужанин
2024.09.25 13:41
Чим ти приваблюєш мене?
– Парадоксальністю своєю,
Непередбачувана ти,
наднезбагненна твоя суть...
Над виднокраями світів
зійшла надновою зорею,
Обпалюєш ти, водноча

Микола Дудар
2024.09.25 09:37
…безпосередньо породив
Себе з відродженої правди
Про те в житті як начудив
Напрочуд більш любого найди…

Дозволим вслухатися в щем
Котрий на вигляд не болючий
Котрий не виплаканий ще

Віктор Кучерук
2024.09.25 06:33
Усміхаючись привітно,
Раннє сонечко щодня
Ніжно будить теплим світлом
Лінькувате кошеня.
Промінцями пестить очі
Та втирає ними ніс,
А розніжений коточок
Сонцю муркає: Не лізь…

Микола Соболь
2024.09.25 05:58
Що не слово – то кара,
що не думка – так ляпас.
Ми з тобою не пара.
Я конкретно уляпавсь.
Все могло бути гірше,
але завтра субота.
Не турбуй мене більше –
остогидла робота.

Артур Сіренко
2024.09.24 23:55
У сутінках писати важко, особливо коли немає палаючого світильника і годі його шукати. І все таки в сутінкові епохи (а такі епохи настають частенько, нам навіть не в дивовижку) завжди знаходяться люди, що продовжують писати, іноді навіть самі не розбираюч

Іван Потьомкін
2024.09.24 23:11
Затісно в суєтному сьогоденні…
Кривавицею мерехтить майбутнє…
Невже таким задумано наш світ?
«А ти в минувшину занурся!
Між слів і дій тамтешніх віднайди
Наміри й помисли, далекі сьогоденню.
Чи хоч на гріх бодай один поменшало?»-
Не знати чий щораз

Артур Сіренко
2024.09.24 22:37
У містичному і в міру готичному місті Станіславі різними його старовинними вуличками гуляють різні типажі. І вміють вони якось не перетинатися, створювати на кожній вуличці свій мікросвіт. Особливо це стосується жінок. Я не маю на увазі часи, коли одна з
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Олекса Квіт
2024.07.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Богдан Манюк (1965) / Вірші

 Песимістичний вірш




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-10-12 21:22:54
Переглядів сторінки твору 6812
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.663 / 5.5  (4.996 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.032 / 5.77)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.702
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2024.08.19 16:53
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-10-12 21:49:07 ]
охохо...!!! Пане Богдане..! Ваш ЛГ - просто супер!!! Міркую, що Вас підтримає більшість голосів...саме за ці думки, викладені в цій поезії... Хоча й безмовно!
(реверанс і щира подяка за вірш!)
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-12 21:58:07 ]
Невимовно сподобалося, супер і зовсім не песимістично по той бік хвиль :))).

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 22:08:25 ]
Гарно, Богдане!
Але стрічку

"їм хоча би небО дано"

варто підкоректувати, бо ритм кульгає.

можна якось так побудувати стрічку: " їм хоч небо (- -) дано"

А вірш дуже філософський!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-12 22:12:36 ]
а чому наголос зміщений в "голОву"?

і нащо стільки смутку? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-10-12 22:22:19 ]
Гарний вірш, пане Богдане. Торкає. А от ця фраза, як на мене хоче трошки зміни:
"їм хоча би небо дано"

Може "бо їм небо хача б дано"?
Я чомусь тут запнулася, хоч ніби склади всі на місці...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-12 22:22:52 ]
Уявіть собі постійний штиль... Як нецікаво було б жити. Так що і розколихувати хвилі комусь треба. Зачепило.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 22:37:33 ]
Розумію, що це не зовсім в тему вірша. Але оті хвилі нагадали давній анекдот.) а знайшов аж два його варіанти в неті.

Высокий и маленький упали в канализационную канаву. Отходы человеческой жизнедеятельности прибывают. Они стоят. Высокому уже под подбородок. Маленькому под верхнюю губу.

Высокий решился звать на помощь. "Помогите!" - кричит. Маленький( сдавленным голосом) : " Тихо! Не гони волну...."

і ще один варіант цього анекдота - політичний.


Грешники в аду стоят в дерьме по горло. Туда швырнули новенького — диссидента. Он завозмущался, замахал руками, стал качать права человека. К нему повернулась рожа соседа:
— Не гони волну, падло!

)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 22:39:21 ]
Богдане, не ображайся!) Видали як прочитаєш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Томин (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-12 22:43:10 ]
Дуже сподобався...
Але раз такий сумний вірш, то бажаю вам більше посмішок...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-12 22:44:19 ]
Не встигли, Богдане, я вже прочитала і... посміялася. Дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2011-10-12 23:00:26 ]
Приємно вражений! Ганявся півгодини за свинюкою, яка втекла з хліва, а тут уже стільки відгуків та коментарів. Дуже слушна порада щодо фрази "їм хоча би..." Відразу переробив. Не зрозумів зауваження Чорнявки, адже у вірші "хвиля в серце, в гОлову хвиля", а не інакше. Вдячний усім за добрі слова та поради.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 23:06:47 ]
Богдане, але якщо дотримуватися ритму вірша, то наголось проситься так як каже Чорі. Порівняй з виправленою стрічкою. Також можеш подумати і над цим...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2011-10-12 23:18:09 ]
Ярославе, будемо мій варіант ритму вважати " пробною кулею".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-12 23:37:29 ]
Не маю нічого проти, Богдане. Це ж твій вірш.
А коментарі видаляються кліканням лівої кнопки на той прямокутничок біля аватарки. Пояснюю, бо сам одразу не зорієнтувався. Якщо б хотів видалити ті анекдоти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2011-10-12 23:52:35 ]
Хай живуть. Згадав, Ярославе, що в Тебе є афоризм про секс. Теж пригадав анекдот.
- Куме, ви який секс любите?
- Груповий.
- Ого! А чому?
- Бо під час групового завжди можна просачкувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Саша Бойко (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-13 07:52:51 ]
Приєднаюся до компліментів- вірш "оболдєнний". =)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-13 09:57:54 ]
Цікавий вірш! І смуток (за контекстом) тут не той банальний, а Смуток й це зовсім інше.
Спиняє мене рядок "бо хоч небо таким дано" - небо дано нам усім од Початку наче, проте, ..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-13 10:02:04 ]
Дуже песимістичний вірш.
А оце звучання мені здалось навіть доречним:
Хвиля в серце, в гОлову хвиля - справді, як дві хвилі, два поштовхи.
Тільки, може або наголос поставити (щоб читач не плутався), або розділити їх
Хвиля в серце,
в голову хвиля...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-13 10:30:35 ]
Не скажу нічого про текст, але коментарі супер.Знаю Богдане, що ти оптиміст, та й артист не поганий...
Будь!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Рикмас (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-14 13:33:35 ]
Посміхайтесь - і смуток Вас не торкнеться)