ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.04.01 20:47
Не шкодуй для радості
Ні часу, ні коштів.
Не відкладай радість
На завтра, на потім,
Бо, як сонце взимку
Визирне і щезне,
Так і радість нинішня
Завтра вже не верне.

хома дідим
2026.04.01 19:54
мені радісно терпко
отже побудьте зі мною
не треба про сумніви
про все підозріле
говорімо про спокій
про світло що завжди
поруч
не про рейтинги

Борис Костиря
2026.04.01 13:53
Емігранту в далекій країні
Сняться в цвіті тендентні гаї,
Сняться сни йому тополині,
Неповторні і рідні краї.

Так війна усіх розштовхала.
Не зібрати розбите село.
Цей рубіж, ніби плинна Каяла,

М Менянин
2026.04.01 13:52
Над тим хто суд чинити буде,
котрий в молитві за народ,
кому життя простого люду
як лебедям простори вод?

Молитва хоч на грецькій мові* –
на часі ж Київський ізвод,
тож маєм бути вже готові

Юхим Семеняко
2026.04.01 11:32
  Схоже на те, що Ви спробували піднести читача одразу до "небесних шкіл", де пророки викладають щось середнє між метафізикою й профілактикою паніки. Вірш відкривається настільки урочисто, що хочеться зняти взуття і говорити пошепки. Але вже у другій ст

Артур Сіренко
2026.03.31 21:55
Триноги поставили серед пустки*:
Порожнечі весняного саду,
Де лише неспокій –
Тривога передчуття:
Триноги принесли для офіри
Чотири зеленооких філософи**:
Зрозуміли, що душі людей
Епохи білих колібрі***,

Сергій Губерначук
2026.03.31 21:40
Пірнув алконавт у глибезну пляшину.
Вивчає підводочний світ.
Усе пропливає: квартиру, машину…
і шле нам сердечний привіт.

Його шифроґрами без жодного SOSа.
Детально заплутаний зміст:
від Діда Мороза – до синього носа –

Ігор Терен
2026.03.31 19:24
Не дивуюсь видиву нічному,
наче, вітер в гості прилетів
і навіяв новину із дому.
Згадую своїх товаришів,
про яких нічого невідомо.

І звичайно, найчастіше тих,
що бували іноді за брата,

хома дідим
2026.03.31 16:16
мене огудять
і засудять
не тема це щоб
ґуґлити з нужди
допитувати ші
наскільки ші у змозі
за думкою
спам усякчасний чи

Володимир Бойко
2026.03.31 16:02
Багато хто із мешканців Європи її, стареньку, не люблять. І, мабуть, не варто дивуватися новочасним мігрантам, які відчувають пекучу тугу за звичним середовищем і час від часу пориваються запровадити рідні мусульманські, індуїстські чи інші традиції за м

Охмуд Песецький
2026.03.31 12:46
Тиша в небесних школах.
Саме у ній пророки
Вчать визначати сполох
І почуття високе.

Шибеники, почуйте
Нас до своїх повішень -
Киньте трагічні бунти,

Борис Костиря
2026.03.31 11:43
Ніч у оголеність штовхає,
Коли беззахисним стаєш.
Іде барвистість небокраю,
Приходить сірість без одеж.

Приходить страх у масці фата,
Ідуть тривога і абсурд.
Приходить смерть в плащі рогата,

Юрій Гундарів
2026.03.31 11:24
Моя мама Світлана Вікторівна Єрмакова родом із Північного Кавказу - з лермонтовського Пятигорська. З дитинства маючи гарний голос (у своєму розквіті він нагадував тембр Монсеррат Кабальє), вона співала завжди і всюди - у школі, на конкурсах, у госпіталях

Віктор Кучерук
2026.03.31 06:12
Весняний ранок прохолодний,
Хоч сонце сяє над Дніпром
І так безвітряно сьогодні,
Що білий світ застиг кругом.
Впиваюсь сонцем і повітрям,
На повні груди вдих роблю, -
Виймаю пензлі та палітру
І волю вмілості даю.

Андрій Людвіг
2026.03.31 02:06
Вкрилася земля попелом і кров'ю,
І наша незалежність задушена з любов'ю.
Земля, яка розорена, спотворена і скривджена ганьбою,
Вже зайнята ордою: червоною, новою.
Й остання та надія розстріляна в Поліссі,
І сотні легіонів поховано у лісі.
І ще сті

Володимир Бойко
2026.03.31 01:19
Шукаючи себе випадково знайшов логіку. Носієві традиційних цінностей знесло дах. Корисні ідіоти користалися зі свого статусу небезкорисливо. Чужа історія – як випадкова коханка. Історію, як і дружину, треба мати свою. Найлегше у підвищенні тис
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Іванна Сріблицька
2026.03.31

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віталій Григорьєв (1947) / Проза

 Наша кузня




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-12-18 09:29:54
Переглядів сторінки твору 3452
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.226 / 5.5  (3.826 / 5.23)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.704 / 5.06)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.772
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2012.03.08 11:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2011-12-18 14:05:13 ]
Привіт, Віталію. Написано смачно! Хотів спершу поприкалуватися нащот мемуарів і т.д., а прочитав - і роздумав прикалуватися. Жаль, що наші "поети" на ПМ обійшли цю замальовку мовчанням. Але ж ти писав не для них, то й хай їм буде гірше. Дуже щемливо і гарно, і композиційно гарно зроблено. Десяток таких замальовок - і можна думати про книжечку, їй-Богу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2011-12-18 16:12:56 ]
Цікава розповідь.
Оце прочитала в Осики про різдвяні настрої :),
а тут кузня - саме вивчаю з учнями Франка, а діти сучасні й не бачили ніколи справжньої кузні, тільки "муляжі" в музеї, а Ви, шановний Віталію, показуєте, що в минулому це - один із осередків формування людини...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Григорьєв (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-18 18:21:34 ]
Дякую п.Михайле! Але ж на десяток таких замальовок скільки життів треба прожити. Хоча одному Богові відомо, що і в який день може дістати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Григорьєв (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-18 18:32:06 ]
Дякую, Верховинко! Як і ви переконаний, що осередок формування людини там, де є процес творення.Залишається побажати щоб Ваші учні були чутливими душею і творили добро. А воно йде від Ваших поезій.Творчих удач!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Голуб (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-28 23:21:07 ]
Пане Григор*єв, вітаю з новим літературним витвором! Як ви, мабуть, помітили, я не байдужий до вашої творчості, теми близькі мені, тому я доволі часто відвідую вашу сторінку. Вам вдається художньо-документальна проза. Думаю, що ви на кузні не зупинитесь, а роздмухаєте цілу доменну піч свіжих образів і цікавих вражень.
Так, шапка є, тепер одягаю личину жовчно-упередженого буркотуна і продовжую. Знаючи ваші успіхи в написанні фундаментальних історичних праць, мушу відмітити, що ледь помітний наліт цього стилю інколи пробивається і в ваших художніх творах. (Ці перші уроки причетності до процесу...Під час однієї з таких експедицій... В один з таких моментів, до себе на город, який знаходився поруч,...). Це гарно, але більш документально, ніж літературно-белетристично. "Вашу мать" дещо дисонує із сказаним пару абзаців раніше. ось це: (Це була велика хата, через сіни, мого ще одного діда по батьковій лінії – Лаврентія. В одній половині, від городу, жила тітка Ялосовета, вдова
Лаврентія, з сином Василем. В другій – від дороги, була колгоспна плотня, яку згодом теж пренесли у Петрів двір, напроти кузні.)- як на мою думку, побудовано дещо громіздко, із зайвою інформацією. Але це лише на мою думку, яка може бути занадто суб*єктивною. А загальний висновок старого (пе) буркотуна такий - не бійтесь відходити від документалістики, пишіть розкутіше і емоційніше, і, враховуючи ваші безмежні можливості побудови сюжету, з вас вийде неабиякий романіст.