ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив

Ігор Шоха
2026.03.13 20:00
                    І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.

Іван Потьомкін
2026.03.13 19:57
За Росією, навіки втраченою,
Бо нова –тюрма ще гірша.
Рахманінов плаче в зарубіжжі,
На розраду слів уже нема.
Бо ж не тільки слово, а й музику
Душать в обіймах невігласи…
Бо Росія голодна й загнуздана,
І до смаку їй оди й оглушливі марші.

Адель Станіславська
2026.03.13 19:40
Хто ти, жінко? Яка ти, квітко?
Солод серця гірким полином...
Ой яка ж бо летка, лелітко...
Гай хіба ж то твоя провина,

що вродилась у мамки слічна,
крихту гойна? Усе полова...
Вроди - капка, та й та не вічна,

Адель Станіславська
2026.03.13 19:39
Поворожу на чистих сторінках
сліпучо білих - білим і на біло...
Зіллю свій жаль і все, що наболіло -
хай чистість та вбере і біль, і страх...

На білім болю пам'ять настою,
зіп'ю лиш раз і виллю, щоб забути...
Так розірву прокляття чорні пута,

Борис Костиря
2026.03.13 11:42
Не віриться, що перше серпня
До нас навшпиньках підійшло,
Встромивши вістря прямо в серце,
Нахмуривши сумне чоло.

Воно прийшло, як піхотинець
Крізь огорожі та рови.
Воно пропхалось попідтинню

В Горова Леся
2026.03.13 11:36
Щоденно поїзди гудками плакали,
Коли везли вигнанців по землі,
Котра пахтіла кров'ю вурдалакові,
Що жадібно від галасу хмелів.

Хватав жінок, дітей, і люто бавився,
Незнаний звір залісенських боліт,
Гонимий і жадобою і заздрістю

Віктор Кучерук
2026.03.13 05:57
Пересохли джерела натхнення
І озер задоволень нема, -
Маячить за плечима у мене
Без ніяких здобутків сума.
Повисає, мов прапор поразки,
Мов безсилля і слабкості знак, -
Мов закінчення доброї казки,
Яке щойно дошкрябав сяк-так...

С М
2026.03.13 05:08
Осипався із підборіддя мій грим
Занурю печалі у віскі & джин
Приборкувач занапастив свій батіг
І леви замовкли і тигри притихли

Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ей
О вип’єм усі адже клоун помер
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Яремко (1961) / Вірші

 Пекло

Пекло (гр. Αιδηζ , пор. Аїд, лат. (Locus) infernus, “нижнє місце”, звідси італ. Inferno, франц. l’Enfer, нім. Hölle, англ. Hell) – місце вічного покарання відкинутих Ангелів та душ нерозкаяних грішників.

С. Аверінцев,

...
перейти до тексту твору

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2012-01-16 14:49:48
Переглядів сторінки твору 6636
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (3.436 / 4.83)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.519 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.736
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.12.13 02:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2012-01-16 15:22:42 ]
Саме так собі все і уявляла. Містичне місто!

Будьте ласкаві, мені он той запилений глиняний горщик з найвищої полиці. І не кажіть що там, я сама....

Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2012-01-16 17:47:42 ]
Дуже приємні відчуття після прочитання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-01-16 18:22:24 ]
Вірш сподобався, але Львів, невже такий... мертво-сумний? А не просто загадково- містичний? Це питання, не ... :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Яремко (М.К./М.К.) [ 2012-01-16 19:30:31 ]
Так, містичний і загадковий - тут усе продається і все купується, лиш би гроші. І не лише речі містичні, щось на кшталт чорної кераміки з Гавареччини із джином усередині, а й цілком реальні - нещодавно один нейрохірург із незакінченою вищою освітою купив світовий рекорд, диплом професора і державну премію в галузі освіти.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2012-01-16 21:40:21 ]
Не скажу, що вірш сподобався. Трохи побунтую, бо ...мій Львів мене любить , а я - його) Сумно і чорно, тривожно від такого погляду на місто. Хоча, якщо проаналізувати, все - правда. Тільки - не вся!
Тут бракує портретів лвів"ян, гостей. тут бракує дихання емоцій, якими переповнені вулиці, прекрасних емоцій! Ну, і самі бачите - остання строфа потребує правки - бо збивається рима у такому важливому місці - у фіналі - наче клякса у кінці твору "гори-короля"...
Мабуть, у Вас був інший варіант?Бо відчуваю, що слово у Вас майстерне, а це закінчення, напевно, якась помилка?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Яремко (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 20:27:23 ]
Мені самому сумно, але що зробиш... Багато доброго є у цьому місті, про що не згадав, і можна було б написати щось яскраве, карнавальне, оптимістичне.

Але багато чого добиває...

А в останньому рядку - Божа Мати плаче над нами і над нашими гріхами. Бо Зварич свої мільйони - НАКОЛЯДУВАВ. Аналогічний чоловік в якому-небудь Донецьку якось інакше би викручувався.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-01-16 22:46:26 ]
Люблю Львів...
Але для кожного він - інший.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Яремко (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 20:28:10 ]
Свята правда.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-01-17 00:55:29 ]
Потужно! Так - може тільки любляче серце...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Яремко (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 20:28:31 ]
Дякую! Ви вгадали...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 21:08:31 ]
Вітаю, Юрію! Відчувається, що вірш настроєвий, але попри все автор місто любить, бо таке воно його болить. На рахунок рими (не змісту) в останньому рядочку погоджуюся з Любою - вірш від того втрачає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Яремко (М.К./М.К.) [ 2012-01-20 18:46:47 ]
Дякую, Іване! Але Люба мене переоцінює - іншого варіанту, шоб у риму, поки немає.

Спочатку було

"Чорний ворон застиг на залізнім плечі Короля."

Це підкреслювало, що мова про мам'ятник, але не залишало Містові жодних шансів.