ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ілахім Поет
2024.06.02 00:43
Очi кольору горiха
Ці очі кольору горіха
І губи з присмаком гріха -
Моя єдина в світі втіха.
Хай кажуть, що у ній пиха,
Що легковажна егоїстка.
Що бути з нею – то дурня.
І треба розгубити мізки,
Щоб так терзатися щодня.

Артур Курдіновський
2024.06.02 00:34
Від травня до серпня
Натхненно чекаючи світлого літа
Удвох, саме так, як в часи стародавні,
Життя розпочавши, чому б не сидіти
На парковій лавці у травні?

Тримавшись за руки, плекати надію...
Коли ледь за двадцять - це дуже можливо!
Ось сонце за обрієм вже червоніє...

Борис Костиря
2024.06.01 22:45
Пустеля
В пустелі на порепаній землі
Іду спокійно і шукаю смислів,
Яких не знайдеш у густій ріллі.
Шалена спека розтопила мислі.

У цій пустелі у самотині
Чи станеш ти іще одним пророком,
Який розтане десь у далині,

Леся Горова
2024.06.01 22:01
"До" і "після"
В слова раніш банальні "до" і "після"
Вернувся зразу початковий зміст,
Як тільки дикий смерч війни пронісся
Над сивим ранком зціпенілих міст .

У "до" залишив кожен того ранку
Все надбання раніш прожитих літ-
Хто захід свій, хто щемну мить с

Козак Дума
2024.06.01 20:41
Не гірше?
Лишити нині владу казнокраду –
оте не гірше за оксюморон
чи дати вдруге шанс тому, хто зрадив,
або убивці ще один патрон?

Ісая Мирянин
2024.06.01 15:03
Сумна балада про підступи тульського пряника, або Як я став патріотом української випічки
Коли життя земного половину
Спокійно перетнув я без турбот,
Зустрів раптово знижечку на ціну

Рашистського я джерела скорбот –
То пряник був із яблучним начинням,
Якого разом кинув я у рот.

Юрій Гундарєв
2024.06.01 09:22
А-БЕТ-КА
Візьму абетку - літер країна.
Які - головні? Які - командири?
Звичайно, У - моя Україна.
Звичайно, М - буква Мами і Миру.

БЕТ

Знову лунає сирени набат -

Віктор Кучерук
2024.06.01 05:23
* * *
Душа закохана світліє
І молодіє від надій,
Що не пустими будуть мрії
В незмінній вірності своїй.
Вони, рожеві та блакитні,
Хмільні й цілющі, як бальзам, -
Тебе охоплюють помітно
Своїм гарячим почуттям.

Артур Курдіновський
2024.06.01 00:17
Прошу, не помирай! (квартон)
Прошу тебе! Не помирай!" -
Слова відверті та безцінні,
Коли здається, що каміння
Востаннє вкрило небокрай.

Красива рятівна надіє,
Прошу тебе! Не помирай!
І не потрібен вогнеграй -

Ілахім Поет
2024.06.01 00:04
Нічого особистого
Формула щастя в теперішнім світі проста.
Гроші-товар… І з коханням щось схоже, як звісно.
Так, особистого ніц, але це не біда.
Бізнес, дівчатка і хлопчики, все тільки бізнес.
В щире кохання повірять хіба в дитсадку.
То є казки, актуальні, можливо, в

Влад Лиманець
2024.05.31 18:18
Chaos.
губи всихають
рельєфом скелястих гір
на шкірі рожевій
подих сплітається
з рухами грудної клітини
сльози-кришталь
стікають у море
мандрівниця в тісноті

Світлана Пирогова
2024.05.31 10:49
Червня полуничний смак
Червня полуничний смак цілує сонце,
Ллються пахощі меліси, м*яти.
І малини аромати у долонях,
Трави поглядом небес прим*яті.

Подих літа із спекотної Трезени,
І думки у нас тепер синхронні,
Бо закоханість ураз біжить по венах,

Володимир Каразуб
2024.05.31 09:13
Чернетка ІІІ
Обмовитись словом; не більше рукостискань.

Найкраще не знати, ні хто він, ні звідки, ні пристань

З якої відправилось слово у море зітхань
Піднявши вітрило з малюнком сліпучого сонця.

Найкраще не знати яким він насправді був.

Микола Соболь
2024.05.31 05:53
Самоствердження
Коли я чую: великий русский язык,
то розумію, які ми неповноцінні,
хтось просто, до болю, вторинним бути звик
і тягне у ярмо прийдешні покоління,
нате, їжте Єсеніна, Блока натще,
або ковтайте Бодрова збочені фільми.
Цікаво, що треба суспільству дати

Віктор Кучерук
2024.05.31 05:24
* * *
Красу весни в обіймах літа
Уже не видно так, як слід,
Хоча продовжує жаріти
З останніх сил весняний цвіт.
Він ще повсюди погляд гріє
І трохи пахне на зорі,
Але менш зроджуються мрії
Біля цвітінь цих у дворі.

Артур Курдіновський
2024.05.31 00:10
Софійка
Софійка. Шість років. Чернігів.
Сьогодні з'явилась нова
Сторінка злочинної книги,
Яку написала москва.

Софійка. Чернігів. Шість років.
Ракетний удар. Тільки мить.
Вивчати багато уроків
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ісая Мирянин
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Петришин / Вірші

 ШАХІДКА
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-03-02 17:11:41
Переглядів сторінки твору 10871
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.834
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.07.24 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2012-03-02 17:27:01 ]
Вдало. Перечитаю ще раз..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2012-03-02 17:47:38 ]
Дякую, Миколо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Кореновська (Л.П./М.К.) [ 2012-03-02 17:31:15 ]
"Я все знесу - лише не говори,
що це мене не мало би боліти..."

вірша сумна струна.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2012-03-02 17:49:53 ]
Дякую, Терцинко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Куртєва (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-02 18:26:17 ]
Стих насыщенный, как жизнь...
О:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2012-03-02 19:02:58 ]
Дякую, Анно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-02 18:43:46 ]
Гіркота життя і кожний сам зі своїм болем.
Гарний вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2012-03-02 19:03:49 ]
Так, це правдв, Оленко!
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Насипаний (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-02 19:23:20 ]
у кожного свій біль...але не кожного болить за інших.хрипнуть струни-нерви. відходять люди... таке життя... гарно написано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2012-03-02 22:28:34 ]
Дякую, Вікторе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-02 20:07:35 ]
Мені цей вірш видався знайомим… :)
а хто та вона, що до неї мусить йти ЛГ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2012-03-02 20:25:52 ]
Олю, я вже почав ті самі вірші друкувати по другому колу). Цікаво порівняти коментарі, які писалися ще невідомому автору текстів і вже досить знаменитому поету)
А вона - це , мабуть, Панна, Інверно, Сирена...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-03-02 20:08:00 ]
найотруйніші жала - у свою душу
це вірно

майстерно змальовано найболючіше
поменше б було у житті такого...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2012-03-02 20:28:28 ]
Дякую, Ксеню! Та дасть Бог - буде менше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-03-02 20:11:13 ]
а мені чомусь останній рядок читається
"що це мені не мало би боліти..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-03-02 23:04:31 ]
мені те ж так прочиталося,
і так ближче до душі,
хоча і живемо з Ярославом майже в одному під'їзді,
та, мабуть, на різних поверхах

але автор завжди правий
за ним - майбутнє

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2012-03-02 23:29:40 ]
провів збори під"їзду. переконали мене, що в даному випадку краще погодитися з цілим будинком. виправляю)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2012-03-02 20:21:54 ]
Та можливо так літературною мову й має бути, Чорі!) Мене вже в одному вірші виправляли і я погодився. Можу й тут. Хоч і не дуже це мені сприймається.Бо в нас на Зах. Україні кажуть "мене болить". У всякому разі так звучить це в мені.
Дякую!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-03-02 20:34:41 ]
От одвічне питання: як у нашому під"їзді кажуть, чи як літературною мовою :) і ради на те нема. нмсд, діалектизми можуть і мають право бути, якщо весь вірш ну, дуже автентичний або на цьому свідомо тримається.
Але якщо воно в тебе так звучить... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2012-03-02 22:02:10 ]
Любо! та йдеться не про під"їзд, а про величезний шмат України, де українська мова живе не в гетто, а своїм природнім життям. В нас і наголоси інші в багатьох словах. І мені зовсім незрозуміло, чому не можна лібералізувати ті наголоси. Адже ж якійсь частині слів дозволено подвійні наголоси. Деякі наголоси вже стали превалюючими, хоч в словниках вперто будуть переписувати ті, які кілька десятків років чи століть тому кимось уже були зафіксовані чи впросто вписані туди через помилки.
А то часто буває так, що я пишу вірша, а потім переставляю слова, щоб наблизити наголоси до так званих літературних. Хоча, з іншого боку - хто мені забороняє писати так як я вважаю правильним чи доречним? Ніхто! Можна мене покритикувати, але це не означає, що я маю з цим погоджуватися. І варто це відстоювати! Але ж я - совок. Мені 30 років втокмачували - ти гвинтик. Над тобою всюди є начальник. Чи якийсь циркуляр, куди якась мадам Пупкіна вже щось зафіксувала і це вже стало каноном. Тому надалі - тільки так! То й пасую. Погоджуюся з тим, з чим в душі не згодний! Але нічого, скоро видам збірку, стану знаменитим. І тоді для мене вже не буде авторитетів)