ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Одинока мелодія Музи
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Назустріч весні
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Просто сон
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
***
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Солдат і мавпа
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
* * *
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Пісня про щастя
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
1922. Сяйте багаттями, синії ночі!
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
***
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив

Ігор Шоха
2026.03.13 20:00
Нерозгадані головоломки
                    І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.

Іван Потьомкін
2026.03.13 19:57
***
За Росією, навіки втраченою,
Бо нова –тюрма ще гірша.
Рахманінов плаче в зарубіжжі,
На розраду слів уже нема.
Бо ж не тільки слово, а й музику
Душать в обіймах невігласи…
Бо Росія голодна й загнуздана,
І до смаку їй оди й оглушливі марші.

Адель Станіславська
2026.03.13 19:40
* * *
Хто ти, жінко? Яка ти, квітко?
Солод серця гірким полином...
Ой яка ж бо летка, лелітко...
Гай хіба ж то твоя провина,

що вродилась у мамки слічна,
крихту гойна? Усе полова...
Вроди - капка, та й та не вічна,

Адель Станіславська
2026.03.13 19:39
* * *
Поворожу на чистих сторінках
сліпучо білих - білим і на біло...
Зіллю свій жаль і все, що наболіло -
хай чистість та вбере і біль, і страх...

На білім болю пам'ять настою,
зіп'ю лиш раз і виллю, щоб забути...
Так розірву прокляття чорні пута,

Борис Костиря
2026.03.13 11:42
Перше серпня
Не віриться, що перше серпня
До нас навшпиньках підійшло,
Встромивши вістря прямо в серце,
Нахмуривши сумне чоло.

Воно прийшло, як піхотинець
Крізь огорожі та рови.
Воно пропхалось попідтинню

В Горова Леся
2026.03.13 11:36
Утікач
Щоденно поїзди гудками плакали,
Коли везли вигнанців по землі,
Котра пахтіла кров'ю вурдалакові,
Що жадібно від галасу хмелів.

Хватав жінок, дітей, і люто бавився,
Незнаний звір залісенських боліт,
Гонимий і жадобою і заздрістю
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Михайло Десна (1967) / Вірші

 Моє...
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-04-08 09:10:14
Переглядів сторінки твору 2639
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.878 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.662 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.700
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.05.11 12:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-08 10:17:57 ]
"розсаджують на палі" - це мене прямо ошелешило! :))
Якщо "ми свідомі того, що СВІДОМІ", то виграєм оту "війну". Обов'язково, Полковнику!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-08 10:37:23 ]
P.S.
А ще твій вірш нагадав мені роман (і фільм) Кобо Абе: "Чуже обличчя". Там простежується сакральна думка: хоч війна, хоч внутрішня катастрофа когось із нас, а найпосутніше - не "втрачати обличчя"... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-09 01:37:11 ]
Знаєш, Василю, у свій час я ходив до школи в якості учня... Вчителька-філолог могла б між іншим пояснити, що українське "бобик" і російське "бобик" - явище міжмовної омонімії. Глузувати б з мене не стали менше, однак мені було б набагато легше.
Іноді людині треба просто пояснити її біль.
Талановиті слов'янські народи. І чомусь побутує думка про п'янство як їх національну особливість. Я не психолог, але раптом спало на думку, що це їх "п'янство" невипадкове. Те, що протягом цілої історії витворяють зі свідомістю нормальних загалом людей, ніякі релаксації не знімуть. З мого боку, це лише спроба поглянути на питання дещо під іншим кутом зору. Може, десь у глибинах національної свідомості і народилося як елемент урівноваження стану витискання через фізичний і водночас психічний біль болю, зумовленого
ззовні? Тому й написалося про це. А раптом хтось вичитає, збагне - і йому стане легше.
Дяка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-08 12:42:41 ]
Моя свідомість - не папір жіночих казок.
насправді у жінок менше казок, ніж у чоловіків,
вони - те ж особистість)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-09 01:41:51 ]
Незалежно від статі, Ксюш, особистість не стане принижувати когось... Згадай, будь ласка, "Лісову пісню" Лесі Українки: як ведуть себе Мавка і Килина. У моєму, вибач, варіанті йдеться саме про "казки Килини"... Даруй, якщо образив.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Стукаленко (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-08 12:52:41 ]
Останні рядки перекреслюють попереднє. А жаль. Бо насправді все починається зі свідомості чи, точніше, усвідомлення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-09 01:47:17 ]
Вітаю Вас, пані Вікторіє! На жаль, такого сильного почуття закоханості, яке притаманне свідомості Жінки і, власне, береже її протягом усього її життя, не завжди наявне у чоловіків і виражається інакше. Вірш написано, як зазначено вище, саме для усвідомлення проблеми.
Гречно дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-08 14:45:07 ]
Остання строфа - чудова. Про Pin-код, взагалі. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-09 01:50:01 ]
Розводжу руками, Олександре! На "дякую" дякувать? Дуже втішений Вашим коментом (за що куплю собі цукерку і з'їм!:))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-04-08 15:28:38 ]
Потужно написано. Згоден з Василем: війну потрібно вигравати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-09 01:51:19 ]
Аякже, Богдане! Переможемо... не без цього)))
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-08 16:05:01 ]
Утеча від дійсності в хмільне забуття?
Що ж, кожен з нас має свою слабину :(,
буває, й гірше, ніж у Вашого ліргероя.
З пошаною Іван.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-09 01:57:51 ]
"Воістину: п'яниці Царства Божого не успадкують". Ваша правда, пане Іване! Однак дозволю собі навіть не заперечити, а спитати: що б сталося у випадку з Григором Тютюнником, якби він просто перехилив келих-другий вина та "перемучав" своє болюче питання через "хмільне забуття"???
За поваги до Вас, Михайло


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-04-08 17:19:57 ]
Вірно, Полковнику! Пін-код - то секретна інформація, в жодному разі не передавати нікому!
ПС. Ну, і бажано, по-слов’янськи там не дуже... щоб і самому пін-код не забути!
Оригінально!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-09 02:07:59 ]
У естафеті коментів Генерал дістався фініша останнім... (жартую, звісно!) Привіт, Моложавий! Завжди очікуваний! Дякую! Фронтові, Генерале (добре, що хоч не відняв), на те і фронтові, що лише 100... Он наші мужні ветерани - як огірочки! Війну яку винесли: скільки зрад, аморальності, ницості і т.п. А ще, Іване, можна боротися за допомогою сприйняття творчості особистостей (музика, театр, література, кіно тощо). В крайньому випадку, є ж молитва! Я вже не кажу про гумор - сам знаєш. Святе ж діло робиш: рятуєш свідомість людську.
Привіт!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-04-10 12:47:58 ]
Генерал-маёр...!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-09 02:27:43 ]
:)