ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.11.12 06:54
Антологія містерій "НА ЗЛАМІ СВІТЛА" (продовження 4)
«РАФАЕЛЬ САНТІ: ПЕРЕДЧУТТЯ, АБО ТРАГЕДІЯ ГАРМОНІЇ»

(Драматичний есей-містерія в голосах на три з’яви з прологом та епілогом)



Дійові особи:
Рафаель Санті – Майстер світла, принц живопису, який шукає абсолютну гармо

Софія Кримовська
2026.11.11 21:38
***
Ще нас нема, а камені живуть -
нутро застигле давнього вулкана.
Ці свідки світотворення, що стануть
І свідками занепаду, мабуть...
І перший водоспад, і перший ліс,
І перше слово, так, оте, найперше,
Що блискавку об камінь раптом скреше -
І розіллє

Ігор Терен
2026.11.11 13:37
Ортодоксальний сонет
Хто не помер за волю і свободу,
у того невеликий пієтет,
який не заслуговує на оду,
хай краще слух порадує дует.

Диктує моду на пустий сюжет
нечесана поетика бомонду.
Папуги теж піїти із народу

Марія Дем'янюк
2026.11.11 10:43
Дякую і прошу
Господи, дякую Тобі за тишу, наповнену голосами.
Господи, я знову чую пісню своєї мами.
Господи, слухаю мову мого татусьо.
Господи, чую Твоє: «Поклич. Я озвуся».
Господи, мій любий, пресвітлий Боже,
Люблю Тебе усім серцем, як тільки можу.

Господи,

Юрій Гундарів
2026.11.11 10:35
Прощальна симфонія Гайдна
Симфонія № 45 (Прощальна) Йозефа Гайдна виконується при свічах, закріплених на пюпітрах музикантів, які у фінальній частині один за одним припиняють грати, гасять свічі й залишають сцену. Згодом сходить зі сцени і диригент. Симфонію дограють лише два музи

Тетяна Левицька
2026.11.11 09:44
Доленосний
Цей погляд, ніби гостре жало,
вколов у серце мовчазне.

— Нічого вам не обіцяла,
тож не бентежте ви мене.
Самотня жінка ще не привід
торкатися її долонь;
з маршрутки на зупинці вийду,

хома дідим
2026.11.11 08:58
* 253 *
вона і він
пишуть навзаєм одне одному
якусь маячню
бо це їхнє уміння саме у цім моменті
ще щось писати
тут головне навязливо
увійти у ритм
зовсім необовязково

Віктор Кучерук
2026.11.11 06:10
* * *
Неспокійний, як вітрисько,
Прудконогий цей хлопчисько,
Що в глибинах небовиду
Таємничо зник без сліду.
Заховався за хмаринку
На якусь одну хвилинку,
Бо за мить повз мене знову
Шмигонув у гай вербовий,

Артур Курдіновський
2026.11.10 23:06
Втрати (сонетний триптих)
Під ноги осінь сипала бурштин
І шила сповідь жовтими нитками.
Стою на тихій вулиці один...
Тут відчиню собі останню браму.

Всі відзвуки зимових іменин
Оглушені осінніми дощами.
У кожній краплі бачить грішник син

М Менянин
2026.11.10 23:00
Меч-кладенець* (Есе́й)
Є меч такий Кладениць,
нівроку як кому,
народ наш спадкоємець
віки й віки тому.

На захист має силу
й умову лиш одну:
над ним хто зрушить брилу –

Кока Черкаський
2026.11.10 21:23
Онко
Онкодиспансер. Первинний огляд лікаря. Пацієнт - чоловік років 45-50. Підозра на рак легень. - Палите? - Палю. - Як довго? - З 4го класу. Може з 5го. - З якого конкретно року? - Я не помню. - В школу ви в якому році пішли? - (кашляє) Точно не п

Ігор Шоха
2026.11.10 21:06
Осучаснена надія
Летять і минають літа суєти,
об’єднані ціллю одною,
і люди, що мчать до цієї мети,
назвали її золотою.

Старіє і знов молодіє земля,
і є сподівання на краще,
і промені сонця ще гріють здаля,

Тетяна Левицька
2026.11.10 20:26
Світло любові
Не знадобиться відпускати
минуле у чортополох.
Ще здатна прикрашати шати
хоч уві сні для нас обох,
і згадувати очі сині,
обличчя миле, рук тепло —
від щемної пори й донині,
любити, щоб там не було.

Борис Костиря
2026.11.10 20:17
Від'їзд біженця
Перед тим, як назавжди покинуть
Цю місцевість, таку дорогу,
Він вклонився могилам і нивам,
Залишивши надію благу.

Він вклонився книжкам посивілим
На полицях дрімливих, стійких.
Він лишав не маєтки і вілли,

Світлана Пирогова
2026.11.10 18:52
Переосмислила
Довірлива..Всю обняла б планету.
А він - ласкавий, зичливість в очах.
Заполонив і взяв в чіпкі тенета.
Хотілось щастям бути у руках.

Але ж оманливість не вічна, звісно.
І віддалився він, як не було.
Крихке кохання не палило свічі,

Іван Потьомкін
2026.11.10 18:06
***
«Які ми гарні!»- пишаються суцвіття,
Невдовзі станемо плодами...»
Згинається гілля, кора мовчить.
Мовчить невидиме коріння…
Мовчать, хоч знають, що сказати крикунам,
Які невдовзі розпрощаються з цим світом.
І тільки ми дамо життя новим суцвіттям.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Михайло Десна (1967) / Вірші

 Моє...
Моя свідомість - не чиїсь дрібні деталі
старечих намірів, нових.
Чи не щодня її розсаджують на палі
на втіху пристрастей чужих.

Моя свідомість - не війна за сферу впливу
на дні загублених чеснот.
Чи не щодня її розчавлюють зрадливо
під регіт гасел про народ.

Моя свідомість - не папір жіночих казок,
дбайливо згорнутих в рулон.
Чи не щодня її схиляють до поразок.
І щоб число їм - легіон!

Я - особистість. І проводжу тут я риску.
Pin-код свідомості не дам.
Слов'янською нейтралізую сектор тиску,
піднявши "фронтовых сто грамм".


08.04.2012




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-04-08 09:10:14
Переглядів сторінки твору 2965
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.878 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.662 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.700
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.05.11 12:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-08 10:17:57 ]
"розсаджують на палі" - це мене прямо ошелешило! :))
Якщо "ми свідомі того, що СВІДОМІ", то виграєм оту "війну". Обов'язково, Полковнику!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-08 10:37:23 ]
P.S.
А ще твій вірш нагадав мені роман (і фільм) Кобо Абе: "Чуже обличчя". Там простежується сакральна думка: хоч війна, хоч внутрішня катастрофа когось із нас, а найпосутніше - не "втрачати обличчя"... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-09 01:37:11 ]
Знаєш, Василю, у свій час я ходив до школи в якості учня... Вчителька-філолог могла б між іншим пояснити, що українське "бобик" і російське "бобик" - явище міжмовної омонімії. Глузувати б з мене не стали менше, однак мені було б набагато легше.
Іноді людині треба просто пояснити її біль.
Талановиті слов'янські народи. І чомусь побутує думка про п'янство як їх національну особливість. Я не психолог, але раптом спало на думку, що це їх "п'янство" невипадкове. Те, що протягом цілої історії витворяють зі свідомістю нормальних загалом людей, ніякі релаксації не знімуть. З мого боку, це лише спроба поглянути на питання дещо під іншим кутом зору. Може, десь у глибинах національної свідомості і народилося як елемент урівноваження стану витискання через фізичний і водночас психічний біль болю, зумовленого
ззовні? Тому й написалося про це. А раптом хтось вичитає, збагне - і йому стане легше.
Дяка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-08 12:42:41 ]
Моя свідомість - не папір жіночих казок.
насправді у жінок менше казок, ніж у чоловіків,
вони - те ж особистість)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-09 01:41:51 ]
Незалежно від статі, Ксюш, особистість не стане принижувати когось... Згадай, будь ласка, "Лісову пісню" Лесі Українки: як ведуть себе Мавка і Килина. У моєму, вибач, варіанті йдеться саме про "казки Килини"... Даруй, якщо образив.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Стукаленко (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-08 12:52:41 ]
Останні рядки перекреслюють попереднє. А жаль. Бо насправді все починається зі свідомості чи, точніше, усвідомлення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-09 01:47:17 ]
Вітаю Вас, пані Вікторіє! На жаль, такого сильного почуття закоханості, яке притаманне свідомості Жінки і, власне, береже її протягом усього її життя, не завжди наявне у чоловіків і виражається інакше. Вірш написано, як зазначено вище, саме для усвідомлення проблеми.
Гречно дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-08 14:45:07 ]
Остання строфа - чудова. Про Pin-код, взагалі. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-09 01:50:01 ]
Розводжу руками, Олександре! На "дякую" дякувать? Дуже втішений Вашим коментом (за що куплю собі цукерку і з'їм!:))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-04-08 15:28:38 ]
Потужно написано. Згоден з Василем: війну потрібно вигравати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-09 01:51:19 ]
Аякже, Богдане! Переможемо... не без цього)))
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-08 16:05:01 ]
Утеча від дійсності в хмільне забуття?
Що ж, кожен з нас має свою слабину :(,
буває, й гірше, ніж у Вашого ліргероя.
З пошаною Іван.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-09 01:57:51 ]
"Воістину: п'яниці Царства Божого не успадкують". Ваша правда, пане Іване! Однак дозволю собі навіть не заперечити, а спитати: що б сталося у випадку з Григором Тютюнником, якби він просто перехилив келих-другий вина та "перемучав" своє болюче питання через "хмільне забуття"???
За поваги до Вас, Михайло


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-04-08 17:19:57 ]
Вірно, Полковнику! Пін-код - то секретна інформація, в жодному разі не передавати нікому!
ПС. Ну, і бажано, по-слов’янськи там не дуже... щоб і самому пін-код не забути!
Оригінально!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-09 02:07:59 ]
У естафеті коментів Генерал дістався фініша останнім... (жартую, звісно!) Привіт, Моложавий! Завжди очікуваний! Дякую! Фронтові, Генерале (добре, що хоч не відняв), на те і фронтові, що лише 100... Он наші мужні ветерани - як огірочки! Війну яку винесли: скільки зрад, аморальності, ницості і т.п. А ще, Іване, можна боротися за допомогою сприйняття творчості особистостей (музика, театр, література, кіно тощо). В крайньому випадку, є ж молитва! Я вже не кажу про гумор - сам знаєш. Святе ж діло робиш: рятуєш свідомість людську.
Привіт!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-04-10 12:47:58 ]
Генерал-маёр...!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-09 02:27:43 ]
:)