ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.09.28 01:28
Край рідний був місцем полону,
горнилом в потоці образ,
керманичів сіль несолону
в житті споживали не раз.

Чи має цей край оборону?
Чи зміг захиститись хоч раз?
Так виділив край Бог Арону

хома дідим
2026.09.27 23:39
на тлі віконних рам
і панорам засмучених
ні зовсім не канкан
і не кордебалет
багаторічний хлам
нехитро порядкуючи
повіщо грати як
все рівно програєш

Іван Потьомкін
2026.09.27 20:38
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя

Ігор Терен
2026.09.27 17:09
Наші греблі не «той уже рве»,
про якого ми, може, й не чули.
Рось ридає потоками мулу,
стогне Стугна, Славута реве,
в морі сліз потопає минуле...
і ніхто вже не кличе, не зве
як бувало, аж поки забули.

Борис Костиря
2026.09.27 15:07
У березні тепло таке непевне,
Як подих свічки чи легка печаль.
Слова банальні, стерті і даремні
Нас не зігріють, як сумний причал.

Крізь товщу льоду і завали снігу
Прорветься сонце і торкнеться нас
У метушні і невгамовнім бігу,

Вячеслав Руденко
2026.09.27 10:30
Ви все вночі живете, крадучись,
Неначе равлик меншовартісний,
На місяць срібний задивляючись,
Шукаючи камінчик якісний.

Приречено і недовірливо
У темних вербах роси грієте,
Їх, ніби оловом, торкаючись —

Віктор Кучерук
2026.09.27 07:07
Серед саду яблуня гілляста
Губить спілі яблука, коли
Журавлі засмучено та часто
Угорі покрикують: Курли...
Яблука важкі, червонобокі
До землі спрямовують гілля,
Бо поналивалися вже соком
І похолоділи без тепла.

Ірина Вовк
2026.09.27 06:11
ІХ. ОСТАННІЙ РАХУНОК ЛИХВАРЯ У тісній, закритій на засуви кімнаті міняйла Каїма, ранок починався зі звуку, який він любив понад усе на світі – тихого, кришталевого дзвону золота. На великому дубовому столі лежали акуратні стовпчики сестерціїв та денар

С М
2026.09.26 23:53
я шпигун
у борделю цім
знаю що сниш
уві сні своїм
про ті слова
до смаку тобі
і потаємніші страхи

Володимир Бойко
2026.09.26 23:12
Стратегія без тактики – що теорія без практики. Закономірність законом не міряна. Сердечні стосунки обертаються сердечними травмами. Навіть люди з високим IQ в кінцевому підсумку можуть виявитися нелюдами. Що вже казати про «верхи» московські…

хома дідим
2026.09.26 22:23
а хтось же вимикає ліхтарі
і зачиняє час від часу брами
на самоті
без драми чи дорами
ймовірно без думок
без особливо мрій
яке їм діло далебіг
чи ти поет

Вячеслав Руденко
2026.09.26 20:09
Чи був він гарним завдяки
Знанням про Небеса,
Зібравши злидням мідяки,
Як рятівна краса,

Коли за місяцем кружляв,
Мов обраний народ,
У дим, що берегом лежав,

Борис Костиря
2026.09.26 15:57
Розбитий необачно телефон -
Тяжка і неймовірна катастрофа,
Кошмарний, хворобливий, душний сон,
В якому втрачені великі строфи.
Розбитий світ у звалищі планет,
Армагеддон здійснився на паркеті,
Обірваний невтілений кларнет,
Зупинений квартет пішов у

Іван Потьомкін
2026.09.26 13:33
Судилось їм нести перший дощ Святій Землі.
Тож поки в куренях з галуззям замість даху
Юдеї згадують минуле свого дому,
Долаючи і біль, і неймовірну втому,
Крильми гуртують птахи хмари.
Щороку виряджає їх Всевишній,
Щоб пораділи праведні і грішні.

Ольга Береза
2026.09.26 12:02
В кабінеті холоднім, що кликали вдома «Сибіром»,
де сторіночку кожну пронизливий протяг гортав,
порятунок рудий, з муркотінням, що варте довіри —
кіт Мурлика терпляче зап’ястя Франка зігрівав.

Уже сутінки вкрили шпилі усіх львівських домівок,
вже

Ірина Вовк
2026.09.26 07:51
VIIІ. СКИНУТИЙ З ПРЕСТОЛУ У розкішних термах – міських лазнях Помпей – ранок минав у лінивій млості. Багатий патрицій Секст відпочивав у басейні з теплою водою. Два темношкірі раби-чужинці без упину обмахували його пальмовим листям, а третій розтирав
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Михайло Десна (1967) / Вірші

 Моє...
Моя свідомість - не чиїсь дрібні деталі
старечих намірів, нових.
Чи не щодня її розсаджують на палі
на втіху пристрастей чужих.

Моя свідомість - не війна за сферу впливу
на дні загублених чеснот.
Чи не щодня її розчавлюють зрадливо
під регіт гасел про народ.

Моя свідомість - не папір жіночих казок,
дбайливо згорнутих в рулон.
Чи не щодня її схиляють до поразок.
І щоб число їм - легіон!

Я - особистість. І проводжу тут я риску.
Pin-код свідомості не дам.
Слов'янською нейтралізую сектор тиску,
піднявши "фронтовых сто грамм".


08.04.2012




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-04-08 09:10:14
Переглядів сторінки твору 2900
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.878 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.662 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.700
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.05.11 12:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-08 10:17:57 ]
"розсаджують на палі" - це мене прямо ошелешило! :))
Якщо "ми свідомі того, що СВІДОМІ", то виграєм оту "війну". Обов'язково, Полковнику!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-08 10:37:23 ]
P.S.
А ще твій вірш нагадав мені роман (і фільм) Кобо Абе: "Чуже обличчя". Там простежується сакральна думка: хоч війна, хоч внутрішня катастрофа когось із нас, а найпосутніше - не "втрачати обличчя"... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-09 01:37:11 ]
Знаєш, Василю, у свій час я ходив до школи в якості учня... Вчителька-філолог могла б між іншим пояснити, що українське "бобик" і російське "бобик" - явище міжмовної омонімії. Глузувати б з мене не стали менше, однак мені було б набагато легше.
Іноді людині треба просто пояснити її біль.
Талановиті слов'янські народи. І чомусь побутує думка про п'янство як їх національну особливість. Я не психолог, але раптом спало на думку, що це їх "п'янство" невипадкове. Те, що протягом цілої історії витворяють зі свідомістю нормальних загалом людей, ніякі релаксації не знімуть. З мого боку, це лише спроба поглянути на питання дещо під іншим кутом зору. Може, десь у глибинах національної свідомості і народилося як елемент урівноваження стану витискання через фізичний і водночас психічний біль болю, зумовленого
ззовні? Тому й написалося про це. А раптом хтось вичитає, збагне - і йому стане легше.
Дяка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-08 12:42:41 ]
Моя свідомість - не папір жіночих казок.
насправді у жінок менше казок, ніж у чоловіків,
вони - те ж особистість)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-09 01:41:51 ]
Незалежно від статі, Ксюш, особистість не стане принижувати когось... Згадай, будь ласка, "Лісову пісню" Лесі Українки: як ведуть себе Мавка і Килина. У моєму, вибач, варіанті йдеться саме про "казки Килини"... Даруй, якщо образив.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Стукаленко (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-08 12:52:41 ]
Останні рядки перекреслюють попереднє. А жаль. Бо насправді все починається зі свідомості чи, точніше, усвідомлення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-09 01:47:17 ]
Вітаю Вас, пані Вікторіє! На жаль, такого сильного почуття закоханості, яке притаманне свідомості Жінки і, власне, береже її протягом усього її життя, не завжди наявне у чоловіків і виражається інакше. Вірш написано, як зазначено вище, саме для усвідомлення проблеми.
Гречно дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-08 14:45:07 ]
Остання строфа - чудова. Про Pin-код, взагалі. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-09 01:50:01 ]
Розводжу руками, Олександре! На "дякую" дякувать? Дуже втішений Вашим коментом (за що куплю собі цукерку і з'їм!:))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-04-08 15:28:38 ]
Потужно написано. Згоден з Василем: війну потрібно вигравати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-09 01:51:19 ]
Аякже, Богдане! Переможемо... не без цього)))
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-08 16:05:01 ]
Утеча від дійсності в хмільне забуття?
Що ж, кожен з нас має свою слабину :(,
буває, й гірше, ніж у Вашого ліргероя.
З пошаною Іван.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-09 01:57:51 ]
"Воістину: п'яниці Царства Божого не успадкують". Ваша правда, пане Іване! Однак дозволю собі навіть не заперечити, а спитати: що б сталося у випадку з Григором Тютюнником, якби він просто перехилив келих-другий вина та "перемучав" своє болюче питання через "хмільне забуття"???
За поваги до Вас, Михайло


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-04-08 17:19:57 ]
Вірно, Полковнику! Пін-код - то секретна інформація, в жодному разі не передавати нікому!
ПС. Ну, і бажано, по-слов’янськи там не дуже... щоб і самому пін-код не забути!
Оригінально!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-09 02:07:59 ]
У естафеті коментів Генерал дістався фініша останнім... (жартую, звісно!) Привіт, Моложавий! Завжди очікуваний! Дякую! Фронтові, Генерале (добре, що хоч не відняв), на те і фронтові, що лише 100... Он наші мужні ветерани - як огірочки! Війну яку винесли: скільки зрад, аморальності, ницості і т.п. А ще, Іване, можна боротися за допомогою сприйняття творчості особистостей (музика, театр, література, кіно тощо). В крайньому випадку, є ж молитва! Я вже не кажу про гумор - сам знаєш. Святе ж діло робиш: рятуєш свідомість людську.
Привіт!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-04-10 12:47:58 ]
Генерал-маёр...!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-09 02:27:43 ]
:)