ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Михайло Десна (1967) / Вірші

 Моє...
Моя свідомість - не чиїсь дрібні деталі
старечих намірів, нових.
Чи не щодня її розсаджують на палі
на втіху пристрастей чужих.

Моя свідомість - не війна за сферу впливу
на дні загублених чеснот.
Чи не щодня її розчавлюють зрадливо
під регіт гасел про народ.

Моя свідомість - не папір жіночих казок,
дбайливо згорнутих в рулон.
Чи не щодня її схиляють до поразок.
І щоб число їм - легіон!

Я - особистість. І проводжу тут я риску.
Pin-код свідомості не дам.
Слов'янською нейтралізую сектор тиску,
піднявши "фронтовых сто грамм".


08.04.2012




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-04-08 09:10:14
Переглядів сторінки твору 2362
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.878 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.637 / 5.47)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.700
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.05.11 12:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-08 10:17:57 ]
"розсаджують на палі" - це мене прямо ошелешило! :))
Якщо "ми свідомі того, що СВІДОМІ", то виграєм оту "війну". Обов'язково, Полковнику!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-08 10:37:23 ]
P.S.
А ще твій вірш нагадав мені роман (і фільм) Кобо Абе: "Чуже обличчя". Там простежується сакральна думка: хоч війна, хоч внутрішня катастрофа когось із нас, а найпосутніше - не "втрачати обличчя"... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-09 01:37:11 ]
Знаєш, Василю, у свій час я ходив до школи в якості учня... Вчителька-філолог могла б між іншим пояснити, що українське "бобик" і російське "бобик" - явище міжмовної омонімії. Глузувати б з мене не стали менше, однак мені було б набагато легше.
Іноді людині треба просто пояснити її біль.
Талановиті слов'янські народи. І чомусь побутує думка про п'янство як їх національну особливість. Я не психолог, але раптом спало на думку, що це їх "п'янство" невипадкове. Те, що протягом цілої історії витворяють зі свідомістю нормальних загалом людей, ніякі релаксації не знімуть. З мого боку, це лише спроба поглянути на питання дещо під іншим кутом зору. Може, десь у глибинах національної свідомості і народилося як елемент урівноваження стану витискання через фізичний і водночас психічний біль болю, зумовленого
ззовні? Тому й написалося про це. А раптом хтось вичитає, збагне - і йому стане легше.
Дяка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-08 12:42:41 ]
Моя свідомість - не папір жіночих казок.
насправді у жінок менше казок, ніж у чоловіків,
вони - те ж особистість)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-09 01:41:51 ]
Незалежно від статі, Ксюш, особистість не стане принижувати когось... Згадай, будь ласка, "Лісову пісню" Лесі Українки: як ведуть себе Мавка і Килина. У моєму, вибач, варіанті йдеться саме про "казки Килини"... Даруй, якщо образив.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Стукаленко (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-08 12:52:41 ]
Останні рядки перекреслюють попереднє. А жаль. Бо насправді все починається зі свідомості чи, точніше, усвідомлення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-09 01:47:17 ]
Вітаю Вас, пані Вікторіє! На жаль, такого сильного почуття закоханості, яке притаманне свідомості Жінки і, власне, береже її протягом усього її життя, не завжди наявне у чоловіків і виражається інакше. Вірш написано, як зазначено вище, саме для усвідомлення проблеми.
Гречно дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-08 14:45:07 ]
Остання строфа - чудова. Про Pin-код, взагалі. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-09 01:50:01 ]
Розводжу руками, Олександре! На "дякую" дякувать? Дуже втішений Вашим коментом (за що куплю собі цукерку і з'їм!:))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-04-08 15:28:38 ]
Потужно написано. Згоден з Василем: війну потрібно вигравати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-09 01:51:19 ]
Аякже, Богдане! Переможемо... не без цього)))
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-08 16:05:01 ]
Утеча від дійсності в хмільне забуття?
Що ж, кожен з нас має свою слабину :(,
буває, й гірше, ніж у Вашого ліргероя.
З пошаною Іван.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-09 01:57:51 ]
"Воістину: п'яниці Царства Божого не успадкують". Ваша правда, пане Іване! Однак дозволю собі навіть не заперечити, а спитати: що б сталося у випадку з Григором Тютюнником, якби він просто перехилив келих-другий вина та "перемучав" своє болюче питання через "хмільне забуття"???
За поваги до Вас, Михайло


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-04-08 17:19:57 ]
Вірно, Полковнику! Пін-код - то секретна інформація, в жодному разі не передавати нікому!
ПС. Ну, і бажано, по-слов’янськи там не дуже... щоб і самому пін-код не забути!
Оригінально!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-09 02:07:59 ]
У естафеті коментів Генерал дістався фініша останнім... (жартую, звісно!) Привіт, Моложавий! Завжди очікуваний! Дякую! Фронтові, Генерале (добре, що хоч не відняв), на те і фронтові, що лише 100... Он наші мужні ветерани - як огірочки! Війну яку винесли: скільки зрад, аморальності, ницості і т.п. А ще, Іване, можна боротися за допомогою сприйняття творчості особистостей (музика, театр, література, кіно тощо). В крайньому випадку, є ж молитва! Я вже не кажу про гумор - сам знаєш. Святе ж діло робиш: рятуєш свідомість людську.
Привіт!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-04-10 12:47:58 ]
Генерал-маёр...!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-09 02:27:43 ]
:)