ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.02.14 19:27
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати

Микола Дудар
2026.02.14 15:38
Здетонірував неспокій…
Глянув, поруч холодильник.
Недалечко, в кілька кроків,
А над ним пра-пра світильник…
Довелось порозумітись.
Ніч неспокю вже вкотре,
Головне, щоб не гриміти
І дотриматися квоти…

Ігор Шоха
2026.02.14 11:44
А наш великий воїн Скандербек
один за всіх воює й не тікає.
Він(ім’ярек)
сьогодні ще абрек,
та термін скороспечених минає.

***
А бевзям до душі усе супутнє

Світлана Пирогова
2026.02.14 11:05
Усе темнішає: і світ байдужий,
і ніч тривожна, і зими крижини.
Лиш місяченько, давній, добрий друже
нагадує минуле, щось дитинне.
Легким вражає світлом сонне місто,
Як охоронець душ і снів солодких,
Не маючи для себе зовсім зиску,
Освітлює дорогу

Борис Костиря
2026.02.14 11:01
Ні, не сховаєшся ніде
Від погляду німого ока.
Безжальний суд тепер гряде.
Крокує кат розлогим кроком.

Цей погляд пропікає скрізь
До серцевини, до основи.
Якщо існують даль і вись,

Адель Станіславська
2026.02.14 10:02
Стомлене серце торкається тиші.
Гупає лунко, мов дзвони церковні.
В дотику тім прокидаються вірші
І лопотять, мов дощі підвіконням.

Стомлений день витікає у вечір
І мерехтить межи тиші свічею...
Ніч опадає на стомлені плечі

Віктор Кучерук
2026.02.14 07:23
Не сидить незрушно в хаті
Невиправний мандрівник, -
По чужих світах блукати
З юних літ помалу звик.
Не зважаючи на пору,
Та не дивлячись на вік, -
Рюкзака збирає скоро
Невгамовний чоловік.

М Менянин
2026.02.13 22:12
Хто ще про людей цих напише?
Чиї душі плачуть від ран?
Касатий, Наглюк і не лише,
Нагорний. Тупіца, Таран…*

Колись на вокзалі у Мені –
для рук вантажі в ті літа,
а поруч і в’язи зелені,

Лесь Коваль
2026.02.13 20:45
Не слухай інших - слухай тупіт степу
між веж курганів і хребтів валів,
що бє у груди перелунням склепу
й від крові вже звогнів, пополовів.
Вдихни на повні жар вільготи Яру
Холодного, як мерзла пектораль,
впусти його під шкіру барву яру,
наповни не

Артур Курдіновський
2026.02.13 18:42
Кілька місяців. Кілька життів
Я прожив, загубивши єдине,
Де в роси найчистіші краплини
Свято вірив. І дихав. І жив.

Мерехтіння вечірніх зірок,
Мов пронизана сумом соната,
Та, яку я не зможу зіграти,

Юрій Лазірко
2026.02.13 16:55
як тихо
я сплю
сонце ляга
на ріллю

небо
пошите з калюж
стежкою в’ється

Юрій Гундарів
2026.02.13 14:57
Столиця України знову під шквалом ракетних ударів.
Тисячі киян у п‘ятнадцятиградусні морози лишилися без тепла, без електрики, без води.
У ХХI столітті варварськими методами чиниться справжній геноцид проти мирних людей - стариків, дітей, вагітних жінок

Пиріжкарня Асорті
2026.02.13 10:25
Протокол 01/02.2026 від тринадцятого лютого поточного року. Місце проведення — Головний офіс Спостерігається масив образів, в якому сакральні, космічні та наукові поняття не стільки логічно з’єднуються, як взаємно змішуються і розчиняються. "Миро" я

Борис Костиря
2026.02.13 10:21
Я бачу в полоні минулих років
Своїх сьогоденних знайомих.
Вони подолали великий розрив
Епох і часів невідомих.

Ну звідки вони там узятись могли
У зовсім далекій епосі?
Знамена і гасла стоїчно несли,

Олена Побийголод
2026.02.13 07:49
Із Леоніда Сергєєва

Починає світлий образ Тещі:
Ну, от і слава Богу, розписали.
Сідайте, гості-гостеньки, за стіл!
Ослін займе, звичайно, баба Валя,
якраз із дідом Петриком навпіл!

Віктор Кучерук
2026.02.13 06:43
Злісні ракетні удари
Горе раз-по-раз несуть, -
Запах дошкульного гару
Легко породжує сум.
Скрізь повибивані вікна,
Скрипи розкритих дверей, -
Нищать роками без ліку
Орки невинних людей.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стейсі Стейсі
2026.02.14

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Михайло Десна (1967) / Вірші

 Моє...
Моя свідомість - не чиїсь дрібні деталі
старечих намірів, нових.
Чи не щодня її розсаджують на палі
на втіху пристрастей чужих.

Моя свідомість - не війна за сферу впливу
на дні загублених чеснот.
Чи не щодня її розчавлюють зрадливо
під регіт гасел про народ.

Моя свідомість - не папір жіночих казок,
дбайливо згорнутих в рулон.
Чи не щодня її схиляють до поразок.
І щоб число їм - легіон!

Я - особистість. І проводжу тут я риску.
Pin-код свідомості не дам.
Слов'янською нейтралізую сектор тиску,
піднявши "фронтовых сто грамм".


08.04.2012




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-04-08 09:10:14
Переглядів сторінки твору 2623
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.878 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.662 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.700
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.05.11 12:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-08 10:17:57 ]
"розсаджують на палі" - це мене прямо ошелешило! :))
Якщо "ми свідомі того, що СВІДОМІ", то виграєм оту "війну". Обов'язково, Полковнику!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-08 10:37:23 ]
P.S.
А ще твій вірш нагадав мені роман (і фільм) Кобо Абе: "Чуже обличчя". Там простежується сакральна думка: хоч війна, хоч внутрішня катастрофа когось із нас, а найпосутніше - не "втрачати обличчя"... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-09 01:37:11 ]
Знаєш, Василю, у свій час я ходив до школи в якості учня... Вчителька-філолог могла б між іншим пояснити, що українське "бобик" і російське "бобик" - явище міжмовної омонімії. Глузувати б з мене не стали менше, однак мені було б набагато легше.
Іноді людині треба просто пояснити її біль.
Талановиті слов'янські народи. І чомусь побутує думка про п'янство як їх національну особливість. Я не психолог, але раптом спало на думку, що це їх "п'янство" невипадкове. Те, що протягом цілої історії витворяють зі свідомістю нормальних загалом людей, ніякі релаксації не знімуть. З мого боку, це лише спроба поглянути на питання дещо під іншим кутом зору. Може, десь у глибинах національної свідомості і народилося як елемент урівноваження стану витискання через фізичний і водночас психічний біль болю, зумовленого
ззовні? Тому й написалося про це. А раптом хтось вичитає, збагне - і йому стане легше.
Дяка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-08 12:42:41 ]
Моя свідомість - не папір жіночих казок.
насправді у жінок менше казок, ніж у чоловіків,
вони - те ж особистість)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-09 01:41:51 ]
Незалежно від статі, Ксюш, особистість не стане принижувати когось... Згадай, будь ласка, "Лісову пісню" Лесі Українки: як ведуть себе Мавка і Килина. У моєму, вибач, варіанті йдеться саме про "казки Килини"... Даруй, якщо образив.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Стукаленко (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-08 12:52:41 ]
Останні рядки перекреслюють попереднє. А жаль. Бо насправді все починається зі свідомості чи, точніше, усвідомлення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-09 01:47:17 ]
Вітаю Вас, пані Вікторіє! На жаль, такого сильного почуття закоханості, яке притаманне свідомості Жінки і, власне, береже її протягом усього її життя, не завжди наявне у чоловіків і виражається інакше. Вірш написано, як зазначено вище, саме для усвідомлення проблеми.
Гречно дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-08 14:45:07 ]
Остання строфа - чудова. Про Pin-код, взагалі. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-09 01:50:01 ]
Розводжу руками, Олександре! На "дякую" дякувать? Дуже втішений Вашим коментом (за що куплю собі цукерку і з'їм!:))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-04-08 15:28:38 ]
Потужно написано. Згоден з Василем: війну потрібно вигравати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-09 01:51:19 ]
Аякже, Богдане! Переможемо... не без цього)))
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-08 16:05:01 ]
Утеча від дійсності в хмільне забуття?
Що ж, кожен з нас має свою слабину :(,
буває, й гірше, ніж у Вашого ліргероя.
З пошаною Іван.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-09 01:57:51 ]
"Воістину: п'яниці Царства Божого не успадкують". Ваша правда, пане Іване! Однак дозволю собі навіть не заперечити, а спитати: що б сталося у випадку з Григором Тютюнником, якби він просто перехилив келих-другий вина та "перемучав" своє болюче питання через "хмільне забуття"???
За поваги до Вас, Михайло


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-04-08 17:19:57 ]
Вірно, Полковнику! Пін-код - то секретна інформація, в жодному разі не передавати нікому!
ПС. Ну, і бажано, по-слов’янськи там не дуже... щоб і самому пін-код не забути!
Оригінально!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-09 02:07:59 ]
У естафеті коментів Генерал дістався фініша останнім... (жартую, звісно!) Привіт, Моложавий! Завжди очікуваний! Дякую! Фронтові, Генерале (добре, що хоч не відняв), на те і фронтові, що лише 100... Он наші мужні ветерани - як огірочки! Війну яку винесли: скільки зрад, аморальності, ницості і т.п. А ще, Іване, можна боротися за допомогою сприйняття творчості особистостей (музика, театр, література, кіно тощо). В крайньому випадку, є ж молитва! Я вже не кажу про гумор - сам знаєш. Святе ж діло робиш: рятуєш свідомість людську.
Привіт!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-04-10 12:47:58 ]
Генерал-маёр...!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-09 02:27:43 ]
:)