ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2026.06.30 18:55
серпня 1692 року з дикого соснового пралісу, що біля Іскоростеня вийшов бородатий чоловік в подертій свиті на ймення Іван Коса. Брудний, нечесаний, з втомленими синіми очима. Він більше двох місяців блукав лісами, їв, що вдалося в знайти, зловити чи вполю

Борис Костиря
2026.06.30 12:52
Здаюся у полон лісів.
В поліфонії голосів,
У зіткненні епох, часів
На плечі мудрий крук присів.

Здаюся у полон тополь,
Мов ніжних і величних доль.
Шукаю від кори пароль,

хома дідим
2026.06.30 10:27
дивись
бо що лишається
дивитися
через банальну дич
і смертний жах
у лиця
що не лики ангельські
не пики

Ірина Вовк
2026.06.30 10:12
Розділ Х. ЛІСОВИЙ ЗАМОК КРЕПІ: ПРИХИСТОК ЗАКОХАНИХ ВОВКІВ Далеко на північ від Парижа, там, де вікові дуби замку Крепі вростали корінням у саму глибину галльської землі, панував зовсім інший світ. Тут не було золоченої розкоші Парижа, але був дух во

Охмуд Песецький
2026.06.30 09:06
Літо, сонце і засмага не з тобою, а проти, якщо розповідаєш, який ти крутий Сіндбад, і що тобі дали ті зароблені валюти, які для тебе – ніщо, бо тобі потрібні лише моря з океанами – простір, вільний від будь-яких семафорів твого шляху. Вусате обличчя стр

Віктор Кучерук
2026.06.30 07:20
Знову літо, знову море,
Знову ледь помітний бриз, -
Знову далеч неозора
І щодня - блакитна вись.
Знов дозвілля цілий місяць
Без повітряних тривог, -
Знов я вибрав гарне місце,
Де купатись будем вдвох.

Роксолана Вірлан
2026.06.30 00:40
Сутносте вітрова, дика безупряжна, вільна,
було б мені дослухатись твоїх научань:
бігти прозоро крізь вістря натикані щільно,
не обдиратись гілками до рваних - до ран.

Духу вогневий, було мені яро палати-
іскрою витися до Пачамами висот.
Бач, блід

Сергій Губерначук
2026.06.29 17:04
Серпень згадаю я тільки у лютому,
тільки у лютому оці твоєму.
Крізь Казахстан, Киргизстан поміж юртами
вітер мене пронесе до гарему.

Франціє! Азія! – очі ці – Азія!
Шкіра ця – шовк і гаряча пустеля.
Груди – це літо, де знов, мов у сказі я

Ірина Вовк
2026.06.29 14:07
Розділ ІХ: ГРОЗОВІ ХМАРИ НАД ПАЛАЦОМ СІТЕ Новина про зникнення Королеви-матері вибухнула в Парижі, мов удар грому серед ясного неба. Коли мисливці повернулися без Анни, а вартові Рауля де Крепі відкрито оголосили, що Королева-вдова перебуває під захис

Борис Костиря
2026.06.29 13:30
Поступово нас час затирає
В порохно, у ніщо, в пустоту.
Волосина від пекла до раю
Народила нову німоту.

Поступово у нас забирає
Час усе найдорожче, коли
Нам читає прокислі моралі

Вячеслав Руденко
2026.06.29 12:16
Апельсинний Кратін*
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.

Тетяна Левицька
2026.06.29 10:59
Гонить літо — суховій,
Віражем по колу.
Не твоя і ти не мій —
Не зійтись ніколи.

Заблукала, не знайти
Стежку на осонні.
Хай ідуть, під три чорти,

хома дідим
2026.06.29 10:45
барабан розбився на синкопи
грає слепом фанковий басист
хай воно подібне до хіп-хопу
бог не видасть а свиня не з’їсть
караван що у дамаск ішов був
зупинивсь а дехто і осліп
ще поету віднімає мову
йди руками заробляй на хліб

Віктор Кучерук
2026.06.29 07:20
Хоч співало далі про кохання
Двійко невгамовних солов'їв, -
Вдосвіта підкралося світання
І щербатий місяць потьмянів.
І клуби туману обгорнули
Береги півсонної ріки, -
І шугнули радісно в минуле
Любощами зроджені думки.

С М
2026.06.28 22:22
десь отам, де твій альков
на крісла набитий шовк
ти жартуєш із багатими
чи тобі потрібен я
улична компанія
одиноким я не буду, ні

збав мене, мила сюзі, збав мене

Іван Потьомкін
2026.06.28 21:11
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олег Гончаренко (1959) / Вірші

 ЕПІТАФІЯ ЛЕОНІДОВІ ТАЛАЛАЮ




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-07-09 11:53:35
Переглядів сторінки твору 5166
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.877 / 5.5  (4.643 / 5.39)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.922 / 5.31)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.762
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.12.04 17:20
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Калиниченко (Л.П./М.К.) [ 2012-07-09 14:55:47 ]
Чудово!
До адміністрації "ПМ": може ви нарешті надасте Олегові Гончаренку статус "Майстер-клас"? По-моєму, він це заслужив. Бо якось дивно називати "любителем поезії" відомого на Запоріжжі і не тільки митця, автора багатьох поетичних книг, лауреата премії ім. Б. Лепкого.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Гончаренко (М.К./Л.П.) [ 2012-07-09 19:43:56 ]
Ігоре! Дякую за підтримку щиро! Але я не прийшов сюди щось доводити. Для мене головне - нові друзі,
які, спасибі, гасять і відсувають мою мелітопольську самоту.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2012-07-09 16:51:00 ]
Я двома руками "ЗА!", давно пора! Дивно, що такого велета Слова тут не визнають...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Гончаренко (М.К./Л.П.) [ 2012-07-09 19:48:11 ]
Пані Наталіє, друже мій дорогий!Спасибі Вам! Ви є, ще кількадесят... То й добре. Зрештою, ми всі - Любитилі Поезії. А хто ж іще?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2012-07-09 23:14:44 ]
Ні, пане Олеже, це я - любитель, а Ви у нас - справжній Майстер Слова!
Хай же прозріють незрячі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2012-07-09 23:18:39 ]
Відшукала вірші Леоніда Талалая, захотілось поділитись з Вами хоча б цим...

Верхів’ями день догорів,
Як усмішка теплого літа,
Темніє вода у Дніпрі,
Верба починає темніти.

І вечір уже звечорів,
І ясена тінь вечорова
Ховає у сонній траві
Гнізда прохололу підкову.

Як хочеться все охопить
Очима, чуттями своїми!
Уже потемніли степи,
І сутінки стали густими.

Уже піднялася пітьма,
Зрівняла долину з горою…
І відстані майже нема
Між зіркою в небі і мною.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Гончаренко (М.К./Л.П.) [ 2012-07-10 07:47:42 ]
Дорога пані Наталіє! Коли освоював інет, це був перший сайт української поезії, який мені трапився. Тоді здивувався - скільки людей, іще живих, а я тут сам гибію! І мені того було і є доста. Щодо "визначень"... Заповняючи анкету, просто не розібрався тоді от і втулив те, що втулив. Звичайно ж ми всі - Любителі Поезії, тільки от з великої чи малої літери - те слід доводити. Ну не може бути людина "майстер-класом"! Це ж і просто - маразм. А вірші Талалая... Якби Вам вдалося віднайти минулий номер "Української літературної газети", де подані його останні. І душу виймають! От і згадалося все, от і налягло, от і повело руку.
Щастя Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2012-07-10 08:41:14 ]
Я пару літ тому також вперше завітала на сайти, цей був першим, знайомі поети порадили, а до тих пір з десяток літ була таким собі вовком-самітником у плані творчості, зі своїми віршами виходила лише на політичних вічах та інших народних зібраннях, та лише, звичайно, з віршами певного спрямування ( з 1989 року виступаю перед тисячними аудиторіями, такий собі революційний трибун, а в останній десяток з копійками - ще й з власними віршами). Лиш на поетичних сайтах почала друкувати різні твори, знайомитись з колегами по перу, брати участь у різних творчих ще й заходах, хоч поетом у серйозному розумінні називатися не можу (я за фахом адвокат до всього решта), просто виливаю на папір свої думки, все пережите, а воно деколи у мене наче римується...
Коли знаєш людину особисто, відчуваєш якусь спорідненість душ і помислів - слова самі виливаються з душі, втрата болить особливо гостро...
Щасти й Вам, пане Олеже, і нехай Господь береже Вас і усіх вірних синів й дочок нашої збідованої Неньки!