ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.05.16 11:28
* 81 *
було нам добре під зірками
були ідеї під парами
і вистачало мелодрами
реально
весна тендітна пелюстками
кохав і я тебе оксано
ми бавились в аероплана
часами

Володимир Невесенко
2026.05.16 11:25
Вернувсь товариш із війни
Спливала ніч жарка й загайна,
я додивлявсь останні сни,
аж тут явилась звістка файна:
вернувсь товариш із війни.

Часи тягнулися марудні,
тримали справи клопіткі,
та все ж ми стрілись пополудні

Борис Костиря
2026.05.16 10:55
* * *
Як прикро те, що рік минає,
Що час зміта все навкруги
Шаленим штормом небокраю,
Змішавши води й береги.
Летять епохи серпантином,
Немовби мить, за роком рік.
І бачить чоловік дитинно
Юрбу самотніх і калік.

Ірина Вовк
2026.05.16 10:49
А ВОДА ПО КАМЕНЮ... (продовження 4)
НЕЖДАНА: СМЕРТЬ ПІД КУПОЛАМИ Поки законні діти князя вчили латину та готувалися до європейських королівств, маленька Неждана бігала босоніж по піску Десни і наливалася красою як дика рожа. Вона була тінню утраченого кохання Ярославової юності, про яку

Вячеслав Руденко
2026.05.16 09:25
Cкажи – приречені чи ще?
скажи! – приречені чи ще!?-
голодні, без одежі, босі,
але з надією на Досі,
як Іов в притчі із нічим,

долають відчуття буття
і , ремствуючи на пророче,
як черви, що пролізли в очі,

Тетяна Левицька
2026.05.16 09:10
Приходиш уві сні
Здавалося, не стрінемось з тобою,
хоч вий білугою від болю та наруги.
Моя печаль горою кам'яною,
бентежним океаном — хвиля туги.

Приходиш уві сні в сорочці білій.
Хоча за спиною лелечі крила,
я добре знаю, що осиротіли

Віктор Кучерук
2026.05.16 07:37
* * *
По той бік стін
Ледь чутний дзвін
Без перемін
Звучить: Дзінь... Дзінь...
Буває, грім,
Злякавши дім,
Стихає в нім
Німім, живім.

Іван Потьомкін
2026.05.15 19:24
***
Під союзом, що укладали юдеї з Богом,
Першим поставив свій підпис
Нехем’я-Тіршата, син Хахаліт та Цідкіягу .
...Вдивлявсь Нехем’я в рукотворне диво -
Відбудований Єрусалим із Храмом -
І промайнули перед ним два з лишком роки.
Той день, коли почув о

Юрій Лазірко
2026.05.15 17:00
Праліс--- український атмосферік
тут бував
прадавній ліс
повен радості
і сліз
небо лоскотав
верхів'ям
потопав
у птахоспів'ї

хома дідим
2026.05.15 15:44
* 80 *
її знайшли
всього опісля
повішаною
десь на вишні
недалік
чому на вишні
ми не зрозуміли
я вішався би сам

С М
2026.05.15 13:13
Rosemary (Grateful Dead)
Шкіра чобіт і колонська вода
Свічадо ~ вікно де жила самота
Довкола неї саду квіт
Пурпур кармін фіолет і блакить

Прийшла мертвою далі у безвість пішла
Сад зачинився квіт поїла іржа
На стіні того саду легенда вістить

Сергій Губерначук
2026.05.15 13:04
Відьма
Ти виростаєш із пітьми
суцвіттям бузку з весни
як спогад у дослід.
Коли ми були ще дітьми,
ти вголос читала сни
як вірші дорослі.

Телепортуєшся вкотре

Борис Костиря
2026.05.15 11:39
Переворот
Усе зруйновано. Життя колишнє
Розбите вщент, нема шляху назад.
Лиш круком прокричить торішнє лихо
І возвістить новітній листопад.

Будинки зносять і асфальт здирають.
Зітліли гасла дужі та малі.
Листок впаде, немов квиток до раю,

Артур Курдіновський
2026.05.15 11:00
Записки дяді Жори. Записка 7. "Мій жебрацький денник"
Від заздрості, образи й туги
Застряг у горлі вчорашній вареник.
Моєї бездарності єдина заслуга -
Про талановитих "Жебрацький денник".

Юрій Гундарів
2026.05.15 10:29
Прямий етер
Чотири рядки моєї невинної пародії без жодного прізвища: «Так, без кохання він не вмер, хоча з коханням помирав… Виходить знов в прямий етер, де кожен вірш - це гра…» - здійняли справжній гвалт! Звичайно, всі впізнали Артура Курдіновського (да

Тетяна Левицька
2026.05.15 09:35
Колись ти був
Колись ти був красивий, синьоокий,
та проминули журавлями роки
і вкрили сивиною небокрай.
До станції зимового ясмину
тебе везе машина без бензину –
такий собі пошарпаний трамвай.
За мерехтінням вікон хмарочоси,
в кишенях – запальничка, папіроси
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олег Гончаренко (1959) / Вірші

 ЕПІТАФІЯ ЛЕОНІДОВІ ТАЛАЛАЮ
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-07-09 11:53:35
Переглядів сторінки твору 5105
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.877 / 5.5  (4.643 / 5.39)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.922 / 5.31)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.762
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.12.04 17:20
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Калиниченко (Л.П./М.К.) [ 2012-07-09 14:55:47 ]
Чудово!
До адміністрації "ПМ": може ви нарешті надасте Олегові Гончаренку статус "Майстер-клас"? По-моєму, він це заслужив. Бо якось дивно називати "любителем поезії" відомого на Запоріжжі і не тільки митця, автора багатьох поетичних книг, лауреата премії ім. Б. Лепкого.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Гончаренко (М.К./Л.П.) [ 2012-07-09 19:43:56 ]
Ігоре! Дякую за підтримку щиро! Але я не прийшов сюди щось доводити. Для мене головне - нові друзі,
які, спасибі, гасять і відсувають мою мелітопольську самоту.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2012-07-09 16:51:00 ]
Я двома руками "ЗА!", давно пора! Дивно, що такого велета Слова тут не визнають...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Гончаренко (М.К./Л.П.) [ 2012-07-09 19:48:11 ]
Пані Наталіє, друже мій дорогий!Спасибі Вам! Ви є, ще кількадесят... То й добре. Зрештою, ми всі - Любитилі Поезії. А хто ж іще?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2012-07-09 23:14:44 ]
Ні, пане Олеже, це я - любитель, а Ви у нас - справжній Майстер Слова!
Хай же прозріють незрячі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2012-07-09 23:18:39 ]
Відшукала вірші Леоніда Талалая, захотілось поділитись з Вами хоча б цим...

Верхів’ями день догорів,
Як усмішка теплого літа,
Темніє вода у Дніпрі,
Верба починає темніти.

І вечір уже звечорів,
І ясена тінь вечорова
Ховає у сонній траві
Гнізда прохололу підкову.

Як хочеться все охопить
Очима, чуттями своїми!
Уже потемніли степи,
І сутінки стали густими.

Уже піднялася пітьма,
Зрівняла долину з горою…
І відстані майже нема
Між зіркою в небі і мною.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Гончаренко (М.К./Л.П.) [ 2012-07-10 07:47:42 ]
Дорога пані Наталіє! Коли освоював інет, це був перший сайт української поезії, який мені трапився. Тоді здивувався - скільки людей, іще живих, а я тут сам гибію! І мені того було і є доста. Щодо "визначень"... Заповняючи анкету, просто не розібрався тоді от і втулив те, що втулив. Звичайно ж ми всі - Любителі Поезії, тільки от з великої чи малої літери - те слід доводити. Ну не може бути людина "майстер-класом"! Це ж і просто - маразм. А вірші Талалая... Якби Вам вдалося віднайти минулий номер "Української літературної газети", де подані його останні. І душу виймають! От і згадалося все, от і налягло, от і повело руку.
Щастя Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2012-07-10 08:41:14 ]
Я пару літ тому також вперше завітала на сайти, цей був першим, знайомі поети порадили, а до тих пір з десяток літ була таким собі вовком-самітником у плані творчості, зі своїми віршами виходила лише на політичних вічах та інших народних зібраннях, та лише, звичайно, з віршами певного спрямування ( з 1989 року виступаю перед тисячними аудиторіями, такий собі революційний трибун, а в останній десяток з копійками - ще й з власними віршами). Лиш на поетичних сайтах почала друкувати різні твори, знайомитись з колегами по перу, брати участь у різних творчих ще й заходах, хоч поетом у серйозному розумінні називатися не можу (я за фахом адвокат до всього решта), просто виливаю на папір свої думки, все пережите, а воно деколи у мене наче римується...
Коли знаєш людину особисто, відчуваєш якусь спорідненість душ і помислів - слова самі виливаються з душі, втрата болить особливо гостро...
Щасти й Вам, пане Олеже, і нехай Господь береже Вас і усіх вірних синів й дочок нашої збідованої Неньки!