ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.08.07 15:27
Чорний сніг і попелястий світанок Контраст цієї ночі розколов місто навпіл. На римських барикадах легіонери, втомлені, брудні від сажі та кіптяви, дивилися на заграву з полегшенням. Вони витирали піт з чола і міцніше стискали руків'я своїх гладіусів.

хома дідим
2026.08.07 12:05
оса влітає
лупиться у скло
минають спаси
вицвітають квіти
не спиться
радше умирається
в це літо
усе для того

Борис Костиря
2026.08.07 11:54
Холодний вітер люто свище
Із потойбіччя, з царства снів,
Роздмухуючи попелище
Старих ідей, старих вождів.
Ніхто цей епос не напише.
Перо - у реготі вогнів.

Холодний вітер продиктує

Віктор Кучерук
2026.08.07 07:27
Лука вогка та зелена,
Різнотравна і м'яка, -
Досі зваблює натхненням
Чуйну душу письмака.
Тут найлегше зрозуміти
Нині можете і ви
Всю безкраю ніжність квітів
Та піддатливість трави.

М Менянин
2026.08.06 20:14
Лунная поляна
светит серебром,
там, где сердца рана –
родина и дом.
Там же пелась песня
и родных тепло...
Боже, дай воскреснуть
с тем, когда светло.

Володимир Бойко
2026.08.06 17:39
Вже давно у лісах Амазонії
Не лунають чарівні симфонії.
Щонайкращих співців
Алігатор поїв
І печально в лісах Амазонії.

На великий банкет у Ракошино
Поз’їжджалися гості запрошені.

Євген Федчук
2026.08.06 15:33
Дід у вицвілій мазепинці на клас подивився.
Йому раптом щемно стало, що аж просльозився.
Це ж уперше, як героя його запросили
До дітей. Бо з того часу, як проголосили
Їх запроданцями, навіть і мислі не мали
Про таке розповідати, у собі тримали.
А те

Артур Курдіновський
2026.08.06 15:09
У липневому номері "Української Літературної Газети" надруковано магістральний вінок із моєї корони сонетів "Смарагдова тиша". Це для мене, дійсно, подія. Пригадуються слова та погрози деяких авторів Поетичних Майстерень, наших провідних новаторів-про

Борис Костиря
2026.08.06 14:28
Острів Епштейна в далекому морі.
Острів розпусти. Розкладений Рим
Так розвалився у плотській покорі.
Посох історії буде твердим.

Дика еліта вже геть занепала,
У дебілізмі не відає меж.
І словеса, як фальшиві опали,

В Горова Леся
2026.08.06 14:27
Лускаті хмари - окуні рожеві.
Заграви блиск на кожному зажеврів.
Їх неба невід викине на берег,
Де млою стануть кольорові пера

Тих дивних риб, що хмарами здалися.
А променю блесна над краєм блисне,
Над пляжем, де із оніксами гравій,

Ірина Вовк
2026.08.06 12:01
Суд історії на балконі палацу Клеопатра увірвалася на відкриту терасу палацу, де Цезар спостерігав за пожежею. Її сукня з найтоншого китайського шовку тріпотіла на вітрі, а важке золоте намисто-пектораль із зображенням крилатої Ісіди тремтіло від част

хома дідим
2026.08.06 11:52
для чого епатаж
зарафаель собі
життєве щось
знайоме всім тутешнє
із музикою
хай комусь верлібр
ще інший видить
ярлики аптечні

Вячеслав Руденко
2026.08.06 07:59
Коли ми розумом своїм
Досягнемо зразків
І кобзи наші кам’яні
Зігріють світ батьків,

Де телепати-ковалі
Лежать в основах рун,
І плем’я юних гендлярів

Віктор Кучерук
2026.08.06 07:21
Вітер розвіяв туман над покосами,
Небо безкрає укрила блакить, -
Серпень старанно вмивається росами,
Запахом яблук приємно п'янить.
Ранок серпневий свіжить прохолодою
Та звеселяє піснями птахів, -
Тішуся знову ясною погодою
І позолотою щедрих полі

М Менянин
2026.08.05 23:07
І був народ близьким до краху –
від рабства «несолона сіль»,
не стало в нім до Бога страху –
так корабель сіда на міль.

Серед Своїх народів в світі
Господь обрав послами їх,
в своїй землі були щоб ситі –

С М
2026.08.05 22:02
Сіре місто це
Залізних рук сплеск
І вечірка для клоунів, хай
Падає дощ недалеко
Прошу ласки, лимонадна бейбі

Як увечері сонце сідає
І земля розливається, вранці
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олег Гончаренко (1959) / Вірші

 ЕПІТАФІЯ ЛЕОНІДОВІ ТАЛАЛАЮ




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-07-09 11:53:35
Переглядів сторінки твору 5206
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.877 / 5.5  (4.643 / 5.39)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.922 / 5.31)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.762
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.12.04 17:20
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Калиниченко (Л.П./М.К.) [ 2012-07-09 14:55:47 ]
Чудово!
До адміністрації "ПМ": може ви нарешті надасте Олегові Гончаренку статус "Майстер-клас"? По-моєму, він це заслужив. Бо якось дивно називати "любителем поезії" відомого на Запоріжжі і не тільки митця, автора багатьох поетичних книг, лауреата премії ім. Б. Лепкого.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Гончаренко (М.К./Л.П.) [ 2012-07-09 19:43:56 ]
Ігоре! Дякую за підтримку щиро! Але я не прийшов сюди щось доводити. Для мене головне - нові друзі,
які, спасибі, гасять і відсувають мою мелітопольську самоту.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2012-07-09 16:51:00 ]
Я двома руками "ЗА!", давно пора! Дивно, що такого велета Слова тут не визнають...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Гончаренко (М.К./Л.П.) [ 2012-07-09 19:48:11 ]
Пані Наталіє, друже мій дорогий!Спасибі Вам! Ви є, ще кількадесят... То й добре. Зрештою, ми всі - Любитилі Поезії. А хто ж іще?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2012-07-09 23:14:44 ]
Ні, пане Олеже, це я - любитель, а Ви у нас - справжній Майстер Слова!
Хай же прозріють незрячі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2012-07-09 23:18:39 ]
Відшукала вірші Леоніда Талалая, захотілось поділитись з Вами хоча б цим...

Верхів’ями день догорів,
Як усмішка теплого літа,
Темніє вода у Дніпрі,
Верба починає темніти.

І вечір уже звечорів,
І ясена тінь вечорова
Ховає у сонній траві
Гнізда прохололу підкову.

Як хочеться все охопить
Очима, чуттями своїми!
Уже потемніли степи,
І сутінки стали густими.

Уже піднялася пітьма,
Зрівняла долину з горою…
І відстані майже нема
Між зіркою в небі і мною.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Гончаренко (М.К./Л.П.) [ 2012-07-10 07:47:42 ]
Дорога пані Наталіє! Коли освоював інет, це був перший сайт української поезії, який мені трапився. Тоді здивувався - скільки людей, іще живих, а я тут сам гибію! І мені того було і є доста. Щодо "визначень"... Заповняючи анкету, просто не розібрався тоді от і втулив те, що втулив. Звичайно ж ми всі - Любителі Поезії, тільки от з великої чи малої літери - те слід доводити. Ну не може бути людина "майстер-класом"! Це ж і просто - маразм. А вірші Талалая... Якби Вам вдалося віднайти минулий номер "Української літературної газети", де подані його останні. І душу виймають! От і згадалося все, от і налягло, от і повело руку.
Щастя Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2012-07-10 08:41:14 ]
Я пару літ тому також вперше завітала на сайти, цей був першим, знайомі поети порадили, а до тих пір з десяток літ була таким собі вовком-самітником у плані творчості, зі своїми віршами виходила лише на політичних вічах та інших народних зібраннях, та лише, звичайно, з віршами певного спрямування ( з 1989 року виступаю перед тисячними аудиторіями, такий собі революційний трибун, а в останній десяток з копійками - ще й з власними віршами). Лиш на поетичних сайтах почала друкувати різні твори, знайомитись з колегами по перу, брати участь у різних творчих ще й заходах, хоч поетом у серйозному розумінні називатися не можу (я за фахом адвокат до всього решта), просто виливаю на папір свої думки, все пережите, а воно деколи у мене наче римується...
Коли знаєш людину особисто, відчуваєш якусь спорідненість душ і помислів - слова самі виливаються з душі, втрата болить особливо гостро...
Щасти й Вам, пане Олеже, і нехай Господь береже Вас і усіх вірних синів й дочок нашої збідованої Неньки!