ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2026.01.29 05:37
То в жар мене, то в холод кине,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.

Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Вероніка В
2026.01.28 19:15
сидить у мене птекродактиль на даху
і їсть хурму й мішає в голові бурду
і думає свою думу
ухух кажу ухух…
яку воно ото заварює собі уху
яку воно ото меле якусь х...

і в птеро лиш одна турбота

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.

Борис Костиря
2026.01.28 11:13
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.

Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,

Юрко Бужанин
2026.01.28 09:49
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні

С М
2026.01.27 18:04
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх

нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &

Пиріжкарня Асорті
2026.01.27 13:35
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма

коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали

Вероніка В
2026.01.27 11:23
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси

коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати

Ірина Білінська
2026.01.27 11:05
Привіт,
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?

Борис Костиря
2026.01.27 10:17
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.

Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,

Микола Дудар
2026.01.26 21:17
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Редчиць (1949) / Вірші

 РУБАЇ




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-07-22 19:45:58
Переглядів сторінки твору 9951
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.096 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.015 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.06.01 17:07
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2012-07-22 23:14:58 ]
Не знаю. особисто я в коментарі Нелі Ковальчук жодних грубощів не побачив.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2012-07-22 23:34:14 ]
Ну-ну, Сергію... Такому поетові не личить неуважність... Все. Дискусії не буде. Слово Боже могутнє, я знаю Його величезку силу... Бог не потребує мого захисту... Це мені Він потрібний на кожному кроці... І вам усім теж... Я колись просив Бога відкритися мені, бо дуже хотів розуміти Біблію... Читав і нічого не міг збагнути... Тоді я не знав, що Святе Письмо треба читати очима серця, духовними очима... Хто хоче змінити своє життя, звертайтеся до Ісуса... Де Його шукати? У своєму серці... З Христовою любов'ю, І.Р.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-07-23 09:33:29 ]
Ми кажемо: світить місяць,
Насправді він відображує світло сонця.
Ми кажемо: сходить сонце,
Насправді воно стоїть на місці .
Ми кажемо: іде дощ,
Насправді він падає.

Чомусь ніхто не звинувачує автора вірша « За Сибіром сонце сходить» у неправильності.
А скільки є віршів про те, як світить місяць? І нічого. Ніхто одразу не береться доводити, що автор невіглас, не знає законів природи…
Тому біблійний вислів « Ми маємо розум Христів» (1 Кор. 2.16 )треба розуміти у вищезгаданому контексті.
Поетичний сайт не місце для проголошування духовних проповідей, але, якщо автор має твір на духовну тематику, знає предмет трохи більше за мене, то хто я такий, аби піддавати сумнівам його особистий досвід. Не подобається, чи не розумію – мовчу.
Правда, такі ситуації показують або духовне наповнення душі, або пустоту, з якої звучать образливі вислови типу «братія», «ширли – мирли» і т.і. Ця пустота повна ярликів, насмішок, ядучого сарказму.
Бог – є любов. А вона не кпинить, не насміхається, не злорадствує. Все терпить, всього сподівається, вірить у все і ніколи не перестає…
Бажаю всім нам Божого миру, пізнання Творця і самопізнання, як Його творива.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2012-07-23 09:50:31 ]
Вітаю! Так, ми всі Божі діти, але якщо хтось вірить в теорію Дарвіна, то хай вірить і засмучує свого Творця... Це його вибір... І ще одне... Духовному слову є місце всюди, бо для Бога немає нічого неможливого... У багатьох віршах згадується Боже ім'я і я радів за їхніх авторів, а тепер ще раз пересвідчився, що то тільки згадки і не більше. Вони не знають Бога, а тільки пишуть про Нього... Слово без Любові - порожній звук...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2012-07-23 12:44:10 ]
Добрі слова згадали Ви, пане Іване: "Бог - це ЛЮБОВ". Та з сумом пригадую не один випадок не лишень на цьому сайті, коли після порад "з великою любов'ю", розчавлені привселюдними образами і приниженням, деякі поети хотіли взагалі покинути не тільки сайт, а й писати взагалі... я не з одним після цього проводила "курс реабілітації". Гадаю, нічого не вартими є одні лишень "голі" декларації своєї полум'яної любові до Господа і людства. Може, пане Іване, цю любов треба просто НАВЧИТИСЯ випромінювати у світ так, аби після цього у людей лише зростало бажання жити, творити, аби у них міцніла віра у добре і світле, у власні сили, а не навпаки - вбивати у них цю віру дощенту? І ще одне на завершення, жодний талан ( навіть бездоганного римо-творення) не вартує і ломаного гроша, якщо нема талану БУТИ ЛЮДИНОЮ і ВМІТИ ЛЮБИТИ.
Щиро, Крісман


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2012-07-23 14:07:56 ]
Ого! Дякую... Це вже занадто...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2012-07-23 20:36:18 ]
Пане Іване, маю таку ж "ваду", як і Ви - говорю те, що думаю, навіть тоді, коли це комусь не подобається. Без образ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2012-07-29 06:11:25 ]
Ні, це звичайна безладність...