Пане Семене, пане Семене...
велика дуля вам від мене

Всі ми ( в великій чи малій мірі) належимо до цієї категорії - грішників. Добре (в плані сімейного життя) неодруженим, бо вони ще мають свій вибір, а після - лише покута. Суть сімейного життя в допомозі один одному на стежині спасіння... "Звідки знаєш ти, дружино, чи не спасеш чоловіка? Або звідки знаєш, чоловіче, чи не спасеш дружини? " - говорить апостол Павло в посланні до коринтян. Коли ж ми ухиляємось одне від одного, відмовляємо у цій допомозі. А власний егоїзм нікуди після цього не дівається і оплакується "непростими життєвими ситуаціями" в іншому форматі стосунків.

Мені довелося пізнати гіркоту цієї проблеми ще в дитинстві... Розлучення не робить нас щасливими...Але, але, але... іноді доводиться. :(

Все створене Господом - досконале, інше - наше вміння ним мудро розпоряджатися. Якщо маються на увазі узаконені сексуальні стосунки з коханою людиною... то - так. А скочити в гречку - це вже інше...До речі, поцікавтеся про ці "засоби" запобігання(в усій свої сукупності). Часто-густо вони мають доволі сумнівний характер і породжують неприємні побічні ефекти (про моральний аспект проблеми ми вже змовчимо).

День такий... У В.Кузана - "Репетиція пекла", у Н. Буняк - пірнання у могутність, в М. Дудара - прощання з літом. Тож і я, щоб не пасти задніх :)
Хоча, звісно, поезії (величальної і оспіваної) тут мало... :(

По суті скажу вам так: дійсно, з коридору вузькості світського бачення проблеми - тут ви праві на всі сто. Однак, навіть в цій ситуації побудована ціла піраміда виточеного парубоцтва. А тепер як: прийшов, побачив, заволодів...

Після зважування всі відгуків, я б навіть сказав - проблематично. Звісно, і тематика - складна, і подана автором не зовсім вдало... Але тема піднята, відлуння пішло. А "день що гряде" все розставить по своїх місцях.

Головне ж - багатьох ця проблема не залишила байдужим.

Дякую, що завітали.