ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.10.14 22:07
Мертва сторінка
у соціальній мережі,
із якої випарувалося життя.
Вона похована під брилами
гігабайтів інформації,
під мотлохом, шумом,
фейками, мемами,
хейтами, хештегами.

Віктор Кучерук
2025.10.14 21:34
В час ранковий зникли зорі
І розтанула імла, -
І від сну звільнилась скоро
Сонцем збуджена земля.
І промінням обігріті,
Вмиті росами усі, -
Перед зором стали квіти
Дивовижної краси.

Олександр Буй
2025.10.14 20:47
«Хто Ви такий?», – спитає «Берліоз» –
І, ніби Майстер, я зніяковію,
Бо іноді сам думаю всерйоз,
Що визнання – у повній безнадії...

У «Массолітах» захопили все
«Лавровичі», «Латунські», «Оремани»...
Тож не протиснутись моїм «есе»

Ірина Білінська
2025.10.14 19:51
Слова, слова, слова —
пустелі слів…
Душа німує вгкими пісками.
Ти сам їй оніміти повелів,
кидаючи у сад квітучий —
камінь.

Небажані

Володимир Бойко
2025.10.14 12:25
Конгломерат відмороженого люду на болотах гордо іменують нацією. Малоцінні персони ціни собі ніяк не складуть. Злі генії добре вміють прикидатися добрими. Мистецтво брехні, як і будь-яке мистецтво, має і таланти, і шанувальників. Імідж благод

Іван Потьомкін
2025.10.14 10:55
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води

Микола Дудар
2025.10.13 23:22
Чекаю відповідь… Конкретно:
Коли і хто пірне у Осінь?..
І щоб з розгону на портрети…
Але не всі, у кого досвід.
Ніяких видумок з майбутнім.
Минуле хай, вже начудили…
І кожен щоб очнувся в Грудні —
Бо саме Він додасть вам сили…

Тетяна Левицька
2025.10.13 22:48
Три роки промайнуло, як жура
прийшла у дім, мов грім посеред ночі.
І обілляла осінь із відра
холодними жалями дні пророчі.

Сестричко, люба, не зійдеш з небес,
моя печаль — повітряна сирена.
На кладовищі дерев'яний хрест

Борис Костиря
2025.10.13 22:32
Увечері завжди здається,
що часу катастрофічно
не вистачає, що земля
вислизає з-під ніг.
Залишилися лічені хвилини.
Увечері ти опиняєшся
над прірвою.
Над прірвою життя,

Юрко Бужанин
2025.10.13 20:33
Едемський сад. Пташки щебечуть.
Буяє все в саду навколо.
Підкрався непомітно вечір –
Вже чути соловейка соло.

Так гармонійно, безтурботно –
Здавалося б,чого бажати…
І ніби добре так достоту.

С М
2025.10.13 06:56
світанок помер і
день услід
мене вітає сам-один
місяць-оксамит
власну самотність осягну в цей день
що трохи більше аніж досить
щоби кинути все й кинутися геть
палай північний

Юрій Лазірко
2025.10.13 04:09
Привіт усім приятелям і приятелькам!
Ідея цього Альбому - озвучити деякі мої тексти в стилі із присмаком іспанських ритмів.
Я вибрав 10-ть з них і помістив в одному відео. Надіюсь, що вони принесуть естетичне задоволення...
Відео просте, лише для перес

Борис Костиря
2025.10.12 22:29
Чи можна зробити
фотографію для вічності?
Фотографію, яка не пожовкне,
яку не зітре час.
Чи багатьом із фотографій
удалося подолати
навалу віків?
Від них збереглися

Микола Дудар
2025.10.12 19:37
А ось і стіл… дубовий стіл
У тиші міжпланетній
Не вистачає тільки бджіл…
І коментів від Петі…

До чого бджоли тут , скажіть,
Хіба, що меду хочте?
Скажіть, Миколо… краще — Віть…

Ярослав Чорногуз
2025.10.12 19:20
Усміхнися, осене сльотава,
Може, досить плакати дощем?!
Хай краса - сумна і величава -
Оксамитом заясніє ще.

Оповиє сонечком пестливо,
Хмари, як фіранки, відгорне.
І на мить хоч стану я щасливим,

Євген Федчук
2025.10.12 14:52
Були часи, як за Прутом гармати гриміли,
Козаки ледь не щороку в Молдову ходили.
Турок звідти виганяли, які там засіли,
Хижим оком на Європу звідтіля гляділи.
А Європа, що не в змозі із турком справлятись,
До козаків українських мусила звертатись.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мирослав Артимович (1949) / Вірші

 ЗУСТРІВ Я ВАС … (із Ф. І. Тютчева)

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-09-10 21:26:12
Переглядів сторінки твору 13711
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.207 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.176 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.766
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.27 06:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-09-10 21:27:39 ]
Це другий варіант, з врахуванням попередніх коментарів.


Оригінал:

Ф. И. Тютчев

Я ВСТРЕТИЛ ВАС…

Я встретил вас — и все былое
В отжившем сердце ожило;
Я вспомнил время золотое—
И сердцу стало так тепло...

Как поздней осени порою
Бывают дни, бывает час,
Когда повеет вдруг весною
И что-то встрепенется в нас, —

Так, весь обвеян дуновеньем
Тех лет душевной полноты,
С давно забытым упоеньем
Смотрю на милые черты...

Как, после вековой разлуки,
Гляжу на вас, как бы во сне,—
И вот — слышнее стали звуки,
Не умолкавшие во мне...

Тут не одно воспоминанье,
Тут жизнь заговорила вновь, —
И то же в вас очарованье,
И та ж в душе моей любовь!..



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Галузкевич (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-10 23:12:37 ]
Не знаю нічого про попередні коментарі,
але
уже з першого рядочка моє зауваження:
Зустрів я вас – й чуття заснуле -
тут кидається в очі подвійність змісту, чого немає в оригіналі, мовляв, зустрів я зразу і вас і чуття заснуле, вже не кажучи про кричущий збіг приголосних, а у Тютчева - ЛЕГКІСТЬ, ПРОЗОРІСТЬ, і т.д.
Чесно кажучи не розумію самої потреби в перекладах цілком зрозумілої (іноді аж занадто) для усіх мови:)
вибачаюся за втручання у творчий процес:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-09-11 08:12:07 ]
Керуючись Вашою логікою, подвійність змісту, як Ви говорите, прослідковується і в оригіналі: "Я встретил вас — и все былое", якщо вирвати "и все былое", як і " й чуття заснуле" з контексту строфи.
А стосовно " потреби в перекладах цілком зрозумілої (іноді аж занадто) для усіх мови:)" випливає абсурдність перекладу творів російської літератури українською мовою?
Інша річ - якість такого перекладу: тут можна і варто дискутувати.
Дякую за Вашу думку.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-11 09:10:01 ]
Трохи задумався над походженням слів -споминання і -осявання.
А перекладати потрібно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-09-11 13:43:30 ]
Дякую, Олександре! Якщо є варіанти, обов'язково прислухаюсь!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-11 09:13:05 ]
Перекладать - це все одно жить ще одне життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-09-11 13:55:03 ]
Дякую, Семене! Резон.
На мою думку, перекладати - це, занурюючись у творчий світ автора оригіналу, зрозуміти його задум і спромогтися відтворити це мовою перекладу, не погіршуючи змісту і майстерності оригіналу. Розумію, що це нелегко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-11 09:16:27 ]
я соглашусь с Оксаной и используя ваши же находки рекомендовала бs вам приблизится к оригиналу
почему бы не так:
зустрів я вас - і все минуле
в (холоднім) серці ожило
згадав часи що промайнули -
і серце (знову) пройняло...

(не вдавайтесь в мою лексику - вы свою лучше подобрали бы - я обращаю только на структуру ваше внимание)
дальше пока не иду)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-09-11 13:58:53 ]
Марто! Дякую за конструктив. Обов'язково проаналізую Ваш коментар. Ціную Ваші міркування!)
Мій Інтернет сьогодні дуріє і практично не дає змоги спілкуватися. Можливо ввечері не буде проблем.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-11 09:16:52 ]
"це теж саме, що прожить ще одне (творче) життя".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-09-11 14:00:59 ]
Але, як казав класик,"...чтоби не било мучительно больно за...")))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-09-11 21:15:16 ]
А якщо так:

Зустрів я вас – і все минуле
в остиглім серці ожило;
чуттями давніми війнуло,
і серце жаром пройняло…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-11 21:19:14 ]
хорошо, кроме 3й строки - уходим от текста
и "ло"-"ло"-"ло" - вот именно 3я строка должна разрядить. хотя сама по себе -красива)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-09-11 22:05:30 ]
Чому ж відходимо від тексту?
" Я вспомнил время золотое" і "чуттями давніми війнуло" - хіба смисл не той же? Не хочеться прямолінійності. А щодо "ло"-"ло"-"ло", то у 3-му рядку наголос на передостанньому складі. Чи не так? Я б залишив.
Але слово майстра та ще й жінки таки щось важить!:)))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-09-12 19:56:40 ]
Тому буде так:

Зустрів я вас – і все минуле
в остиглім серці ожило;
чуття невигаслі війнули,
і серце жаром пройняло…




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-12 20:19:51 ]
отлично.
мне не нравится 3я строфа
душевная полнота и "розкішне життя" геть різні речі
следующие две строки искажены - забытое упоенье превратилось в "милування до забуття"

используя опять же ваши находки, а именно "милування" во избежание повтора "дивлюся" в следующей строфе, возможно упрощенно так:

Так, весь обвіяний диханням
років в душевній повноті,
З давно забутим завмиранням
милуюсь рисам милім тім...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-12 20:26:05 ]
падеж тут не тот. "дивуюсь рисам милім тім" тоді
або милують риси...
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-09-12 20:52:30 ]
По-перше, радий, що Ви ще "на стражі". Вітаю!
Тепер - по суті. Тут "розкішне життя" - не в розумінні "шикарне", а щасливе, блаженне ( РОЗКІШ -ЩА́СТЯ (стан цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдоволення й безмежної радості, яких зазнає хто-небудь), БЛАГОДА́ТЬ, БЛАЖЕ́НСТВО підсил., РО́ЗКІШ, РАЙ, РАЮВА́ННЯ, СО́ЛОДОЩІ, ГАРА́ЗД діал). Щодо іншого - обдумаю, бо Ваш варіант (розумію, що це експромт) - це просто підказка у Вашому розумінні , але не кінцевий варіант.
Дякую за намагання удосконалити! Ціную це.... :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-12 20:56:57 ]
ну) це не служба - це доля) на незримій війні..

уходите от двусмысленности тогда - так и пишите "щасливого життя"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-09-12 21:06:57 ]
А хіба йдеться про війну? Я вважав, що йде нормальний конструктивний творчий процес.:)
Не люблю поспіху, тому спокійно обдумаю.