ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.08.29 05:46
* * *
Прогриміли вибухи і зразу
Здійнялись пожежі навкруги, –
І дими ядуче-чорномазі
Огорнули щільно береги.
Темна мла забарвлювала місто
Пройняте плачами, від яких
Струменіли тихо тужні вісті
По дорогах давніх і нових.

Борис Костиря
2025.08.28 22:01
* * *
Крізь хмару тютюнового диму
не можна побачити істину,
а лише диявола.
Сон розуму породжує чудовиськ.
Літери стають
так само розпливчатими,
як дим. Крізь смог безумства
не можна побачити

Олена Побийголод
2025.08.28 21:43
1961. Дірки у сирі (із Яна Бжехви)
Із Бориса Заходера

– Скажіть, а хто пошкодив сир,
нарив у ньому стільки дір?

«Без жодних сумнівів, не я!» –
квапливо рохнула Свиня.
«Це загадка! – ґеґекнув Гусь,

Євген Федчук
2025.08.28 19:27
Про російсько-японську війну
Цар москальський скликав кодло все на раду.
Пика скривлена, немов життю не радий.
Вся зібралася на раду ту «еліта».
Скоса зиркають, немовби пси побиті.
Забагато розвелося «горлопанів»,
Що говорять й по тверезому, й по п‘яні,
Що зажерлась влада та на

Віктор Кучерук
2025.08.28 06:17
* * *
Вишгород високий, Вишгород горбатий,
Вишгород яристий і зелений вкрай, –
У віках не зникнув та красу не втратив,
Попри грабування під гарматний грай.
Вишгород прадавній берегом похилим
До Дніпра приникнув, а не в бран попав,
Бо з ріки святої набува

Ярослав Чорногуз
2025.08.28 00:54
Поробили
Не люби, не люби, не люби --
Темна смуга лягає між нами.
Як вселенська печаль - тінь журби,
Наче тріщина між берегами.

Розверзається прірвою лих,
Твої руки з моїх вириває,
Пекла лютого видих і вдих -

Борис Костиря
2025.08.27 21:20
* * *
Голоси із покинутого будинку,
голоси із делеких епох,
дитячий щебет.
Як воскресити голоси
із магми часу?
Вони доносяться, ледь живі,
ледве відчутні,
майже нерозбірливі.

Віктор Насипаний
2025.08.27 17:23
Щось воно не так
Мені якусь пораду мудру дай! –
Знайомій жіночка жаліється. –
Не знаю, чи дурниця, чи біда,
Бо щось із чоловіком діється.
Гіпноз йому чи лікаря б мені.
Не знаю, що з ним врешті коїться.
Раніше часто говорив у сні,
Тепер лиш хитро посміхається.

Світлана Пирогова
2025.08.27 12:42
Тепла ілюзія
Повітря пряне...Чорнобривці
голівки не схиляють дружно.
Плісе жоржин у росах дивне,
але свою тримає пружність.

Засмагле дотліває літо.
Сачком лови, хіба впіймаєш?
Час спокою, і час марніти.

Віктор Кучерук
2025.08.27 11:40
* * *
Коли мрійливо сню тобою,
Чи наяву наткнусь впритул,
То серце сплескує прибоєм,
А почуттів зростає гул.
Думки про тебе зразу будять
У серці ніжні почуття, -
І радість пнеться звідусюди,
І щастям повниться життя.

Юрій Гундарєв
2025.08.27 09:15
Іван Франко
Заплющую очі та, аж важко повірити,
навіть у горлі наростає ком,
бачу: рудий весь із очима сірими -
Франко…

-Пане Іване, як ви там на небесех?
Чи бачите на годиннику лютий час?
-Вболіваю, рідні мої, всім серцем

Борис Костиря
2025.08.26 21:33
* * *
Ти - груднева, ти - холодна зима,
укриваєш мене снігом,
ніби поцілунками.
На твою честь я п'ю
снігове шампанське
і п'янію від крижаного холоду.
У зимовому полоні -
ніби в царстві задзеркалля,

Олександр Сушко
2025.08.26 11:52
У класі...
Дзуміє тиша. В класі нічичирк.
Дитячі лики сірі від тривоги.
Схиляється над ними божий лик
Й шепоче: - Малеч! Буде перемога.

Із ирію повернуться татки
І спокоєм огорнуть ваші душі.
Я дам їм мир з Господньої руки,

Віктор Кучерук
2025.08.26 05:38
* * *
Великий гріх читати мало,
Або до рук не брати книг,
Які століттями навчали
Життю щасливому усіх.
Великий гріх втрачати віру
У слово Боже і в слова,
Які дарує ніжна Ліра
Отим, що творять з них дива.

Борис Костиря
2025.08.25 21:56
* * *
Я хочу затьмарити мозок,
Я хочу пірнути в імлу,
Я хочу дивитися в морок
І падати в сон-ковилу.

Вино простягає долоні
Для радості і забуття.
Відчую в космічному лоні

Віктор Кучерук
2025.08.25 05:50
* * *
Почуттів усіх навала,
В серці радості прилив, –
До грудей грудьми припала,
Як обійми їй розкрив.
Уст торкалася вустами,
Вибачаючись щомить
За кохання до нестями,
Що у ній вогнем пашить.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Мирослав Артимович (1949) / Вірші

 ЗУСТРІВ Я ВАС … (із Ф. І. Тютчева)
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-09-10 21:26:12
Переглядів сторінки твору 13573
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.207 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.176 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.766
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.27 06:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-09-10 21:27:39 ]
Це другий варіант, з врахуванням попередніх коментарів.


Оригінал:

Ф. И. Тютчев

Я ВСТРЕТИЛ ВАС…

Я встретил вас — и все былое
В отжившем сердце ожило;
Я вспомнил время золотое—
И сердцу стало так тепло...

Как поздней осени порою
Бывают дни, бывает час,
Когда повеет вдруг весною
И что-то встрепенется в нас, —

Так, весь обвеян дуновеньем
Тех лет душевной полноты,
С давно забытым упоеньем
Смотрю на милые черты...

Как, после вековой разлуки,
Гляжу на вас, как бы во сне,—
И вот — слышнее стали звуки,
Не умолкавшие во мне...

Тут не одно воспоминанье,
Тут жизнь заговорила вновь, —
И то же в вас очарованье,
И та ж в душе моей любовь!..



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Галузкевич (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-10 23:12:37 ]
Не знаю нічого про попередні коментарі,
але
уже з першого рядочка моє зауваження:
Зустрів я вас – й чуття заснуле -
тут кидається в очі подвійність змісту, чого немає в оригіналі, мовляв, зустрів я зразу і вас і чуття заснуле, вже не кажучи про кричущий збіг приголосних, а у Тютчева - ЛЕГКІСТЬ, ПРОЗОРІСТЬ, і т.д.
Чесно кажучи не розумію самої потреби в перекладах цілком зрозумілої (іноді аж занадто) для усіх мови:)
вибачаюся за втручання у творчий процес:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-09-11 08:12:07 ]
Керуючись Вашою логікою, подвійність змісту, як Ви говорите, прослідковується і в оригіналі: "Я встретил вас — и все былое", якщо вирвати "и все былое", як і " й чуття заснуле" з контексту строфи.
А стосовно " потреби в перекладах цілком зрозумілої (іноді аж занадто) для усіх мови:)" випливає абсурдність перекладу творів російської літератури українською мовою?
Інша річ - якість такого перекладу: тут можна і варто дискутувати.
Дякую за Вашу думку.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-11 09:10:01 ]
Трохи задумався над походженням слів -споминання і -осявання.
А перекладати потрібно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-09-11 13:43:30 ]
Дякую, Олександре! Якщо є варіанти, обов'язково прислухаюсь!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-11 09:13:05 ]
Перекладать - це все одно жить ще одне життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-09-11 13:55:03 ]
Дякую, Семене! Резон.
На мою думку, перекладати - це, занурюючись у творчий світ автора оригіналу, зрозуміти його задум і спромогтися відтворити це мовою перекладу, не погіршуючи змісту і майстерності оригіналу. Розумію, що це нелегко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-11 09:16:27 ]
я соглашусь с Оксаной и используя ваши же находки рекомендовала бs вам приблизится к оригиналу
почему бы не так:
зустрів я вас - і все минуле
в (холоднім) серці ожило
згадав часи що промайнули -
і серце (знову) пройняло...

(не вдавайтесь в мою лексику - вы свою лучше подобрали бы - я обращаю только на структуру ваше внимание)
дальше пока не иду)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-09-11 13:58:53 ]
Марто! Дякую за конструктив. Обов'язково проаналізую Ваш коментар. Ціную Ваші міркування!)
Мій Інтернет сьогодні дуріє і практично не дає змоги спілкуватися. Можливо ввечері не буде проблем.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-11 09:16:52 ]
"це теж саме, що прожить ще одне (творче) життя".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-09-11 14:00:59 ]
Але, як казав класик,"...чтоби не било мучительно больно за...")))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-09-11 21:15:16 ]
А якщо так:

Зустрів я вас – і все минуле
в остиглім серці ожило;
чуттями давніми війнуло,
і серце жаром пройняло…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-11 21:19:14 ]
хорошо, кроме 3й строки - уходим от текста
и "ло"-"ло"-"ло" - вот именно 3я строка должна разрядить. хотя сама по себе -красива)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-09-11 22:05:30 ]
Чому ж відходимо від тексту?
" Я вспомнил время золотое" і "чуттями давніми війнуло" - хіба смисл не той же? Не хочеться прямолінійності. А щодо "ло"-"ло"-"ло", то у 3-му рядку наголос на передостанньому складі. Чи не так? Я б залишив.
Але слово майстра та ще й жінки таки щось важить!:)))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-09-12 19:56:40 ]
Тому буде так:

Зустрів я вас – і все минуле
в остиглім серці ожило;
чуття невигаслі війнули,
і серце жаром пройняло…




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-12 20:19:51 ]
отлично.
мне не нравится 3я строфа
душевная полнота и "розкішне життя" геть різні речі
следующие две строки искажены - забытое упоенье превратилось в "милування до забуття"

используя опять же ваши находки, а именно "милування" во избежание повтора "дивлюся" в следующей строфе, возможно упрощенно так:

Так, весь обвіяний диханням
років в душевній повноті,
З давно забутим завмиранням
милуюсь рисам милім тім...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-12 20:26:05 ]
падеж тут не тот. "дивуюсь рисам милім тім" тоді
або милують риси...
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-09-12 20:52:30 ]
По-перше, радий, що Ви ще "на стражі". Вітаю!
Тепер - по суті. Тут "розкішне життя" - не в розумінні "шикарне", а щасливе, блаженне ( РОЗКІШ -ЩА́СТЯ (стан цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдоволення й безмежної радості, яких зазнає хто-небудь), БЛАГОДА́ТЬ, БЛАЖЕ́НСТВО підсил., РО́ЗКІШ, РАЙ, РАЮВА́ННЯ, СО́ЛОДОЩІ, ГАРА́ЗД діал). Щодо іншого - обдумаю, бо Ваш варіант (розумію, що це експромт) - це просто підказка у Вашому розумінні , але не кінцевий варіант.
Дякую за намагання удосконалити! Ціную це.... :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-12 20:56:57 ]
ну) це не служба - це доля) на незримій війні..

уходите от двусмысленности тогда - так и пишите "щасливого життя"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-09-12 21:06:57 ]
А хіба йдеться про війну? Я вважав, що йде нормальний конструктивний творчий процес.:)
Не люблю поспіху, тому спокійно обдумаю.