ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.04.30 11:17
березня 1968 року героїчно загинув мій друг, космонавт Юрій Гагарін. Але перед тим, як загинути, він мені сказав: "Жоро, будь у літературі першим! Як я - у космосі!" З того моменту я зрозумів, що в моїй поезії і прозі ідіотизм має бути суто космічного м

Борис Костиря
2026.04.30 11:15
Нескінченні дощі заливають свідомість.
І ковчег для рятунку уже потонув.
Хто ж допише печальну і змучену повість,
У якій за лаштунками Бог підморгнув?

Хто допише дощі на картині стозвучній
Там, де пензель упав у провалля віків?
Хто допише туман, б

Тетяна Левицька
2026.04.30 09:39
Вітер увірвавсь на ганок,
ходором вся хата.
Не буди мене так рано,
я ще хочу спати.
Додивитись сни рожеві,
дочекатись зливи
і плекати світ у мреві
срібної оливи.

Віктор Кучерук
2026.04.30 05:47
Зоряниці марніють тоді,
Коли жаром займається обрій,
А розбуджений звуками дім
Переповнюють світло і добрість.
Погасають, як іскри, рої
Зоряниць на блідім небосхилі,
Коли родяться вірші мої
І показують крила та силу.

Вікторія Лимар
2026.04.29 23:51
Небесна синь така безмежна.
Не можу погляд зупинить.
Бо неповторна зникне мить.
А ми від Всесвіту залежні.
Думки бувають протилежні
тому, що коїться навколо.
Навколо скільки горя, зла.
Ось так і я в собі несла,

хома дідим
2026.04.29 22:02
ми переважно сумні
віриш у це чи ні
нас переважно не пре
ні депардьйо ні маре
і гороскопи не суть
хай вони інших несуть
рифами сірих діб
де заробляють на хліб

С М
2026.04.29 21:39
О, шматяр колує справно
По вулиці вниз і вгору
Я спитав би, у чому справа
Але знаю, він не говорить
І пані до мене лагідні
І пов’яжуть бантики
Але глибоко у серці
Я знаю, не втекти

Володимир Невесенко
2026.04.29 20:34
Земля здригалась доокіл,
палало місто у кварталах.
В повітрі – дим з вогнем навпіл,
і люд нажаханий в підвалах.

За залпом залп в імлу цупку
гатили «Гради» неупинно,
а біля церкви нашвидку

Іван Потьомкін
2026.04.29 20:28
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мене

Артур Курдіновський
2026.04.29 19:31
Випльовує новатор гасло
сонети ж до яких не звик
на нього діють мов на чорта
часник

***

Дивлюсь у вибране, зітхаю...

Артур Сіренко
2026.04.29 12:33
Знову снилися мертві. Снилося, що я мушу бути на якійсь конференції по кубофутуризму. Заходжу в якийсь бароковий будинок: анфілади, мармурові сходи, скульптури Геракла в левовій шкурі, Гекати, Діани Вічноцнотливої, двері, що більш нагадують врата, потім з

Борис Костиря
2026.04.29 11:27
Не хочу в дзеркало дивитись,
Бо я себе не впізнаю.
Лиш хмара зяє, ніби витязь,
Мов усміх янгола в раю.

Я пізнаю свої глибини
У морі в штормах громових,
Коли торкається людини

Вячеслав Руденко
2026.04.29 10:34
Апельсинний Кратін*
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.

Тетяна Левицька
2026.04.29 10:08
Не дозволяй мені себе винити,
Я більше за життя його люблю!
Як небеса — отави соковиті,
І чуйну пісню з присмаком жалю.
Я так його кохаю, Боже! Нащо
Ти дав мені жагу земного щастя,
Аби міняла волю на кайдани?
Його любити я не перестану.

Віктор Кучерук
2026.04.29 07:10
Мов сонця промінь із туману,
З'явився спогад про кохану,
Яку з глибокої могили
Я повертати вже знесилів,
Адже, немов жіноча рима,
В моїх думках щомить незримо
Тремтить, колишеться, тріпоче
Вона й забутися не хоче...

хома дідим
2026.04.28 21:06
о так до ітаки
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мирослав Артимович (1949) / Вірші

 ЗУСТРІВ Я ВАС … (із Ф. І. Тютчева)

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-09-10 21:26:12
Переглядів сторінки твору 14189
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.207 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.176 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.766
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.27 06:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-09-10 21:27:39 ]
Це другий варіант, з врахуванням попередніх коментарів.


Оригінал:

Ф. И. Тютчев

Я ВСТРЕТИЛ ВАС…

Я встретил вас — и все былое
В отжившем сердце ожило;
Я вспомнил время золотое—
И сердцу стало так тепло...

Как поздней осени порою
Бывают дни, бывает час,
Когда повеет вдруг весною
И что-то встрепенется в нас, —

Так, весь обвеян дуновеньем
Тех лет душевной полноты,
С давно забытым упоеньем
Смотрю на милые черты...

Как, после вековой разлуки,
Гляжу на вас, как бы во сне,—
И вот — слышнее стали звуки,
Не умолкавшие во мне...

Тут не одно воспоминанье,
Тут жизнь заговорила вновь, —
И то же в вас очарованье,
И та ж в душе моей любовь!..



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Галузкевич (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-10 23:12:37 ]
Не знаю нічого про попередні коментарі,
але
уже з першого рядочка моє зауваження:
Зустрів я вас – й чуття заснуле -
тут кидається в очі подвійність змісту, чого немає в оригіналі, мовляв, зустрів я зразу і вас і чуття заснуле, вже не кажучи про кричущий збіг приголосних, а у Тютчева - ЛЕГКІСТЬ, ПРОЗОРІСТЬ, і т.д.
Чесно кажучи не розумію самої потреби в перекладах цілком зрозумілої (іноді аж занадто) для усіх мови:)
вибачаюся за втручання у творчий процес:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-09-11 08:12:07 ]
Керуючись Вашою логікою, подвійність змісту, як Ви говорите, прослідковується і в оригіналі: "Я встретил вас — и все былое", якщо вирвати "и все былое", як і " й чуття заснуле" з контексту строфи.
А стосовно " потреби в перекладах цілком зрозумілої (іноді аж занадто) для усіх мови:)" випливає абсурдність перекладу творів російської літератури українською мовою?
Інша річ - якість такого перекладу: тут можна і варто дискутувати.
Дякую за Вашу думку.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-11 09:10:01 ]
Трохи задумався над походженням слів -споминання і -осявання.
А перекладати потрібно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-09-11 13:43:30 ]
Дякую, Олександре! Якщо є варіанти, обов'язково прислухаюсь!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-11 09:13:05 ]
Перекладать - це все одно жить ще одне життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-09-11 13:55:03 ]
Дякую, Семене! Резон.
На мою думку, перекладати - це, занурюючись у творчий світ автора оригіналу, зрозуміти його задум і спромогтися відтворити це мовою перекладу, не погіршуючи змісту і майстерності оригіналу. Розумію, що це нелегко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-11 09:16:27 ]
я соглашусь с Оксаной и используя ваши же находки рекомендовала бs вам приблизится к оригиналу
почему бы не так:
зустрів я вас - і все минуле
в (холоднім) серці ожило
згадав часи що промайнули -
і серце (знову) пройняло...

(не вдавайтесь в мою лексику - вы свою лучше подобрали бы - я обращаю только на структуру ваше внимание)
дальше пока не иду)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-09-11 13:58:53 ]
Марто! Дякую за конструктив. Обов'язково проаналізую Ваш коментар. Ціную Ваші міркування!)
Мій Інтернет сьогодні дуріє і практично не дає змоги спілкуватися. Можливо ввечері не буде проблем.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-11 09:16:52 ]
"це теж саме, що прожить ще одне (творче) життя".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-09-11 14:00:59 ]
Але, як казав класик,"...чтоби не било мучительно больно за...")))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-09-11 21:15:16 ]
А якщо так:

Зустрів я вас – і все минуле
в остиглім серці ожило;
чуттями давніми війнуло,
і серце жаром пройняло…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-11 21:19:14 ]
хорошо, кроме 3й строки - уходим от текста
и "ло"-"ло"-"ло" - вот именно 3я строка должна разрядить. хотя сама по себе -красива)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-09-11 22:05:30 ]
Чому ж відходимо від тексту?
" Я вспомнил время золотое" і "чуттями давніми війнуло" - хіба смисл не той же? Не хочеться прямолінійності. А щодо "ло"-"ло"-"ло", то у 3-му рядку наголос на передостанньому складі. Чи не так? Я б залишив.
Але слово майстра та ще й жінки таки щось важить!:)))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-09-12 19:56:40 ]
Тому буде так:

Зустрів я вас – і все минуле
в остиглім серці ожило;
чуття невигаслі війнули,
і серце жаром пройняло…




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-12 20:19:51 ]
отлично.
мне не нравится 3я строфа
душевная полнота и "розкішне життя" геть різні речі
следующие две строки искажены - забытое упоенье превратилось в "милування до забуття"

используя опять же ваши находки, а именно "милування" во избежание повтора "дивлюся" в следующей строфе, возможно упрощенно так:

Так, весь обвіяний диханням
років в душевній повноті,
З давно забутим завмиранням
милуюсь рисам милім тім...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-12 20:26:05 ]
падеж тут не тот. "дивуюсь рисам милім тім" тоді
або милують риси...
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-09-12 20:52:30 ]
По-перше, радий, що Ви ще "на стражі". Вітаю!
Тепер - по суті. Тут "розкішне життя" - не в розумінні "шикарне", а щасливе, блаженне ( РОЗКІШ -ЩА́СТЯ (стан цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдоволення й безмежної радості, яких зазнає хто-небудь), БЛАГОДА́ТЬ, БЛАЖЕ́НСТВО підсил., РО́ЗКІШ, РАЙ, РАЮВА́ННЯ, СО́ЛОДОЩІ, ГАРА́ЗД діал). Щодо іншого - обдумаю, бо Ваш варіант (розумію, що це експромт) - це просто підказка у Вашому розумінні , але не кінцевий варіант.
Дякую за намагання удосконалити! Ціную це.... :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-12 20:56:57 ]
ну) це не служба - це доля) на незримій війні..

уходите от двусмысленности тогда - так и пишите "щасливого життя"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-09-12 21:06:57 ]
А хіба йдеться про війну? Я вважав, що йде нормальний конструктивний творчий процес.:)
Не люблю поспіху, тому спокійно обдумаю.