ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
За що вбили москалі Павла Першого
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

С М
2026.03.15 16:33
Цибулинне віко (The Beatles)
Я розповів за Поле Суниць
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
Пам’ятай про бренність сущого
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.

Борис Костиря
2026.03.15 11:56
* * *
У сні побачу болісні пророцтва,
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.

У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо

М Менянин
2026.03.15 02:02
яду НІ!
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Одинока мелодія Музи
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Назустріч весні
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Просто сон
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
***
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Солдат і мавпа
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
* * *
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Пісня про щастя
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
1922. Сяйте багаттями, синії ночі!
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
***
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив

Ігор Шоха
2026.03.13 20:00
Нерозгадані головоломки
                    І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Мирослав Артимович (1949) / Вірші

 ЗУСТРІВ Я ВАС … (із Ф. І. Тютчева)
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-09-10 21:26:12
Переглядів сторінки твору 14040
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.207 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.176 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.766
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.27 06:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-09-10 21:27:39 ]
Це другий варіант, з врахуванням попередніх коментарів.


Оригінал:

Ф. И. Тютчев

Я ВСТРЕТИЛ ВАС…

Я встретил вас — и все былое
В отжившем сердце ожило;
Я вспомнил время золотое—
И сердцу стало так тепло...

Как поздней осени порою
Бывают дни, бывает час,
Когда повеет вдруг весною
И что-то встрепенется в нас, —

Так, весь обвеян дуновеньем
Тех лет душевной полноты,
С давно забытым упоеньем
Смотрю на милые черты...

Как, после вековой разлуки,
Гляжу на вас, как бы во сне,—
И вот — слышнее стали звуки,
Не умолкавшие во мне...

Тут не одно воспоминанье,
Тут жизнь заговорила вновь, —
И то же в вас очарованье,
И та ж в душе моей любовь!..



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Галузкевич (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-10 23:12:37 ]
Не знаю нічого про попередні коментарі,
але
уже з першого рядочка моє зауваження:
Зустрів я вас – й чуття заснуле -
тут кидається в очі подвійність змісту, чого немає в оригіналі, мовляв, зустрів я зразу і вас і чуття заснуле, вже не кажучи про кричущий збіг приголосних, а у Тютчева - ЛЕГКІСТЬ, ПРОЗОРІСТЬ, і т.д.
Чесно кажучи не розумію самої потреби в перекладах цілком зрозумілої (іноді аж занадто) для усіх мови:)
вибачаюся за втручання у творчий процес:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-09-11 08:12:07 ]
Керуючись Вашою логікою, подвійність змісту, як Ви говорите, прослідковується і в оригіналі: "Я встретил вас — и все былое", якщо вирвати "и все былое", як і " й чуття заснуле" з контексту строфи.
А стосовно " потреби в перекладах цілком зрозумілої (іноді аж занадто) для усіх мови:)" випливає абсурдність перекладу творів російської літератури українською мовою?
Інша річ - якість такого перекладу: тут можна і варто дискутувати.
Дякую за Вашу думку.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-11 09:10:01 ]
Трохи задумався над походженням слів -споминання і -осявання.
А перекладати потрібно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-09-11 13:43:30 ]
Дякую, Олександре! Якщо є варіанти, обов'язково прислухаюсь!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-11 09:13:05 ]
Перекладать - це все одно жить ще одне життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-09-11 13:55:03 ]
Дякую, Семене! Резон.
На мою думку, перекладати - це, занурюючись у творчий світ автора оригіналу, зрозуміти його задум і спромогтися відтворити це мовою перекладу, не погіршуючи змісту і майстерності оригіналу. Розумію, що це нелегко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-11 09:16:27 ]
я соглашусь с Оксаной и используя ваши же находки рекомендовала бs вам приблизится к оригиналу
почему бы не так:
зустрів я вас - і все минуле
в (холоднім) серці ожило
згадав часи що промайнули -
і серце (знову) пройняло...

(не вдавайтесь в мою лексику - вы свою лучше подобрали бы - я обращаю только на структуру ваше внимание)
дальше пока не иду)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-09-11 13:58:53 ]
Марто! Дякую за конструктив. Обов'язково проаналізую Ваш коментар. Ціную Ваші міркування!)
Мій Інтернет сьогодні дуріє і практично не дає змоги спілкуватися. Можливо ввечері не буде проблем.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-11 09:16:52 ]
"це теж саме, що прожить ще одне (творче) життя".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-09-11 14:00:59 ]
Але, як казав класик,"...чтоби не било мучительно больно за...")))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-09-11 21:15:16 ]
А якщо так:

Зустрів я вас – і все минуле
в остиглім серці ожило;
чуттями давніми війнуло,
і серце жаром пройняло…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-11 21:19:14 ]
хорошо, кроме 3й строки - уходим от текста
и "ло"-"ло"-"ло" - вот именно 3я строка должна разрядить. хотя сама по себе -красива)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-09-11 22:05:30 ]
Чому ж відходимо від тексту?
" Я вспомнил время золотое" і "чуттями давніми війнуло" - хіба смисл не той же? Не хочеться прямолінійності. А щодо "ло"-"ло"-"ло", то у 3-му рядку наголос на передостанньому складі. Чи не так? Я б залишив.
Але слово майстра та ще й жінки таки щось важить!:)))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-09-12 19:56:40 ]
Тому буде так:

Зустрів я вас – і все минуле
в остиглім серці ожило;
чуття невигаслі війнули,
і серце жаром пройняло…




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-12 20:19:51 ]
отлично.
мне не нравится 3я строфа
душевная полнота и "розкішне життя" геть різні речі
следующие две строки искажены - забытое упоенье превратилось в "милування до забуття"

используя опять же ваши находки, а именно "милування" во избежание повтора "дивлюся" в следующей строфе, возможно упрощенно так:

Так, весь обвіяний диханням
років в душевній повноті,
З давно забутим завмиранням
милуюсь рисам милім тім...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-12 20:26:05 ]
падеж тут не тот. "дивуюсь рисам милім тім" тоді
або милують риси...
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-09-12 20:52:30 ]
По-перше, радий, що Ви ще "на стражі". Вітаю!
Тепер - по суті. Тут "розкішне життя" - не в розумінні "шикарне", а щасливе, блаженне ( РОЗКІШ -ЩА́СТЯ (стан цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдоволення й безмежної радості, яких зазнає хто-небудь), БЛАГОДА́ТЬ, БЛАЖЕ́НСТВО підсил., РО́ЗКІШ, РАЙ, РАЮВА́ННЯ, СО́ЛОДОЩІ, ГАРА́ЗД діал). Щодо іншого - обдумаю, бо Ваш варіант (розумію, що це експромт) - це просто підказка у Вашому розумінні , але не кінцевий варіант.
Дякую за намагання удосконалити! Ціную це.... :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-12 20:56:57 ]
ну) це не служба - це доля) на незримій війні..

уходите от двусмысленности тогда - так и пишите "щасливого життя"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-09-12 21:06:57 ]
А хіба йдеться про війну? Я вважав, що йде нормальний конструктивний творчий процес.:)
Не люблю поспіху, тому спокійно обдумаю.