ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Роксолана Вірлан (1971) / Вірші

 Повстанська любов (в орбітах честі )

присвята М. Дудкевич

...
перейти до тексту твору

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-11-13 01:19:40
Переглядів сторінки твору 5983
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.805
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.11.16 03:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Данилюк (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-13 11:56:36 ]
Ти у пуп"янку юні лишив дві розлучні сльозини-
віддаю іх Тобі крізь роки - тільки Ти не береш -
пропікають донині ті роси...-так щемно і так зболено...Скільких доль скалічених,скільки завчасно обірваних молодих життів...Вражає ця сила духу,ця жертовність во ім'я високої ідеї.Дуже проникливий твір,я б сказала-розпачливий крик душі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-11-13 16:09:06 ]
Наталю, за співпережиття, проникливість, слово небайдуже - ДЯКУЮ!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-11-13 14:35:13 ]
Пропікає... Сильно!
ПС. В єдиному місці - "На чаті", нє?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-11-13 16:07:53 ]
Іванко, радію Вам і Вашому відгуку- для мене це дуже важливо:)
стосовно зауваги- спробувала виправити- чи це мал на увазі?
Дякую!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-11-13 15:26:13 ]
Нехай те 'був' стане вічним 'є'!
Слава Україні!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-11-13 16:03:41 ]
Героям -Слава!
дякую пресильно, Юр, за слова Твої небайдужі. Най щастить!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-11-13 15:48:27 ]
Немало в тебе текстів які так чи інакше торкаються визвольних часів 42-50 р.р. Експресивно, самобутньо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-11-13 16:02:08 ]
дякую, Уляночко- щиро. У мене вірші на такі теми вкладені у цикли- в даний час одшліфовую все написане і пережите.Щасти Тобі:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-13 15:50:16 ]
Марна, зайва і недоречна справа - прискіпуватись до дрібниць на зразок наголосу у сполучнику "але́ "
або тісної контамінації приголосних на прикладі "як вколисати", коли маєш справу з таким літературно-драматичним твором як Ваш. Перед ним я відчуваю себе і вдячним читачем, і чуйним глядачем.
Це моя особиста думка стосовно Вашого твору і мене, а ніяк не технічної частини літературного процесу. Якщо перечитатать твір вдруге, втретє чи ... надцяте, можна знайти більш вдалі варіанти.
А можна насолоджуватись цим, що є, бо знати міру при щасті - це дуже корисна звичка :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-11-13 15:58:50 ]
Семене, а я дуже вдячна Вам, за усі побачені недоліки, бо вважаю, що творu на таку тему - мають бути одшліфовані у всьому. Обіцяю Вам , що пошукаю кращі варіанти воно того варте. Дякую міцно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-11-13 16:20:46 ]
Cемене, дещо виправила, а спoлучнику із хибним наголосом не можy віднайти;( Де воно є???:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-13 16:30:49 ]
У цьому звороті повинна буть кома.
"А у мене був Ти - був у буднях омитих огнями."
Він повинен виглядать так:
"А у мене був Ти - був у буднях, омитих огнями"
"Омитий" - це дієприкметник. Тому зворот зветься дієприкметниковим :)
"але чудo". Тут наголоси так зливаються, що мимоволі "але́ " читається як "а́ле". Таке явище існує у версифікації, і тому можна не чіпать.
Можливо, краще було б "перетягнено". Бо "перетягнена" - це дієприкметник. Та зараз мало хто звертає на це увагу.
Нічого особливо примітного у сенсі помилок і недоробок я не знайшов.
І мені приємніше буть читачем, слухачем, спостерігачем, товаришем, а не якимсь експертом чи розумником :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-11-13 16:45:35 ]
Бачу...вже бачу- виправляю...вдячна безмірно.
Завжди радітиму добрій, дружній критиці!! За "товариш" - особливе спасиБі :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-11-13 19:25:51 ]
Похвально, Роксолано: і тема серйозна, і відтворено чудово. У мене єдине міркування (не порада і не критика):
"Назавжди утопив Ти "люблю", у душі моїй, чисте-
віддаю його Янголам - тому немає кінця." Наскільки я зрозумів, йдеться про "люблю",якому немає кінця. А кінця не має вінець:
"Назавжди утопив Ти "люблю", у душі моїй, чисте-
віддаю його Янголам - у позолоті вінця."
Натхнення!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-11-14 04:21:16 ]
П. Мирославе, тішуся, що Ви читали цей твір- знаю, як Ви розумієте і відчуваєте усе, що стосується цієі теми.
Обов"язково подумаю над запропонованим Вами варіантом. Сердечно вдячна:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-11-13 21:04:49 ]
Роксолано, не потрібно бути пророком, щоб передбачити значимість у майбутньому повстанської тематики у Ваших віршах. Ви оспіваєте ще й досі незрозумілий багатьом подвиг повстанців 40-х і 5о-х 20 століття з притаманними Вам стилістичним забарвленням і справжнім патріотизмом. Написане Вами буде як золото найвищої проби, непідвладне ніякій іржі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-11-14 04:18:06 ]
Богдане, читаю Ваш відгук і мені здається, що може...може не є дарма усе- не пустоцвітно життя коротаю. Окрилили мене Ви. Спасибі Друже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-11-13 22:34:53 ]
«Я забула у серці Твоєму невтолену спрагу-
Доливаєш водою? Схолоджуєш?- знаю- дарма!» -
чудово, Роксолано, сильно!
і це, - «...краєм ока зирнути в дорогу, котрої нема; долі - дві річеньки - морем не стали...»

Епохальний і живий твір.
наголос - взялА, здійнялАсь? - не певна


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-11-14 04:15:39 ]
Тамарочко, правду кажеш...прислухалася:)
Дякую за слово добре:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-11-14 22:33:08 ]
Піднесено... Видно, принесено з високих орбіт духу...

Віриться, що така любов, є любов'ю на всі часи, непідвладна схоластиці часу події.