ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив

Ігор Шоха
2026.03.13 20:00
                    І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.

Іван Потьомкін
2026.03.13 19:57
За Росією, навіки втраченою,
Бо нова –тюрма ще гірша.
Рахманінов плаче в зарубіжжі,
На розраду слів уже нема.
Бо ж не тільки слово, а й музику
Душать в обіймах невігласи…
Бо Росія голодна й загнуздана,
І до смаку їй оди й оглушливі марші.

Адель Станіславська
2026.03.13 19:40
Хто ти, жінко? Яка ти, квітко?
Солод серця гірким полином...
Ой яка ж бо летка, лелітко...
Гай хіба ж то твоя провина,

що вродилась у мамки слічна,
крихту гойна? Усе полова...
Вроди - капка, та й та не вічна,

Адель Станіславська
2026.03.13 19:39
Поворожу на чистих сторінках
сліпучо білих - білим і на біло...
Зіллю свій жаль і все, що наболіло -
хай чистість та вбере і біль, і страх...

На білім болю пам'ять настою,
зіп'ю лиш раз і виллю, щоб забути...
Так розірву прокляття чорні пута,

Борис Костиря
2026.03.13 11:42
Не віриться, що перше серпня
До нас навшпиньках підійшло,
Встромивши вістря прямо в серце,
Нахмуривши сумне чоло.

Воно прийшло, як піхотинець
Крізь огорожі та рови.
Воно пропхалось попідтинню

В Горова Леся
2026.03.13 11:36
Щоденно поїзди гудками плакали,
Коли везли вигнанців по землі,
Котра пахтіла кров'ю вурдалакові,
Що жадібно від галасу хмелів.

Хватав жінок, дітей, і люто бавився,
Незнаний звір залісенських боліт,
Гонимий і жадобою і заздрістю
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Роксолана Вірлан (1971) / Вірші

 Повстанська любов (в орбітах честі )

присвята М. Дудкевич

...
перейти до тексту твору

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-11-13 01:19:40
Переглядів сторінки твору 6741
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.805
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.03.12 06:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Данилюк (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-13 11:56:36 ]
Ти у пуп"янку юні лишив дві розлучні сльозини-
віддаю іх Тобі крізь роки - тільки Ти не береш -
пропікають донині ті роси...-так щемно і так зболено...Скільких доль скалічених,скільки завчасно обірваних молодих життів...Вражає ця сила духу,ця жертовність во ім'я високої ідеї.Дуже проникливий твір,я б сказала-розпачливий крик душі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-11-13 16:09:06 ]
Наталю, за співпережиття, проникливість, слово небайдуже - ДЯКУЮ!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-11-13 14:35:13 ]
Пропікає... Сильно!
ПС. В єдиному місці - "На чаті", нє?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-11-13 16:07:53 ]
Іванко, радію Вам і Вашому відгуку- для мене це дуже важливо:)
стосовно зауваги- спробувала виправити- чи це мал на увазі?
Дякую!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-11-13 15:26:13 ]
Нехай те 'був' стане вічним 'є'!
Слава Україні!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-11-13 16:03:41 ]
Героям -Слава!
дякую пресильно, Юр, за слова Твої небайдужі. Най щастить!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-11-13 15:48:27 ]
Немало в тебе текстів які так чи інакше торкаються визвольних часів 42-50 р.р. Експресивно, самобутньо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-11-13 16:02:08 ]
дякую, Уляночко- щиро. У мене вірші на такі теми вкладені у цикли- в даний час одшліфовую все написане і пережите.Щасти Тобі:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-13 15:50:16 ]
Марна, зайва і недоречна справа - прискіпуватись до дрібниць на зразок наголосу у сполучнику "але́ "
або тісної контамінації приголосних на прикладі "як вколисати", коли маєш справу з таким літературно-драматичним твором як Ваш. Перед ним я відчуваю себе і вдячним читачем, і чуйним глядачем.
Це моя особиста думка стосовно Вашого твору і мене, а ніяк не технічної частини літературного процесу. Якщо перечитатать твір вдруге, втретє чи ... надцяте, можна знайти більш вдалі варіанти.
А можна насолоджуватись цим, що є, бо знати міру при щасті - це дуже корисна звичка :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-11-13 15:58:50 ]
Семене, а я дуже вдячна Вам, за усі побачені недоліки, бо вважаю, що творu на таку тему - мають бути одшліфовані у всьому. Обіцяю Вам , що пошукаю кращі варіанти воно того варте. Дякую міцно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-11-13 16:20:46 ]
Cемене, дещо виправила, а спoлучнику із хибним наголосом не можy віднайти;( Де воно є???:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-13 16:30:49 ]
У цьому звороті повинна буть кома.
"А у мене був Ти - був у буднях омитих огнями."
Він повинен виглядать так:
"А у мене був Ти - був у буднях, омитих огнями"
"Омитий" - це дієприкметник. Тому зворот зветься дієприкметниковим :)
"але чудo". Тут наголоси так зливаються, що мимоволі "але́ " читається як "а́ле". Таке явище існує у версифікації, і тому можна не чіпать.
Можливо, краще було б "перетягнено". Бо "перетягнена" - це дієприкметник. Та зараз мало хто звертає на це увагу.
Нічого особливо примітного у сенсі помилок і недоробок я не знайшов.
І мені приємніше буть читачем, слухачем, спостерігачем, товаришем, а не якимсь експертом чи розумником :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-11-13 16:45:35 ]
Бачу...вже бачу- виправляю...вдячна безмірно.
Завжди радітиму добрій, дружній критиці!! За "товариш" - особливе спасиБі :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-11-13 19:25:51 ]
Похвально, Роксолано: і тема серйозна, і відтворено чудово. У мене єдине міркування (не порада і не критика):
"Назавжди утопив Ти "люблю", у душі моїй, чисте-
віддаю його Янголам - тому немає кінця." Наскільки я зрозумів, йдеться про "люблю",якому немає кінця. А кінця не має вінець:
"Назавжди утопив Ти "люблю", у душі моїй, чисте-
віддаю його Янголам - у позолоті вінця."
Натхнення!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-11-14 04:21:16 ]
П. Мирославе, тішуся, що Ви читали цей твір- знаю, як Ви розумієте і відчуваєте усе, що стосується цієі теми.
Обов"язково подумаю над запропонованим Вами варіантом. Сердечно вдячна:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-11-13 21:04:49 ]
Роксолано, не потрібно бути пророком, щоб передбачити значимість у майбутньому повстанської тематики у Ваших віршах. Ви оспіваєте ще й досі незрозумілий багатьом подвиг повстанців 40-х і 5о-х 20 століття з притаманними Вам стилістичним забарвленням і справжнім патріотизмом. Написане Вами буде як золото найвищої проби, непідвладне ніякій іржі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-11-14 04:18:06 ]
Богдане, читаю Ваш відгук і мені здається, що може...може не є дарма усе- не пустоцвітно життя коротаю. Окрилили мене Ви. Спасибі Друже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-11-13 22:34:53 ]
«Я забула у серці Твоєму невтолену спрагу-
Доливаєш водою? Схолоджуєш?- знаю- дарма!» -
чудово, Роксолано, сильно!
і це, - «...краєм ока зирнути в дорогу, котрої нема; долі - дві річеньки - морем не стали...»

Епохальний і живий твір.
наголос - взялА, здійнялАсь? - не певна


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-11-14 04:15:39 ]
Тамарочко, правду кажеш...прислухалася:)
Дякую за слово добре:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-11-14 22:33:08 ]
Піднесено... Видно, принесено з високих орбіт духу...

Віриться, що така любов, є любов'ю на всі часи, непідвладна схоластиці часу події.