ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.04.29 10:34
Апельсинний Кратін*
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.

Тетяна Левицька
2026.04.29 10:08
Не дозволяй мені себе винити,
Я більше за життя його люблю!
Як небеса — отави соковиті,
І чуйну пісню з присмаком жалю.
Я так його кохаю, Боже! Нащо
Ти дав мені жагу земного щастя,
Аби міняла волю на кайдани?
Його любити я не перестану.

Віктор Кучерук
2026.04.29 07:10
Мов сонця промінь із туману,
З'явився спогад про кохану,
Яку з глибокої могили
Я повертати вже знесилів,
Адже, немов жіноча рима,
В моїх думках щомить незримо
Тремтить, колишеться, тріпоче
Вона й забутися не хоче...

хома дідим
2026.04.28 21:06
о так до ітаки
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи

Тетяна Левицька
2026.04.28 19:57
Дорогий Артуре, сердечно тебе вітаю зі вступом в Національну спілку письменників України! Дуже пишаюся тобою і тим, що Ярослав Чорногуз і я дали тобі рекомендації, бо ти вартий того, щоб бути членом спільчанської родини. Твоя поезія викликає трепет в душі

Костянтин Ватульов
2026.04.28 19:00
Далеко-далеко, де всюди вирують густі аромати сандалу,
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.

Далеко-

Охмуд Песецький
2026.04.28 16:09
Незатійливо сонце пливе
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.

У зеніті щоденних висот,
У сліпучому образі диска
Це життя зоресвітній оплот

Володимир Невесенко
2026.04.28 15:25
Вічний сум на образах.
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:

«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,

Вячеслав Руденко
2026.04.28 11:33
Човни з очерету! Волхви на човнах! -
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!

Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,

Тетяна Левицька
2026.04.28 10:59
Небесна твердінь безмежна,
а хмари, мов гріб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.

Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці

Борис Костиря
2026.04.28 10:56
Я люблю важливий час затишшя
Перед вибухом в полях сумних,
Як заходить сонце на узвишшя
В променях яскраво-золотих.

Так натхнення у часи утоми
Причаїлось птахом у лісах.
У тенетах суму і ризоми

Ольга Олеандра
2026.04.28 08:42
Весна. На вістрях пер пташини
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.

Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.

Віктор Кучерук
2026.04.28 06:36
Мигочуть дні, мелькають тижні,
Потік років змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.

Володимир Бойко
2026.04.28 00:31
Візьми мене, мов поїзд, на ходу,
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.

Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну

Іван Потьомкін
2026.04.27 22:02
Чом такі трагічні лики,
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні

Світлана Пирогова
2026.04.27 21:12
Пора вечірня тулиться до вікон,
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.

За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галина Михайлик / Вірші / "Куточок раю" (Інтимна лірика)

 Куточок раю

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-02-24 21:55:35
Переглядів сторінки твору 8088
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.749 / 5.5  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.903
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Шестопалов (М.К./Л.П.) [ 2013-02-25 02:05:22 ]
Як тонко, по-жіночому. Цікаве продовження вірша п. Мирослава


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-25 14:36:39 ]
Дякую, що підмітили! Дійсно можна читати як продовження: герої пана Мирослава мають еротичні стосунки, але "раю" у багатовимірності цього поняття, ще не досягли (як видно з останнього рядка). Ось вони і роздумують над своїми стосунками (що ж далі?) у моєму вірші.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2013-02-25 05:03:44 ]
Галинко, оце так і унісонні перегуки з Мирославом... десь в одних ноосферах витали і красу таку знесли до людей простих:)
останній рядок- це взагалі: Чудесно! Беру собі на озброєння:)))
(один момент:
"Чи зЕрняткО знайтИ у йОго лОні" - наголос на йОго- може ще щось пофантазувати заради перфектности" - на Ваш розгляд)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-25 14:41:55 ]
Дякую, Роксоланко! Згадався мені і наш з Вами унісонний перегук з павучками... Мабуть, так мало бути...
Але це - досвід: перш ніж публікувати щось своє, прочитай ПОВНІСТЮ хоча б останні публікації у колонці (це я собі:))
Над заувагою подумаю. Дякую, що виловили!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-25 09:02:13 ]
Рай, серце, кров, любов - це найсвітліші і найкращі поетичні образи з усіх, які лише можуть буть у Світі Поезії, особливо, якщо їх вживать не завуальовано, а як кажуть, "в лоба".
Перший чудово римується майже з усіма дієсловами (помирай, обирай, край, зазирай, сарай і т.д. і усе таке инше), про другі-треті-четверті я, можливо, розповім де-небудь у иншому місці, бо тут вони укупі майстерно розкриті, так само як і закодовані (мені здалось саме так) у наступних 9-ти рядках Вашого, беззаперечно, чудового вірша.
Образ "овоча" мені здається новаторським і навіть життєвим.
Нових віршів :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-25 14:55:20 ]
Пане Семене, бальзамом на душу "чудовість" Вашого коментаря.
Десь в глибині підсвідомості, мабуть, сидить цей образ "плоду", "яблука", чи загалом фрукта-овоча(owoc,по-польськи - фрукт). У такому "овочевому" звучанні зустрічала його колись у старих галицьких публікаціях (ХІХ ст.) біблійної літератури. Тому зрозуміло, що "овоч" у мене вжито не у прямому (городньому) значенні :)))
Так що за підсвідоме "новаторство" треба подякувати дідусеві Фрейду :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-25 15:08:05 ]
До появи нинішньої влади про овоча (у однині) мало хто коли і де згадував. От і виника стійка асоціація попри масштаб у сенсі того, що хто у кого на долоні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-25 15:26:35 ]
Одним словом - Фрейд відпочиває :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2013-02-25 15:14:12 ]
Тема раюособливо близька жінкам - водночас і зваблива, і грішна. І хочеться, і колеться... Весна....

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-25 15:33:00 ]
Не дарма ж у більшості країн мусульманського світу жінка замотана з ніг до голови: вже тільки те, що вона жінка - це її провина і гріх... Але тамтешнім чоловікам комфортніше перекласти провину на жіноцтво, аніж визнати свою слабкість щодо протистояння спокусам...
Дякую за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Флора Генрик (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-25 16:59:00 ]
так, це питання)))легко і гарно написано)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-25 17:37:44 ]
Дякую за відвідини і "гарнолегкий" відгук! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-06 10:07:14 ]
Вирішила скопіювати на свою сторінку пародію пана Івана Гентоша на мій "Куточок раю" (щоб не "ходити" далеко, коли захочеться посміятися:) Думаю, пан Іван не буде проти. Ще раз йому - велике спасибі!

пародія « Перестигли... »

Пародія

В раю – духовне! Не якісь продукти.
Жага до досконалості – увись!
Злились в єдине овочі і фрукти,
Під ними двоє теж… в одне злились…

Для раю, певно, то не так суттєво –
Як на долоні… Хай… У всій красі…
Але чого послухалися Єви?
Понадгризали овочі усі…


25.02.2013


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-06 10:11:59 ]
І ще, наш обмін коментарями:

Галина Михайлик (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-26 10:21:34 ]
Дякую, пане Іване! Нареготалася щиро! Отримати на свій твір пародію від самого Майстра цього жанру - І.Гентоша, то вже щось значить :)))
А щодо "овочів", то я вже писала в одному зі своїх коментарів у себе на сторінці: "Десь в глибині підсвідомості, мабуть, сидить цей образ "плоду", "яблука", чи загалом фрукта-овоча (owoc,по-польськи - фрукт). У такому "овочевому" звучанні зустрічала його колись у старих галицьких публікаціях (ХІХ ст.) біблійної літератури. Тому зрозуміло, що "овоч" у мене вжито не у прямому городньому значенні".
Завдяки Вам, я зрозуміла, що "овоч", мабуть, треба було подати як "owoc" з приміткою, що це з польської. Але тоді не було б Вашої пародії :))
Ще раз дякую! Чекаю нових іскрометних перлин!

Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-02-26 12:29:59 ]

Вітаю, Галь! Насправді радий, що сподобалося творіння! Та звісно, що тут "овоч" не в прямому значенні, на наших теренах власне так в основному і сприймається, як ти кажеш. Примітки робити не треба, воно і так зрозуміло.
Дякую і бажаю натхнення навзаєм!