ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.12.04 20:25
Не карай мене, Боже, в гніві й люті своїй.
Над нещастям моїм, змилуйсь, Боже.
Уздоров мене ліпше: в дрожі кості мої.
Повернися до мене і душу мою уздоров,
Адже пам’яті в смерті нема,
А в пеклі як подякувать зможу?..
Я стомивсь од нічних стогнань,
C

Борис Костиря
2024.12.04 19:45
Я вийшов у ліс
і вслухаюся в голос тиші.
Вона біла, як цей сніг.
Біла магія тиші
заливається
з чорною магією зими.
Біла тиша нагадує аркуш,
на якому пишуться

Артур Курдіновський
2024.12.04 10:17
Що там не кажи - життя чудове!
Є у ньому радісні моменти.
Я тепер - махровий Казанова,
Колекціоную компліменти.

Я не знав: відчую незабаром,
Вийшовши з будинку необачно,
Поцілунок разом з перегаром

Микола Дудар
2024.12.04 09:39
Щебече ластівка… щебече
Заслухавсь вітер, зліз із хмар
І відкотив могильний вечір
І вийшов з церкви паламар…
Стояли й слухали молитву
Таку молитву з молитов
Весною й літечком сповиту
Немов рождалися… немов…

Микола Соболь
2024.12.04 05:36
Вечір чорніший за каву,
кіт, як брудний коминяр,
повні чекає появу
не співрозмовник – казкар,
ніжно слова огортають
і у вечірній габі,
наче на сходинках раю
пастку готує тобі.

Віктор Кучерук
2024.12.04 05:35
Забув про сни і мало їм,
І легко збуджуюсь щоденно,
Бо привела навічно в дім
Безсоння хміль і шал натхнення.
Ще стільки пристрасті ні в кім
Не проявлялось безнастанно, –
Вона кипить в єстві твоїм
І парко дихає коханням.

Микола Дудар
2024.12.03 21:11
Хоч кричи, хоч вішайсь — сенсу нуль…
( Пам’ятайте батькові поради… )
Дрихне гарно втомлений пітбуль —
Втіха наша кожної розради…
Настрій нижче плінтуса… Приліг,
Дивиться з-під лоба і бурмоче:
«Викинь свої крики за поріг
І зривати горло перехочеш…»

Світлана Пирогова
2024.12.03 20:20
Накинула зима мереживо на віття.
Розсипала сніжинки, ніби білоквіття.
І закохала очі сині в карі.
Благословляли з неба світлість хмари.

І сніжно-біла ніжність пудрила обличчя.
Здавалося, яскраве миготіння кличе.
В магічні ті обійми теплі-теплі.

Борис Костиря
2024.12.03 19:42
Землю вкрив густий туман.
У ньому ховаються чудовиська,
які простягають свої клешні
до наших заповітних мрій.
В імлі зависають думки
і стають застиглими,
безбережними, драглистими,
усепроникненими, як цей туман.

Козак Дума
2024.12.03 17:10
Єднаймося… дорогою у прірву,
в яку ота сволота нас веде,
бо нове мінісерство – нову вирву,
пробачте міну нову, підкладе…*

Єднаймося мерщій, аби спаситися,
аби урятувати хоч дітей!
Як довго ще ми будемо трястися,

Юрій Гундарєв
2024.12.03 09:52
Це не просто звичайний художник, а стріт-артист, який перетворив вулиці рідного Харкова на цілу галерею графічних робіт - справді філософських, навіть поетичних.
Сьогодні він творить своє унікальне мистецтво під обстрілами у деокупованих містах. Його нап

Віктор Кучерук
2024.12.03 06:19
Чому в далекій юності дівчата
Усмішки дарували не мені, –
Чому донині болісно гадати:
Чому холодні квіти весняні?
Чому комусь блакитним цвітом рясту
Вкриває доля обрані шляхи,
А я лиш терну прорості голчасті
Підошвами вчуваю навкруги?

Микола Соболь
2024.12.03 05:55
Чи марні сни були ті, чи примарні?
Шукає вітер правди на землі.
Сирі підвали. Втеча з буцегарні.
Далекі, недосяжні кораблі…
Нехай пороги розіб’ють на друзки
ворожий флот і полчища орди.
Не стане московит ніколи руським,
в улус до хана йдуть його сл

Артур Сіренко
2024.12.03 01:33
Портрет намальований зорями
Прочанина, що приходить щоночі
На горище, де сплять кажани
До весни – дзьобатої сірої птахи,
І шукає пошерхлі слова
Зітлілої книги старої поезії,
Яку можна лише шепотіти,
Ковтаючи звуки еламські

Іван Потьомкін
2024.12.02 22:40
Їй би в матріархаті народитися годилось,-
Од ласки й доброти з десяток мужиків зомліло б,
А то лиш я один та ще онук й сини...
Немає простору у повноті розправить крила.
Отож, як на останню приступку життя зійду,
Відкіль в інші світи вже мерех

Борис Костиря
2024.12.02 19:48
Крига скувала вулиці
у свої залізні лещата.
Замерзлі думки
висять бурульками
на деревах.
Почуття ледь визирають
з-під заледенілих калюж.
Крижаніє свідомість,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Нікому Невідома
2024.12.03

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галина Михайлик / Вірші / "Куточок раю" (Інтимна лірика)

 Куточок раю

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-02-24 21:55:35
Переглядів сторінки твору 7215
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.749 / 5.5  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.903
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Шестопалов (М.К./Л.П.) [ 2013-02-25 02:05:22 ]
Як тонко, по-жіночому. Цікаве продовження вірша п. Мирослава


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-25 14:36:39 ]
Дякую, що підмітили! Дійсно можна читати як продовження: герої пана Мирослава мають еротичні стосунки, але "раю" у багатовимірності цього поняття, ще не досягли (як видно з останнього рядка). Ось вони і роздумують над своїми стосунками (що ж далі?) у моєму вірші.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-02-25 05:03:44 ]
Галинко, оце так і унісонні перегуки з Мирославом... десь в одних ноосферах витали і красу таку знесли до людей простих:)
останній рядок- це взагалі: Чудесно! Беру собі на озброєння:)))
(один момент:
"Чи зЕрняткО знайтИ у йОго лОні" - наголос на йОго- може ще щось пофантазувати заради перфектности" - на Ваш розгляд)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-25 14:41:55 ]
Дякую, Роксоланко! Згадався мені і наш з Вами унісонний перегук з павучками... Мабуть, так мало бути...
Але це - досвід: перш ніж публікувати щось своє, прочитай ПОВНІСТЮ хоча б останні публікації у колонці (це я собі:))
Над заувагою подумаю. Дякую, що виловили!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-25 09:02:13 ]
Рай, серце, кров, любов - це найсвітліші і найкращі поетичні образи з усіх, які лише можуть буть у Світі Поезії, особливо, якщо їх вживать не завуальовано, а як кажуть, "в лоба".
Перший чудово римується майже з усіма дієсловами (помирай, обирай, край, зазирай, сарай і т.д. і усе таке инше), про другі-треті-четверті я, можливо, розповім де-небудь у иншому місці, бо тут вони укупі майстерно розкриті, так само як і закодовані (мені здалось саме так) у наступних 9-ти рядках Вашого, беззаперечно, чудового вірша.
Образ "овоча" мені здається новаторським і навіть життєвим.
Нових віршів :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-25 14:55:20 ]
Пане Семене, бальзамом на душу "чудовість" Вашого коментаря.
Десь в глибині підсвідомості, мабуть, сидить цей образ "плоду", "яблука", чи загалом фрукта-овоча(owoc,по-польськи - фрукт). У такому "овочевому" звучанні зустрічала його колись у старих галицьких публікаціях (ХІХ ст.) біблійної літератури. Тому зрозуміло, що "овоч" у мене вжито не у прямому (городньому) значенні :)))
Так що за підсвідоме "новаторство" треба подякувати дідусеві Фрейду :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-25 15:08:05 ]
До появи нинішньої влади про овоча (у однині) мало хто коли і де згадував. От і виника стійка асоціація попри масштаб у сенсі того, що хто у кого на долоні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-25 15:26:35 ]
Одним словом - Фрейд відпочиває :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2013-02-25 15:14:12 ]
Тема раюособливо близька жінкам - водночас і зваблива, і грішна. І хочеться, і колеться... Весна....

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-25 15:33:00 ]
Не дарма ж у більшості країн мусульманського світу жінка замотана з ніг до голови: вже тільки те, що вона жінка - це її провина і гріх... Але тамтешнім чоловікам комфортніше перекласти провину на жіноцтво, аніж визнати свою слабкість щодо протистояння спокусам...
Дякую за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Флора Генрик (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-25 16:59:00 ]
так, це питання)))легко і гарно написано)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-25 17:37:44 ]
Дякую за відвідини і "гарнолегкий" відгук! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-06 10:07:14 ]
Вирішила скопіювати на свою сторінку пародію пана Івана Гентоша на мій "Куточок раю" (щоб не "ходити" далеко, коли захочеться посміятися:) Думаю, пан Іван не буде проти. Ще раз йому - велике спасибі!

пародія « Перестигли... »

Пародія

В раю – духовне! Не якісь продукти.
Жага до досконалості – увись!
Злились в єдине овочі і фрукти,
Під ними двоє теж… в одне злились…

Для раю, певно, то не так суттєво –
Як на долоні… Хай… У всій красі…
Але чого послухалися Єви?
Понадгризали овочі усі…


25.02.2013


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-06 10:11:59 ]
І ще, наш обмін коментарями:

Галина Михайлик (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-26 10:21:34 ]
Дякую, пане Іване! Нареготалася щиро! Отримати на свій твір пародію від самого Майстра цього жанру - І.Гентоша, то вже щось значить :)))
А щодо "овочів", то я вже писала в одному зі своїх коментарів у себе на сторінці: "Десь в глибині підсвідомості, мабуть, сидить цей образ "плоду", "яблука", чи загалом фрукта-овоча (owoc,по-польськи - фрукт). У такому "овочевому" звучанні зустрічала його колись у старих галицьких публікаціях (ХІХ ст.) біблійної літератури. Тому зрозуміло, що "овоч" у мене вжито не у прямому городньому значенні".
Завдяки Вам, я зрозуміла, що "овоч", мабуть, треба було подати як "owoc" з приміткою, що це з польської. Але тоді не було б Вашої пародії :))
Ще раз дякую! Чекаю нових іскрометних перлин!

Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-02-26 12:29:59 ]

Вітаю, Галь! Насправді радий, що сподобалося творіння! Та звісно, що тут "овоч" не в прямому значенні, на наших теренах власне так в основному і сприймається, як ти кажеш. Примітки робити не треба, воно і так зрозуміло.
Дякую і бажаю натхнення навзаєм!