ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.12.02 22:34
Потойбіч і посейбіч – все це ти.
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М

Тетяна Левицька
2025.12.02 22:17
Насправді грудень не зігріє,
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть

Олександр Буй
2025.12.02 21:18
Поворожи мені на гущі кавовій!
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...

На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих

Володимир Мацуцький
2025.12.02 20:34
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання

В Горова Леся
2025.12.02 17:20
Грудень сіє на сито дощ,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.

Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,

Борис Костиря
2025.12.02 14:53
Дивлюсь у туман непроглядний, дівочий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.

Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,

Володимир Мацуцький
2025.12.02 12:01
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання

Сергій Губерначук
2025.12.02 10:58
Дехто, хто де.
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,

Вікторія Лимар
2025.12.01 23:04
Закінчує справи свої листопад,
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи  лоно.

Повітря холодним  вкриває рядном.
Відчутна  пронизлива  туга.
Зима  перетнула  швиденько кордон.

С М
2025.12.01 12:00
Двадцять літ минає від часів
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас

Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!

Борис Костиря
2025.12.01 11:08
Зрубане дерево біля паркану,
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує

Софія Кримовська
2025.12.01 09:50
А дерева в льолях із туману
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.

Микола Дудар
2025.12.01 09:33
З темного боку з темного майже
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по

Тетяна Левицька
2025.12.01 08:53
Ходить Гарбуз по городу,
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:

В Горова Леся
2025.12.01 08:47
Хай і була найменшою з гірчин,
Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.

Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав

Віктор Кучерук
2025.12.01 05:52
Бушувала ніч прибоєм,
Вирувала, мов окріп, -
Затуманений журбою,
Ранок стишено осліп.
Вирв навколишніх не бачить,
Як і безлічі сміття, -
Болі зносити терпляче
Научило всіх життя...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галина Михайлик / Вірші / "Куточок раю" (Інтимна лірика)

 Куточок раю

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-02-24 21:55:35
Переглядів сторінки твору 7800
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.749 / 5.5  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.903
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Шестопалов (М.К./Л.П.) [ 2013-02-25 02:05:22 ]
Як тонко, по-жіночому. Цікаве продовження вірша п. Мирослава


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-25 14:36:39 ]
Дякую, що підмітили! Дійсно можна читати як продовження: герої пана Мирослава мають еротичні стосунки, але "раю" у багатовимірності цього поняття, ще не досягли (як видно з останнього рядка). Ось вони і роздумують над своїми стосунками (що ж далі?) у моєму вірші.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2013-02-25 05:03:44 ]
Галинко, оце так і унісонні перегуки з Мирославом... десь в одних ноосферах витали і красу таку знесли до людей простих:)
останній рядок- це взагалі: Чудесно! Беру собі на озброєння:)))
(один момент:
"Чи зЕрняткО знайтИ у йОго лОні" - наголос на йОго- може ще щось пофантазувати заради перфектности" - на Ваш розгляд)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-25 14:41:55 ]
Дякую, Роксоланко! Згадався мені і наш з Вами унісонний перегук з павучками... Мабуть, так мало бути...
Але це - досвід: перш ніж публікувати щось своє, прочитай ПОВНІСТЮ хоча б останні публікації у колонці (це я собі:))
Над заувагою подумаю. Дякую, що виловили!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-25 09:02:13 ]
Рай, серце, кров, любов - це найсвітліші і найкращі поетичні образи з усіх, які лише можуть буть у Світі Поезії, особливо, якщо їх вживать не завуальовано, а як кажуть, "в лоба".
Перший чудово римується майже з усіма дієсловами (помирай, обирай, край, зазирай, сарай і т.д. і усе таке инше), про другі-треті-четверті я, можливо, розповім де-небудь у иншому місці, бо тут вони укупі майстерно розкриті, так само як і закодовані (мені здалось саме так) у наступних 9-ти рядках Вашого, беззаперечно, чудового вірша.
Образ "овоча" мені здається новаторським і навіть життєвим.
Нових віршів :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-25 14:55:20 ]
Пане Семене, бальзамом на душу "чудовість" Вашого коментаря.
Десь в глибині підсвідомості, мабуть, сидить цей образ "плоду", "яблука", чи загалом фрукта-овоча(owoc,по-польськи - фрукт). У такому "овочевому" звучанні зустрічала його колись у старих галицьких публікаціях (ХІХ ст.) біблійної літератури. Тому зрозуміло, що "овоч" у мене вжито не у прямому (городньому) значенні :)))
Так що за підсвідоме "новаторство" треба подякувати дідусеві Фрейду :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-25 15:08:05 ]
До появи нинішньої влади про овоча (у однині) мало хто коли і де згадував. От і виника стійка асоціація попри масштаб у сенсі того, що хто у кого на долоні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-25 15:26:35 ]
Одним словом - Фрейд відпочиває :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2013-02-25 15:14:12 ]
Тема раюособливо близька жінкам - водночас і зваблива, і грішна. І хочеться, і колеться... Весна....

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-25 15:33:00 ]
Не дарма ж у більшості країн мусульманського світу жінка замотана з ніг до голови: вже тільки те, що вона жінка - це її провина і гріх... Але тамтешнім чоловікам комфортніше перекласти провину на жіноцтво, аніж визнати свою слабкість щодо протистояння спокусам...
Дякую за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Флора Генрик (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-25 16:59:00 ]
так, це питання)))легко і гарно написано)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-25 17:37:44 ]
Дякую за відвідини і "гарнолегкий" відгук! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-06 10:07:14 ]
Вирішила скопіювати на свою сторінку пародію пана Івана Гентоша на мій "Куточок раю" (щоб не "ходити" далеко, коли захочеться посміятися:) Думаю, пан Іван не буде проти. Ще раз йому - велике спасибі!

пародія « Перестигли... »

Пародія

В раю – духовне! Не якісь продукти.
Жага до досконалості – увись!
Злились в єдине овочі і фрукти,
Під ними двоє теж… в одне злились…

Для раю, певно, то не так суттєво –
Як на долоні… Хай… У всій красі…
Але чого послухалися Єви?
Понадгризали овочі усі…


25.02.2013


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-06 10:11:59 ]
І ще, наш обмін коментарями:

Галина Михайлик (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-26 10:21:34 ]
Дякую, пане Іване! Нареготалася щиро! Отримати на свій твір пародію від самого Майстра цього жанру - І.Гентоша, то вже щось значить :)))
А щодо "овочів", то я вже писала в одному зі своїх коментарів у себе на сторінці: "Десь в глибині підсвідомості, мабуть, сидить цей образ "плоду", "яблука", чи загалом фрукта-овоча (owoc,по-польськи - фрукт). У такому "овочевому" звучанні зустрічала його колись у старих галицьких публікаціях (ХІХ ст.) біблійної літератури. Тому зрозуміло, що "овоч" у мене вжито не у прямому городньому значенні".
Завдяки Вам, я зрозуміла, що "овоч", мабуть, треба було подати як "owoc" з приміткою, що це з польської. Але тоді не було б Вашої пародії :))
Ще раз дякую! Чекаю нових іскрометних перлин!

Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-02-26 12:29:59 ]

Вітаю, Галь! Насправді радий, що сподобалося творіння! Та звісно, що тут "овоч" не в прямому значенні, на наших теренах власне так в основному і сприймається, як ти кажеш. Примітки робити не треба, воно і так зрозуміло.
Дякую і бажаю натхнення навзаєм!