ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вікторія Лимар
2026.04.29 23:51
Небесна синь така безмежна.
Не можу погляд зупинить.
Бо неповторна зникне мить.
А ми від Всесвіту залежні.
Думки бувають протилежні
тому, що коїться навколо.
Навколо скільки горя, зла.
Ось так і я в собі несла,

хома дідим
2026.04.29 22:02
ми переважно сумні
віриш у це чи ні
нас переважно не пре
ні депардьйо ні маре
і гороскопи не суть
хай вони інших несуть
рифами сірих діб
де заробляють на хліб

Володимир Невесенко
2026.04.29 20:34
Земля здригалась доокіл,
палало місто у кварталах.
В повітрі – дим з вогнем навпіл,
і люд нажаханий в підвалах.

За залпом залп в імлу цупку
гатили «Гради» неупинно,
а біля церкви нашвидку

Іван Потьомкін
2026.04.29 20:28
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мене

Артур Курдіновський
2026.04.29 19:31
Випльовує новатор гасло
сонети ж до яких не звик
на нього діють мов на чорта
часник

***

Дивлюсь у вибране, зітхаю...

Артур Сіренко
2026.04.29 12:33
Знову снилися мертві. Снилося, що я мушу бути на якійсь конференції по кубофутуризму. Заходжу в якийсь бароковий будинок: анфілади, мармурові сходи, скульптури Геракла в левовій шкурі, Гекати, Діани Вічноцнотливої, двері, що більш нагадують врата, потім з

Борис Костиря
2026.04.29 11:27
Не хочу в дзеркало дивитись,
Бо я себе не впізнаю.
Лиш хмара зяє, ніби витязь,
Мов усміх янгола в раю.

Я пізнаю свої глибини
У морі в штормах громових,
Коли торкається людини

Вячеслав Руденко
2026.04.29 10:34
Апельсинний Кратін*
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.

Тетяна Левицька
2026.04.29 10:08
Не дозволяй мені себе винити,
Я більше за життя його люблю!
Як небеса — отави соковиті,
І чуйну пісню з присмаком жалю.
Я так його кохаю, Боже! Нащо
Ти дав мені жагу земного щастя,
Аби міняла волю на кайдани?
Його любити я не перестану.

Віктор Кучерук
2026.04.29 07:10
Мов сонця промінь із туману,
З'явився спогад про кохану,
Яку з глибокої могили
Я повертати вже знесилів,
Адже, немов жіноча рима,
В моїх думках щомить незримо
Тремтить, колишеться, тріпоче
Вона й забутися не хоче...

хома дідим
2026.04.28 21:06
о так до ітаки
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи

Тетяна Левицька
2026.04.28 19:57
Дорогий Артуре, сердечно тебе вітаю зі вступом в Національну спілку письменників України! Дуже пишаюся тобою і тим, що Ярослав Чорногуз і я дали тобі рекомендації, бо ти вартий того, щоб бути членом спільчанської родини. Твоя поезія викликає трепет в душі

Костянтин Ватульов
2026.04.28 19:00
Далеко-далеко, де всюди вирують густі аромати сандалу,
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.

Далеко-

Охмуд Песецький
2026.04.28 16:09
Незатійливо сонце пливе
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.

У зеніті щоденних висот,
У сліпучому образі диска
Це життя зоресвітній оплот

Володимир Невесенко
2026.04.28 15:25
Вічний сум на образах.
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:

«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,

Вячеслав Руденко
2026.04.28 11:33
Човни з очерету! Волхви на човнах! -
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!

Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Марія Гончаренко (1943) / Вірші

 дощі

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-10-09 12:28:41
Переглядів сторінки твору 20308
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.782
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.12.02 10:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2012-10-16 20:00:57 ]
Тонке майстерне римування - зерна/землю/озерні. Я його вловив, і сподіваюсь, що це авторським винаходом.
Одлетіли/лишили - це вже правдиве римування :-)
Я не можу сказати, що мене цікавить саме римування. Воно - це один з аспектів мого зацікавленого погляду.

Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-16 20:59:29 ]
Інколи хочу підсилити ритмічність (чи звуковий живопис) того, що думаю сказати, за допомогою рим і, якщо виходить, вдаюся до внутрішньої рими... Ви ж знаєте, рима не моє покликання, тим цінніше для мене, що ви це помітили...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Максим Холявін (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-19 18:25:48 ]
Однак, ми з Вами навіть більше схожі в техніці, ніж спочатку здається. =) Інколи думка сама римується в ключі зовсім білого, ледь не верлібрного вірша. То навіщо опиратися - береш і пишеш. =) А інколи взагалі так виходить, що цілий твір усередині виявляється сповненим прихованих рим...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-23 19:49:10 ]
... ніколи над технікою написання не задумувалась, але тут спрацьовують, мабуть, певні внутрішні ритми, почуття, а вони для кожної людини як той візерунок ліній на пальці - унікальний у кожного, але ж є близькі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-10-16 21:55:33 ]
дощі ранні і дощі пізні - благодатні дощі, від них користь душі незміряна...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-17 10:52:38 ]
Згодна, Василю Світлий, так...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Максим Холявін (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-19 18:28:12 ]
...а щодо самого вірша, то, як - у кращому сенсі - завжди, крізь ніппонічну лаконічність сяє зоря спокійного просвітленого сенсу, Сонце під час сліпого дощику.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-23 19:58:44 ]
... поезія, думаю, не у словах, а у тому, що між ними - колись я це сформулювала так: "мої вірші мовчазні як я // їх треба не слухати а відчувати // і тоді з'явиться зміст // просторів між словами"...
Дякую, Максиме, що заглянули на мою сторінку. Наснаги!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Максим Холявін (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-01 19:24:18 ]
Коли хочеться спокійного просвітленого сенсу - ходжу до Вас. =)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-04 14:38:14 ]
Це наснажує... дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Шон Маклех (Л.П./М.К.) [ 2012-10-23 19:54:18 ]
Дуже цікавий твір! Є в ньому щось таємниче і незбагненне.... Сподобалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-23 20:07:55 ]
О, Шоне, гостю незвичайний! Дякую, що завітали. Ваша поезія свіжа, неузвичаєна і тому мені так цінні Ваші слова про моє віршування...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-24 22:45:32 ]
Шановна Редакціє Майстерень! З великим здивуванням побачила, що Ви зняли обидва мої рейтинги... невже моя незгода з Вашою оцінкою вірша Шона Маклеха "Танець гризунів", висловлена в абсолютно ввічливій формі, спричинилася до Вашого Гніву? Я розумію, що давно мій "народний" рейтинг був "заморожений" і не рухався, не зважаючи на те, що ставилися мені більші оцінки... прикро, бо однодумці не ті, що думають однаково, але ж ті, що шукають (працюють)в одному напрямку.
З нерушною повагою до Вас...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володя Криловець (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-16 22:45:36 ]
Гарний, світлий, весняний вірш. Натхнення Вам і чистоти в душі!
А може,
"і в мені
зерно лишили"?
Так буде ритмічніше.
Вибачте, що з Володиної сторінки.
З повагою, Анатолій Криловець.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-20 18:29:57 ]
... а може і взагалі без "у", без "в"?..
Дякую за наснажуючий коментар.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2013-03-05 11:52:00 ]
Цікавий вірш.
для посилення акценту на фінал вірша пропоную невеличкі зміни:
"у мене свято:
рік одцвів
і дні в минуле одлетіли,
немов у вирій,
а в мені
зерном лишили
мужню силу"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-07 09:25:00 ]
Дякую, Олександре, за уважне прочитання вірша. Цікава пропозиція замінити "зерно" на "зерном". Подумаю, тут є ледь помітна різниця: якщо "зерно" - однозначно є одниною, то "зерном" - читається вже у множині...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Стукаленко (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-25 09:09:14 ]
Такий гарний вірш, пані Маріє! І життєстверджуючий позитив у тому "зерно лишили у мені", Це так прекрасно!
?Ви маєте рацію:
"а може і взагалі без "у", без "в"?",
бо "у", "в" - і читається із запинкою, без нього, на мою думку, буде глибше.
"мужню силу" - сприймається приземленіше, ніж весь попередній зміст. А якщо щось на кшталт: думки силу?
Наснаги!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-26 20:48:03 ]
Дякую, Вікторіє, за коментар і уважне прочитання. Дослухаюсь до Вас, адже в першому варіанті було "а мені // зерно лишили – // мужню силу"; а "думки силу" - може, дещо пафосно... подумаю.
Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Гора (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-14 10:37:32 ]
надворі свято
дощі
небесні зерна
в землю
розіллються навесні
зелених вод моря озерні...

у мене свято
рік одцвів
дні в минуле одлетіли
немов у вирій
а мені
зерно лишили –
мужню силу
шануймо
красу шат любові


1   2   3   Переглянути все