ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.12.14 18:39
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.

Артур Сіренко
2025.12.14 17:36
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео

Ярослав Чорногуз
2025.12.14 15:10
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.

Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,

Євген Федчук
2025.12.14 11:48
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.

Світлана Пирогова
2025.12.14 10:33
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.

Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,

Тетяна Левицька
2025.12.14 10:29
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.

Віктор Кучерук
2025.12.14 09:23
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.

С М
2025.12.14 06:11
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 04:43
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе

нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 02:46
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.

Прівіт, мала.

Микола Дудар
2025.12.14 00:08
Було колись під шістдесят,
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…

Кока Черкаський
2025.12.13 23:44
Послання віків скупі, як сніг,
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…


Борис Костиря
2025.12.13 21:01
Сніг скупий, як послання віків,
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.

Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.

В Горова Леся
2025.12.13 16:56
Дощ крижаний у шибу - музика крапель мерзлих.
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.

Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н

Микола Дудар
2025.12.13 12:09
Відтепер і дотетер
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…

Пиріжкарня Асорті
2025.12.13 08:57
Вірш розглядався на онлайн-колегії робочих змін і керівників профільних департаментів "Асорті Пиріжкарень" з долученням сторонніх експертів. І от що ми маємо в результаті. Технічно текст повністю тримається купи на граматичних і словотвірно спорід
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Евгений Волжанский / Вірші

 Египетские сумерки

Мир, вероятно, спасти уже не удастся, но отдельного человека всегда можно.

Иосиф Бродский.

...
перейти до тексту твору




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2013-03-07 20:06:58
Переглядів сторінки твору 2844
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.533 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.353 / 5.6)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.731
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.11.15 03:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2013-03-08 10:59:14 ]
спасибо вам, что "засветились" - это подарок
вспоминаю.. рада, что пишется. и пишется хорошо.
спасибо - за вас, за Бродского. счастлива, что вы есть


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2013-03-08 20:28:56 ]
Ну, пишется - это громко сказано, первый раз за полгода почти, эх. Но намучался с ним страшно)
Вам спасибо.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-09-13 10:26:39 ]
Підтримую Марту - дуже симпатично у вас, Євгенію, вийшло. Тому з вашого дозволу тільки про моменти, які, як на мене, начебто можна оптимізувати - вдалих і оптимальних набагато більше.

Питання не стільки в Бродському, скільки у методі, інструментарію, який він гармонійно використовував. Як на мене, особливо делікатно він ставився до виходу дійства на передній план, для цього вимагалася вкрай висока, надважлива - причина, те саме, як на мене, стосувалося і не вплетених найприроднішим чином в канву поетичної оповіді окремих образів.
Тобто, в ідеалі
"Ни страны, ни погоста
не хочу выбирать.
На Васильевский остров
я приду умирать."

Тобто, як інструмент для покращення невидимих проблем, я пропоную саме це "приховування" в тлі рядків, до особливих моментів, з виходом на передній план.

Спроба, як на мене, відійти від фрагментарності.
"И я один соображаю на троих -
на забулдыгу, графомана и поэта.
пока рассудок не черкнёт последний штрих,
гутаря ... .... до рассвета."
"Поэт, скажи" - тут ніби трішки перший план, "Поэт, сложи"?
"ты говорил что каждый шип - неповторим,
что с каждым шагом ближе Рим и (свет нирваны)". - ніби недостатньо вписано "свет нирваны"
"ты говорил что (молвил как-то) каждый шип - неповторим,
и ближе Рим, чем ( с каждым шагом) свет нирваны" - ну це перше, на вскидку, що прийшло до голови...

"и в этих клетках начинается свобода" - начебто теж трішки забагато переднього плану
може щось на кшталт
"где ... клетках (обретается) свобода..."

Ну і в останній строфі, суто логічно, напевно для того, щоби спрацювала на всі сто "без просвета черноземе" треба було би ніби щось про свечение, блеск, т.п. в рядках до цього дати?
І знову ж таки, остання строфа ледь не прямим текстом - і переднім планом, тому вимагає піднесення духовного, більш глибшого драматизму...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2013-09-14 01:41:20 ]
Дуже вдячний за таку небайдужість і поради.
Мушу сказати, що для мене це виявилося, мабуть, занадто глибоко :) Можливо, просто поки не так тонко сприймаю за браком досвіду (чи ще чогось) акценти. Та й не намагався я (свідомо) перейняти методи Бродського.
А взагалі - коли вірш написано, а пишуться вони в мене, як правило, довго й нудно, мені важко в ньому щось міняти - і через те, що знайти якесь інше рішення, не порушуючи всю конструкцію, не можу, і через те, що сам вірш перестає так цікавити. Тому Ваші думки, якщо я їх таки зможу цілком осягнути, :) намагатимуся використати в майбутньому, а не з цим конкретним віршем.
Чесно кажучи, такі відгуки не часто отримую. Дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-09-14 09:31:15 ]
Дякую вам. Ви праві, в основному, найкраще дається досконалість в новому.
Просто існують, як на мою скромну думку, деякі невидимі для нас, авторів, речі, проблеми, які приносять самому ж авторові в цілому відчуття незрозумілого дискомфорту на якомусь етапі поетичного існування. Зазвичай просто ми доростаємо до важливих поетичних тонкощів і надтонкощів, які найкраще спробувати усвідомити - і тоді кризові явища відступають...