ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив

Ігор Шоха
2026.03.13 20:00
                    І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.

Іван Потьомкін
2026.03.13 19:57
За Росією, навіки втраченою,
Бо нова –тюрма ще гірша.
Рахманінов плаче в зарубіжжі,
На розраду слів уже нема.
Бо ж не тільки слово, а й музику
Душать в обіймах невігласи…
Бо Росія голодна й загнуздана,
І до смаку їй оди й оглушливі марші.

Адель Станіславська
2026.03.13 19:40
Хто ти, жінко? Яка ти, квітко?
Солод серця гірким полином...
Ой яка ж бо летка, лелітко...
Гай хіба ж то твоя провина,

що вродилась у мамки слічна,
крихту гойна? Усе полова...
Вроди - капка, та й та не вічна,

Адель Станіславська
2026.03.13 19:39
Поворожу на чистих сторінках
сліпучо білих - білим і на біло...
Зіллю свій жаль і все, що наболіло -
хай чистість та вбере і біль, і страх...

На білім болю пам'ять настою,
зіп'ю лиш раз і виллю, щоб забути...
Так розірву прокляття чорні пута,

Борис Костиря
2026.03.13 11:42
Не віриться, що перше серпня
До нас навшпиньках підійшло,
Встромивши вістря прямо в серце,
Нахмуривши сумне чоло.

Воно прийшло, як піхотинець
Крізь огорожі та рови.
Воно пропхалось попідтинню

В Горова Леся
2026.03.13 11:36
Щоденно поїзди гудками плакали,
Коли везли вигнанців по землі,
Котра пахтіла кров'ю вурдалакові,
Що жадібно від галасу хмелів.

Хватав жінок, дітей, і люто бавився,
Незнаний звір залісенських боліт,
Гонимий і жадобою і заздрістю

Віктор Кучерук
2026.03.13 05:57
Пересохли джерела натхнення
І озер задоволень нема, -
Маячить за плечима у мене
Без ніяких здобутків сума.
Повисає, мов прапор поразки,
Мов безсилля і слабкості знак, -
Мов закінчення доброї казки,
Яке щойно дошкрябав сяк-так...

С М
2026.03.13 05:08
Осипався із підборіддя мій грим
Занурю печалі у віскі & джин
Приборкувач занапастив свій батіг
І леви замовкли і тигри притихли

Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ей
О вип’єм усі адже клоун помер
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Евгений Волжанский / Вірші

 Египетские сумерки

Мир, вероятно, спасти уже не удастся, но отдельного человека всегда можно.

Иосиф Бродский.

...
перейти до тексту твору




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2013-03-07 20:06:58
Переглядів сторінки твору 2920
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.533 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.353 / 5.6)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.731
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.11.15 03:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2013-03-08 10:59:14 ]
спасибо вам, что "засветились" - это подарок
вспоминаю.. рада, что пишется. и пишется хорошо.
спасибо - за вас, за Бродского. счастлива, что вы есть


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2013-03-08 20:28:56 ]
Ну, пишется - это громко сказано, первый раз за полгода почти, эх. Но намучался с ним страшно)
Вам спасибо.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-09-13 10:26:39 ]
Підтримую Марту - дуже симпатично у вас, Євгенію, вийшло. Тому з вашого дозволу тільки про моменти, які, як на мене, начебто можна оптимізувати - вдалих і оптимальних набагато більше.

Питання не стільки в Бродському, скільки у методі, інструментарію, який він гармонійно використовував. Як на мене, особливо делікатно він ставився до виходу дійства на передній план, для цього вимагалася вкрай висока, надважлива - причина, те саме, як на мене, стосувалося і не вплетених найприроднішим чином в канву поетичної оповіді окремих образів.
Тобто, в ідеалі
"Ни страны, ни погоста
не хочу выбирать.
На Васильевский остров
я приду умирать."

Тобто, як інструмент для покращення невидимих проблем, я пропоную саме це "приховування" в тлі рядків, до особливих моментів, з виходом на передній план.

Спроба, як на мене, відійти від фрагментарності.
"И я один соображаю на троих -
на забулдыгу, графомана и поэта.
пока рассудок не черкнёт последний штрих,
гутаря ... .... до рассвета."
"Поэт, скажи" - тут ніби трішки перший план, "Поэт, сложи"?
"ты говорил что каждый шип - неповторим,
что с каждым шагом ближе Рим и (свет нирваны)". - ніби недостатньо вписано "свет нирваны"
"ты говорил что (молвил как-то) каждый шип - неповторим,
и ближе Рим, чем ( с каждым шагом) свет нирваны" - ну це перше, на вскидку, що прийшло до голови...

"и в этих клетках начинается свобода" - начебто теж трішки забагато переднього плану
може щось на кшталт
"где ... клетках (обретается) свобода..."

Ну і в останній строфі, суто логічно, напевно для того, щоби спрацювала на всі сто "без просвета черноземе" треба було би ніби щось про свечение, блеск, т.п. в рядках до цього дати?
І знову ж таки, остання строфа ледь не прямим текстом - і переднім планом, тому вимагає піднесення духовного, більш глибшого драматизму...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2013-09-14 01:41:20 ]
Дуже вдячний за таку небайдужість і поради.
Мушу сказати, що для мене це виявилося, мабуть, занадто глибоко :) Можливо, просто поки не так тонко сприймаю за браком досвіду (чи ще чогось) акценти. Та й не намагався я (свідомо) перейняти методи Бродського.
А взагалі - коли вірш написано, а пишуться вони в мене, як правило, довго й нудно, мені важко в ньому щось міняти - і через те, що знайти якесь інше рішення, не порушуючи всю конструкцію, не можу, і через те, що сам вірш перестає так цікавити. Тому Ваші думки, якщо я їх таки зможу цілком осягнути, :) намагатимуся використати в майбутньому, а не з цим конкретним віршем.
Чесно кажучи, такі відгуки не часто отримую. Дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-09-14 09:31:15 ]
Дякую вам. Ви праві, в основному, найкраще дається досконалість в новому.
Просто існують, як на мою скромну думку, деякі невидимі для нас, авторів, речі, проблеми, які приносять самому ж авторові в цілому відчуття незрозумілого дискомфорту на якомусь етапі поетичного існування. Зазвичай просто ми доростаємо до важливих поетичних тонкощів і надтонкощів, які найкраще спробувати усвідомити - і тоді кризові явища відступають...