ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Пиріжкарня Асорті
2025.04.26 20:30
Комунікація
Ринкова площа на Великдень блищить сонцем і старими вікнами. Над усім – прозоре квітневе повітря, таке легке, що його хочеться загорнути в серветку і забрати собі. Грицько суне неквапом, як і належить людині у святковому настрої. Камізелька сьогодні лежи

Юрій Гундарєв
2025.04.26 18:20
пи-липи
Сонце-Місяць-Асорті -
він (вони?) щасливий:
три лише строфи прості,
а рецензій - зливи!

Пише сам собі весь час
про пилипів і підноси,
залишає читача

Юрій Лазірко
2025.04.26 17:29
БОЛИТЬ
болить-болить-болить -
за кожну невблаганну мить,
за втрачену землі святої п`ядь
і за хрести, що височать
із прапорами над вінками,
за голосіння надмогильне мами,
за все оте у слові "рідне"...

Юрій Лазірко
2025.04.26 17:28
Жінки і Мужчини Невгамонний Блюз
і мужчина... -
келихи
вина...
хто
свята причина...
хто
одна вина...

Іван Потьомкін
2025.04.26 11:17
***
Примарна вседозволеність весни.
І пізній сніг, і заморозки в травні –
То лиш борги зими.
А весна справдешня –
З усіх усюд поскликувати птаство,
Од панцирів дубам звільнити плечі,
Добрати шати кожній деревині,
Піднять з колін охлялу бадилину,

Олена Побийголод
2025.04.26 09:09
1908. Розпука (в скороченні)
Із Андрія Бєлого

Доволі: облиш всі чекання!
Народе мій бідний, зникай!
Роки нищівного страждання –
у просторі кануть нехай!

Століття злиденні і грізні,

С М
2025.04.26 05:13
Елинор Ріґбі (The Beatles)
Гляньте, о скільки одиноких!
Гляньте, о скільки одиноких!

Елинор Ріґбі, рис підбирає
У церкві опісля весіль
Мріється їй
Дивиться з вікон
Через лице, що у скрині придверній живе

Ігор Шоха
2025.04.25 22:40
Spazierengang не без моралі
                      І
По набережній синього Дунаю
прогулююся як учений кіт
сам по собі, тому не помічаю
собак, які вигулюють кубіт.
То й не радію як новій копійці
суґестії, здибаючи щодня
по вигляду, неначе, українців,

Борис Костиря
2025.04.25 22:00
Обличчя війни
Обличчя війни трагічне й потворне.
Обличчя війни із крові і сліз.
Ламають людей ненависті жорна.
Вбивають людей серед поля беріз.

Обличчя війни - чи це справді обличчя,
Чи пика у шрамах і віспах злоби,
Чи маска, яку хтось жорстоко скалічив

Віктор Насипаний
2025.04.25 14:48
Чиста правда!
Як це так? - маленька Люда
В батька враз питає. –
Два горби он у верблюда.
Інший горб лиш має?

Той надумав щось мудріше.
Їй відповідає:
- Хто працює, доню, більше, -

Іван Потьомкін
2025.04.25 10:34
Ізраїль - це Тори сувій
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Віктор Кучерук
2025.04.25 05:56
* * *
Анічого не сказала
Про розлучення мені, –
Тільки чмокнула недбало
І пропала вдалині.
Чи втомилася від мене,
Чи знесилилась від справ,
Бо сьогодні біля клена
Я на тебе марно ждав.

Артур Сіренко
2025.04.25 02:51
Чаша, що зроблена з бронзи
Сонце – вухастий заєць
Малює знаки на жовтій глині,
Якої торкались руки людей,
Що вдягнені в торішні зимові сни
Замість полотняного одягу,
Що взуті в личаки лабіринтів,
Що плетені з кори хлібного дерева,
Яке посадив пастух Таргітай.

Борис Костиря
2025.04.24 21:28
Фантомний розум
Чи може відрости
замість справжньої
фантомна нога,
фантомна рука?
Хіба що в паралельному
світі. Людину мучать
фантомні болі.
Чи може бути

Світлана Пирогова
2025.04.24 20:10
Що для мене сьогодні весна
Що для мене сьогодні весна
в час воєнний, тривожний до болю.
Серце гупає: зламані долі
українців, що вбила війна.
Ніби ціле - весна і печаль.
Ні зітерти, ні змити повіки.
З нами Бог і підтримує віра,
хоч несеться загарбницький шквал.

Артур Курдіновський
2025.04.24 17:39
Містечко дерев'яне (рондель)
Минулого містечко дерев'яне
Благословило мій життєвий шлях.
Красива сойка, благородний птах,
Несла мені весну, легку й духмяну.

Навряд чи пам'ятають харків'яни
Старий наш парк в сережках і бруньках.
Минулого містечко дерев'яне
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Тея ТектоНічна
2025.04.25

Пекун Олексій
2025.04.24

Олександр Омельченко
2025.04.14

Коломієць Роман
2025.04.12

Іван Кривіцький
2025.04.08

Вячеслав Руденко
2025.04.03

Дарина Меліса
2025.03.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Евгений Волжанский / Вірші

 Египетские сумерки

Мир, вероятно, спасти уже не удастся, но отдельного человека всегда можно.

Иосиф Бродский.

Свободный вечер. Муха бродит по стеклу.
Шукает мумия звезду в канаве сточной.
Два фараона с нефертити на углу.
Не тьма, но сумерки египетские точно.

У нас в долине берегов не красит Нил,
но есть они - слова, растёкшиеся криво, -
непросыхающие лужицы чернил
и стихотворцы повсеместного разлива.

Здесь так удобрена земля, что босиком
не разгуляешься в тетрадном чистом поле.
Осталось медленно ворочать языком
в пустой квартире - о безумии и боли.

И я один соображаю на троих -
на забулдыгу, графомана и поэта.
Вот так рассудок и черкнёт последний штрих,
пока гутаришь сам с собою до рассвета.

Поэт, скажи, что наша жизнь теперь - икра, -
и, эту истину метнув свинье, бедняжке,
смотри, как пятятся под натиском пера
войска планеты, заигравшейся в пятнашки.

Обезоруживая голосом своим,
обеззараживая колотые раны,
ты говорил что каждый шип - неповторим,
что с каждым шагом ближе Рим и свет нирваны.

Но сколько стопы, строфы ни переставляй,
для нас другими прорисованы границы,
и, как ни строй на серых рифмах белый рай,
в них только память об ушедшем сохранится.

А это значит, что планету не сберечь.
Но, свежий воздух зачерпнув из тропосферы,
пой, неуклюжий демиург, толкая речь
вверх, за пределы букваря ненашей эры.

Впиши себя в пустую клеточку, пиши
о том, что, кажется - ничейная забота,
ведь этот голос ярче слышится в глуши
и в этих клетках начинается свобода.

А ты, не верующий в речь свою фома,
ищи спасение в отрадной аксиоме:
среди поэтов ты блаженный графоман
на плодородном без просвета чернозёме.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2013-03-07 20:06:58
Переглядів сторінки твору 2723
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.533 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.353 / 5.6)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.731
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.11.15 03:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2013-03-08 10:59:14 ]
спасибо вам, что "засветились" - это подарок
вспоминаю.. рада, что пишется. и пишется хорошо.
спасибо - за вас, за Бродского. счастлива, что вы есть


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2013-03-08 20:28:56 ]
Ну, пишется - это громко сказано, первый раз за полгода почти, эх. Но намучался с ним страшно)
Вам спасибо.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-09-13 10:26:39 ]
Підтримую Марту - дуже симпатично у вас, Євгенію, вийшло. Тому з вашого дозволу тільки про моменти, які, як на мене, начебто можна оптимізувати - вдалих і оптимальних набагато більше.

Питання не стільки в Бродському, скільки у методі, інструментарію, який він гармонійно використовував. Як на мене, особливо делікатно він ставився до виходу дійства на передній план, для цього вимагалася вкрай висока, надважлива - причина, те саме, як на мене, стосувалося і не вплетених найприроднішим чином в канву поетичної оповіді окремих образів.
Тобто, в ідеалі
"Ни страны, ни погоста
не хочу выбирать.
На Васильевский остров
я приду умирать."

Тобто, як інструмент для покращення невидимих проблем, я пропоную саме це "приховування" в тлі рядків, до особливих моментів, з виходом на передній план.

Спроба, як на мене, відійти від фрагментарності.
"И я один соображаю на троих -
на забулдыгу, графомана и поэта.
пока рассудок не черкнёт последний штрих,
гутаря ... .... до рассвета."
"Поэт, скажи" - тут ніби трішки перший план, "Поэт, сложи"?
"ты говорил что каждый шип - неповторим,
что с каждым шагом ближе Рим и (свет нирваны)". - ніби недостатньо вписано "свет нирваны"
"ты говорил что (молвил как-то) каждый шип - неповторим,
и ближе Рим, чем ( с каждым шагом) свет нирваны" - ну це перше, на вскидку, що прийшло до голови...

"и в этих клетках начинается свобода" - начебто теж трішки забагато переднього плану
може щось на кшталт
"где ... клетках (обретается) свобода..."

Ну і в останній строфі, суто логічно, напевно для того, щоби спрацювала на всі сто "без просвета черноземе" треба було би ніби щось про свечение, блеск, т.п. в рядках до цього дати?
І знову ж таки, остання строфа ледь не прямим текстом - і переднім планом, тому вимагає піднесення духовного, більш глибшого драматизму...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2013-09-14 01:41:20 ]
Дуже вдячний за таку небайдужість і поради.
Мушу сказати, що для мене це виявилося, мабуть, занадто глибоко :) Можливо, просто поки не так тонко сприймаю за браком досвіду (чи ще чогось) акценти. Та й не намагався я (свідомо) перейняти методи Бродського.
А взагалі - коли вірш написано, а пишуться вони в мене, як правило, довго й нудно, мені важко в ньому щось міняти - і через те, що знайти якесь інше рішення, не порушуючи всю конструкцію, не можу, і через те, що сам вірш перестає так цікавити. Тому Ваші думки, якщо я їх таки зможу цілком осягнути, :) намагатимуся використати в майбутньому, а не з цим конкретним віршем.
Чесно кажучи, такі відгуки не часто отримую. Дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-09-14 09:31:15 ]
Дякую вам. Ви праві, в основному, найкраще дається досконалість в новому.
Просто існують, як на мою скромну думку, деякі невидимі для нас, авторів, речі, проблеми, які приносять самому ж авторові в цілому відчуття незрозумілого дискомфорту на якомусь етапі поетичного існування. Зазвичай просто ми доростаємо до важливих поетичних тонкощів і надтонкощів, які найкраще спробувати усвідомити - і тоді кризові явища відступають...