ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.10.29 06:04
* * *
Пообіді в гастрономі
Я зустрів сусідку Тому
З імпозантним чоловіком
Одного зі мною віку.
Він всміхався без упину
І все гладив Томи спину,
Поки та не захотіла
Від руки звільнити тіло,

Борис Костиря
2025.10.28 22:03
Вогненні мечі
Вогненні мечі - це основа закону.
Ми перед мечами присягу даєм.
Вогненні мечі, як таємні ікони,
Які кровоточать у полі знамен.

Вогненні мечі у танку хаотичнім,
У щільному колі хоругв і списів.
Вогненні мечі в нетривалім затишші,

Сергій СергійКо
2025.10.28 16:14
Париж
Безліч творчих людей
Тут приймали за честь
Набувати ідей
В центрі всіх перехресть,
В місті цім, де стою.
Тож вкладав свій талант
І амбітність свою
Генерал, музикант,

Володимир Мацуцький
2025.10.28 12:32
Безхатченко
Він міг розрізнити сміттєві контейнери за запахом. Пам’ятав господарів, які викидали в них сміття. Промишляв на скляній тарі та макулатурі. Якщо везло знайти пристойні ношені речі, здавав по п’ять гривен Вірці – стерві у дві точки: на барахолці і

Микола Дудар
2025.10.28 12:12
Коли думкам затісно в тілі
Коли думкам затісно в тілі,
А вихід замкнений назовні,
Причина навіть не в похміллі,
А в тім, що зникли полюбовні

Я сам по собі… думи вільні.
Інакше виникне дво-бійка...
І знов причина не в похміллі —

Сергій Губерначук
2025.10.28 11:46
Диявол постачає нас вином…
Диявол постачає нас вином,
зі своїх пекельних підвалів.
У тебе з рота пахне полином,
це запах вакханальних аномалій.

Я несу тобі крихітку ґлузду,
мов декілька грамів дусту.
Причащаймось частіше й чистішими,

Віктор Кучерук
2025.10.28 06:11
* * *
Хто сказав, що збайдужіло
Поглядаю на жінок, -
Що змарнів, як перецвілий
І обламаний бузок?
Хто й чому хитрить лукаво
Та навіює злий дух,
Щоб скоріше рот роззявив
Для роїв кусючих мух?

Борис Костиря
2025.10.27 21:24
* * *
Літо вислизає із-під нас,
Мов коштовний осяйний алмаз.

Літо хмарою пливе у даль,
Залишаючи свою печаль.

Літо вислизає із-під ніг.
І жене вперед жорсткий батіг.

Микола Дудар
2025.10.27 09:17
Крок за кроком
Крок за кроком… Слово в слово
Нога в ногу… свій маршрут
Лиш малесенька обмова:
Вони там, а я ще тут…
В кожнім ритмі музиченьки
В кожнім подиху вітри
Не такий щоб я маленький
Але, звісно, до пори…

Світлана Пирогова
2025.10.27 08:32
Крихкі і зболені бредуть надії
Накрила ніч все темною габою,
Гуляє вітер одиноким звіром.
А чи зустрінемось іще з тобою?
Лойовий каганець тріщить, мов віра.

Ми якось розійшлися по-англійськи,
Немов блукаємо у мутнім меві,
А почуттів ще теплий гріє ліжник,

Віктор Кучерук
2025.10.27 06:13
Десна
Споконвіку невдержима,
Жвава, осяйна, -
Грає хвилями дзвінкими
Гомінка Десна.
Неглибока, неширока,
Має стільки сил,
Що розрізує потоком
Світлий виднокіл.

Ірина Білінська
2025.10.27 00:05
***
Рідне Слово моє —
ти і слабкість, і сила.
Ти і сонце розпечене,
і пустота.
Ти даруєш політ
моїм раненим крилам,
у простори нові
прочиняєш врата.

С М
2025.10.26 22:22
Циганські очі (The Jimi Hendrix Experience)
мов на мене раптом навели туман
я циганські очі покохав
циганські очі покохав о так

ей
циганко

на самоті усівшись біля вогнища

Борис Костиря
2025.10.26 21:36
Спекотне літо
Це дуже спекотне літо,
Як втілене пекло землі.
І висохле море в молитві
Не вмістить нові кораблі.

Це дуже спекотне літо
Спалило вселенські думки.
І янгол упав із орбіти,

Іван Потьомкін
2025.10.26 21:12
КОРНІЙ
Зазвичай блукати там, де тільки заманеться (Що взяти з того, в кого не всі дома?), Зійшов Корній на гору край села І бачить куряву, і незвичний гуркіт чує. «Ти староста?–гукнув передній з мотоциклу.- А де ж обіцяні хліб-сіль?» «Та ж хліб ми вже здал

Вячеслав Руденко
2025.10.26 18:54
Протяги часу
Був лицарський сон і минув непорядний,
Був панцир із мушлі і голос ошатний,
Була попередня історій гомілка -
Кошлата як кішка, тремтлива як бджілка.
Пропали без вісті далеке і доля,
Пробуджені хвилі, солодка сваволя.
Втекли!
Захо
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Світлана Костюк (2013) / Вірші

 Розмова із собою...
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-06-26 21:59:31
Переглядів сторінки твору 10706
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.272 / 5.86)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.290 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.827
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Метафізична поезія
Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2016.07.13 19:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2013-06-27 08:59:37 ]
О, ці розділові знаки... особливо зігнуті у баранячий ріг! Горбатий знак питання! Віл якийсь... Інша справа - стрункий знак оклику))) А ці дрібні курчатка-багатокрапка) Пані Світлано! А Ви пробували звернутися до інших розділових знаків(востаннє запрягаю "вола", знак питання)
)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-27 21:23:50 ]
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Олещенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-27 09:14:55 ]
Світлано! Вірш дихає глибоким переживанням.Нарешті до мене дійшло, чому пішла Парася: хтось образився на Вашу пародію і образив Вас. Годі-бо, не переймайтеся. Той "хтось" або позаздрив, що сам так не зуміє, або забронзовів так, що уявив себе класиком. А Ви така вразлива душа... Не знаю, як Вас підтримати. Коли Ви випускаєте свої рядки на люди, вони Вам уже не належать, Ви не можете передбачити реакцію на них інших людей, тому треба бути готовою до всього.
Толстой не любив Шекспіра. І що - від цього Шекспір змалів? Рецепція - складна річ, вона завжди суб'єктивна, патент на абсолютну істину належить тільки Всевишньому. Більше оптимізму!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-27 09:58:22 ]
Тетянко, Ви помиляєтеся. УСІ АВТОРИ, на твори яких Парася писала пародії, відгукнулися схвально, дякували,не образилися, зараз підтримали...Це зовсім інше, повірте...Дякую за небайдужість!))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-06-27 09:36:22 ]
Який чудовий, який чуттєвий і щирий вірш... Простіть, хай їм ікнеться... Тримайтеся, ПОЕТЕ! Хай щастить!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-27 21:23:36 ]
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хтось Дехто (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-27 11:05:46 ]
Використання синтаксичних термінів створює дуже оригінальне полотно - багатозначне (питальне?) речення)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-27 21:21:39 ]
Надіюсь...Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-06-27 16:44:55 ]
Розмова із собою.
До самоспалення аж, до самозречення...

Сильні слова сильної особистості. Вся сила у любові!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-27 21:22:10 ]
Напевне...Дякую, Ксеню.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-06-27 17:17:00 ]
"...Оголене серце пронести по долі своїй..." - це "хрест" усіх поетів! І це дуже нелегко. Ліна Костенко писала: "Жах привселюдності...". Так, саме жах, через який ми приречені проходити майже щодня. Тримайся, Поете! З великою повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-27 21:22:50 ]
Це хрест...Дякую щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-27 18:22:39 ]
"Розмова із собою" - це пісня! У прямому та переносному значенні. Дякую, пані Світлано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-27 21:23:22 ]
І Вам велике спасибі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марійченко Затія (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-27 21:26:54 ]
Дуже особистий вірш!І красивий.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-27 21:32:06 ]
Дякую щиро. І правда особистий...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-27 22:00:37 ]
Треба триматися і не зламатися Вашій ЛГ, як би боляче не було. Як чорну полосу переживе, стане сильнішою і загартованішою в боротьбі з темними силами, які, до речі, теж їм треба дякувати, діють нам на користь. Сильний вірш, вітаю!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-28 00:23:59 ]
В жодному разі.Звичайно. Дякую. Ціную.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-28 22:12:09 ]
Чудовий монолог.
Не зрозумів, попри те що здогадавсь, що це за "розуміючий". Нема такого ні прикметника, ні дієприкметника. Існує "розуміюче" як прислівник, але якесь воно також незрозуміле такому читачу як я.
Брава :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-28 22:20:05 ]
РОЗУМІЮЧИЙ, а, е, рідко. Який розуміється на ному-небудь. * Образно. І була [земля] така прозорлива, розуміюча, по-старечому мудра, так добре ховала Кравцова і Бовдуляка в своїх улоговинках ї рівчаках, так загортала їх темнотою,., що Кравцову немов аж полегшало на душі (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 192);
// Який виражає розуміння (у 1 знач.). Оля все зрозуміла без слів і ясним своїм розуміючим поглядом провела подругу (Олександр Копиленко, Сусіди, 1955, 37).


1   2   3   Переглянути все