ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Татчин / Вірші

 Півсонети




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-09-20 21:57:31
Переглядів сторінки твору 6287
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.188 / 5.7)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.224 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.799
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.10.08 13:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-09-20 22:18:24 ]
Приємно було підсісти до вашого ковчега.
Чудова поезія!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2013-09-20 22:42:23 ]
дякую, Володимире!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Козаченко (М.К./М.К.) [ 2013-09-20 22:27:53 ]
Привіт, Сергію! Вітаю з книгою, придбала її собі, шкода, що без автографа :). Насолоджуюсь.
Усе гарно тут. Затишно, гармонійно, рідно.
Дозволиш порадити? Два наголоси: свогО й спИною - мають бути. Перепрошую, але хочеться цілковитої гармонії, ти це вмієш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2013-09-20 22:42:55 ]
автограф за мною. дякую за уважність. я поправлю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-20 23:27:39 ]
Чудові напівсонети, Сергію!
Кожен вкарбовується в серце...
Спасибі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2013-09-29 23:49:06 ]
щиро дякую вам, Лесю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2013-09-21 07:21:32 ]
Тож треба - моє рідне місто у тебе, так і Полтава - теж не є чужа, бо таки є на Полтавщині село Лазірки :)
Те, що обіцяв - вислав.
Міцно,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2013-09-29 23:42:41 ]
щиро дякую, Юрію!)
те, що ти вислав, я отримав)!
завтра звітуватимусь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-09-21 10:31:19 ]
Ось думаю, щодо мистецтвознавчих визначень, Сергію, в контексті, скажімо, цього циклу. Напевно, течія, чи загальне скерування - тут неоромантизм, тобто, класичний романтизм після певної особистої модернізації ( чи там періоду модерністського осмислення) авторськими стараннями набув нових можливих продовжень для русла (романтизму) в цілому. Хоча авторський романтизм можна звести концептуально до ще більш всеохопної мистецької течії реалізму, а неоромантизм, до неореалізму, та це вже окрема розмова )
Окрім загальномистецького скерування є ще й художній стиль - і тут, як на мене, від меланхолізму до експресії - як не дивно, самого середовища, в якому в той чи той період часу перебуває автор. )
І третій аспект - про що саме у віршах, та це вже кожен бачить сам. )
Можливо, якщо точно, то розділений наполовину сонет математично мав би мати 7 рядків, але тоді, безумовно, трансформується дух сонету на щось інше. Тож, певно, таки "півсонет"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2013-09-29 23:44:32 ]
дякую, пане Редакторе, за таке розлоге коментування, на яке я не дуже вдало пробував відповісти у у одній соц.мережі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-21 11:37:44 ]
Гарно.
Напівсонет як одна з визнаних літературознавством форм сонету у Вашому виконанні є, ймовірно, саме тією формою, у якій нема нічого зайвого. Усього міститься саме стільки, скільки повинно буть на засадах лаконічности та водночас не за рахунок втрати змістовности.

Шкода, що нема внутрішньої драматургії (вступна частина-основна-кульмінаційно-заключна), притаманної сонетам. Може, і не шкода :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2013-09-29 23:48:21 ]
ви, пане Семене, тонко відчуваєте тканину тексту.
у такої форми є свої плюси... але й мінусів достатньо: скажімо - певна сухість/риторичність/передбачуваність/оскомина повтору ритмічного малюнку/самоповтори... ще можна придумати кілька.
зате - яка робота над собою: вдягнув шори і - вперед!
дякую щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2013-09-30 00:08:30 ]
О-о-о!
Не видел-не видел.
Прекрасное исполнение:
-всего в меру, отсутствие эффекта жевания (как в сонетах и особенно - в их венках);
- доходчиво и со вкусом.
Благодарствую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2013-10-12 21:35:47 ]
дякую, Олексію!
всего в меру - це висока оцінка, мені подобається.
щиро,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2014-01-10 18:53:21 ]
Сурове небо шите голубами:
на сірім – чорне, біле і рябе.
В осіннім Львові люду – наче спаму,
і в цьому спамі меншає тебе. - мені оце найдужче!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2014-01-10 21:21:21 ]
дякую, Наталко!