ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.08.26 06:58
Так вже зоряно сьогодні,
Що поділася жура, -
Повіває прохолодний
Вітер з берега Дніпра.
Віє свіжістю дитинства
Від старих, як світ цей, верб, -
Мов мені за доброчинність
Пам'ять дякує тепер.

Віктор Насипаний
2026.08.25 23:48
Пише дощ рясний верлібр жури на листі.
І калюж дзеркала сиві, бо розбиті.
Загубилось небо знов у крапель дзвонах.
Біжимо кудись із літом в перегонах.
Тягнемо гріхи свої, немов мурахи.
Чорно – білий ранок грає нами в шахи.
Хижаки – думки полюють на

Ірина Вовк
2026.08.25 23:04
І. МЕСОПОТАМІЯ

Хто колись тримав у руках і листав сторінки чудової книжки "НА РІКАХ ВАВІЛОНУ",
той впізнає ритми і дух давнього шумеро-аккадського епосу...
"Прахом уста земель не вкрив би..."
(З давніх текстів Стародавнього Шумеру)

***

хома дідим
2026.08.25 20:58
не тривожить і не бентежить
мовби необережний зачин
що здавалось твоїм і авжеж-бо
паралельно було нічиїм
при обставинах темних і грізних
на задвірках великих подій
у нон-стопі глобальної кризи
крижанім вітровії нуднім

Мирон Шагало
2026.08.25 20:24
ти — таємниця скритна
ти — неба даль блакитна
ти — снігопад у квітні
ти — теплі ночі літні
ти — сонячний промінчик
ти — в бархаті камінчик
ти — усмішки дитячі
ти — сум-сльоза невдачі

Світлана Пирогова
2026.08.25 16:01
До осені от-от...Чекають Перешори,
Смакуючи красу останніх літніх днів.
Давно там Чикаленко - меценат ходив,
І літо теж щезало світлом метеора.

Там дихав степ, вклонялися фортуни зорі,
Журливо серпень, ніби вечір тихо млів.
До осені от-от...Чекают

Віктор Кучерук
2026.08.25 15:29
Появляється холод смеркання
І втішається горем чужим, -
Дай же руку мені на прощання,
Або правду у вічі скажи.
Пролетіла нечувано швидко
Неповторна пора теплих див, -
Вже усмішок на лицях не видко
І звучить невеселий мотив.

Борис Костиря
2026.08.25 13:26
Дешеве срібло висне із дахів,
Важливе щось промовити нам хоче.
Це витвори прихованих гріхів,
Які прийдуть нечутно серед ночі.

Прозорий страх, розкаяння і блуд,
Прозора пристрасть бачиться узимку.
Вони впадуть на зледенілий брук.

Віктор Кучерук
2026.08.25 06:42
Позникали сни тривожні,
В тиші мліє літня ніч, -
Височіє місяць можний
І сіяє увсебіч.
Час іде, але не спиться,
Через поблиски ясні, -
За зірницею зірниця,
Мов, підморгує мені.

хома дідим
2026.08.24 23:14
національна незалежність
народні танці рідний спів
ще поки на правобережжі
живеш одвертий всім усім
природна мов буденна річ
на місці вірнім і почеснім
у радощах або журбі
цей спіх автівок і причепів

Іван Потьомкін
2026.08.24 20:56
Випадають з обойми живих.
Наче кулі, свистять імена
І лягають на серце болем.
Нам з тим болем судилось ходить,
Доки безбіль не стане і нашою долею.
Якщо хтось там і грався в життя,
То не ми це були, друже,
І не тому, що відти нема вороття.

Артур Курдіновський
2026.08.24 18:10
Матуся" іспанською буде "mamita"...
З Тобою так хочеться поговорити!
Закреслити відчай, хворобу, розлуку
Та поцілувати Твою ніжну руку.

У тиші глухій я плачу долі мито.
"Матуся" іспанською буде "mamita".
Від згубного сну я повільно відходжу

Володимир Бойко
2026.08.24 14:59
Все за звичаєм у Феодосії,
Навіть море там Чорне і досі є.
Та якби з тих країв
Дідько взяв москалів,
Як би гарно було в Феодосії.

Партизани в горах Дагестану
У капкан упіймали шайтана.

Вячеслав Руденко
2026.08.24 13:14
Ніщо не є важливішим за кокон! -
Щось раптом виникає і зоріє,
Та крок ніяк не зробиш у ефірі
Бо сили всі вже витратив на мрії...

Кінець всьому вночі можливий тільки,
А день до того, мов кімвал дзвенячий,
Де мудрість непомітного Сатурну

Володимир Каразуб
2026.08.24 12:45
Про що розмови в нас? Про часовиння
Про сенси існувань, невідворотного,
Про роздуми, що проростають з тім’я,
Про світло, темноту, про необхідність
Любові.
Але здається, що в цій явності,
Ті ж самі вигуки і пошуки,
І розірветься мить заслоною

Ірина Вовк
2026.08.24 12:33
Фінал. Останній крок Лагіди «Історія запам'ятає її як коханку Риму. Мені ж вона залишить право бути його єдиним незавойованим ворогом». З уст царівни Єгипту Арсіної, наймолодшої з Лагідів Римський офіцер стоїть на відстані удару меча.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Татчин / Вірші

 Півсонети




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-09-20 21:57:31
Переглядів сторінки твору 7317
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.194 / 5.71)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.236 / 5.78)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.799
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.10.08 13:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-09-20 22:18:24 ]
Приємно було підсісти до вашого ковчега.
Чудова поезія!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2013-09-20 22:42:23 ]
дякую, Володимире!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Козаченко (М.К./М.К.) [ 2013-09-20 22:27:53 ]
Привіт, Сергію! Вітаю з книгою, придбала її собі, шкода, що без автографа :). Насолоджуюсь.
Усе гарно тут. Затишно, гармонійно, рідно.
Дозволиш порадити? Два наголоси: свогО й спИною - мають бути. Перепрошую, але хочеться цілковитої гармонії, ти це вмієш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2013-09-20 22:42:55 ]
автограф за мною. дякую за уважність. я поправлю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-20 23:27:39 ]
Чудові напівсонети, Сергію!
Кожен вкарбовується в серце...
Спасибі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2013-09-29 23:49:06 ]
щиро дякую вам, Лесю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2013-09-21 07:21:32 ]
Тож треба - моє рідне місто у тебе, так і Полтава - теж не є чужа, бо таки є на Полтавщині село Лазірки :)
Те, що обіцяв - вислав.
Міцно,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2013-09-29 23:42:41 ]
щиро дякую, Юрію!)
те, що ти вислав, я отримав)!
завтра звітуватимусь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-09-21 10:31:19 ]
Ось думаю, щодо мистецтвознавчих визначень, Сергію, в контексті, скажімо, цього циклу. Напевно, течія, чи загальне скерування - тут неоромантизм, тобто, класичний романтизм після певної особистої модернізації ( чи там періоду модерністського осмислення) авторськими стараннями набув нових можливих продовжень для русла (романтизму) в цілому. Хоча авторський романтизм можна звести концептуально до ще більш всеохопної мистецької течії реалізму, а неоромантизм, до неореалізму, та це вже окрема розмова )
Окрім загальномистецького скерування є ще й художній стиль - і тут, як на мене, від меланхолізму до експресії - як не дивно, самого середовища, в якому в той чи той період часу перебуває автор. )
І третій аспект - про що саме у віршах, та це вже кожен бачить сам. )
Можливо, якщо точно, то розділений наполовину сонет математично мав би мати 7 рядків, але тоді, безумовно, трансформується дух сонету на щось інше. Тож, певно, таки "півсонет"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2013-09-29 23:44:32 ]
дякую, пане Редакторе, за таке розлоге коментування, на яке я не дуже вдало пробував відповісти у у одній соц.мережі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2013-09-21 11:37:44 ]
Гарно.
Напівсонет як одна з визнаних літературознавством форм сонету у Вашому виконанні є, ймовірно, саме тією формою, у якій нема нічого зайвого. Усього міститься саме стільки, скільки повинно буть на засадах лаконічности та водночас не за рахунок втрати змістовности.

Шкода, що нема внутрішньої драматургії (вступна частина-основна-кульмінаційно-заключна), притаманної сонетам. Може, і не шкода :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2013-09-29 23:48:21 ]
ви, пане Семене, тонко відчуваєте тканину тексту.
у такої форми є свої плюси... але й мінусів достатньо: скажімо - певна сухість/риторичність/передбачуваність/оскомина повтору ритмічного малюнку/самоповтори... ще можна придумати кілька.
зате - яка робота над собою: вдягнув шори і - вперед!
дякую щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2013-09-30 00:08:30 ]
О-о-о!
Не видел-не видел.
Прекрасное исполнение:
-всего в меру, отсутствие эффекта жевания (как в сонетах и особенно - в их венках);
- доходчиво и со вкусом.
Благодарствую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2013-10-12 21:35:47 ]
дякую, Олексію!
всего в меру - це висока оцінка, мені подобається.
щиро,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2014-01-10 18:53:21 ]
Сурове небо шите голубами:
на сірім – чорне, біле і рябе.
В осіннім Львові люду – наче спаму,
і в цьому спамі меншає тебе. - мені оце найдужче!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2014-01-10 21:21:21 ]
дякую, Наталко!