ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.11.17 19:59
розчулення найзначущіші
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня

Борис Костиря
2026.11.17 18:58
Я ніколи туди не вернусь,
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.

Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду

В Горова Леся
2026.11.17 11:10
Свіжа рілля запахтіла корінням і дизелем.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.

Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.

Ірина Вовк
2026.11.17 07:34
«МІКЕЛАНДЖЕЛО: СЕРЦЕ БІЛОГО КАМЕНЮ»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран

Віктор Кучерук
2026.11.17 05:47
Синє небо й жовте поле
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."

С М
2026.11.16 23:58
дідусь був мореходом
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»

Ігор Терен
2026.11.16 17:21
А влада пшеків дещо пойняла
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.

***
А бомонд богемі помагає

Борис Костиря
2026.11.16 16:53
Не хочу квітку я зривати,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.

Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,

хома дідим
2026.11.16 16:00
можливо я повторююсь
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість

Вячеслав Руденко
2026.11.16 14:54
О, мій етер, веселий, темний, милий!
Куди тепер ти знов ховаєш вила —
Космогонічні, ніби справжній фатум,
Як тінь з-під ковдри душ, густу, багату, —
Щоби безвідповідально, гучно, вмісно,
Докупи склавши, ніби пальці в мудру,
У верховіття мрій, де мер

Кока Черкаський
2026.11.16 13:43
Водії не люблять пішоходів,
Пішоходи ненавидять водіїв,
Фермери клянуть суху погоду,
А турист кляне сезон дощів.

Всякий віднайде якусь причину
Щоб образити, обматюкать тебе,
Бо всередині у кожної людини,

Паб Лімерик
2026.11.16 08:34
Вчителі в кабінеті завпеда
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.

Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.

Віктор Кучерук
2026.11.16 07:04
Під шелест опалого листя
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.

Борис Костиря
2026.11.15 18:29
Не зупинятися у слові,
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.

Євген Федчук
2026.11.15 17:40
Гортаю в Інтернеті сторінки,
Новини і погоду розглядаю,
Чогось собі цікавого шукаю
І, зокрема, якісь нові книжки.
На сайтах їх багато викладають.
Дивлюся, що читають москалі.
Вже й не дивуюсь їм узагалі,
То просто дикість, що вони читають.

Юрій Гундарів
2026.11.15 09:14
Його серце зупинилося 27 березня на Слов’янському напрямку. Прощання відбулося у Вербну неділю. Траурний кортеж розтягнувся через увесь Київ — від Майдану Незалежності до Лівого берега, де він жив.
На Троєщині та Лісовому масиві люди виходили з машин, ст
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Татчин / Вірші

 Півсонети
Образ твору 25
Насподі вікон стигне блякле сонце,
в Старому Місті – музика і тлін.
Мене пантрують леви-охоронці,
що віддано тримаються колін.

Ця охорона виправдана, заки
я поетично вірую у знаки –
невидимі сліди від підошов.
А ці містичні леви, як і личить –
невидимі, погордливі, величні,
ідуть услід – куди б я не пішов.


26
Сурове небо шите голубами:
на сірім – чорне, біле і рябе.
В осіннім Львові люду – наче спаму,
і в цьому спамі меншає тебе.

Всі почуття прості й рівновеликі.
На тлі небес – будівель древні лики.
У цьому місті простір – це струна,
що напнута між мною і тобою,
вона дзвенить надсадною любов’ю,
в якій вібрують наші імена.


27
На тлі небес – пухнасті білі вівці,
які чекають свого пастуха.
Він повен суму й музики по вінця,
його хода тривожна і глуха.

Вже чутно кроки – він іде зі сходу,
і дістає мелодії зі споду,
та в цих мелодій стільки самоти,
що віршами завдячую йому я,
а все довкруж сполохано німує…
Їх /із живих/ розчуєш саме ти.


28
Старовини вигадлива постава –
опора гордівливим небесам.
Нічним довкіллям шириться Полтава.
Я у Полтаві – завше – ніби сам.

Довкола мене – зболене минуле,
рихтоване, розпродане, поснуле,
з доволі упізнаваним лицем:
миколине, панасове, петрове,
іванове й марусине – до крові,
і вірине… Хоча я не про це.


29
У чорній шибці – повня балухата,
довкола неї – зоряні світи,
і в кожнім з них – подібна нашій хата,
в яку мені ніколи не ввійти.

По духу я землянин – плоть від плоті,
я не сідав у крісла зорельотів
і не лишався з небом сам на сам.
Та варто різко встати серед ночі,
дурненьке серце тьохкає і хоче
кудись туди – назад – у небеса.


30
Вагітне небо висне наді мною,
пологи снігу будуть затяжні.
Я щозими стаю біблійним Ноєм, –
слова попарно віддані мені.

Потоп зими вкриває Україну,
притулок дому зносить, як пір'їну,
усе довкруж вирує і тече!
Це море – біле, враже, безіменне,
слова поримно туляться до мене,
письмовий стіл – до квітня – мій ковчег!








    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-09-20 21:57:31
Переглядів сторінки твору 7562
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.194 / 5.71)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.236 / 5.78)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.799
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.10.08 13:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-09-20 22:18:24 ]
Приємно було підсісти до вашого ковчега.
Чудова поезія!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2013-09-20 22:42:23 ]
дякую, Володимире!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Козаченко (М.К./М.К.) [ 2013-09-20 22:27:53 ]
Привіт, Сергію! Вітаю з книгою, придбала її собі, шкода, що без автографа :). Насолоджуюсь.
Усе гарно тут. Затишно, гармонійно, рідно.
Дозволиш порадити? Два наголоси: свогО й спИною - мають бути. Перепрошую, але хочеться цілковитої гармонії, ти це вмієш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2013-09-20 22:42:55 ]
автограф за мною. дякую за уважність. я поправлю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-20 23:27:39 ]
Чудові напівсонети, Сергію!
Кожен вкарбовується в серце...
Спасибі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2013-09-29 23:49:06 ]
щиро дякую вам, Лесю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2013-09-21 07:21:32 ]
Тож треба - моє рідне місто у тебе, так і Полтава - теж не є чужа, бо таки є на Полтавщині село Лазірки :)
Те, що обіцяв - вислав.
Міцно,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2013-09-29 23:42:41 ]
щиро дякую, Юрію!)
те, що ти вислав, я отримав)!
завтра звітуватимусь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-09-21 10:31:19 ]
Ось думаю, щодо мистецтвознавчих визначень, Сергію, в контексті, скажімо, цього циклу. Напевно, течія, чи загальне скерування - тут неоромантизм, тобто, класичний романтизм після певної особистої модернізації ( чи там періоду модерністського осмислення) авторськими стараннями набув нових можливих продовжень для русла (романтизму) в цілому. Хоча авторський романтизм можна звести концептуально до ще більш всеохопної мистецької течії реалізму, а неоромантизм, до неореалізму, та це вже окрема розмова )
Окрім загальномистецького скерування є ще й художній стиль - і тут, як на мене, від меланхолізму до експресії - як не дивно, самого середовища, в якому в той чи той період часу перебуває автор. )
І третій аспект - про що саме у віршах, та це вже кожен бачить сам. )
Можливо, якщо точно, то розділений наполовину сонет математично мав би мати 7 рядків, але тоді, безумовно, трансформується дух сонету на щось інше. Тож, певно, таки "півсонет"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2013-09-29 23:44:32 ]
дякую, пане Редакторе, за таке розлоге коментування, на яке я не дуже вдало пробував відповісти у у одній соц.мережі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2013-09-21 11:37:44 ]
Гарно.
Напівсонет як одна з визнаних літературознавством форм сонету у Вашому виконанні є, ймовірно, саме тією формою, у якій нема нічого зайвого. Усього міститься саме стільки, скільки повинно буть на засадах лаконічности та водночас не за рахунок втрати змістовности.

Шкода, що нема внутрішньої драматургії (вступна частина-основна-кульмінаційно-заключна), притаманної сонетам. Може, і не шкода :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2013-09-29 23:48:21 ]
ви, пане Семене, тонко відчуваєте тканину тексту.
у такої форми є свої плюси... але й мінусів достатньо: скажімо - певна сухість/риторичність/передбачуваність/оскомина повтору ритмічного малюнку/самоповтори... ще можна придумати кілька.
зате - яка робота над собою: вдягнув шори і - вперед!
дякую щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2013-09-30 00:08:30 ]
О-о-о!
Не видел-не видел.
Прекрасное исполнение:
-всего в меру, отсутствие эффекта жевания (как в сонетах и особенно - в их венках);
- доходчиво и со вкусом.
Благодарствую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2013-10-12 21:35:47 ]
дякую, Олексію!
всего в меру - це висока оцінка, мені подобається.
щиро,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2014-01-10 18:53:21 ]
Сурове небо шите голубами:
на сірім – чорне, біле і рябе.
В осіннім Львові люду – наче спаму,
і в цьому спамі меншає тебе. - мені оце найдужче!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2014-01-10 21:21:21 ]
дякую, Наталко!