ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.07.29 05:36
Приснилася жінка безвісна
І щез надокучливий сум,
Бо в тиші почулася пісня
Та запах відчувся парфум.
Помадою змащені губи
Роняли усмішки й слова,
А очі дивились так любо,
Що обертом йшла голова.

Ірина Вовк
2026.07.29 03:09
Штрих IV: Прихисток на Ринку та Слава Галичини Музичний супровід: продовжує тихо звучати Другий концерт (Andante espressivo) Невдовзі Лемберг капітулював перед ним. Ксавер став головною фігурою тутешнього музичного життя – засновником хорового То

С М
2026.07.28 20:51
Кажи усім, кого зустрів
О, ідімо, зі мною, о так
Кажи усім, кого зустрів
Себе звільніть, зі мною, о так

Кажи, що бігти їм не варто
Усіх можливо позбирати
Візьмімося за руки &

Артур Курдіновський
2026.07.28 19:35
У світі, бездонному морі скорботи,
Завжди дві стихії - крилата й безкрила.
Весна - це натхненна колиска природи,
А осінь - її неминуча могила.

Беру собі осінь скорботно-барвисту,
Моє ненароджене пізнє кохання.
Про мрію розбиту зажурене листя

Вячеслав Руденко
2026.07.28 19:02
Вже раки червоні і стало здаватись
Не купиш цілунку у чапель цибатих ! -
В серпневих стодолах омани
Лежать у коноплях прочани.

Люблю я їх комір крохмальний і ніжний
І жито в колоссі і камінь наріжний ,
І гілля айвове над дещо,

Світлана Пирогова
2026.07.28 15:01
Легкий гуляє між кущами вітер,
Розносить вправно пахощі, як давню мрію.
Багато сонця і багато світла,
І гарантована аромотерапія.

Лаванди диво - фіолет шовковий,
Як океан, хвилює гармонійно душі.
Від негараздів захищає колір.

Борис Костиря
2026.07.28 12:21
Колись ми повернемось знову
До рідних тополь і степів,
Зміцнивши надійну основу
З любові, беріз і дубів.

Повернемось у пекторалі,
У вічні слова, у вогонь,
У плетенні диво-спіралі

хома дідим
2026.07.28 11:58
стоять миряни
і говорять щось
наскільки щось це добре
ти не в курсі
а сам збирав би
квіточки на лузі
для милої
котра іде ось-ось

Тетяна Левицька
2026.07.28 10:01
Невтішна осінь п'є дощі
із глечика щербатого
і скрапує сльоза з душі
кровицею розп'ятого.

Пробачте, рідні, що була
подеколи нестримною! —
Пустують нерви, не зі зла,

Віктор Кучерук
2026.07.28 07:46
Як ти, мамо, там, де тихий
Супокою час настав, -
Більш не крутишся, як вихор
І не горбишся від справ?
Нічогісінько не знаю
Про той світ без темних стеж, -
Якщо добре так у раю,
То чому мене не звеш?

Ірина Вовк
2026.07.28 07:35
Штрих III: Жозефіна. Ніжність проти закону Музичний супровід: Франц Ксавер Моцарт. Фортепіанний концерт № 2 мі-бемоль мажор, ор. 25 (II. Andante espressivo) «У присмерку лемберзьких салонів Жозефіна Кавалькабо з’являлася як тонка струна, що чекає

Володимир Бойко
2026.07.28 00:35
Традиційно графині з Ессексу
Відмовлялись від всякого сексу.
Хай пробачить Ессекс,
Але був таки секс,
Бо не вимерло графство Ессексу.

Уродженцеві міста Батумі
Гарантовано місце у думі.

Віктор Насипаний
2026.07.27 22:06
Нас день на дощик нині множить легко.
Каламчить з неба синь у душу тихо.
І літо ніби й тут чи десь далеко.
Лиш я і ти. Й зелений листя вихор.

А ми, як діти, граєм у мовчанку.
І крапель сум повзе листком, як гусінь.
Полічать нас міста й дороги зран

Тетяна Левицька
2026.07.27 21:12
Боже, як страшно, нестерпно, смертельно
дрони літають над Києвом древнім!
Далеч поранена скрапує кров'ю —
не заховати жахи за стіною.
Влучило в Дарниці та на Подолі,
бідна Лук'янівка стогне від болю.
На Оболоні будинок палає,
курява смерті пливе

В Горова Леся
2026.07.27 17:11
Гупають яблука гулко, і котяться шелестно,
Й поки не вляжуться м'яко в пухкий ломикамінь,
Де на секунду місцевий цвіркун замовкає,
Тріснутим боком бетонні орошують пелени.

Стіни розпечені туляться жаром до півночі,
Не охолонуть до ранку, бо рос

Ольга Садкова
2026.07.27 16:21
Випадаю з життя, випадаю.
Вир невдач — не простий поговір.
А ти кличеш з далекого краю:
«Сину, хлопче! У себе повір.
Не у ближнього, світ чи надію,
щонайперше у себе повір.

Піднеси на руках свою мрію
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / ІІІ Кохання зрілої пори

 Навчилася...




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-11-21 14:44:40
Переглядів сторінки твору 10120
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.943
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-11-21 14:48:18 ]
Добротна наука, Валю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-11-21 14:51:55 ]
Колись мій племінник (було йому тоді 5 років) сказав: "Життя всьому потроху навчить"... Як у воду дивився:)
Дякую, Володю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-11-21 17:08:50 ]
Трохи критики. думаю, не зашкдить :)
Валю, чотири рази "бути". Може хоча б у першій строфі приблизно так: "Спромоглася я стати щасливою...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-11-22 10:53:20 ]
Дякую. Ті кілька "бути" і мені не подобалися, і вже на них звертали мою увагу. Залишилось одне, в кінці, принципово необхідне:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2013-11-21 15:05:45 ]
А там, до речі, у Аxматової (та Ви ж знаєте) є: "...но если в дверь мою ты постучиш, - мне кажется, я даже не услышу"
Неxай, Валентино, лиxе ніколи не стукає в двері!.. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-11-21 16:59:07 ]
Дякую за побажання! І Вам усіх гараздів!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-11-21 15:26:01 ]
Легкий ритм і думки слушні!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-11-21 16:58:16 ]
Дякую, Іване! Я як КП побачила - аж не повірила очам:)(Це щодо ритму:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-11-21 16:46:20 ]
ох, вже оте "ту"- таке воно зайве...
ехехех, знову я, як гінець з поганими новинами:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-11-21 16:57:12 ]
Згодна, треба якось його уникнути. Поки що в голову приходить знову ж таки ТЕ полум'я. Але я подумаю ще. І новина Ваша зовсім не погана, бо дає поштовх до подальшої творчості:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-11-22 10:42:23 ]
Іще раз дякую за конструктив! Здається, так краще?:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2013-11-21 19:03:36 ]
По душе мне эти конверсии. Меньше бы повторов...
"І навчилася бути щасливою,
Бо втомилася бути нещасною".

Почему бы во второй строке не написать "жити"?
Бытие и житие - это довольно родственные явления.
И таким способом мы избавляемся от навязчивого, как мне кажется, повтора.
Словосочетание "Смутку міх" настолько успешное, что сливается в одно непонятное слово. Виной всему анапест. Он требует трехсложных слов.

А в целом мне понравилось. Интересный подход к вопросу самообучения.

"Учиться, учиться и учиться".
(Лозунг, возникший благодаря одной из бессмертных работ нашего вождя В.Ульянова-Ленина).

Финал стихотворения убийственно и единственно правильный.
Ура, ура, ура!!!




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-11-22 10:48:08 ]
Дякую, Алексію! Я бачила, що ті "бути" зачасті у вірші, тому думала над уникненням повторів. Тепер наче краще:)
Привіт якутському шаману! (Може, то він мені таку науку нашаманив?:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2013-11-22 10:51:38 ]
Вижу, что появилось "-таки стати". Оно напоминает "верстати" - на украинском языке, конечно.
И нормативное ударение таково: таки́
И стихотворение написано анапестом.
Попробуйте отслеживать речевой поток не визуально, а в чтении.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-11-22 10:56:34 ]
Алексію, я звісно думатиму і далі над покращенням звучання цієї теми. Однак коли я читала, мені верстати і в голову не прийшли:)А з наголосом наче все в порядку:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-11-22 10:58:35 ]
Коли читаєш вголос, після змогла-таки невеличка пауза, не натягнута, невимушена, так що "таки" і "стати" не зливаються докупи:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2013-11-22 11:07:50 ]
Так, как было сначала, по-моему, было лучше. Лично я советовал улучшить заключительную строку этой строфы.
Ради анапеста чтец вынужден игнорировать ударение в частице "таки". А коль оно игнорируется, то происходит слияние. И получается нечто созвучное "верстатам".
Советы в любом деле - не очень благодарное дело. О таком явлении даже существует русская народная сказка.
Мой совет был маленьким и одним. Других я не давал.
Всяческих благ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-11-22 11:38:37 ]
Алексію, я дуже ціную поради і прислухаюся до них. Тому оті "таки" таки позабираю, прийнявши у першій строфі "жити" замість "бути".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2013-11-22 11:46:44 ]
Окончание стихотворения мне действительно понравилось, и я не лукавил.
Стихотворение, равно как и песня, должно иметь достойное завершение. Оно, по-моему, удалось.
Правда, переход "лихого - утричі" довольно коварный.
"о-у" сливаются как-то неблагозвучно. Наряду со слияниями согласных существуют слияния гласных. Они тоже требуют авторского внимания :)
В Якутии уже десять вечера.
Покедова :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-11-21 19:07:27 ]
Вітаю Вас з цим досягненням, про яке сказано в двох останніх рядках.
Мені це дуже імпонує, Валентино!