ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.12.04 00:28
Я скоріш всього сова,
що боїться світла
і улесливі слова,
що яскраво світять.
Не розказую про те,
що яси жадаю —
вранці сонце золоте
запиваю чаєм.

Світлана Пирогова
2025.12.03 22:58
М-алий Фонтан - для серця люба батьківщина.
А-вжеж, найкращеє в житті село.
Л-юблю красу його і неньку Україну.
И-верень - грудочку землі і тло.
Й-оржисті трави, щедрий ліс, гаї, дорогу.

Ф-онтанські зваби - поле і ставок.
О-бійстя і садки. Летить

Артур Курдіновський
2025.12.03 21:51
НЕ ТРЕБА "ПОТІМ" (діалог у співавторстві з Лілія Ніколаєнко)

***

Прощай сьогодні. “Потім” вже не треба.
Я скнію в римах, ніби в ланцюгах.
Від тебе в них тікаю, та нудьга
Згорілими рядками вкрила небо.

Микола Дудар
2025.12.03 21:39
Куди і з ким — не коментую.
Лишила осінь повноважень.
Це наче в ліс послати тую
Від алілуї персонажем…

Коли кого — вже не цікавить.
Лишила ніч передумови.
Це наче вдих бензин заправить

Борис Костиря
2025.12.03 18:52
Зима ударила у бруд
Лицем в безсилості нещасній.
І бруд заполоняє брук,
Мов Брут з ножем несвоєчасним.

Зима пірнула у абсурд
І стала стала осінню неждано.
І Божий замисел заглух

Тетяна Левицька
2025.12.03 15:31
Якби лише земля мала
тримала на цім світі,
то я б під хатою росла,
Черемхою в розквіті.
Пахтіла б медом навесні,
і раювала літом,
а восени удалині
блищала фіанітом.

Юрій Лазірко
2025.12.03 01:01
хотів тобі я наспівати
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол

Іван Потьомкін
2025.12.02 22:34
Потойбіч і посейбіч – все це ти.
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М

Тетяна Левицька
2025.12.02 22:17
Насправді грудень не зігріє,
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть

Олександр Буй
2025.12.02 21:18
Поворожи мені на гущі кавовій!
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...

На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих

Володимир Мацуцький
2025.12.02 20:34
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання

В Горова Леся
2025.12.02 17:20
Грудень сіє на сито дощ,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.

Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,

Борис Костиря
2025.12.02 14:53
Дивлюсь у туман непроглядний, дівочий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.

Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,

Сергій Губерначук
2025.12.02 10:58
Дехто, хто де.
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,

Вікторія Лимар
2025.12.01 23:04
Закінчує справи свої листопад,
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи  лоно.

Повітря холодним  вкриває рядном.
Відчутна  пронизлива  туга.
Зима  перетнула  швиденько кордон.

С М
2025.12.01 12:00
Двадцять літ минає від часів
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас

Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Гентош (1957) / Вірші

 пародія « Хто звідки »

Ірина Токарська
поезія “Я починаюся з суниць”
збірка “Я ходила до раю” , Тернопіль, 2013


"Я починаюся з суниць.
Хтось для маленької дитини
Добротне місиво розчине
І ягоди рукою кине
В пухнасте тіло паляниць.
Я починаюся з суниць.

Я починаюся з чорниць.
Попри затінену дорогу,
Попри покинуту барлогу
Черниці-сосни служать Богу,
Дзвенять дзвіночками синиць.
Я починаюся з чорниць.

Я починаюся з малин.
Щоб наваритися варення –
Наповнюються відра з жмені,
Дзвенять веселі теревені
В зеленім затінку ялин.
Я починаюся з малин.

Я починаюся з калин.
І вишиванкою на плечі,
Цілющим пійлом для малечі,
Пучком тугавим біля печі,
А з короваєм – на столи.
Я починаюся з калин."

...
перейти до тексту твору




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-05-23 11:00:12
Переглядів сторінки твору 5914
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.018 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.163 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.742
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.12.12 13:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-05-23 11:17:22 ]
Клас!!! пародія наче й не пародія, а дуже вдале дотепно-романтичне продовження думки авторки оригіналу. А оригінал - чудовий!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-05-23 11:26:19 ]
Дякую, Галь! Справді, оригінал супер, але мені було важливо спародіювати саме цей вірш, чи написати дружній гумористичний шарж. Щось таке...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-05-23 11:21:12 ]
Вітання, Іринко, з творчою зустріччю і презентацією збірки. Сприйми з гумором друковану версію пародійного презентика, що прозвучав на цьому дійстві. Збірка гарна, поезія чудова, зустріч пройшла на висоті!
ПС. Головне - початися...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2014-05-23 11:36:04 ]
Дуже "лагідна" пародія - тепла і щира! Гарна поезія у Іри, чудова презентація, неймовірно талановита Ірина і чудовий її світ! Дякую за таке тепле пародіювання, Іване!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-05-23 11:50:52 ]
Справді, Люб, зі всієї збірки, як на мене, можна було попробувати спародіювати лише дві поезії (що і було зроблено).
Дякую!
ПС. Поезія тепла дуже, і це впливає, певно, і на пародію...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2014-05-23 12:37:22 ]
Дарвін відпочиває)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-05-23 16:27:44 ]
Ага, то "переворот" в теорії еволюції, виявляється - там головне - грядка з капустою!
Дякую, Володь!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2014-05-23 14:46:57 ]
500-овий рубіж .. починається цілюще:
пре овоч із землі... А Гентош - якнайдужче)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-05-23 16:30:37 ]
Вітаю, Полковнику!
Там ще 8 прози є (надіюся, теж трішки "цілющої")
Якнайдужче тисну руку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2014-05-23 16:48:04 ]
Ми починалися у Львові))) Позитивно, дякую)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-05-24 08:35:35 ]
Ага, Тань! У Львові багато файних починань було, і ще, дасть Бог, будуть! Уклін!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-05-23 17:20:18 ]
Навіть не знаю чому, а мені на згадку чомусь спали сонети Шекспіра... Чого б то? :)
Ритм дуже гарний і у оригіналу, і у пародії. А на такий оригінал гріх навіть би було пародії не написати.
Вітаю, Іване!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-05-24 08:36:45 ]
Тисну руку, Валєр!
ПС. Сентиментальні стаємо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-05-23 20:36:36 ]
Іване )))))))))))))))))) дякую )))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-05-24 08:37:49 ]
Уклін, Люб!
(Теж багато разів!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2014-05-23 23:47:28 ]
Дякую, пане Іване, за гарну пародію, яку я назвав би жартівливою деромантизацією Ірининих образів. Технічно пародія навіть перевершує - на жаль, в ориґіналі є прикрі збіги приголосних. Щасти Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-05-24 08:42:56 ]
Вітаю, Юрію!
Оригінал бере душевністю і образністю - дяка Ірині!
В пародії легше - більше простору для домислу і фантазії.
ПС. Радий тобі! Тримаймося!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Чепурко (Л.П./Л.П.) [ 2014-05-24 00:55:01 ]
Дотепне продовження! Дуже мило... Такий собі пародійний фолькльор!
А це, Іване, вам на добру згадку:
***
Джерельце булькає-плюється.
По камінцях біжить струмок.
Жива водиця в річку ллється,
А річка піниться в ставок...
***
На річці паводок качиний
Гелгоче, наче джаз-орган,
І, каламутячи глибини,
Здіймає галасливий стан.

***
Ондатри хутряним мішечком
Снують у повіні річковім.
Ніч колихає на гачечку
Яскравий місяц,шар зірковий.
***
Нахаба-вітер віття гне,
Додолу хилить верболози.
Не обминає "смерч" мене:
Штовхає в спину,сушить сльози.
***
Згущені фарби неба край-
Похмурий ярий "Вернісаж":
Там дощ здіймає водограй-
Цілком довершений пейзаж.
***
Навстіж розчинене вікно,
В долоні лине прохолода-
Це неповторна насолода,
Яку смакую, мов вино...
***
Тенистий затишок дібров
Видихує вологим хмизом.
Духмяний шовковий покров
Встеляє гай зеленим низом.
***
А на галявині-кульбаба,
Мов сонця дріб'язки малі.
Спориш- упевнений нахаба-
Пустив коріння по ріллі.
***
Мандрує пафосна суничка
В зеленій бархатній травиці.
Шипшина- родовита дичка-
Щось радо дмухає кислиці.
***
Зозуля зойкає нудливо:
Нам сповіщає плин життя,
Який бентежно та мінливо
Всіх зволікає в майбуття.
***
Співочий жайворонок лине
Край неба! Згодом повертає:
Братерство заклика пташине-
Тому так високо літає.
***


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-05-24 08:46:15 ]
Дякую, Наталь! І за строфи "на згадку" - пЕрли!(То іменник у множині)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2014-05-24 01:39:17 ]
То наша грядка – в цьому суть! - клас, Іванко!!!
Нині ж звісно сміх крізь сльози, але ж не діждуться вороги, аби ми не сміялися. Ми ще за свою грядку - ой як поборемося :)))