ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.06.17 01:38
Замріяна, чиста, гірка та журлива!
Нас двох повінчали самі небеса!
Усе в тобі справжнє, і ти незрадлива!
Обличчя відверте, прозора сльоза.

Я - вірний тобі, незрівнянна дружино!
І ти покохала мене назавжди.
Ми стільки пройшли! Ти у мене єдина.

Іван Потьомкін
2024.06.16 21:11
Із подорожі повернувся пудель
І побратимам каже з гіркотою:
«Братове, якже наш рід здрібнів!..»
«Ти що верзеш!»- бульдог на те.
«Я щойно з Індії. От там справжні собаки!..»
«Чим же вони од нас кращі?»- пита гончак.
«Одвагою своєю. На лева напада

Микола Соболь
2024.06.16 15:58
Пані Галино, хотілося б таки почути Вашу версію і побачити реакцію Редакції майстерень щодо вірша Петра Синиці "У ріднім батьковім саду" який чомусь пані Галина виставила, як власний. До речі не шановний Юріє Гундарєв оце і є приклад плагіатства, а не

Борис Костиря
2024.06.16 15:27
Я блукаю в лісі,
Загубився в пущі.
На печальній стрісі
Втрати неминущі

Так припали листям,
Ніби давній спогад.
Серед передмістя

Ігор Шоха
2024.06.16 15:10
Ще кує зозуля у гаю
і рахує дні напередодні
того, як поляжуть у бою
воїни за націю свою
на краю глибокої безодні.
Вибухає небо кожен день.
Гинуть і цивільні, і солдати,
гинуть люди... це така мішень

Євген Федчук
2024.06.16 14:45
Миколо Петровичу, от поясніть,
Бо я ніяк не зрозумію.
Чому Орбан з Путіним прагне дружить?
Чому він Європою сіє
До нас недовіру, вставляє дрючки
В колеса Європі і НАТО?
І він не один там, напевно ж такий,
В Угорщині. Бо ж обирати

Сергій Губерначук
2024.06.16 14:31
Переб’єшся.
Все одно переб’єшся.

Переб’єшся.
Все одно переб’єшся.

Серце моє, переб’єшся.
Любов моя, переб’єшся.

Самослав Желіба
2024.06.16 08:29
Оце похмілля.
Ніби півночі слухав
Пісні Джері Хейл.

Світлана Пирогова
2024.06.16 08:07
Не зашнуровано давні рани,
Без прив'язі помаранчева повня.
Вписалась у нічну панораму,
Як відблиск вогню на жерсті жаровні.
Віщунка Вельва шепоче долю,
Не сплять лікантропи у темних шкурах.
Хто ж розірве це замкнуте коло?
Забутих в'язнів утримуют

Віктор Кучерук
2024.06.16 07:39
Не дають відпочити, холера,
Хоч знедавна я менш дійовий, –
Зачинила одна щойно двері,
Як вже інша сигналить: Відкрий…
Мов зі сну метушлива примара
Перетнула мовчазно поріг,
А мені не потрібні і даром
Нині шепоти, дотики, сміх.

Микола Соболь
2024.06.16 05:47
У ставку, на окраїні парку,
тася няньчила діток своїх.
Чоловік докуривши цигарку,
подивився без жалю на них.
І у ражі хмільного банкету
перед друзями, просто на спір,
він поцілив у ціль з арбалета,
не людина, – спотворений звір…

Ярослав Чорногуз
2024.06.16 05:10
Мов досконало -- майстер-золотар
На склі чи дереві -- твоє обличчя --
Виплавлював -- ті очка, ніс, вуста...
Так я в рядках сяйну красу величив.

Високих рис чарівна чистота --
Мені ти нагадала Беатріче --
Поета мрію... Лиш різниця та,

Артур Курдіновський
2024.06.16 02:18
Love is...
Мого дитинства світлого реліз
Прийшов за мною у нове сторіччя,
Щоб назавжди мене у мене вкрасти.
Цим написом хизується і досі
Небесний місяць, мовчазний маркіз,
Закоханий у зіроньку, що поряд
Яскраво світить. І лише для нього...

Юлія Щербатюк
2024.06.16 00:00
Настало літо
Аромати навколо
Липи квітують
***
Великі хмари
Заполонили небо
Ітимуть дощі
***

Володимир Ляшкевич
2024.06.15 22:01
Патетично - чоловічий голос)
Досить, кохана, буденності віхоли,
хочеться сонця і моря –
Поїхали!
У невгамовність прибою і синяви
барвного свята над будніми тінями!

(Іронічно – жіночий речитатив)

Іван Потьомкін
2024.06.15 19:13
Не гадав ще молодий Тарас, що слава набагато швидша, ніж тарантас, що віз його вперше на батьківщину: усім хотілось не просто бачить, а щонайкраще пригостить речника Вкраїни. От і в Лубнах не було кінця-краю запрошенням. «Відбийся якось,- попросив Тарас
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Самослав Желіба
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мос
2023.02.21

Саша Серга
2022.02.01

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Рубцов (1965) / Публіцистика

 Дотик Божої любові (життєвий досвід для християнського часопису)

Здалека Господь з'явився мені та й промовив: Я вічним коханням тебе покохав, тому милість тобі виявляю!

Єремія 31:3

...
перейти до тексту твору




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-12-28 23:03:49
Переглядів сторінки твору 4142
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.845 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.541 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.775
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.12.09 22:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-29 01:45:24 ]
По вірі вашій дано вам буде...
Вірмо і молімось!..
Хай Господь береже Вас і Вашу родину, Ігоре.
Ласки і опіки від Нього усім нам...

("репортаж" - дуже візуальний!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-29 07:11:45 ]
Дякую! Хай і Вас супроводжує сила Божа по життю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2014-12-29 14:13:16 ]
Так, дуже прикро, що такі випробування звалилися на нашу країну, і, передусім, на вашу, Ігорю, сім'ю.
Якщо чесно, то радив би вам покидати Донецьк і взагалі окуповану територію - нмсд, катаклізми там тільки починаються.

Щодо людини і далі публікуватиму поруч із вашою позицією, вашим ставленням, і своє.

Якщо йти від "канонічних" початків, то маємо в українській мові переклад "антропоса" (той, хто дивиться вгору) з Евангелії, як людину, та й до того написане про цей феномен перекладається як людина, тобто йдеться про явище, а не про конкретику...
Вочевидь, "людина" - найвище означення в нашій мові відповідного творіння Творця. В цьому творінні канонічно присутній Божий Дух, тобто, присутня непогрішима частина.
Власне, погрішима частина, вочевидь, представлена нашим особистим "я", котре біоенергетичним чином може мати цілком фізичні стосунки з Вищими Сферами, хоча і не лише з ними...
Орган для прямих стосунків - саме серце. І воно має нести правдиву, не перекривлену інформацію - тоді воно з обох боків відкрите - і Згори, і знизу (від нас)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-29 22:19:07 ]
Що до "покидати Донецьк" - це окремий досвід і він не менш значний для моєї родини. 31 серпня я виїхав з Донецька і півтора місяці жив та працював у Дніпропетровську, готуючи можливість для переїзду всієї сім'ї. З часом до мене приїхала доня. А потім мені запропонували роботу у Києві. Вже понад два місяці ми у столиці. Спочатку з донею, потім приїхав син, а за кілька днів і дружина. Житло чуже, але є. Робота є у обох. Доня вчиться у християнській школі - дуже задоволена. Син поки що без певної справи, але вирішимо й це. Це дивно, як Бог влаштовує наше життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2014-12-29 22:44:29 ]
О так, через відкриті серця зазвичай Згори і йде формування нової реальності...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2014-12-29 14:16:50 ]
Щодо війни, то боюся, в багатьох місцях вона триватиме вічно...

Бо все, як завжди, впирається в індивідуальне - в можливості зростання індивідуальності, в онтогенез особи. Тобто, якщо спільнота, або ж нація, народ, держава у безсовісності своїй, чи сліпоті чи дурощах своїх починають ставати на заваді свободі зростання єства, то така місцева спільнота, чи ж бо навіть нація, народ, держава, цивілізація просто зникають. Це, на мою думку, насамперед загрожує Україні, та й багатьом іншим теж...
Чи важлива у самозбереженні релігія? Релігійні інститути? Так, важливі, і ці інститути потрібно доглядати, вони теж мають служити для розвитку особистості, а не тих чи тих ідей. На жаль, з цим усюди проблеми. Священнослужителі, зазвичай, роблять вигляд, що вони каста вибраних, натомість вони більше шкодять, аніж допомагають... (
Порядок пріоритетів бо ж, нмсд, такий - Людина - особистість - спільнота.
Цьому строго відповідає Віра - віросповідання - релігія...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-29 22:28:01 ]
Що до служителів захотілося віддати належне тим достойним братам, які виконують свої обов'язки сумлінно. У нас з цим питанням все ж трохи інакше, тому що пастори - найближчі наші помічники. Просто принципи, на яких вони здійснюють служіння інші. За час війни на Сході пастори взяли на себе проблеми забезпечення члені громад водою і найнеобхіднішими засобами для життя. Власне, більшість того, що ми зараз маємо на новому місці, також перевезено завдяки нашому служителю. Скільки їх було за 22 роки моєї приналежності до Церкви, не можу дорікнути нікому.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2014-12-29 22:45:55 ]
Що ж, це важливі аргументи.