ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.01.11 11:23
Так бракує постійно часу
У потоці марнотних днів.
Час дарує, немов прикрасу,
Позолоту зникомих слів.

Час розсудить і час засудить
Ні за що, ніби злий тиран.
Лиш вина має різний ступінь,

Мар'ян Кіхно
2026.01.11 06:54
Мого батька викинули з Національного оркестру народних інструментів за "огидний потяг до грошей". (Як це тоді політично називалося?..) Він влаштувався у музичну школу №9 десь на Круглоуніверситецькій (над Бесарабкою), допрацював до пенсії в одному рван

Олена Побийголод
2026.01.10 22:48
Із Леоніда Сергєєва

– Четвертий, Четвертий, як чути? Я – П’ятий!
Не спати на чатах! Пароль – «тридцять три».
Прийнято?.. До вітру – о пів на дев’яту!
Ніяк не раніше! Прийом! Повтори!

– Так точно, о пів на дев’яту – д

Володимир Мацуцький
2026.01.10 21:10
По українській матері-землі
ідуть колоною військовополонені.
Ідуть в донецькій проросійській млі
захисники Вкраїни нені.
І не ідуть, їх ті ведуть –
Вкраїни зрадники полукацапи.
І всі донецькі смачно ржуть:
«хохла у плен кацап зацапал!»

Олег Герман
2026.01.10 19:57
ДІЙОВІ ОСОБИ: ВІКТОР — чоловік із гострими рисами обличчя та скляним поглядом. Одягнений охайно, але без жодного натяку на моду. Його рухи економні, голос позбавлений модуляцій. АННА — його дружина. Жінка з живою мімікою та нервовими рухами. Вона ви

Борис Костиря
2026.01.10 10:53
Весна ніяк не переможе
І не протиснеться крізь сніг,
Крізь кригу, як через вельможу,
Що кидає дари до ніг.

Так пробивається нестало
Весна крізь перепони зим.
Колись вона таки настане,

Тетяна Левицька
2026.01.10 09:31
Хтось викрутив небо, як прачка ганчірку.
Узимку не віхола — тонни дощу.
Та, як же вмістити всю душу у збірку,
яку я, не знаю навіщо, пишу?

І хто ж потребує мелодії всує?
Та скрапує лірика чуйна з пера:
і сліз повні відра, і слів не бракує —

Микола Дудар
2026.01.10 01:52
Якщо вам нічого «сказать»
І боїтесь торкатись тіні —
Пора розмножитись під стать
На більш прозорливу, осінню.
Якщо розмножене впаде
У ваший гнів з сумним обличчям,
Вас не сприйматимуть ніде
Тому, що ви є та вовчиця,

Олег Герман
2026.01.10 00:16
Олеся сиділа на балконі пізно ввечері, обгорнута пледом. Вона тримала в руках горнятко з чаєм, яке вже охололо, і стомленим поглядом дивилася на мерехтливі вогні міста. У голові постійно звучав гучний хор: слова матері, глузування сестри, знецінення ліка

С М
2026.01.09 21:12
а чи знаєш за опівнічника
якого не зупиниш ти
а чи знаєш за опівнічника
що двері кухні зачинив
не чинить галасу сторожа
я ~ кіт у чорному плащі
і я зникаю завжди у морок
хай перший півень прокричить

Світлана Пирогова
2026.01.09 19:33
Білу гриву зима розпустила,
Розвіває її заметіль.
І не видно Селени-світила,
Тільки сніжна встеляється сіль.

І в душі хуртовина тривоги,
Хоч давно відпустила його.
Крає серце від леза дороги,

Олег Герман
2026.01.09 19:03
У затишку м’яких перин і покривал,
Крізь ніч бездонну,
У царстві соннім,
Я бачив, як з'явилася зима.
Без компромісів,
Де слів нема —
Лише мороз на вікнах креслить мітки.

Іван Потьомкін
2026.01.09 18:28
Він сорок літ водив їх по пустелі:
Непослух батьків тому причина.
Не вірили, що для Всевишнього
Немає недосяжного і неможливого.
Покарані були за одностайну недовіру,
Кістками лягли в пустелі всі ,як один,
Нащадків їх розпорошено по всьому світі…

Артур Курдіновський
2026.01.09 16:01
Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.

Моя земля горить під небесами,
На спогадах тримається зима.
Не лізьте в душу довгими носами -

Юрко Бужанин
2026.01.09 15:25
це завжди про те
що всередині
вимагає виходу назовні
я біг по снігу
ніби по сторінках
ще не написаної рецензії
і раптом
світ зупинився

Сергій Губерначук
2026.01.09 13:09
Не смійся, мамо. Мабуть, це не смішно.
Я приберу в кімнаті і піду.
Хтось любить секс, хтось любить Харе Крішну,
а я люблю того, кого знайду.

Людину ту, яка мене спіткає,
мій щирий слух і відповідь чекає.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Кондратюк / Вірші

 …зрадливо плакали дощі




Найвища оцінка Костянтин Куліков 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ольга Свічка 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-02-12 16:30:00
Переглядів сторінки твору 5546
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.203 / 5.33  (4.753 / 5.28)
* Рейтинг "Майстерень" 4.856 / 5  (4.562 / 5.09)
Оцінка твору автором 6
* Коефіцієнт прозорості: 0.831
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2022.10.04 19:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ростислав Санів (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-12 16:33:37 ]
"На два розколотий"... ніби опис усієї твоєї лірики... :) гарний вислів...

а от "плакали дощі" хромає... як то, Юрку?)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-02-12 17:59:15 ]
Ростику, чом хромає?
Вони ж "зрадливо" плакали...
А не просто так.
Усієї моєї лірмки?
А твоєї, ні?
Та від того вся поезія живе.
А втім перечитай моє, там не все так. Тай тут на сайті дуже далеко не все...
А втім, а шо тута плохого?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ростислав Санів (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-12 18:03:26 ]
Нічого плохого... я навпаки з позитивом говорив. Розколото це дуже правильно.

а от дощі... я не про це. Це хмари плачуть, а дощі це мабуть сльози більше. Ну але я не певен... :)

Не пропий капелюха, і бувай здоровий :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-02-12 18:08:22 ]
Дякую, Ростику!
Здоровий буду_ куди я дінусь "з подводной лодки", Чого і тобі бажаю!
А от капелюха пропив би, та нажаль я малопитущий...
Та й капелюх зараз тра, бо дуже вже зуб болить і все валиться з рук... А ще ця бісова погода... А ще не пишеться...
А ще...
Ні капелюха не пропю, а сто грам хильну...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-02-12 18:08:44 ]
Чого і тобі бажаю, Ростику!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Куліков (Л.П./М.К.) [ 2007-02-12 19:21:07 ]
Юра, на тебе що так діє? Маю на увазі поезії?
Гарно! Дуже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-02-12 21:58:50 ]
Юрасю, дуже гарний віршик. Але я згодна, що дощі - то сльози — осені, природи, неба, літа чи чого завгодно. Так начебто логічніше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-02-13 08:18:13 ]
Кость, привіт!
...та нічого (чи ніхто) нажаль на мене не діє - то не новий вірш.
Чекаю, що заїдеш.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-02-13 08:23:25 ]
Привіт, Ларисо! Дякую за комент!
Не знаю вже чому й більше радіти твоїй появі, чи коменту.
Дякую, Ларисо, вірш хоч і не новий, та допрацювати дійсно треба. Хоч і не зовсім погоджуюсь з порадами(я так відчуваю), та вірш слід довести до рівня зрозумілості іншими людьми. О, яка теорія!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-02-13 09:01:17 ]
Ларисо, Ростику! Я там щось спробував виправити...
Анукась, вдумаємтєся!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-02-17 20:37:43 ]
Отепер собі копіюю та вчу напам*ять. Їй бо добре!
А що рідко з*являюся - це тимчасово. Просто зразу все на мене накинулося... Ось позкидаю це каміння з плечей - тоді буду частіше спілкуватися тут на сайті та й листуватися.
До речі, мені подарували концертний майданчик в саду Шевченка. Приїдеш влітку поспівати? Я тут бардів українських до свого клубу збираю, щоб тобі не самотньо було.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-02-17 20:39:06 ]
Хоча... ось перечитала - й не дуже оте "зрадливі осінню дощі". Якось не по-нашому. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-02-18 17:40:46 ]
Ларисо, спробую ще поправити так...
Але здається мені, що це вже банально.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-07-01 14:54:54 ]
справжній блюз
і водночас кіношно: щось таке постає із кіноявищ 50-х років минулого століття - з французьким присмаком чомусь;
хоча ці рядки самодостатні, можна й не вдаватися до деталізації асоціацій - кожен все одно побачить свою режисуру;
гарно!