Лексика перших трьох строф вміло нагнітає незрозумілий біль і наприкінці воно вистрілює... Майстерно!

Мої кума вишнівки наробили і взялися до черешень :)) Портрет маслом! "Ось за що тебе люблю я, ось за що тебе хвалю я!.." Слово "зслизла" нехороше, важке.

Якби ви, кумонько, бачили, як той вишняк у бутлі бурлить - я часом аж переживаю, аби ту посудину нещасну на друзки не розірвало )) А вишень ще не обірваних - неміряно, вже й по людях чотири відра пороздавали, а десь стільки (якщо не більше) ще є, так шо прийдеться ще один бутель засипати ;)
Да, "зслизла" - слово тяжке і майже гидке. Я купу слів перелопатила, поки знайшла його - точнісінько таке, якою була та ніч, тому й піти по-іншому вона не могла. Бо коли шкурою чуєш, що все не так і що це, власне, кінець - а потім люди розказують передісторію, то навіть через усю абсолютну замороженість свою відчуваєш всю ту грязюку...
Та ну його, то все в минулому (вірш позаторішній), а вишнячок булькає і запрошує на дегустацію - так шо думайте, кумонько ;) Та й варення з дикої черешні, до речі, дуже смачне - буде до чайку ))

Прекрасно - не менше і не нижче. "Все пізнається у порівнянні." (с).
Так от я порівнюю прочитане з тим, що відчув. Збіглось.

Вишняк, хто сказав вишняк?!