ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.10.26 19:16
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.

хома дідим
2026.10.26 19:13
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів

Борис Костиря
2026.10.26 18:21
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.

Артур Курдіновський
2026.10.26 16:51
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.

Плювати на часи важкі, буремні!

Борис Костиря
2026.10.26 13:45
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.

Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння

Вячеслав Руденко
2026.10.26 12:19
Хвилі справа, хвилі зліва,
Як цукерки льодяні.
Нам казали: правда — сила
У коханні навесні.

І запал витав у гривах
Між смарагдових тіней.
Як тут жити нещасливо,

Ігор Шоха
2026.10.26 08:57
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес

Віктор Кучерук
2026.10.26 06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.

Володимир Бойко
2026.10.25 23:51
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.

Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.

Віктор Насипаний
2026.10.25 23:05
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не

С М
2026.10.25 21:34
Плач, бейбі, плач
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей

Ігор Лубкевич
2026.10.25 18:20
Сьогодні пропоную подумати над тим, хто може вас замінити.
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..

Я сам намагаю

Олена Кіс
2026.10.25 17:20
На краю акварельного синього тла,
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.

І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та

Артур Курдіновський
2026.10.25 15:28
Віконниці минулого забиті.
За ними - щастя, перед ними - біль.
Розірвані такі важливі ниті,
І виписаний чорний апостиль.

Мій сон дає мені уявний захист...
Проте, і в ньому я завжди один.
На вікнах скотч наклеєний хрест-навхрест,

Борис Костиря
2026.10.25 14:48
Я жду листа, немов благої вісті
З-за океану чи ошатних хмар,
Немов картину проривного змісту
З могутністю недовідомих чар,
Мов пролісок на буйному узліссі,
Вогонь у безнадійності примар.

Я жду листа, що нині заспокоїть,

Євген Федчук
2026.10.25 14:40
Москалі постійно інших підлістю вражали.
Свого слова, як належить, вони не тримали.
Якщо нині ти потрібний – вони тобі раді,
А, як завтра непотрібний – то миттєво зрадять.
Й не важливо, чи то просто чесне слово дали,
Чи то договір із кимось вони підп
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 Котячий сон у літню ніч
Образ твору Білий кіт п’є з відра і бридливо обтріпує лапку.
Він не любить калюж, та хотів би дощів і снігів.
Кіт живе на вікні і затято чекає: а раптом
Щезнуть стіни і стеля, обридлі шибки – й поготів…

Серпню сниться ріка. Третій місяць у літа гарячка.
Придорожньому мареву мариться злива і град.
Кіт впливає у сон, обростає лускою, неначе
Довга біла рибина – і вже не вертає назад…




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-08-07 15:44:34
Переглядів сторінки твору 7412
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.893 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.901 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.775
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.31 23:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2015-08-07 17:58:08 ]
Про котяааару.
Ех, а я ж йому досі ліверку несу. Все забуваю )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-08-07 18:03:02 ]
Юль, йому 15-й рік пішов. Можеш і не донести...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2015-08-07 23:45:12 ]
Головне, що я його самого тобі донесла


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-08-07 23:56:32 ]
Мовчи, бо щас тапками шпурлятися почну...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-08-07 18:28:27 ]
15 років на людський вік - це сотня. Довгожитель. Має добру господиню, живе, мабуть, як в Бога за пазухою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-08-07 19:21:59 ]
Це треба в самого кота спитати - може, у нього купа скарг за ці роки зібралася ;) Але не буду будити, бо дрихне он під вентилятором (як жара допекла, то він цей агрегат нарешті оцінив і перестав боятися), а я перед головою котячою подушечку поставила - щоб у вушка не надуло :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-08-07 20:17:15 ]
Подушечка, вушка... Усе зрозуміло, я не помилився, навіть кота не треба питати. Може у нього спання - найбільша радість залишилася, якщо не брати спілкування з господинею, звичайно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-08-07 20:27:30 ]
Та у нього взагалі небагато радостей - глухий від народження, так що на вулицю - тільки щоб посидіти на лавочці біля мене. І то боїться всього на світі, весь час оглядається: а чи не йдуть за котом?! І бігом тікає до дверей, тіпа "пустіть мене назад у мою камеру!" :) Отак усеньке життя на вікні й сидить, спостерігає. Філософ :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-08-07 20:43:41 ]
Тепер зрозуміло, звідки береться філософія у ваших віршах. Від кота набралися. А що, коту глухота у молоді літа заважала до кицьок залицятися? Якщо так, то тільки і залишається, що філософськи світ споглядати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-08-07 23:32:13 ]
Котові всю охоту до залицянь ще у 8 місяців відтяли (( Отака се ля ві (( І не схочеш, а філософом станеш... ну, або мізантропом ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-08-07 21:24:05 ]
Я вам тут нашвидкуруч переспів написав. Подобаються такі вірші, як у вас.
Білий кіт п’є з відра не з похмілля, а просто, бо хоче.
Він не любить калюж, де немає плотви, карасів.
Сотню років живе, майже стільки на вушко муркоче
Господині своїй, що на Канта конкретно підсів.

Річці сниться вода, захворіло гарячкою літо.
На городі трава перестала буяти, рости.
Кіт пускає у сон не хазяйку, а Муру-кобіту.
Відчуває вину і мурчить: люба Грені, прости…



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-08-07 23:35:18 ]
Класно - особливо перший рядок )) Насміялася, спасибі ))
Нехай до нього, бідного, та Мура хоч у сон прийде...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2015-08-07 21:52:18 ]
на віконечку лєжіт
чудо-юдо риба-кіт...

о метаморфози метемпсихозу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-08-07 23:49:21 ]
...А лежати надоїсть -
покричить або поїсть...

Отаке воно різноманітне, котяче життя )) А в минулому житті він, по-моєму, гірким п'яничкою був. Бо коли ми з дочкою сідаємо удвох на диван, він тут же біжить і моститься коло нас, а якщо сидимо поодинці - ніколи не прийде, кличеш - морду верне і робить вигляд, шо "моя твоя нє понімай". То звідки, питається, оця звичка "бути третім"? Тільки з минулого життя... ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2015-08-08 00:18:46 ]


Й коні мчать сідока,
хай і риб'ячі коні, - над літом,
на той бік, на той берег,
де муркає зваба давно,
він ввійде в неї стрімко,
всією душею своєю,
та підступна коханка
опустить хвоста на замок... (


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-08-08 00:22:37 ]
Хотіла б я побачити тих "риб'ячих коней" )) та й взагалі цю всю картину ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2015-08-08 00:24:39 ]
)) Романтичні сни так важко втиснути в наші крейзові обставини (


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2015-08-08 21:34:35 ]
Об’єднує не містика, а карма.
Пантагрюель і мрія золота.
Ви явно уявляєте для шарму
рибиною лінивого кота.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-08-08 23:54:22 ]
Кіт, між іншим, за "лінивого" образився і просив передати, що він не лінивий, а енергоощадливий ))