ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.04.27 06:34
гуляти із батьками в парк роззиратися на каруселі на інших людей із дітьми скриньки із морозивом а ще там сухий лід · оркестр із репродукторів виконує щось життєстверджувальне чим не едем але морозива ніколи не досить · роззиратися на газетний автомат 60х

Віктор Кучерук
2026.04.27 05:51
Там немає ні вікон, ні стін,
Ні упертої в небо покрівлі, -
Тільки плач господині, як дзвін,
Б'ється навкруг руїни будівлі.
Там немає нічого уже,
Крім побитої цегли і тиньки,
Які сумно щодня стереже
Від біди збожеволіла жінка...

Володимир Бойко
2026.04.26 23:37
На свято життя абонемент не купиш. Старечий маразм правителів успішно пережив часи СРСР і досі в світовому тренді. Кремлівський медвежатник міняє пуйло на бухло. Заполоханий диктатор міняє клаустрофобію на бункерофілію. Хто панічно боїться ни

Ігор Шоха
2026.04.26 20:41
                    І
Повільно не вмирає Україна
і поки ще воює, то жива,
та марно не міняємо слова
позиченого у поляків гімну,
аби не в’яла слава бойова.
Коли усе покладено на карту,
цей засіб оправдовує мету.

хома дідим
2026.04.26 17:26
хотів би обійняти друзів
яких все менше рік у рік
щось відкладав усе не встиг
сказати
наче би не мусив
повіщо врочити
загин загуба згин
усякий в космосі своїм

Євген Федчук
2026.04.26 17:11
Коли на нас напали москалі,
То багатьом то дивним видавалось.
Вони ж своїми, начебто здавались,
Мов рідні діти одної землі.
Звідкіль у них жорстокість та взялась?
Тож на монголів, іго їх звертали,
Мовляв, від них їх предки нахапали.
Вони ж слов‘яни

Вячеслав Руденко
2026.04.26 17:08
ти знову бігаєш по колу
і бачиш спалах у вікні
який збігає по стіні
в кімнату тиху , захололу
де вже шукає валідолу
рука для серця у борні,

щоб стати враз котигорошком -

Борис Костиря
2026.04.26 13:52
Коли впаду осіннім листям
У суєту, у сонми снів,
Коли нудьга моторним лисом
Увірветься у магму днів,
Коли проб'є жорстоким списом
Прозріння серце у вогні,

Тоді прийди у ці простори

Охмуд Песецький
2026.04.26 11:19
Ще тримається 
ця дивна звичка
думати про втрачене,
обминаючи себе.
А воно чекає на всіх
зі знахідками
у печерах наших помилок,
ні – не зі скелетами 

Вячеслав Руденко
2026.04.26 10:31
Весляр потребує репостів,
Крізь поклик землі забобонів,
Пройдисвіти точного зросту
Йому тут плетуть котильйони.

На юті рожевім – наяди,
Легкі зрозумілі, як полька,
Йому віднайдуть тут розраду

Володимир Невесенко
2026.04.26 09:45
Не стримать років цибатих,
хоч долю скартай саму...
Я знову у цих пенатах,
як декілька літ тому.

Ні смутку, ні сліз, ні горя
і нібито входжу в раж...
Грайливо іду вздовж моря,

Тетяна Левицька
2026.04.26 09:01
В уяві літає жар-птиця.
пір'їни - руді, голубі.
Не спиться, не спиться, не спиться…
Хоч виколи очі собі.

Повітря просякло жасмином,
парфуми люпин розілляв.
З видіння плету павутину

Костянтин Ватульов
2026.04.26 08:34
А місто дитинства шумить соковитим березовим листям,
Де ранішнє сонце пускає крізь нього червоні коралі.
Та ледве трамвая дзвіночок у небо напружено звівся
У кронах круки починають кричати, хоч щойно мовчали.

А в місті дитинства усміхнена мама н

Віктор Кучерук
2026.04.26 07:11
Над містом ширяє пронизливий вітер
І вправно висвистує тужний мотив
Про те, що знедавна безсилий зловити
У хмарках рухливих проміння масив.
Немає тепла, хоч вже травень надходить
І грак у дуплі вже гніздо навіть звив, -
Спинилася в зрості й цвітінні

Віктор Насипаний
2026.04.25 17:50
Немов старенька бабця враз,
Зав’яже ніч на вузлик світ.
І небо в ніжних кольорах
Шукає в тиші настрій свій.

Немов бешкетні дітлахи,
Неначе ми малі колись
Стрибають зорі – світляки

С М
2026.04.25 14:59
хелоу – люблю тебе
а ще би ім’я
хелоу – любив би
уві грі бути я
хелоу – люблю тебе
а ще би ім’я
хелоу – любив би
уві грі бути я
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 Котячий сон у літню ніч
Образ твору Білий кіт п’є з відра і бридливо обтріпує лапку.
Він не любить калюж, та хотів би дощів і снігів.
Кіт живе на вікні і затято чекає: а раптом
Щезнуть стіни і стеля, обридлі шибки – й поготів…

Серпню сниться ріка. Третій місяць у літа гарячка.
Придорожньому мареву мариться злива і град.
Кіт впливає у сон, обростає лускою, неначе
Довга біла рибина – і вже не вертає назад…




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-08-07 15:44:34
Переглядів сторінки твору 6985
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.893 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.901 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.775
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.31 23:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2015-08-07 17:58:08 ]
Про котяааару.
Ех, а я ж йому досі ліверку несу. Все забуваю )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-08-07 18:03:02 ]
Юль, йому 15-й рік пішов. Можеш і не донести...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2015-08-07 23:45:12 ]
Головне, що я його самого тобі донесла


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-08-07 23:56:32 ]
Мовчи, бо щас тапками шпурлятися почну...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-08-07 18:28:27 ]
15 років на людський вік - це сотня. Довгожитель. Має добру господиню, живе, мабуть, як в Бога за пазухою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-08-07 19:21:59 ]
Це треба в самого кота спитати - може, у нього купа скарг за ці роки зібралася ;) Але не буду будити, бо дрихне он під вентилятором (як жара допекла, то він цей агрегат нарешті оцінив і перестав боятися), а я перед головою котячою подушечку поставила - щоб у вушка не надуло :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-08-07 20:17:15 ]
Подушечка, вушка... Усе зрозуміло, я не помилився, навіть кота не треба питати. Може у нього спання - найбільша радість залишилася, якщо не брати спілкування з господинею, звичайно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-08-07 20:27:30 ]
Та у нього взагалі небагато радостей - глухий від народження, так що на вулицю - тільки щоб посидіти на лавочці біля мене. І то боїться всього на світі, весь час оглядається: а чи не йдуть за котом?! І бігом тікає до дверей, тіпа "пустіть мене назад у мою камеру!" :) Отак усеньке життя на вікні й сидить, спостерігає. Філософ :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-08-07 20:43:41 ]
Тепер зрозуміло, звідки береться філософія у ваших віршах. Від кота набралися. А що, коту глухота у молоді літа заважала до кицьок залицятися? Якщо так, то тільки і залишається, що філософськи світ споглядати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-08-07 23:32:13 ]
Котові всю охоту до залицянь ще у 8 місяців відтяли (( Отака се ля ві (( І не схочеш, а філософом станеш... ну, або мізантропом ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-08-07 21:24:05 ]
Я вам тут нашвидкуруч переспів написав. Подобаються такі вірші, як у вас.
Білий кіт п’є з відра не з похмілля, а просто, бо хоче.
Він не любить калюж, де немає плотви, карасів.
Сотню років живе, майже стільки на вушко муркоче
Господині своїй, що на Канта конкретно підсів.

Річці сниться вода, захворіло гарячкою літо.
На городі трава перестала буяти, рости.
Кіт пускає у сон не хазяйку, а Муру-кобіту.
Відчуває вину і мурчить: люба Грені, прости…



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-08-07 23:35:18 ]
Класно - особливо перший рядок )) Насміялася, спасибі ))
Нехай до нього, бідного, та Мура хоч у сон прийде...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2015-08-07 21:52:18 ]
на віконечку лєжіт
чудо-юдо риба-кіт...

о метаморфози метемпсихозу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-08-07 23:49:21 ]
...А лежати надоїсть -
покричить або поїсть...

Отаке воно різноманітне, котяче життя )) А в минулому житті він, по-моєму, гірким п'яничкою був. Бо коли ми з дочкою сідаємо удвох на диван, він тут же біжить і моститься коло нас, а якщо сидимо поодинці - ніколи не прийде, кличеш - морду верне і робить вигляд, шо "моя твоя нє понімай". То звідки, питається, оця звичка "бути третім"? Тільки з минулого життя... ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2015-08-08 00:18:46 ]


Й коні мчать сідока,
хай і риб'ячі коні, - над літом,
на той бік, на той берег,
де муркає зваба давно,
він ввійде в неї стрімко,
всією душею своєю,
та підступна коханка
опустить хвоста на замок... (


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-08-08 00:22:37 ]
Хотіла б я побачити тих "риб'ячих коней" )) та й взагалі цю всю картину ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2015-08-08 00:24:39 ]
)) Романтичні сни так важко втиснути в наші крейзові обставини (


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2015-08-08 21:34:35 ]
Об’єднує не містика, а карма.
Пантагрюель і мрія золота.
Ви явно уявляєте для шарму
рибиною лінивого кота.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-08-08 23:54:22 ]
Кіт, між іншим, за "лінивого" образився і просив передати, що він не лінивий, а енергоощадливий ))