ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Самослав Желіба
2024.06.19 21:41
Відповіденька
А немає за що мене "на місце ставити", Соболю. Вірш суто гумористичний і без переходу на особистості, на відміну від твоїх пашквілів. Тут зовсім інший рівень культури (і це відчутно).

Микола Соболь
2024.06.19 20:21
Питаннячко
Цікаво Редакція майстерень желібу на місце поставить чи пальчика посмокче і зробити вигляд, що все добре?

Самослав Желіба
2024.06.19 17:43
***
А наш би Соболь
Втричі більше написав –
Лиш дай паперу.

Іван Потьомкін
2024.06.19 17:33
З голосу Езопа
Голод і спрага світ за очі лиса погнали
І привели нарешті в виноградник.
Прокравсь і мало не спритомнів:
З гілок звисали соковиті грона.
Ось розігнавсь, підскочив...
На радощах навіть заплющив очі.
Був певен, що ягоди вже в роті,
Та тільки гепнувся

Самослав Желіба
2024.06.19 17:18
***
Я всміхнувсь тобі,
І ти мені зненацька,
На єдину мить.

Світлана Пирогова
2024.06.19 13:43
Розчарувався (секстина)
О, як же на душі буває кепсько,
Коли розчарувався у любові,
Неначе дощ химерний б'є в обличчя.
Байдужий вітер виє й гірко кличе
Туди, де загубили, ніби кепку,
Чуттєвості дарунок, ніжне слово.

Дорога вже закидана камінням,

Юрій Гундарєв
2024.06.19 09:26
Читацький щоденник-9. Володимир Дубовець
Лети, мій вороне, лети крізь наш одвічний лютий. Обабіч смерті, вздовж мети. Наші гріхи спокутуй. Крізь вщент посліплих янголят, крізь згарища та хащі. Через засніжені поля, де міцно сплять найкращі… Цю сторінку мого щоденника присвячую поету з Черн

Микола Соболь
2024.06.19 06:39
Південне місто
Водограй струмує прохолоду.
День липневий – це суцільний пал.
Із жагою п’є голубка воду,
потяги приходять на вокзал.
Від жари зомліли геть таксисти,
ціни різко вгору поросли,
вже п’ятсот, кого везли за триста,
прибуває поїзд із Москви.

Віктор Кучерук
2024.06.19 04:42
* * *
Щоб порушити морок мовчання
Та прогнати з душі чорний сум, -
Розбуди мене світлом світання
І позбав нісенітниці дум.
Доторкнися до тіла рукою,
Опісля порожнечі розлук, -
Притулися до серця щокою,
Щоб почути тепло його й стук.

Артур Курдіновський
2024.06.19 01:26
Хлопчик неслухняний
толерантний вірш з дієслівними римами)

Хлопчик неслухняний
Харків обстріляв.
Випустив ракету
І рахує ґав.
Як так можна, хлопче?
Ти ж бо чийсь синок!

Юрко Бужанин
2024.06.18 23:10
***
Подзвони просто так мені,
Надихни мене тим на вірш.
І гнітючі думки сумні
Щезнуть врозтіч – подзвониш лиш.

Злине голос чарівний твій...
Сім метафор – сім кольорів
Розфарбують листок – сувій,

Ольга Олеандра
2024.06.18 08:47
У день новий
У день новий – як відкривати світ,
наповнений множинними дивами:
в незвідане, в хвилююче захд
душевними охочими ногами,
обзорини, вслухання і контакт
з собою через світу дивовижі –
нові містки і ниточки, відтак
нова спроможність стать для себе ближ

Микола Соболь
2024.06.18 08:21
Всього за мить
Ми стали різними, на диво,
на переплетенні доріг.
Всього за мить твій погляд хтивий
вщерть спепелити мене міг.
Але пророцтво не збулося,
не діють чари на землі.
Не спокушуся на волосся,
чужа віднині ти мені.

Віктор Кучерук
2024.06.18 05:57
* * *
Іще далеко до світання,
Іще палає з тріском хмиз, –
Ще не втомило споглядання
Твого обличчя дивних рис.
Я ще та ще обводжу оком,
Допоки жар пашить оцей, –
Таку спокусливо-глибоку
Тісну щілинку між грудей.

Артур Курдіновський
2024.06.18 05:11
Добро та зло (сонет)
У світі є лише добро та зло.
Хоч вигадали тисячі відтінків,
Незлого зла ніколи не було...
Є тільки гарні та погані вчинки.

Завжди до сонця тягнеться стебло.
Але, як раптом з'явиться хмаринка -
Надія розіб'ється, наче скло.

Володимир Бойко
2024.06.18 01:50
Справи неправі – 7
Тим, що сіють пітьму і смерть, із розумним, добрим, вічним аж ніяк не по дорозі. Повчати любові до ближнього найбільше полюбляють найзапекліші вбивці. Постійна дезінформація призводить до деформації особистості. Якби ми вчились так, як треба, не
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Віктор Кучерук (1958) / Вірші

 Минаючи осінь
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2015-10-12 07:57:19
Переглядів сторінки твору 3140
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.085 / 5.61)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.326 / 5.89)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.728
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.06.19 05:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-10-12 08:14:56 ]
Чудовий вірш, пане Вікторе! Таке враження, що усі елементи пейзажу наділені людськими якостями і у кожного своя психологія сприйняття і переживання осені.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2015-10-14 22:13:29 ]
Писав розкуто, адже не відчував себе затиснутим ні в які рамки.)
Дякую тобі, Олено.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Петро Скоропис (Л.П./Л.П.) [ 2015-10-12 08:53:08 ]
Вітаю, пане Вікторе! Дуже сподобалось.
Наважусь, утім, запропонувати, як варінти: "заграви пожежі" і "пожухлі, некошені"

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-10-12 09:25:48 ]
Шаписала свій коментар, а тоді прочитала Ваш. Підтримую Ваші зауваги.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2015-10-14 22:17:00 ]
Запропонованими варіантами, Петре, скористуюся іншим разом, бо не маю бажання робити зміни в тексті.
Дякую тобі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-10-12 09:24:38 ]
Гврнезно! (Треба й собі погуляти, може "нагуляю" й собі такого розкішного вірша. Але ж холодно! Бррр.)
Отут я б іще подумала:
відбитки палання пожежі

замість палання - якогось би епітета)
бо палання пожежі - (не)трохи як масло масляне )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2015-10-14 22:19:27 ]
Я щиро вдячний тобі, Любо, за підказки, - зміни вніс...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-10-12 10:17:20 ]
І цікаво, як ЛГ вдається оминути ту осінь...)))

А серйозно - то просто зачарували, Вікторе! Я наче сама прогулялась разом з ЛГ і все те побачила власними очима! Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2015-10-14 22:24:43 ]
Та не оминаю я осінь, а, рухаючись вперед, минаю її, залишаю позаду.
Великий тлумачний словник сучасної української мови, ст. 524...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2015-10-12 11:26:55 ]
Гарно... І як то й собі обійти осінній холод? :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2015-10-14 22:25:34 ]
Лесю, це вже питання не до мене.)
Дякую тобі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-10-12 21:05:00 ]
Поезія трішки цинічного реалізму - гілля, немов обгризене вміло окістя - ніби собаки чи вовки гризли його, образ ніби й точний і оригінальний, тільки ж гілля вони не гризуть. Якийсь антиестетизм - оці їстівні мотиви псують твою поезію і деяких померлих класиків.
Пов"ялі погорблені трави - але хоч довірливо туляться до ніг. Заклякли будинки, високі як вежі - до будинків слово "заклякли" підходить, а до веж - не дуже - вони рвуться у вись - може б тут інше порівняння...
Заглушений в"їдливим шурхотом листя - у шурхоті цьому стільки чарівності і поезії, а твоєму ЛГ він - в"їдливий - знов їдло і тут - яка поезія і естетика?! Ніби твій ЛГ з собою носить в кишені шматок м"яса з кісткою і періодично обгризає, потім такі Образи і виникають.
На останній рядок не вистачило сили - в"їдлива Галя в"їдливо зауважила, як це вдається оминути осінь - і слушно - цей рядок треба взагалі поміняти - зміст приблизний, рима приблизна - день - ген.
Вертаюсь додому притишеним містом,
Неначе я чимсь зачепився за пень - це вже, Вікторе, вибач мою в"їдливість - вона мене тягне на пародію в стилі твого антиестетизму. Але подумай над цим рядком, будь ласка.
Може, я не правий і ти вигадав новий жанр - урбаністичний натуралістичний реалізм - хай дівчата поб"ють мене камінням, але, може справді, така МІСЬКА природа і поезія. Я через те їжджу за місто милуватись природою, вона там менш знищена і викликає більш високі почуття. Пробач, якщо був зарізким у висловлюваннях.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2015-10-14 22:31:21 ]
Що тобі, Друже, сказати, щоб не розводитись на досить утоптану вже тему про новаторство і високу поезію, навіть не знаю?..
Кожний топче свою стежку...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Багрянцева (М.К./М.К.) [ 2015-10-13 00:33:46 ]
гарна і справжня осінь...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2015-10-14 22:31:48 ]
Дякую тобі, Олено.