ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2024.05.08 18:54
Юркодар - 104
Пародія на пародію


Олександр Сушко опублікував на мій вірш «Зоряні очі» пародію «Пописати» такого змісту:

«Я трішки попрацював з оригіналом і вийшло.

Оце.

Роксолана Вірлан
2024.05.08 18:10
24 лютня
Двадцять четвертого лютня -
рівно в четвертій за дня:
Київ бомбили,
нам зголосили,
що почалася війна.

Місто здригнулось огнями -
та не здригнулись серця.

Артур Курдіновський
2024.05.08 06:42
Дорога на південний схід
Я написав таємний звіт
Тому, з ким буде несамотньо.
Дорога на південний схід
Мене покликала сьогодні.

Понад дорогою - паркан
Старий бетонний. Темно-сірий.
За ним - завершений роман,

Віктор Кучерук
2024.05.08 05:07
* * *
Не боюся сьогодні нічого
І ніяк не лякає мене
Ні чекання нічної тривоги,
Ні сирени гудіння гучне.
Не раптовою стала поява
Кровожерних вовік ворогів,
Бо не вірити зайдам лукавим
Мені мудрий Тарас заповів.

Володимир Бойко
2024.05.08 00:19
Справи неправі – 4
Йому здавалося, що він сходить, як зоря над світом. Насправді він сходив з розуму. Пітьма для москаля – не просто звичне середовище, але й стан душі. Росія без України – недодержава з недоісторією. Що для українця відродження – то для москаля пог

Іван Потьомкін
2024.05.07 18:44
Милосердя і зло (за Лессінгом)
«Чи ти знаєш, чому я без остраху бавлюся з тобою?»- спитав якось хлопчик змійку. «Ані разу не спадало на думку». «А тому, що, як запевнив тато, із зубів твоїх висотали яд. Це, мабуть, після того, як чоловік із милосердя підібрав і поклав за пазуху напі

Юрій Гундарєв
2024.05.07 12:18
«Фартовий Арлекін» Микола Біленький
Микола Біленький. 53 роки. Львів‘янин. Професійний клоун.
У перші дні війни повернувся з Англії, де працював за контрактом, щоб добровольцем піти на фронт.
Після контузії залишається зі своїми побратимами, адже їм конче потрібне його сонячне мистецтво.

Олександр Сушко
2024.05.07 09:38
Пописати
Зорані очі



Оригінал тексту автора

Зоряні очі
Справ щоденних й не так, щоб дуже,

Микола Соболь
2024.05.07 07:20
Осіннє
Впаде до ніг листок останній,
знесилений, мов листопад,
його нездійснене бажання –
не повернеш весни назад,
пожухлими створились луки,
густіші сутінки гаїв
і одинокий кавкіт крука,
де стихла пісня солов’їв.

Віктор Кучерук
2024.05.07 06:51
* * *
Розмежований війною,
Гомонить безладно світ, –
Постачати ще нам зброю,
Чи давати вже не слід?
Світ дарма гадає знову,
Зволікаючи, на жаль, –
Чи обмежиться лиш Львовом,
Чи до Праги пре москаль?

Артур Курдіновський
2024.05.07 01:36
Не життя
Неначе все - так само, як раніше...
Але чомусь хапається рука
За порожнечу. Березнева тиша -
Багатообіцяюча така.

Здавалося б: чого мені чекати?
Викреслюючи урочисті дати
Пожовклого свого календаря,

Микола Соболь
2024.05.06 14:26
Зародження новітнього бога
Мовчить триклятий сюзерен,
що полчища стоять на сході
та запевняє: «Не сьогодні
прийде до нас війни кузен».
Незвідані шляхи Господні.

Пора усім на шашлики.
Арей, напевно, щось та знає,

Юрій Гундарєв
2024.05.06 09:56
Зоряні очі
Справ щоденних й не так, щоб дуже,
йду на балкон за повітря ковтком -
раптом зірка срібною смужкою
з неба збігає, мов крихітний гном.

Чітко бажання встигаю замовити,
гномику пункти всі перелічую:
щоб повернулися воїни зморені

Світлана Пирогова
2024.05.06 09:25
Троянди білі ( слова для пісні)
Слова для пісні від імені чоловіка)

Несу в руках троянди білі
Тобі, красуне, в знак любові.
А ти мене чекаєш мила,
Нам сонце усміхнулось знову.

В очах твоїх я бачу щастя,

Віктор Кучерук
2024.05.06 06:23
* * *
Уже від ранку й дотемна
Я бачу й чую щосекунди,
Як вкрай уквітчана весна
Співає весело і лунко.
Уся земля, мов пишний сад,
Буяє зеленню і цвітом,
Хоч дим і гуркіт канонад
Іще засмучують півсвіту…

Артур Курдіновський
2024.05.06 02:08
Два слова (присвята Олександру Мацієвському)
Сказав їм Воїн: "Слава Україні!"
І не тремтіли голос та рука.
Свинособаку, підлу ту тварину,
Так налякало слово козака!

Це не пейзаж, де сонечко та хмарка -
Світанки темні в страченій імлі.
Упала недопалена цигарка
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Віктор Кучерук (1958) / Вірші

 Минаючи осінь
Самотній гуляю притишеним містом
У пошуку рим і небачених див, –
Неначе обгризене вміло окістя,
Темніє гілля на тілах стовбурів.
Куди б не ступив я – наліво чи вправо
Із вкритих асфальтом плескатих доріг, –
Пожовклі, пов’ялі, погорблені трави
І щуляться, й туляться дужче до ніг.
Заклякли будинки високі, як вежі,
Бетоном угрузнувши в лоно землі, –
На вікнах зашерхлих відбитки пожежі,
За вікнами – очі і добрі, і злі.
Осіннє повітря потроху холоне,
Знедавна позбувшись туманів і мряк, –
Поспішно розстелений килим червоний
Не може підошви зігріти ніяк.
Заглушений в’їдливим шурхотом листя,
Сіріє, мов тінь, догоряючи день, –
Вертаюсь додому притишеним містом,
Минаючи в сутінках осінь ген-ген...
11.10.15


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2015-10-12 07:57:19
Переглядів сторінки твору 3128
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.085 / 5.61)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.325 / 5.89)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.728
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.05.08 05:27
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-10-12 08:14:56 ]
Чудовий вірш, пане Вікторе! Таке враження, що усі елементи пейзажу наділені людськими якостями і у кожного своя психологія сприйняття і переживання осені.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2015-10-14 22:13:29 ]
Писав розкуто, адже не відчував себе затиснутим ні в які рамки.)
Дякую тобі, Олено.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Петро Скоропис (Л.П./Л.П.) [ 2015-10-12 08:53:08 ]
Вітаю, пане Вікторе! Дуже сподобалось.
Наважусь, утім, запропонувати, як варінти: "заграви пожежі" і "пожухлі, некошені"

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-10-12 09:25:48 ]
Шаписала свій коментар, а тоді прочитала Ваш. Підтримую Ваші зауваги.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2015-10-14 22:17:00 ]
Запропонованими варіантами, Петре, скористуюся іншим разом, бо не маю бажання робити зміни в тексті.
Дякую тобі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-10-12 09:24:38 ]
Гврнезно! (Треба й собі погуляти, може "нагуляю" й собі такого розкішного вірша. Але ж холодно! Бррр.)
Отут я б іще подумала:
відбитки палання пожежі

замість палання - якогось би епітета)
бо палання пожежі - (не)трохи як масло масляне )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2015-10-14 22:19:27 ]
Я щиро вдячний тобі, Любо, за підказки, - зміни вніс...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-10-12 10:17:20 ]
І цікаво, як ЛГ вдається оминути ту осінь...)))

А серйозно - то просто зачарували, Вікторе! Я наче сама прогулялась разом з ЛГ і все те побачила власними очима! Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2015-10-14 22:24:43 ]
Та не оминаю я осінь, а, рухаючись вперед, минаю її, залишаю позаду.
Великий тлумачний словник сучасної української мови, ст. 524...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2015-10-12 11:26:55 ]
Гарно... І як то й собі обійти осінній холод? :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2015-10-14 22:25:34 ]
Лесю, це вже питання не до мене.)
Дякую тобі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-10-12 21:05:00 ]
Поезія трішки цинічного реалізму - гілля, немов обгризене вміло окістя - ніби собаки чи вовки гризли його, образ ніби й точний і оригінальний, тільки ж гілля вони не гризуть. Якийсь антиестетизм - оці їстівні мотиви псують твою поезію і деяких померлих класиків.
Пов"ялі погорблені трави - але хоч довірливо туляться до ніг. Заклякли будинки, високі як вежі - до будинків слово "заклякли" підходить, а до веж - не дуже - вони рвуться у вись - може б тут інше порівняння...
Заглушений в"їдливим шурхотом листя - у шурхоті цьому стільки чарівності і поезії, а твоєму ЛГ він - в"їдливий - знов їдло і тут - яка поезія і естетика?! Ніби твій ЛГ з собою носить в кишені шматок м"яса з кісткою і періодично обгризає, потім такі Образи і виникають.
На останній рядок не вистачило сили - в"їдлива Галя в"їдливо зауважила, як це вдається оминути осінь - і слушно - цей рядок треба взагалі поміняти - зміст приблизний, рима приблизна - день - ген.
Вертаюсь додому притишеним містом,
Неначе я чимсь зачепився за пень - це вже, Вікторе, вибач мою в"їдливість - вона мене тягне на пародію в стилі твого антиестетизму. Але подумай над цим рядком, будь ласка.
Може, я не правий і ти вигадав новий жанр - урбаністичний натуралістичний реалізм - хай дівчата поб"ють мене камінням, але, може справді, така МІСЬКА природа і поезія. Я через те їжджу за місто милуватись природою, вона там менш знищена і викликає більш високі почуття. Пробач, якщо був зарізким у висловлюваннях.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2015-10-14 22:31:21 ]
Що тобі, Друже, сказати, щоб не розводитись на досить утоптану вже тему про новаторство і високу поезію, навіть не знаю?..
Кожний топче свою стежку...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Багрянцева (М.К./М.К.) [ 2015-10-13 00:33:46 ]
гарна і справжня осінь...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2015-10-14 22:31:48 ]
Дякую тобі, Олено.