ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Катерина Савельєва
2026.04.18 22:13
Весна-рясна, схопила серце в руки,
Неначе навкруги сказилися:
Щоби нiхто не вiдчував розлуки,
Метеликом у скло не билися.

Цвiтуть сади та аромат розпуки.
Пташки спiвати вже втомилися.
Весняний вiтер пiдхопив пiд руки

хома дідим
2026.04.18 21:00
мої мізки тобі не машина
для цього придуманий ші
у нього є точні рими
а також вірші для душі
не питай про ормузьку кризу
про кордицепс і мікропластик
про те чи майбутній антихрист
буде сином ілона маска

Ігор Шоха
2026.04.18 19:57
Ідуть у засвіти поети
великі, і свої, й чужі,
і безрозмірної душі,
та не усіх піймає Лета,
неуловимі силуети
багатобожжя – міражі.
У вирій рано ще летіти,
а як немає вороття,

Іван Потьомкін
2026.04.18 19:50
Біла голубка з червоними ніжками –
Польща здалека.
Польща зблизька –
Тихої ночі, наче причаєні,
В польську вчаровані,
Польську вивчаємо.
Мов відчиняємо навстежінь вікна,
Аби вдихнути свіже повітря,

Костянтин Ватульов
2026.04.18 18:01
А у місті богами забутому,
Дзвонить гучно в неділю дзвіниця.
Ми з тобою зав’язані путами,
Що не можемо вкотре звільнитись?

Хоч життя розділило нас смугою,
Та мені чомусь стало замало.
Я все більше завівся та слухаю,

М Менянин
2026.04.18 17:34
Насипані кургани* милі,
бо серце міць бере від них
і воскресає в новій силі
вогнем курганів вікових.

Як сонце в хмарах чи туманах
дає лиш знать, що є воно,
так і Жар-птиця в цих курганах

Ігор Терен
2026.04.18 13:44
                    І
Неповторимі доля і судьба
і очевидно – це одне й те саме,
як човник із паперу – орігамі,
так само, як життя – це боротьба,
як сум, жура і туга – це журба
поета над печальними рядками...
...............................

Юрій Гундарів
2026.04.18 13:06
У Музеї Заповіту в Переяславі презентували акварель «Михайлівський Золотоверхий монастир у Києві» Тараса Шевченка, яка тривалий час вважалася втраченою.
Комплексна експертиза підтвердила: картину створено у 1840-х роках, і вона належить пензлю Кобзаря.

Борис Костиря
2026.04.18 12:59
Безпритульний іде під дощем.
Пропікає вода до основи.
Він від світу закрився плащем,
Не знайшовши для неба обнови.

Безпритульний іде без мети,
В ліс густий, в безпритульності морок.
Не дано ж бо думкам розцвісти

Охмуд Песецький
2026.04.18 11:27
Король води й повітря - тільки він,
Становища хазяїн і прислуга,
І має право ставити на кін
Життя землян -
від ворога до друга.

Не виступай ні "за", ні "проти", -
Собі кажу, - живи й терпи,

Олена Побийголод
2026.04.18 07:54
Володимир Диховичний (1911-1963),
Моріс Слободськой (1913-1991)

Коли не знавали досягнень казкових,
у давні, минулі часи –
чекаючи коней по трактах поштових,
співали мандрівці усі:

Іван Потьомкін
2026.04.17 20:42
Як не втомивсь ти на роботі
(боровсь зі сном та протирав штани),
То не Америку з Європою вини,
Що не цілком беруть на себе наші клопоти,
А ледарів таких, як ти, та казнокрадів усесильних,
Та жевжиків, пролізлих в Раду бозна яким чином,
Та тих, хто н

хома дідим
2026.04.17 18:44
білий брудний голуб
із тьмяними рожево яскравими
лапами
сторожкий мов отруювач
у якого при собі
отрута і намір
скрадається підскоком
межею тіні й осоння

С М
2026.04.17 17:32
живе на лав стріт
любить свою лав стріт
у неї дім і сад є
всі нагоди і пригоди

у неї є халати й мавпи
лінтюхи у діамантах
має мудрість і відає суть

Юрій Лазірко
2026.04.17 15:34
троє нас
набралося на віче
на безлюдді повному
корчма
де за біль
розносить вина
відчай
павутиння тче

Костянтин Ватульов
2026.04.17 15:06
І знов сидить в півоберта та абрис ніжного плеча
На стінці тінню крізь зачинене фіранкою вікно.
В руці фужер, а там настоянка холодна та терпка,
Невже влаштовує на даний час її все це цілком ?

На білій шкірі видно анемічні сині русла вен,
На шиї об
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Лія Ланер
2026.04.18

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віктор Кучерук (1958) / Вірші

 Минаючи осінь
Самотній гуляю притишеним містом
У пошуку рим і небачених див, –
Неначе обгризене вміло окістя,
Темніє гілля на тілах стовбурів.
Куди б не ступив я – наліво чи вправо
Із вкритих асфальтом плескатих доріг, –
Пожовклі, пов’ялі, погорблені трави
І щуляться, й туляться дужче до ніг.
Заклякли будинки високі, як вежі,
Бетоном угрузнувши в лоно землі, –
На вікнах зашерхлих відбитки пожежі,
За вікнами – очі і добрі, і злі.
Осіннє повітря потроху холоне,
Знедавна позбувшись туманів і мряк, –
Поспішно розстелений килим червоний
Не може підошви зігріти ніяк.
Заглушений в’їдливим шурхотом листя,
Сіріє, мов тінь, догоряючи день, –
Вертаюсь додому притишеним містом,
Минаючи в сутінках осінь ген-ген...
11.10.15


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-10-12 07:57:19
Переглядів сторінки твору 3597
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.078 / 5.61)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.308 / 5.87)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.728
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.04.15 05:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-10-12 08:14:56 ]
Чудовий вірш, пане Вікторе! Таке враження, що усі елементи пейзажу наділені людськими якостями і у кожного своя психологія сприйняття і переживання осені.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2015-10-14 22:13:29 ]
Писав розкуто, адже не відчував себе затиснутим ні в які рамки.)
Дякую тобі, Олено.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Петро Скоропис (Л.П./Л.П.) [ 2015-10-12 08:53:08 ]
Вітаю, пане Вікторе! Дуже сподобалось.
Наважусь, утім, запропонувати, як варінти: "заграви пожежі" і "пожухлі, некошені"

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-10-12 09:25:48 ]
Шаписала свій коментар, а тоді прочитала Ваш. Підтримую Ваші зауваги.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2015-10-14 22:17:00 ]
Запропонованими варіантами, Петре, скористуюся іншим разом, бо не маю бажання робити зміни в тексті.
Дякую тобі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-10-12 09:24:38 ]
Гврнезно! (Треба й собі погуляти, може "нагуляю" й собі такого розкішного вірша. Але ж холодно! Бррр.)
Отут я б іще подумала:
відбитки палання пожежі

замість палання - якогось би епітета)
бо палання пожежі - (не)трохи як масло масляне )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2015-10-14 22:19:27 ]
Я щиро вдячний тобі, Любо, за підказки, - зміни вніс...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-10-12 10:17:20 ]
І цікаво, як ЛГ вдається оминути ту осінь...)))

А серйозно - то просто зачарували, Вікторе! Я наче сама прогулялась разом з ЛГ і все те побачила власними очима! Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2015-10-14 22:24:43 ]
Та не оминаю я осінь, а, рухаючись вперед, минаю її, залишаю позаду.
Великий тлумачний словник сучасної української мови, ст. 524...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2015-10-12 11:26:55 ]
Гарно... І як то й собі обійти осінній холод? :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2015-10-14 22:25:34 ]
Лесю, це вже питання не до мене.)
Дякую тобі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-10-12 21:05:00 ]
Поезія трішки цинічного реалізму - гілля, немов обгризене вміло окістя - ніби собаки чи вовки гризли його, образ ніби й точний і оригінальний, тільки ж гілля вони не гризуть. Якийсь антиестетизм - оці їстівні мотиви псують твою поезію і деяких померлих класиків.
Пов"ялі погорблені трави - але хоч довірливо туляться до ніг. Заклякли будинки, високі як вежі - до будинків слово "заклякли" підходить, а до веж - не дуже - вони рвуться у вись - може б тут інше порівняння...
Заглушений в"їдливим шурхотом листя - у шурхоті цьому стільки чарівності і поезії, а твоєму ЛГ він - в"їдливий - знов їдло і тут - яка поезія і естетика?! Ніби твій ЛГ з собою носить в кишені шматок м"яса з кісткою і періодично обгризає, потім такі Образи і виникають.
На останній рядок не вистачило сили - в"їдлива Галя в"їдливо зауважила, як це вдається оминути осінь - і слушно - цей рядок треба взагалі поміняти - зміст приблизний, рима приблизна - день - ген.
Вертаюсь додому притишеним містом,
Неначе я чимсь зачепився за пень - це вже, Вікторе, вибач мою в"їдливість - вона мене тягне на пародію в стилі твого антиестетизму. Але подумай над цим рядком, будь ласка.
Може, я не правий і ти вигадав новий жанр - урбаністичний натуралістичний реалізм - хай дівчата поб"ють мене камінням, але, може справді, така МІСЬКА природа і поезія. Я через те їжджу за місто милуватись природою, вона там менш знищена і викликає більш високі почуття. Пробач, якщо був зарізким у висловлюваннях.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2015-10-14 22:31:21 ]
Що тобі, Друже, сказати, щоб не розводитись на досить утоптану вже тему про новаторство і високу поезію, навіть не знаю?..
Кожний топче свою стежку...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Багрянцева (М.К./М.К.) [ 2015-10-13 00:33:46 ]
гарна і справжня осінь...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2015-10-14 22:31:48 ]
Дякую тобі, Олено.